Постанова від 29.05.2025 по справі 580/11766/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/11766/24 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Бєлової Л.В.,

Бужак Н.П.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Черкаський ремонтно-механічний завод» з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 14574/23-00-07-09-01 від 03.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наказ про проведення позапланової виїзної перевірки №2024-П від 02.09.2024 є незаконним, з огляду на те, що у контролюючого органу не було правових підстав для її призначення з наступних підстав. Також вказано, що незадекларовані позивачем нежитлові приміщення, є частиною цілісного майнового комплексу, відповідають ознакам будівель промисловості для використання у промисловому виробництві, тому позивач вважає, що він має пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто підпадає під дію підпункту є п. п.266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України та не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки..

Відповідач зазначив, що відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД 2010) код діяльності Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого відноситься до секції «Ь» - операції з нерухомим майном. Під час перевірки встановлено, що ПАТ «ЧРМЗ» у спірний період здійснювало діяльність з надання в нерухомого майна оренду приміщень комплексу будівель, що підтверджується даними ЄРПН. За даними звіту №1П-НПП «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» реалізація промислової продукції ПРАТ «ЧРМЗ» становила за 2018 рік лише 41,4 тис. грн (1,02 % від суми доходу), за 2019 рік лише 2,4 тис. грн (0,04 % від суми доходу), за 2020 рік реалізація відсутня. Таким чином, право на пільгу, передбачену пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, ПРАТ «ЧРМЗ» має на площі будівель, що використовувалися в межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням. Отже, з урахуванням вищевикладеного, ПАТ «ЧРМЗ» у період з 01.01.2018 по 31.12.2020, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах по об`єктах оподаткування, що були надані в оренду, тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Черкаський ремонтно-механічний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 28.05.2025.

09.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розгляд апеляційної скарги 28.05.2025 не здійснювався у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ПАТ «ЧРМЗ» має у власності об`єкт нерухомості, а саме: - комплекс будівель, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 10 (свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 10.09.1999, рішення суду, серія та номер: справа №2-2124/11, виданий 26.04.2011), реєстраційний номер 679155871101, тип майна - нежитлові приміщення, площа - 9462,6 кв.м. (в тому числі: адміністративна будівля з прибудовами площею 1686 кв.м; ремонтно-механічний цех площею 6620,9 кв.м.; майстерня-гараж площею 277,5 кв.м; кузня площею 100,5 кв.м.; склад площею 50,7 кв. м; тепловузол, компресорна, побутовий корпус, станція технічного обслуговування загальною площею 486,7 кв.м.; сховище (захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) площею 240,3 кв.м - не оподатковується.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.09.2024 № 2024-п, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «ЧРМЗ», код ЄДРПОУ 01267248, дотримання вимог податкового законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2018-2020 роки. Результати перевірки оформлені актом від 16.09.2024 № 11335/23-00-07-09-01/01267248.

За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ПАТ «ЧРМЗ» п. п. 266.1.1. п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 414938,57 грн.

З урахуванням висновків акту перевірки та на підставі пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 14574/23-00-07-09-01 від 03.10.2024, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018-2020 роки у загальній сумі 443124,15 грн, з яких 414938,57 грн за основним платежем та 28185,58 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що контролюючим органом проведено перевірку ПАТ «ЧРМЗ» із дотриманням положень податкового законодавства України та з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Водночас, право на пільгу, передбачену пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, ПАТ «ЧРМЗ» має лише на площі будівель, що використовувалися ним в межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням, тому позивач в період з 01.01.2018 по 31.12.2020, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах по об`єктах оподаткування, що були надані в оренду, зокрема, на об`єкти оподаткування площею 7536,3 кв.м. (в тому числі: ремонтно-механічний цех площею 6620,9 кв. м; майстерня-гараж площею 277,5 кв. м; кузня площею 100,5 кв. м; склад площею 50,7 кв. м; тепловузол, компресорна, побутовий корпус, станція технічного обслуговування загальною площею 486,7 кв м).

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом не оцінено підстав позову щодо незаконності наказу про проведення позапланової виїзної перевірки № 2024-П від 02.09.2024, а також, що незадекларовані нежитлові приміщення, є частиною цілісного майнового комплексу, відповідають ознакам будівель промисловості для використання у промисловому виробництві та на них не поширювались норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Нехтуючи положеннями статей 73 та 78 ПК України та вважаючи подану інформацію недостатньою, фактично через шість років після початку відліку строку на проведення податкової перевірки, податковим органом видано наказ № 2024-П від 02.09.2024 та здійснено незаконну перевірку платника податків.

До 23 травня 2020 року, підпункт «є» пункту 266.2.2 ПК України мав наступну редакцію: «не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».

Так, види економічної діяльності позивача, зокрема КВЕДи 28.99, 25.11, 25.12, 33.11 відповідають цільовому призначенню належного позивачу нерухомого майна цілісного майнового комплексу для використання у промисловому виробництві, а складові вказаних нежитлових приміщень, що належать позивачу - мають ознаки будівель промисловості та в силу положень п. п. є п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, та вона здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, визначених у п. 78.1 ст.78 ПК України.

Зокрема, згідно з застосованими відповідачем підпунктами 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

На підставі п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно частини 4 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавств.

Тож, з наведеного слідує, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЧРМЗ» із дотриманням положень податкового законодавства України та з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

У контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючим органом було надіслано на адресу позивача запити про надання інформації/надання пояснень та їх документального підтвердження. (а.с. 12-15) Зокрема, за підпунктами 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, підставою для перевірки: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Тож, у відповідача були наявні формальні підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Водночас, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Однак, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України, викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.

Згідно з п. п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 ПК України, визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

На підставі п. п. 266.6.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно п. п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

За нормами п. 266.5.1 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 30.1 статті 30 ПК України, визначено поняття податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 статті 30 ПК України).

Отже, податковою пільгою є часткове або повне звільнення осіб від сплати певного податку за наявності передбачених та закріплених юридичних фактів.

Так, підпунктом 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 ПК України, визначений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких підп. «є» зазначеної норми віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, підп. «є» вказану норми викладено у такій редакції: «Не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД 2010) код діяльності приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» (далі - ПАТ «ЧРМЗ») 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого відноситься до секції «Ь» - операції з нерухомим майном.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що ПАТ «ЧРМЗ» у спірний період здійснювало діяльність з надання в оренду приміщень комплексу будівель, що підтверджується даними ЄРПН.

Крім того, за даними звіту №1П-НПП «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» реалізація промислової продукції ПРАТ «ЧРМЗ» становила за 2018 рік лише 41,4 тис. грн (1,02 % від суми доходу), за 2019 рік лише 2,4 тис. грн (0,04 % від суми доходу), за 2020 рік реалізація відсутня.

Дані про кількість переданої в оренду нерухомості в розрізі місяців, із заначенням площі, наведено в додатку 4 до акта перевірки.

У ході перевірки встановлено, що позивач здійснював діяльність з надання в оренду приміщень комплексу будівель, на підтвердження чого було досліджено дані з ЄРПН.

Таким чином, як правильно зауважив суд першої інстанції право на пільгу, передбачену пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, ПАТ «ЧРМЗ» має лише на площі будівель, що використовувалися ним в межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням, тому позивач в період з 01.01.2018 по 31.12.2020, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах по об`єктах оподаткування, що були надані в оренду, зокрема, на об`єкти оподаткування площею 7536,3 кв.м. (в тому числі: ремонтно-механічний цех площею 6620,9 кв. м; майстерня-гараж площею 277,5 кв. м; кузня площею 100,5 кв. м; склад площею 50,7 кв. м; тепловузол, компресорна, побутовий корпус, станція технічного обслуговування загальною площею 486,7 кв м).

Рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 №2-2219 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків і зборів на території м. Черкаси» на 2018 рік встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування.

Крім того, рішенням Черкаської міської ради від 18.06.2018 №2-3431 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків і зборів на території м. Черкаси» на 2019 рік встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 27.06.2019 №2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» та рішення Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4692 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси» на 2020 рік встановлено ставку податку на об`єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб у відсотках від мінімальної заробітної плати за 1 (один) кв. метр бази оподаткування в розмірі 0,5 %.

Так, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становив 3723,00 грн, станом на 01.01.2019 становив 4173,00 грн та станом на 01.01.2020 становив 4723,00 грн.

Із наданого контролюючим органом розрахунку (Додаток 5 до акту перевірки), сума заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ПРАТ «ЧРМЗ» за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 складає: за 2018 рік - 102697,14 грн; за 2019 рік - 150207,71 грн; за 2020 рік - 162033,73 грн. (податкові зобов`язання зменшено на 14021,60 грн. відповідно до п. 52 5 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу «Об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 31 березня 2020 року»).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, у порушення вимог п.п. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п, 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, з огляду на що, ПАТ «ЧРМЗ» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 414938,57 грн, у тому числі: за 1 квартал 2018 року на суму 21370,51 грн, за 2 квартал 2018 року на суму 26353,50 грн, за 3 квартал 2018 року на суму 27153,48 грн, за 4 квартал 2018 року на суму 27819,65 грн; за 1 квартал 2019 року на суму 37124,05 грн, за 2 квартал 2019 року на суму 35958,96 грн, за 3 квартал 2019 року на суму 38389,51 грн, за 4 квартал 2019 року на суму 38735,18 грн.; за 1 квартал 2020 року на суму 28950,82 грн, за 2 квартал 2020 року на суму 44098,06 грн, за 3 квартал 2020 року на суму 44492,43 грн, 4 квартал 2020 року на суму 44492,43 грн.

Тож, на переконання колегії суддів, оскаржуване повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 14574/23-00-07-09-01 від 03.10.2024, є правомірним та скасуванню не підлягає, а позовні вимоги є не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 823/2019/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДФС у Черкаській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не приймаються колегією суддів до уваги, позаяк, вказана правова позиція не релевантна до даного спору, позаяк, у тій справі суду виходили з того, що Черкаською міською радою до 15 липня 2016 року не було прийнято рішення про встановлення на 2017 рік ставок податку на нерухоме майно, тому до ставки податку, яка встановлена попереднім рішенням, застосовується коефіцієнт 0,5, а відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0031761205 за 2017 рік, згідно з яким за порушення підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, пункту 6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312, збільшено суму податкового зобов`язання за основним платежем 13488 грн та штрафними санкціями на суму 3327 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаський ремонтно-механічний завод» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Л.В. Бєлова

Н.П. Бужак