Постанова

від 29.05.2025 по справі 581/470/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м.Суми

Справа №581/470/24

Номер провадження 22-ц/816/523/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства зобмеженоювідповідальністю «ЛиповодолинськийРайснаб»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 липня 2024 року у складі судді Бутенка Д.В. ухваленого в сел. Липова Долина Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» про стягнення заборгованості за договором оренди,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021-2023 роки у розмірі 22048 грн 35 коп., з яких 4196 грн 42 коп. орендної плати за 2021 рік, 3934 грн 78 коп. пені за 2021 рік, 1465 грн 03 коп. інфляційних втрат за 2021 рік, 5312 грн 80 коп. орендної плати за 2022 рік, 2999 грн 08 коп. пені за 2022 рік, 348 грн 65 коп. інфляційних втрат за 2022 рік, 3349 грн 73 коп. орендної плати за 2023 рік, 393 грн 73 коп. пені за 2023 рік, 47 грн 13 коп. інфляційних втрат за 2023 рік, а також понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн 20 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 коп.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 3,1044 га, яка на підставі договору оренди землі від 07 серпня 2015 року, укладеного між нею, ОСОБА_3 та відповідачем, була передана орендареві у строкове платне користування строком на 7 років. Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив їй орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021, 2022, 2023 роки.

Вважає, що у зв`язку з невиплатою орендної плати із відповідача підлягає стягненню пеня та інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 липня 2024 року задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТОВ «Липоводолинський Райснаб» на користь ОСОБА_1 3583 грн 03 коп. орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 4123 грн 27 коп. орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 3349 грн 73 коп. орендної плати за 2023 рік (із урахуванням індексів інфляції), 2946 грн 43 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 2770 грн 16 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 393 грн 73 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2023 рік, 1250 грн 89 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 270 грн 59 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 47 грн 13 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік.

Стягнуто з ТОВ «Липоводолинський Райснаб» на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп. повернення судового збору та 8500 грн 00 коп. витрат за надану професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ЛиповодолинськийРайснаб» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що у спірному періоді визначений у договорі оренди землі розмір орендної плати не змінювався. Зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні індексація орендної плати розрахована у пропорційному збільшенні, починаючи з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що прямо суперечить законодавству та судовій практиці.

Вказує на те, що судом першої інстанції вимоги про стягнення орендної плати за договором оренди землі за період з грудня 2021 року до серпня 2023 року, задоволено поза межами строків позовної давності.

Посилаючись на те, що справа розглядалася судом першої інстанції у спрощеному провадженні, без виклику сторін, заявник апеляційної скарги вважає, що задоволені судом першої інстанції вимоги про стягнення витрат на правову допомогу завищеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Рой І.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 3,1041 га з кадастровим номером 5923284400:01:003:0003 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Подільківської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 10, 11-12).

07 серпня 2015 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (орендодавці) та ТОВ «Липоводолинський райснаб» був укладений договір оренди землі, згідно із яким орендодавці надали, а орендар прийняв у строкове платне користування належну орендарям земельну ділянку загальною площею 3,1044 га, в тому числі рілля 3,1044 га з кадастровим номером 5923284400:01:003:0003. Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за договором від 07 серпня 2015 року, земельна ділянка була передана орендарю (а.с. 22-23, 24).

Право оренди на підставі договору оренди землі від 07 серпня 2015 року зареєстровано державним реєстратором Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області 05 липня 2016 року. 09 серпня 2023 року зареєстровано припинення права оренди (а.с. 15-16).

Пунктами 9-11 договору оренди визначено, що орендна плата складає 6530 грн 68 коп., що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою.

У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункової відомості за виключенням податку з доходів фізичних осіб. Орендна плата також може справлятися у натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах, за згодою сторін по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року, в якому використовується земельна ділянка.

Письмові докази виплати орендної плати на підставі договору оренди землі від 7 серпня 2015 року за 2021-2023 роки суду не надані.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ЛиповодолинськийРайснаб» не надало жодного доказу на підтвердження виконання обов`язку в частині виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2021-2023 роки, а тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3583 грн 03 коп. орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 4123 грн 27 коп. орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 3349 грн 73 коп. орендної плати за 2023 рік (із урахуванням індексів інфляції), 2946 грн 43 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 2770 грн 16 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 393 грн 73 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2023 рік, 1250 грн 89 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 270 грн 59 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 47 грн 13 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України(далі -ЗК України),Цивільним кодексом України(далі -ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Встановлено, що зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі від 07 серпня 2015 року вбачається, що орендна плата за користування земельною ділянкою складала 6530 грн 68 коп. Відповідачем не заперечується, що у 2021 - 2023 роках ОСОБА_1 орендна плата не перераховувалася.

Усупереч доводам апеляційної скарги, індексація орендної плати за 2021-2023 року була проведена судом шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23 вказувала на те, що за загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць. При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

З позовом про стягнення заборгованості, пені та інфляційних втрат, позивач звернувся у межах строків позовної давності. Крім того, наслідки пропуску строків позовної давності підлягаю застосуванню виключно за клопотанням сторони, заявленого до ухвалення судового рішення.

Колегія суддів погоджується також і з рішенням суду в частині розподілу між сторонами судових витрат, адже визначений судом першої інстанції до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, відповідає ступеню складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, ціні позову та значенню справи для сторін. Крім того, з клопотанням про зменшення цих витрат відповідач до суду першої інстанції не звертався, а тому підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів не вбачає.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення місцевогосуду вмежах доводівта вимогапеляційної скарги,колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.367,368,374, 375, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова