Постанова від 20.05.2025 по справі 480/9195/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 р.Справа № 480/9195/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Посулля" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, (головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, повний текст складено 23.12.24 року) по справі № 480/9195/23

за позовом Фермерського господарства "Посулля"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Посулля" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області:

від 22.02.2023 № 286 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ФГ "Посулля" критеріям ризиковості платника податку;

від 05.07.2023 № 1228 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ФГ "Посулля" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Сумській області виключити ФГ "Посулля" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив його скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено про правомірність спірних рішень, якими ФГ "Посулля" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Так, судом першої інстанції не враховано доводи позивача, що його діяльність з проведення посіву, оброблення земельних ділянок, збирання та перевезення врожаю здійснюється за рахунок інших суб`єктів господарювання, що не заборонено чинним законодавством. Таким чином, висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності в обсягах, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування, відсутність придбання палива, добрив та ЗЗР є безпідставними.

Також вказує, що судом першої інстанції встановлено ризики не відображення підприємством у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги без надання належної оцінки доказам в підтвердження взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , які обліковані у податковій звітності ФГ «Посулля»: договорам підряду, актам приймання-передачі етапів виконаних робіт, товарно-транспортним накладним. При цьому, зауважує, що не несе відповідальність за неправильне відображення у формі 20-ОПП інформації іншими суб`єктами господарювання.

ГУ ДПС у Сумській області (далі відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ФГ «Посулля» зареєстроване в якості юридичної особи, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, з 01.11.2017 є платником ПДВ та єдиного податку 4 групи.

22.02.2023 комісією Головного управління ДПС у Сумській області прийнято рішення № 286 про відповідність ФГ «Посулля» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (т. 1 а.с. 14-15).

В якості підстав для прийняття рішення зазначено наступні коди податкової інформації:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської діяльності);

10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

15 постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

08 постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операції з придбання та постачання у період з 01.01.2021 до 22.02.2023.

12.04.2023 ФГ «Посулля» надало податковому органу пояснення та копії документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку за 2021-2022 р., а саме: податкові декларації платника єдиного податку 4 групи, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку, відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, податкові декларації з плати за землю, фінансову звітність, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай, звіти про витрати на виробництво продукції сільського господарства, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, ягід і винограду, договір підряду від 28.07.2021, укладений з ФОП ОСОБА_1 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 03.08.2021 до Договору від 28.07.2021, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договір підряду № 1 від 28.07.2021, укладений з ФОП ОСОБА_4 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 03.08.2021 до Договору від 03.08.2021, договір підряду № 1 від 28.07.2021, укладений з ФОП ОСОБА_3 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 03.08.2021 до Договору від 28.07.2021, договір підряду № 1 від 28.07.2021, укладений з ФОП ОСОБА_2 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 03.08.2021 до Договору від 28.07.2021, договір поставки від 23.02.2021, укладений з ТОВ «Агросем» (постачальник), специфікації № 1, № 2 від 23.02.2021, акти по витратам на насіння та садивний матеріал, договір на здійснення послуг по зберіганню зерна від 25.07.2021, укладений з ТОВ «Птахопродукт-2007» (зберігач), норми біологічних втрат при зберіганні зерна та продуктів його переробки, аналіз зерна, договір на здійснення послуг по сушці та зберіганню зерна від 01.10.2021, укладений з ТОВ «Птахопродукт-2007» (зберігач) з додатковими угодами, акти надання послуг, накладні-вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів, договір надання послуг сільськогосподарською технікою (комбайн) № 2 від 23.07.2021, укладений з ФГ «Влад-М» (виконавець), акт № 1 приймання передачі етапів виконаних робіт до Договору від 10.08.2021, договір оренди нежитлового приміщення від 03.01.2022, акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду, оборотно-сальдові відомості, рахунки на оплату, податкові накладні, видаткові накладні, договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 19.10.2022, укладений з ФГ «Віанда М» (орендодавець) з додатками, акти приймання-передачі до Договору від 19.10.2022, акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 20.10.2022 до Договору від 19.10.2022, договір підряду № 1 від 17.11.2021, укладений з ФОП ОСОБА_5 (виконавець), договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 16.11.2021, укладений з ФОП ОСОБА_6 (орендодавець) з додатками, акти приймання-передачі до Договору від 16.11.2021, акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 20.11.2021 до Договору від 16.11.2021, договір підряду № 2 від 17.11.2021, укладений з ФОП ОСОБА_7 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 08.12.2021 до Договору від 17.11.2021, договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) від 31.10.2022, укладений з ФГ Журби С.І. (орендодавець) з додатками, акти приймання-передачі до Договору від 31.10.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.11.2022 до Договору від 31.10.2022, договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 22.10.2022, укладений з ФОП ОСОБА_8 (орендодавець) з додатками, акти приймання-передачі до Договору від 22.10.2022, договори підряду від 04.01.2022, від 04.04.2022, укладені з ФОП ОСОБА_9 (виконавець), акт № 1 приймання-передачі етапів виконаних робіт від 25.05.2022 до Договору від 25.05.2022, штатний розклад (т. 1 а.с. 18-250, т. 2 а.с. 1-36).

За наслідками розгляду документів, 05.07.2023 комісією Головного управління ДПС у Сумській області прийнято рішення № 1228 про відповідність ФГ «Посулля» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 16-17).

В якості підстав для прийняття рішення зазначено наступні коди податкової інформації:

10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

15 постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

08 постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операції з придбання у період з 01.03.2019 до 31.05.2019, з 01.07.2019 до 31.07.2019, з 01.02.2021 до 28.02.2021, з 01.01.2021 до 22.02.2023 та постачання у період з 01.01.2021 до 22.02.2023.

Також зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: договір з додатками до нього, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, банківські виписки з особових рахунків, розрахунковий документ, накладна, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність спірних рішень, у зв`язку з чим визнав їх правомірними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі - Порядок № 569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 8. у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз. 8 п. 40 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції погодився з твердженнями відповідача щодо недостатньої кількості трудових ресурсів у позивача необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, можливих безтоварних операцій з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , що призвело до не відображення доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги, накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності /недостатності місць для їх зберігання, постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, постачання /придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів, постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, не наданням позивачем податковому органу підтверджуючих документів, необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою обставини, за яких прийняті спірні рішення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на розгляді комісії ГУ ДПС у Сумській області перебувала службова записка управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 22.02.2023 № 319/18-28-18-01-05, якою повідомлено про необхідність проведення аналізу ФГ «Посулля» щодо його відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з огляду на отриману інформацію, що міститься в інформаційних системах ДПС (т. 2 а.с. 54-55).

Саме на підставі службової записки, комісією ГУ ДПС у Сумській області проведено моніторинг щодо відповідності/невідповідності ФГ «Посулля» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та прийнято рішення від 22.02.2023 про його відповідність таким критеріям.

За наслідками опрацювання поданих ФГ «Посулля» документів на підтвердження невідповідності платника податків критеріям ризикових, комісія ГУ ДПС у Сумській області прийняла рішення від 05.07.2023, яким визнала позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Отже, спірні рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийняті не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.

Вищевказані рішення прийняті відповідачем у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання ФГ «Посулля» податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про їх прийняття не у спосіб, визначений законом.

Крім того, слід зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою прийняття Комісією регіонального рівня спірних рішень зазначено пункт 8 Порядку №1165.

Також у рішеннях зазначено операції, за якими встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операції з придбання у період з 01.03.2019 до 31.05.2019, з 01.07.2019 до 31.07.2019, з 01.02.2021 до 28.02.2021, з 01.01.2021 до 22.02.2023 та постачання у період з 01.01.2021 до 22.02.2023 з посиланнями на коди УКТ ЗЕД та податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях.

Водночас, відповідач не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Крім того, за наслідками розгляду документів, поданих ФГ «Посулля» відповідач дійшов висновку про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, не відображення позивачем у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів; постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок, постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Колегія суддів також зауважує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

В свою чергу, рішення не містять посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.

Такий опис є узагальненим, без посилання на конкретну господарську операцію.

Документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав відповідачу та до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку, зокрема видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні інструкції, оборотно-сальдові відомості, акти приймання- передачі виконаних робіт тощо.

Поряд з цим, відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, фактично вдався до надання оцінки господарської діяльності позивача без проведення перевірки останнього.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірних рішень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, прийняті податковим органом рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, що є підставою для їх скасування.

При цьому суд першої інстанції, надаючи оцінку рішенням відповідача, не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про їх правомірність.

Зазначене вище призвело до помилкового висновку суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню.

Щодо належного способу захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ФГ «Посулля» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 5368,00 грн та апеляційної скарги 6441,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становив 8052,00 грн згідно Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 11809,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Посулля" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 480/9195/23 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.02.2023 № 286 комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Фермерського господарства "Посулля" критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2023 № 1228 комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Фермерського господарства "Посулля" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Сумській області виключити Фермерське господарство "Посулля" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009) на користь Фермерського господарства "Посулля" (ЄДРПОУ 41570450, вул. Сумська, 118, смт. Недригайлів, Сумська область, 42100) витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 11 809,60 грн (одинадцять тисяч вісімсот дев`ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 29.05.2025 року