Постанова від 28.05.2025 по справі 260/394/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/394/24 пров. № А/857/25795/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, в електронній формі, в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, що ухвалив суддя Гаврилко С.Є. у м. Ужгороді, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 260/394/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярсен Груп» до Закарпатської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості № UА305000/2028/000095/1 від 01.09.2023.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА305270/2023/000091 від 01.09.2023.

25 вересня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000095/1 від 01 вересня 2023 року.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305270/2023/000091 від 01 вересня 2023 року.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки, у ньому відповідач не обґрунтував числове значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару,що імпортував позивач, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей на підтвердження митної вартості за ціною договору.

З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв у порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 24 серпня 2023 року позивач подав до Закарпатської митниці електронну митну декларацію № UА 305270002879UА4, з метою митного оформлення товару: «Сітка будівельна зі скловолокна, використовується в якості армуючого матеріалу для штукатурки та малярних робіт» (далі товар) за кодом згідно з УКТЗЕД 7019660000. Торговельна марка не відома, виробник - Qinhuangdao Tongyu Building Material CO.,LTD (Китай), країна виробництва та походження Китай.

Разом з митною декларацією № 23UА305270002879UА4, позивач подав наступні документи: контракт на поставку № ТВ-СFN/01 від 26 травня 2023 року із додатком № 1 від 10 червня 2023 року; комерційний інвойс (рахунок-фактуру) № ТВ-СFN/01 від 16 червня 2023 року; проформу-інвойс від 26 травня 2023 року; пакувальний лист від 16 червня 2023 року; сертифікат походження 23С1303А5247/00006 від 16 червня 2023 року; коносамент БХЕ23060469 від 22 червня 2023 року; банківські платіжні документи № 000999437 від 15 червня 2023 року та № 1 від 06 червня 2023 року; СМR 407277 від 18 серпня 2023 року; копію експортної ВМД країни відправлення № 021720230000155132 від 22 червня 2023 року; договір на перевезення № 0001 від 14 червня 2023 року; документ, що підтверджує вартість транспортних витрат № 407277 від 18 серпня 2023 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Закарпатська митниця виявила розбіжності у поданих до митного оформлення документах внаслідок чого надіслала позивачу вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, що оцінюється (акт виконаних робіт, рахунок, платіжні документи тощо);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Позивач на вказану вимогу відповідача додатково надав сертифікат якості від 16 червня 2023 року.

01 вересня 2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000095/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 305270/2023/000091 від 01 вересня 2023 року.

Причиною для прийняття цього рішення є наступні розбіжності:

- переміщення товару здійснювалось із застосуванням морського фрахту з Китаю до польського порту Гданськ та подальшого сухопутного перевезення автомобільним транспортом до кордону України. У довідці про транспортні витрати № 407277 від 18.08.2023 зазначено, що морське перевезення вантажу здійснювалося за коносаментом № 228372131, в той час як до митного оформлення поданий коносамент № SXE23060469;

- в митній декларації та в декларації митної вартості (далі -ДМВ) зазначено умови поставки FOB Tianjin (Китай). Водночас, відповідно до інвойсу, коносаменту, довідки про транспортні витрати - відправка товару здійснена з порту Xingang (Китай), що свідчить про наявність розбіжностей в умовах поставки. Також, у довідці про транспортні витрати наведено вартість міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом без зазначення географічного пункту відправки, що унеможливлює перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат. При цьому, задеклароване декларантом загальне числове значення транспортних витрат в митній декларації, взагалі не піддається арифметичному обчисленню та перевірці, оскільки відрізняється від числових значень, наведених експедитором у довідці про витрати;

- декларант не надав акти виконаних робіт (послуг), рахунки від експедитора, документи про оплату за послуги з перевезення вантажу до митного оформлення;

- у поданих до митного оформлення рахунку-проформі від 26.05.2023., комерційному рахунку № TB-CFN/01 від 16.06.2023 (далі-інвойс), пакувальному листі від 16.06.2023, коносаменті, CMR та всіх інших документах не зазначено чіткі реквізити покупця (адреса не деталізує вулицю та номер будинку), що ускладнює ідентифікацію контрагента;

- в графі 44 митної декларації та в графі 4 ДМВ вказані номери інвойсу та контракту, які суперечать аналогічним реквізитам на відповідних документах.

При визначенні числового значення митної вартості товарів відповідач взяв інформацію з ЄАІС Держмитслужби щодо визначення митної вартості аналогічних товарів згідно з МД UA209170/2023/064551 від 14.08.2023 (2,05 дол. США), UA209170/2023/064575 від 14.08.2023 (2,05 дол. США) та UA209170/2023/088285 від 21.08.2023 (2,05 дол. США)".

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються товару, що оцінюється;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3статті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією від 24.08.2023 № UА 305270002879UА4, декларант має подати наступні документи:

- документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, що оцінюється (акт виконаних робіт, рахунок, платіжні документи тощо);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх відомостей про складові митної вартості.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи.

У той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач:

- не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів;

- не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару.

Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормамстатті 53 МК України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант, фактично, був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що підставою для коригування митної вартості товарів є наступні недоліки (розбіжності) у поданих до митного оформлення документах:

- переміщення товару здійснювалось із застосуванням морського фрахту з Китаю до польського порту Гданськ та подальшого сухопутного перевезення автомобільним транспортом до кордону України. У довідці про транспортні витрати № 407277 від 18.08.2023 зазначено, що морське перевезення вантажу здійснювалося за коносаментом № 228372131, в той час як до митного оформлення поданий коносамент № SXE23060469;

- в митній декларації та в декларації митної вартості (далі -ДМВ) зазначено умови поставки FOB Tianjin (Китай). Водночас, відповідно до інвойсу, коносаменту, довідки про транспортні витрати - відправка товару здійснена з порту Xingang (Китай), що свідчить про наявність розбіжностей в умовах поставки. Також, у довідці про транспортні витрати наведено вартість міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом без зазначення географічного пункту відправки, що унеможливлює перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат. При цьому, задеклароване декларантом загальне числове значення транспортних витрат в митній декларації, взагалі не піддається арифметичному обчисленню та перевірці, оскільки відрізняється від числових значень, наведених експедитором у довідці про витрати;

- декларант не надав акти виконаних робіт (послуг), рахунки від експедитора, документи про оплату за послуги з перевезення вантажу до митного оформлення;

- у поданих до митного оформлення рахунку-проформі від 26.05.2023, комерційному рахунку № TB-CFN/01 від 16.06.2023 (далі-інвойс), пакувальному листі від 16.06.2023, коносаменті, CMR та всіх інших документах не зазначено чіткі реквізити покупця (адреса не деталізує вулицю та номер будинку), що ускладнює ідентифікацію контрагента;

- в графі 44 митної декларації та в графі 4 ДМВ вказані номери інвойсу та контракту, які суперечать аналогічним реквізитам на відповідних документах.

З цього приводу позивач пояснив наступне.

- довідка ТОВ «Ламан Шипінг» про транспортні витрати № 407277 від 18.08.2023 містить витрати на транспортування товару до митного кордону України, які були понесені позивачем, в той час як рахунок-фактура ТОВ «Ламан Шипінг» № LS-4502559 від 21.08.2023 включає транспортно-експедиційне обслуговування на території України та експедиторську нагороду;

- на момент митного оформлення 24.08.2023 та подання митної декларації № UA305270002879U4 надання послуг експедитором не було закінчено, тому позивач не надав акти виконаних робіт та документи про оплату за послуги з перевезення вантажу;

- твердження митного органу про наявність розбіжностей в умовах поставки, через різне написання порту Тянжінь є безпідставним зважаючи на те, що офіційна назва порту Тяньцзінь - TIANJIN XINGANG(Hsingkang), включаючи Тангу і Сян Цзян. Товаросупровідні документи: комерційний інвойс (рахунок-фактура) № TB-CFN/01 від 16.06.2023, коносамент SXE23060469 від 22.06.2023, експортна ВМД країни відправлення № 021720230000155132 від 22.06.2023 мають однакове зазначення порту завантаження: FOB Xingang (що у свою чергу знаходиться всередині міста TIANJIN та лише деталізує конкретне місце завантаження);

- зауваження митного органу з приводу недоліків оформлення рахунку-проформи від 26.05.2023, комерційного рахунку № ТВ-CFN/01 від 16.06.2023, пакувального листа від 16.06.2023, коносаменту, CMR та всіх інших документів, в частині зазначення адреси покупця, яка не деталізує вулицю та номер будинку, жодним чином не стосуються числових значень митної вартості.

Апеляційний суд, надавши оцінку доводам сторін, зазначає наступне.

Підпунктом 5 ч. 10. ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Отже позивач зобов`язаний включити до митної вартості товарів лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місяця ввезення на митну територію України.

Апеляційний суд встановив, що у довідці ТОВ «Ламан Шипінг» про транспортні витрати № 407277 від 18.08.2023 зазначено вартість витрат на транспортування товару до митного кордону України, які поніс позивач, а у рахунку-фактурі ТОВ «Ламан Шипінг» № LS-4502559 від 21.08.2023 додатково вартість витрат на транспортно-експедиційне обслуговування на території України та експедиторську нагороду.

В графі 45 МД 23UA305270002879U4 від 24.08.2023 декларант визначив митну вартість товару в сумі 1050884,00 грн., що включає 24020 дол. США (вартість товару зазначена у гр. 22 даної МД)* 36,5686 ( гр. 23 Курс валюти) та 172140,54 грн. (транспортні витрати згідно рахунку фактури № LS-4502559 від 21.08.2023).

Щодо стосується твердження відповідача про не надання декларантом до митного оформлення актів виконаних робiт (послуг), документів про оплату за послуги з перевезення вантажу, то суд звертає увагу, що відповідно до п.4.1.6. договору перевезення виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора.

У п. 2.1.6 Договору № 001 від 14.06.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування визначено обов`язок експедитора після надання послуг укласти акт виконаних робіт (послуг) та надати його Клієнтові.

Оскільки договором передбачено транспортно-експедиторське обслуговування товару на території України до його розвантаження, то на момент митного оформлення 24.08.2023 надання послуг експедитором не було закінчено, а тому позивач не надав акти виконаних робiт (послуг) та документи про оплату за послуги з перевезення вантажу.

Апеляційний суд погоджується із позивачем в тому, що твердження митного органу про наявність розбіжностей в умовах поставки, через різне написання порту Тянжінь є безпідставним зважаючи на те, що офіційна назва порту Тяньцзінь - TIANJIN XINGANG(Hsingkang), включаючи Тангу і Сян Цзян. Товаросупровідні документи: комерційний інвойс (рахунок-фактура) № TB-CFN/01 від 16.06.2023, коносамент SXE23060469 від 22.06.2023., експортна ВМД країни відправлення № 021720230000155132 від 22.06.2023 мають однакове зазначення порту завантаження: FOB Xingang (що у свою чергу знаходиться всередині міста TIANJIN та лише деталізує конкретне місце завантаження)

Також апеляційний суд погоджується з думкою позивача в тому, що зауваження митного органу з приводу недоліків оформлення рахунку-проформи від 26.05.2023, комерційного рахунку № ТВ-CFN/01 від 16.06.2023, пакувального листа від 16.06.2023, коносаменту, CMR та всіх інших документів, в частині зазначення адреси покупця, яка не деталізує вулицю та номер будинку, жодним чином не стосуються числових значень митної вартості товару.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що сумніви митного органу, щодо митної вартості товару, яка визначена у митній декларації, є необґрунтованими, а тому відповідач не мав права на коригування митної вартості товарів, які імпортував позивач.

Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА305000/2028/000095/1 від 01.09.2023 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.

Також необхідно скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305270/2023/000091 від 01.09.2023, яка є похідною від рішення про коригування митної вартості товару.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року в справі № 260/394/24 - без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи № 260/394/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель