Постанова від 26.03.2025 по справі 925/1181/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р. м.Київ Справа№ 925/1181/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.03.2025

від позивача за первісним позовом/відповідача за первісним позовом: Оборський Я.В.

від відповідача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"

на рішення 13.08.2024 (повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024)

у справі №925/1181/22 (суддя Довгань К.І.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна

компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"

про стягнення 106 401 780,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз Трейдинг"

про визнання частково недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

07 листопада 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Уманьгаз Збут» 106 401 780,00 грн. заборгованості по рамковому договору купівлі продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 з яких: 71304370,70 грн. основний борг, 13 669 401,79 грн. пеня, 997351,17 грн. 3% річних, 4 637848,53 грн. інфляційні та 15 792 807,81 грн. штраф.

Заявлені позовні вимоги первісний позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за переданий газ своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п.4.4 Рамкового договору та п.12 Індивідуального договору.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою суду від 23.02.2023 прийнято до розгляду заяву первісного позивача про збільшення позовних вимог на загальну суму 112 646 148,01 грн., у тому числі: основний борг у сумі 68 513 744,90 грн; пеня у сумі 19 242 537,97 грн; три проценти річних у сумі 1 523 832,74 грн; інфляційні втрати у сумі 7 573 224,59 грн; штраф у сумі 15 792 807,81 грн.

Короткий зміст заперечень на первісний позов

Відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог, а у разі прийняття судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, пені та штрафу, зменшити її розмір на 95%.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

15.01.2024 від ТОВ «Уманьгаз Збут» надійшла до суду першої інстанції зустрічна позовна заява до ТОВ «Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг» про визнання частково недійсним правочину, а саме: визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що пункт 6.3 Рамкового договору не відповідає ч.1 ст.203 ЦК України, а також вимогам розумності і справедливості, проте Рамковий договір міг бути вчинений і без включення до нього умов, наведених в п.6.3 Рамкового договору.

20 березня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява від позивача за зустрічним позовом про зміну підстав позову, в якій заявник просив суд визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 шляхом їх доповнення з тих підстав, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» входить до складу Групи «Нафтогаз», контроль над ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» здійснює АТ «НАК «Нафтогаз України». За інформацією, викладеною на офіційному сайті АТ «НАК «Нафтогаз України»: «Нафтогаз - це вертикально інтегрована група, що охоплює газовий бізнес від видобування до реалізації. Компанії, в яких Нафтогазу належать пакети акцій, є значними учасниками ринку газу та нафти. Близько 90% вартості активів та виручки групи припадає на газовий бізнес. Кожен напрям бізнесу обслуговують окремі компанії». Група «Нафтогаз» здійснює діяльність із видобутку, імпорту та первинної реалізації природного газу на території України через суб`єктів господарювання, які входять до її складу, зокрема: -АТ «Укргазвидобування» і ДАТ «Чорноморнафтогаз», які здійснюють діяльність із видобутку природного газу; -суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з імпорту природного газу на території України; ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», яке здійснює діяльність з оптової реалізації (постачання) природного газу (видобутого та імпортованого суб`єктами господарювання, що входять до складу Групи «Нафтогаз») промисловим споживачам, зокрема виробникам теплової енергії.

Отже, як зазначав позивач за зустрічним позовом, Група «Нафтогаз» здійснює діяльність на різних рівнях дистрибуції природного газу - від його видобутку до постачання споживачам (побутовим та не побутовим).

Позивач за зустрічним позовом вказував, що Група «Нафтогаз», до складу якої входить ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», є найбільшим власником ресурсу видобувного природного газу на території України, і враховуючи вертикальну інтеграцію Групи «Нафтогаз», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» має стабільний доступ до основного ресурсу (сировини), порівняно з обмеженим доступом конкурентів на відповідному ринку, що свідчить про наявність у нього ринкової влади на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу.

Позивач за зустрічним позовом зауважив, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» під час укладання договорів купівлі-продажу природного газу з виробниками теплової енергії, маючи ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу та користуючись наявною ринковою владою, встановило такі умови реалізації товару, які неможливо було встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (рекомендації АМКУ від 07.10.2021 №22-рк, на офіційного сайту АМКУ). Також, як зазначив позивач, на даний час об`єктом дослідження АМКУ є наявність у діях ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» різних підходів до формування ціни на природний газ для різних постачальників природного газу та укладення договорів на постачання природного газу, що містять дискримінаційні умови.

На думку позивача за зустрічним позовом, саме викладення в Рамковому договорі умови, зазначеної в п.6.3 та якою передбачається одночасне поєднання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штрафу, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу, а також відсутність відповідного рівня відповідальності у Продавця у разі порушення ним строків виконання зустрічного зобов`язання за Рамковим договором з передачі природного газу Покупцю, було зумовлено нерівним становищем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут» у спірних правовідносинах, внаслідок наявності у позивача ринкової влади на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу. Тобто, як вважає позивач за зустрічним позовом, наведене свідчить про невідповідність умови Рамкового договору, викладеної в п.6.3, свободі договору як одній з загальних засад цивільного законодавства.

Короткий зміст заперечень проти зустрічного позову

Відповідач за зустрічним позовом в обгрунтування заперечень посилався на те, що у даній справі сторонами в умовах укладеного між позивачем та відповідачем Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 передбачено застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання та узгоджено розмір таких штрафних санкцій.

Зокрема, згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу. В той же час, єдиним учасником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», відповідно до п.6.1. його Статуту, є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу Відповідача за зустрічним позовом. Функції з управління корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" держава в особі Кабінету Міністрів України чи інших державних органів не здійснює, а, відповідно, відповідач за зустрічним позовом не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

Відповідач за зустрічним позовом наголошував, що умови п.6.3. Рамкового договору повністю відповідають положенням діючого законодавства.

Щодо права сторін на встановлення в договорі умов одночасного застосування пені та штрафу, відповідач за зустрічним позовом посилався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, наголошував на тому, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його. У зв`язку з чим позивач за первісним позовом вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки на його думку, сторони правомірно встановили в положеннях Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 (п.6.3. договору) умову щодо одночасного стягнення пені за кожен день прострочення платежу та штрафу у випадку порушення строків оплати більше ніж на 5 робочих днів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22:

- позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"- 112 646 148,01 грн., у тому числі: 68 513 744,90 грн (шістдесят вісім мільйонів п`ятсот тринадцять тисяч сімсот сорок чотири грн. 90 коп.) основного боргу; 19 242 537,97 грн (дев`ятнадцять мільйонів двісті сорок дві тисячі п`ятсот тридцять сім грн. 97 коп.) пені; 1 523 832,74 грн (один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 74 коп.) 3% річних; 7 573 224,59 грн (сім мільйонів п`ятсот сімдесят три тисячі двісті двадцять чотири грн. 59 коп.) інфляційних втрат; 15 792 807,81 грн (п`ятнадцять мільйонів сімсот дев`яносто дві тисячі вісімсот сім грн. 81 коп.) штрафу; 868 350,00 грн (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят грн) витрат по сплаті судового збору;

- у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Уманьгаз Збут» до ТОВ «Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг» про визнання частково недійсним правочину, а саме: визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021- відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції за первісним позовом мотивовано тим, що оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання у спірний період не заперечується відповідачем за первісним позовом, підтверджується матеріалами справи, а тому заявлені до стягнення позивачем за первісним позовом нарахування (з урахуванням збільшення позовних вимог) - є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції за зустрічним позовом мотивовано тим, що умови п.6.3. Рамкового договору повністю відповідають положенням діючого законодавства, і підстави для визнання недійсним даного пункту - відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить:

- скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22 в частині стягнення з ТОВ «Уманьгаз Збут» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 918,74 грн. 3% річних; 30 311,87 грн. пені та відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Уманьгаз Збут» до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання недійсним п.6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021;

- ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з ТОВ «Уманьгаз Збут» 918,74 грн. 3% річних; 30 311,87 грн. пені та визнати недійсним п.6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- висновок експерта № 1102/1309/23-23 за результатами судової економічної експертизи від 20.11.2023 був оцінений судом першої інстанції та визнаний належним та допустимим доказом, проте згідно резолютивної частини оскаржуваного рішення з ТОВ «Уманьгаз Збут» було стягнуто на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 1 523 832,74 грн. 3% річних та 19 242 537,97 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору та Індивідуального договору, тобто розмір 3% річних та пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору та Індивідуальним договором, стягнутих з ТОВ «Уманьгаз Збут» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» оскаржуваним рішенням, є більшим за розмір таких 3% річних та пені, зазначених у вищевказаному висновку судової економічної експертизи, а саме: розмір 3% річних є більшим на 918,74 грн. (1 523 832,74 грн. стягнутих судом - 1 522 914,00 грн. обрахованих експертом), а пені - на 30 311,87 грн. (19 242 537,97 грн. стягнутих судом - 19 212 226,10 грн. обрахованих експертом);

- за даних умов оскаржуване рішення в частині стягнення 918,74 грн. 3% річних та 30 311,87 грн. пені не відповідає вимогах законності та обґрунтованості;

- умова Рамкового договору, викладена в п.6.3 та якою передбачається одночасне поєднання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період. за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штрафу, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу, не відповідає засадам справедливості та розумності у питанні визначенні відповідальності Покупця у разі порушення ним строків проведення розрахунків за природний газ;

- умови даного Рамкового договору не містять подібну за фінансовим тягарем відповідальність Продавця у разі порушення ним строків виконання зустрічного зобов`язання за Рамковим договором з передачі природного газу Покупцю;

- наведена умова Рамкового договору суперечить засадам справедливості та розумності, адже сприяє перетворенню неустойки (пені та штрафу, передбачених п.6.3 Рамкового договору) з компенсаторної на каральну санкцію та на засіб безпідставного збагачення однієї зі сторін зобов`язання (Продавця) за рахунок іншої (Покупця);

- п.6.3 Рамкового договору не відповідає ч.ч.1,3 ст.203 ЦК України, вимогам розумності і справедливості, його викладення в Рамковому договорі було зумовлене нерівним становищем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут» у спірних правовідносинах, внаслідок наявності у ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ринкової влади на ринку оптової реалізації (постачання) природного газу;

- Рамковий договір міг бути вчинений і без включення до нього умов, наведених в п.6.3 Рамкового договору;

- за даних умов п.6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч.1, 3 ст.215, ст.217 ЦК України.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» посилався на те, що:

- Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог підписана Позивачем та направлена Відповідачу 15.07.2022; будь-які інші заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у даній справі відсутні;

- Позивач, направивши 15.07.2022 заяву про зарахування, констатував припинення зустрічних однорідних зобов`язань між Позивачем та Відповідачем на суму 1 475 181,42 грн. (абз.6-10 Заяви), умов щодо припинення зазначених зобов`язань в будь-яку іншу дату вказана заява не містить;

- експертом в під час проведення експертизи вірно встановлено, що з врахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 15.07.2022 підтверджуються документально наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних на суму 1 523 832,72 грн (стор.17 висновку, варіант 2) та розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості на суму 19 242 538,04 грн (стор.18 висновку, варіант 2);

- господарським судом в рішенні від 13.08.2024 у справі №925/1181/22 законно та обґрунтовано, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та висновку експерта, стягнуто з відповідача - ТОВ "Уманьгаз Збут" на користь позивача - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг", заборгованість за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021, зокрема, пеню в сумі 19 242 537,97 грн. та три відсотки річних в сумі 1 523 832,74 грн.;

- положеннями діючого законодавства прямо передбачено право сторін договору на встановлення в договорі розміру неустойки за порушення господарського зобов`язання, а визначений в нормах законодавства розмір неустойки у відповідності до ч.2 ст.511 ЦК України може змінюватись сторонами в умовах договорів, якщо така зміна не заборонена законом;

- ч.2 ст.231 ГК України, на яку посилається скаржник, прямо передбачено право сторін встановлювати в умовах договору розмір неустойки за порушення господарського зобов`язання;

- зазначений правовий механізм введено законодавцем для захисту прав суб`єктів державного сектору економіки та забезпечення можливості стягнення неустойки (штраф, пеня) з контрагентів за порушення господарських зобов`язань за відсутності відповідних положень в укладених сторонами договорах або інших нормах законодавства, про що прямо вказано в ч.2 ст.231 ГК України: "штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах";

- у даній справі сторонами в умовах укладеного між Позивачем та Відповідачем Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 передбачено застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання та узгоджено розмір таких штрафних санкцій;

- зокрема, згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу;

- крім того, відповідно до ч.1 ст.22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів;

- в той же час, єдиним учасником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відповідно до п.6.1. його Статуту, є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу Відповідача за зустрічним позовом. Функції з управління корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" держава в особі Кабінету Міністрів України чи інших державних органів не здійснює, а, відповідно, Відповідач за зустрічним позовом не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки;

- норми діючого законодавства надають право сторонам на власний розсуд встановлювати в умовах договору розмір неустойки за порушення грошового зобов`язання, в тому числі щодо одночасної сплати пені та штрафу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя Палій В.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Проте, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 суддю Північного апеляційного господарського суду Палія В.В. про звільнення у відставку з посади судді Північного апеляційного господарського суду, який є головуючим суддею (суддею-доповідачем), здійснити розгляд справи у визначеному складі суду - неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 24.09.2024 прийнято справу №925/1181/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1181/22.

На виконання ухвали про витребування матеріалів справи Господарський суд Черкаської області направив справу №925/1181/22, яка була отримана судом апеляційної інстанції 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22 - залишено без руху; протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.

17.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено платіжну квитанцію #TS204835 від 16.10.2024 про оплату судового збору у розмірі 9084 грн 00 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1181/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 в частині стягнення 3% річних, пені та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним п. 6.3 договору купівлі-продажу природного газу, розгляд справи призначено на 04.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 судове засідання у справі №925/1181/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 відкладено до 29.01.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2025, справу №925/1181/22 за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 справу №925/1181/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А., призначено розгляд справи №925/1181/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22, у судовому засіданні на 05.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 розгляд справи відкладено до 26.03.2025.

Відповідно до статті 64 Конституції України, права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 26.03.2025 з`явився представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" своїх представників в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" в судове засідання - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в судовому засіданні 26.03.2025 заперечував проти вимог, викладених у апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, 11.10.2021 між сторонами був укладений Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ (далі - Рамковий договір).

Пунктом 1.1. цього Рамкового договору встановлено, шо цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу. передачі та прийому природного газу за угодою, шо надалі іменується - «Індивідуальний Договір». Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, шо є невід`ємною частиною Договору.

Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.2. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 1.3. Рамкового договору, умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна. Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору.

За умовами пункту 1.4. Рамкового договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором.

За умовами п.3.1 Рамкового договору, Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором.

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС. відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору).

Відповідно до положень пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору, після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору.

Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.

Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2. Рамкового договору).

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми, (пункт 4.3 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору, Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

Пунктом 6.3. Рамкового договору, сторони узгодили, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

11 жовтня 2021 між позивачем та відповідачем був укладений Індивідуальний договір №БГр-21/22-УГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.221 (далі - Індивідуальний договір).

Загальний період поставки - з жовтня 2021 по квітень 2022 (включно).

Плановий Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки складав 39 500.000 тис. куб.м. (п.3 Індивідуального договору).

П.7 Індивідуального договору передбачено, що протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки та його Договірну вартість.

П.8 Індивідуального договору сторони погодили, що договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору.

За змістом п.12 Індивідуального договору, оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки.

Відповідно Додаткової угоди № 10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.10.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- пункт 1 Додаткової угоди №10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Жовтень 2021» складає 3 250,000 тис.куб.м».

- пункт 3 Додаткової угоди №10-БГр-УГЗ від 11.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Жовтень 2021» скіадає 20 095 833,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ -4 019 166,67 гри., разом 24 115 000,00 грн.».

На підставі вимог п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору, первісним позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_10-БГр-УГЗ від 31.10.2021 за жовтень 2021 згідно умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-УГЗ підписаний уповноваженою особою відповідача за первісним позовом та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки «Жовтень 2021» в обсязі 3 250,000 тис.куб.м на загальну суму 24 115 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-УГЗ, підписаним уповноваженими особами сторін.

На підставі Додаткової угоди № 11 -БГр-УГЗ від 22.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 26.11.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- викласти пункт 1 Додаткової угоди №11-БГр-УГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору у такій редакції: «відповідно до пункту 3 Індивідуального договору обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Листопад 2021» складає 5 400,000 тис.куб.м»;

- пункт 3 Додаткової угоди №11-БГр-УГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Листопад 2021» складає 33 390 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 6 678 000,00 грн., разом 40 068 000,00 грн.».

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору, Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_11-БГр-УГЗ від 30.11.2021 за листопад 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Листопад 2021 в обсязі 5 400,000 тис.куб.м на загальну суму 40 068 000,00 грн підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-УГЗ, підписаним повноважними особами сторін.

Відповідно до Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 24.12.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у період поставки «Грудень 2021» складає 7 700,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №12-БГр-УГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Грудень 2021» складає 47 611 666,67 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 9 522 333,33 грн., разом 57134 000,00 грн.».

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору, Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_12-БГр-УГЗ від 31.12.2021 за грудень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Грудень 2021" в обсязі 7 700,000 тис.куб.м на загальну суму 57 134 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1_12-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №01 -БГр-У ГЗ від 20.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 26.01.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

- пункт 1 Додаткової угоди №01-БГр-УГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Січень 2022» складає 7 750,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №01-БГр-УГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Січень 2022» складає 47 920 883,33 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 9 584 166,67 грн., разом 57 505 000,00 грн.».

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_01-БГр-УГЗ від 31.01.2022 за січень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за період поставки "Січень 2022"в обсязі 7 750,000 тис.куб.м на загальну суму 57 505 000,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 20.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Період поставки «Лютий 2022» складає 5 955,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №02-БГр-УГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Лютий 2022» складає 36 821 750,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 7 364 350,00 грн., разом 44 186 100,00 грн.».

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_02-БГр-УГЗ від 28.02.2022 за лютий 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Лютий 2022" в обсязі 5 955,000 тис.куб.м на загальну суму 44 186 100,00 грн. визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди №03-БГр-УГЗ від 22.02.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 22.03.2022 та №2 від 31.03.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-УГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Березень 2022» складає 5 195,000 тис.куб.м».

-пункт 3 Додаткової угоди №ОЗ-БГр-УГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Березень 2022» складає 32 122 416,67 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 6 424 483,33 грн.. разом 38 546 900,00 грн.»

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору, Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_ОЗ-БГр-УГЗ від 31.03.2022 за березень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-УГЗ підписаний Відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Березень 2022"в обсязі 5 195,000 тис.куб.м на загальну суму 38 546 900,00 грн. визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_ОЗ-БГр-УГЗ, підписаним зі сторони Позивача та Відповідача.

Відповідно до Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 23.03.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.04.2022) до Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 сторони домовились:

-пункт 1 Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Період поставки «Квітень 2022» складає 3 975,000 тис.куб.м».

- пункт 3 Додаткової угоди №04-БГр-УГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Квітень 2022» складає 24 578 750,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 4 915 750,00 грн., разом 29 494 500,00 грн.».

Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору, Позивачем був складений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_04-БГр-УГЗ від 30.04.2022 за квітень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 11.10.2021 №БГр-21/22-УГЗ.

Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-УГЗ підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт поставки природного газу за Період поставки "Квітень 2022"в обсязі 3 975,000 тис.куб.м на загальну суму 29 494 500,00 грн. підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-УГЗ, підписаним сторонами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ціна газу на періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень-квітень 2022 була врегульована відповідно до умов Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Позивач за первісним позовом вказував, що оплату за переданий газ відповідач за первісним позовом своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору та пункту 12 Індивідуального договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за первісним позовом по Рамковому договору складає 71 304 370,70 грн.

Факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується листом АТ "ОЩАДБАНК» від 19.10.2022 №16/2-09/2349 з реєстром надходжень коштів та довідкою АБ "УКРГАЗБАНК" від 19.10.2022 №15932/24899/2022 з реєстром платежів, а також заявою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 15.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, доданими до даної позовної заяви.

Пунктом 6.3. Рамкового договору сторони домовились, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ. визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів. Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу первісного відповідача перед позивачем за первісним позовом за Рамковим договором, розмір нарахованої позивачем за первісним позовом пені за неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов Рамкового договору за період з 18.03.2022 по 30.09.2022 склав 13 669 401,79 грн.

За порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, первісний позивач нарахував відповідачу за первісним позовом штраф у розмірі 15 792 807,81 грн, що становить 10 % від суми простроченого платежу.

Також, первісний позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував відповідача за період з 18.03.2022 по 30.09.2022 - 997 351,17 грн 3% річних.

За період з 01.05.2022 по 30.09.2022 первісний позивач нарахував відповідачу 4 637 848,53 грн втрат внаслідок інфляції.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на 30.09.2022 становила 106 401 780,00 грн.

Як зазначав позивач за первісним позовом, у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 ТОВ "Уманьгаз Збут" було здійснено погашення (в т.ч. шляхом договірного списання коштів з банківського рахунку) суми основного боргу за Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 на загальну суму 2 790 625,80 грн.

Вказана обставина підтверджується листом АТ "Ощадбанк" від 26.01.2023 №16/2-09/283 з реєстром перерахувань та довідкою АТ "Укргазбанк" від 31.01.2023 №15932/3684/2023 про рух грошових коштів.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед первісним позивачем зменшилась на 2 790 625,80 грн і станом на 31.12.2022 становила 68 513 744,90 грн.

Водночас, позивач за первісним позовом збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, надавши оновлений розрахунок, який включав вище перелічені нарахування по 31.12.2022 (включно).

З урахуванням заяви первісного позивача про збільшення розміру позовних вимог останній просив стягнути з відповідача за первісним позовом 112 646 148,01 грн, в тому числі:

- 68 513 744,90 грн основного боргу;

- 19 242 537,97 грн пені;

- 1 523 832,74 грн 3% річних;

- 7 573 224,59 грн інфляційних втрат;

- 15 792 807,81 грн штрафу.

Також, , ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судово-економічної експертизи було задоволено та призначено судово-економічну експертизу у справі, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, і надано висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цій справі (від 20.11.2023 № 1102/1309/23-23).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно частин 1-2 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Нормою ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. ч. 1,3,5 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 1ст. 191 Господарського кодексу України, державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України , майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є сплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод).

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, ціна газу на періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень-квітень 2022 була врегульована відповідно до умов Індивідуального договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складав 39 500,000тис.куб.м, у т.ч. за жовтень 2021 року - 3 000,000куб.м, за листопад 2021 року - 3 000,000куб.м, за грудень 2021 року - 8 000,000куб.м., за січень 2022 року - 8 000,000куб.м., за лютий 2022 року - 7 000,000куб.м., за березень 2022 року - 6 500,000куб.м., за квітень 2022 року - 2 000,000куб.м.

Договірна ціна природного газу, придбаний Покупцем на умовах вищевказаного Індивідуального Договору за загальний період поставки становив 7 420,00грн. з ПДВ за 1000куб.м.

Як вірно врахував суд першої інстанції, оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами протягом 45 днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. У випадку порушення Покупцем будь-яких зобов`язань, передбачених п.14 Індивідуального Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 10% від Договірної вартості газу.

Крім того, в матеріалах справи містяться наявні Додаткові угоди до Індивідуального Договору №БГр-21/22-УГЗ від 11 жовтня 2021 року до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11 жовтня 2021 року, якими визначені обсяги природного газу, що був прийнятий Покупцем від Продавця за відповідний період поставки, договірна ціна природного газу за 1000куб.м та договірна вартість за ціна за відповідний період.

На підтвердження виконання умов Індивідуального Договору №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021, з врахуванням змін внесених Додатковими угодами, між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут» були оформлені Комерційні акти приймання-передачі природного газу за період жовтень 2021- квітень 2022 року на суму 291 049 500,00грн.

Також, заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (підписаною 15.07.2022 о 14:13 год за допомогою кваліфікованого електронного підпису Нагіною О.Ю. - начальником відділом трейдингу та оптимізації портфелю, відправлено 15.07.2022, отримано - 28.09.2022) повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої станом на 30.06.2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» має грошове зобов`язання перед ТОВ «Уманьгаз Збут» у сумі 1 475 181,42грн., в свою чергу ТОВ «Уманьгаз Збут» має грошове зобов`язання на суму 75 329 627,98 грн., що виникло за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 11.10.2021 №2рд_БГр-УГЗ, строк виникнення зобов`язання настав.

Вищевказані зобов`язання є зустрічними та однорідними, строк виконання грошових зобов`язань у підприємств настав, тому ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було заявлено про часткове припинення зобов`язання ТОВ «Уманьгаз Збут» у розмірі 1 475 181,42 грн. за рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021.

Зокрема, позивач за первісним позовом, як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2023 клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судово-економічної експертизи було задоволено та призначено судово-економічну експертизу у справі, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення судово-економічної експертизи судом були поставлені такі питання:

1) чи підтверджується документально заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основна сума боргу за поставлений природний газ Товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором № Бгр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) в цілому так і помісячно за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року?

2) чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд__БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору № Бгр-21/22-УТЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022?

3) чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуального договору № Бгр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022?

Судом апеляційної інстанції також досліджено висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цій справі (від 20.11.2023 № 1102/1309/23-23), в якому містяться відповіді по вищевказаним (трьом) питанням.

Зокрема, висновок експерта по першому питанню за результатами дослідження наступний: «Підтверджується документально заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» основна сума боргу за поставлений природний газ Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) в цілому так і помісячно за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, станом на 31.12.2022року у розмірі 68 513 744,90грн, у т.ч. заборгованість за газ поставлений у лютому 2022 визначається у сумі 472 344,90грн, заборгованість за газ поставлений у березні 2022 визначається у сумі 38 546 900,00грн, заборгованість за газ поставлений у квітні 2022 визначається у сумі 29 494 500,0грн.».

По другому і третьому питаннях експерт надав відповіді у двох варіантах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про врахування експертного висновку по другому і третьому запитаннях - 1 варіант:

- по другому питанню: « З врахуванням Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 30.06.2022, не підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022.

У такому разі, підтверджується документально розмір трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 на суму 1 522 914,00 грн».

- по третьому питанню: «З врахуванням Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 30.06.2022, не підтверджується документально, наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022.

У такому разі, підтверджується документально розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021 (з додатковими угодами про внесення змін до нього та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 на суму 19 212 226,10 грн».

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17.

Таким чином, висновок експерта № 1102/1309/23-23 за результатами судової економічної експертизи від 20.11.2023 обгрунтовано прийнято судом першої інстанції в якості належного та допустимого доказу, чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність первісним позивачем суми боргу в розмірі 68 513 744,90 грн та нарахованої за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 пені в сумі 19 242 537,97 грн за неналежне виконання грошового зобов`язання по Рамковому договору, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Прострочення виконання грошового зобов`язання у спірний період не заперечується відповідачем за первісним позовом, та документально підтверджується матеріалами справи.

Здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних за період з 18.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 1523832,72 грн та втрат внаслідок інфляції в розмірі 7573224,59 грн, - є обгрунтованим та арифметично правильним, у зв?язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано присуджено до стягнення з відповідача за первісним позовом вказані показники, зокрема в частині 3% річних, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, а також приписами статті 546 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому, сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно встановив, що сторони правомірно встановили в положеннях Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 (п.6.3. договору) умову щодо одночасного стягнення пені за кожен день прострочення платежу та штрафу у випадку порушення строків оплати більше ніж на 5 робочих днів.

Здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок щодо стягнення пені і штрафу з відповідача за первісним позовом, є арифметично правильним, і такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що висновок експерта № 1102/1309/23-23 за результатами судової економічної експертизи від 20.11.2023 був оцінений судом першої інстанції та визнаний належним та допустимим доказом, проте згідно резолютивної частини оскаржуваного рішення з ТОВ «Уманьгаз Збут» було стягнуто на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 1 523 832,74 грн. 3% річних та 19 242 537,97 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору та Індивідуального договору, тобто розмір 3% річних та пені за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору та Індивідуальним договором, стягнутих з ТОВ «Уманьгаз Збут» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» оскаржуваним рішенням, є більшим за розмір таких 3% річних та пені, зазначених у вищевказаному висновку судової економічної експертизи, а саме: розмір 3% річних є більшим на 918,74 грн. (1 523 832,74 грн. стягнутих судом - 1 522 914,00 грн. обрахованих експертом), а пені - на 30 311,87 грн. (19 242 537,97 грн. стягнутих судом - 19 212 226,10 грн. обрахованих експертом), і за даних умов оскаржуване рішення в частині стягнення 918,74 грн. 3% річних та 30 311,87 грн. пені не відповідає вимогах законності та обґрунтованості - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог підписана позивачем за первісним позовом та направлена відповідачу за первісним позовом 15.07.2022, а отже, ппозивач за первісним позовом, направивши 15.07.2022 заяву про зарахування, констатував припинення зустрічних однорідних зобов`язань між учасниками спору на суму 1 475 181,42 грн. (абз.6-10 Заяви), умов щодо припинення зазначених зобов`язань в будь-яку іншу дату вказана заява не містить, а отже, судовим експертом в під час проведення експертизи вірно встановлено, що з врахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог 15.07.2022 підтверджуються документально наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних на суму 1 523 832,72 грн (стор.17 висновку, варіант 2) та розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості на суму 19 242 538,04 грн (стор.18 висновку, варіант 2). Таким чином, судом першої інстанції обгрунтовано з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та висновку експерта, стягнуто з відповідача - ТОВ "Уманьгаз Збут" на користь позивача - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", заборгованість за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-УГЗ від 11.10.2021, зокрема, пеню в сумі 19 242 537,97 грн. та три відсотки річних в сумі 1 523 832,74 грн.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Позивач за зустрічним позовом просив також визнати недійсним пункт 6.3 Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 посилаючись на положення ст.231 Господарського кодексу України, якими передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежать від їх волевиявлення), а тому розмір штрафних санкцій за порушення умов Рамкового договору мав відповідати положенням ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, оскільки одним з учасників даного правочину був суб`єкт господарювання державного сектора економіки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Проте, як зазначив позивач за зустрічним позовом, дана вимога чинного законодавства не була дотримана при укладенні вказаного правочину, а його сторони помилково керувались положеннями ч.4ст.231 Господарського кодексу України, які не підлягали застосуванню для регулювання спірних правовідносин.

Розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом, та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. При цьому, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст.2 Господарського кодексу України).

Ч.1 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до положень ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч.3 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За правилами ч.2 ст.511 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Тобто, положеннями діючого законодавства прямо передбачено право сторін договору на встановлення в договорі розміру неустойки за порушення господарського зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що визначений в нормах законодавства розмір неустойки у відповідності до ч.2 ст.511 Цивільного кодексу України може змінюватись сторонами в умовах договорів, якщо така зміна не заборонена законом. При цьому, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, прямо передбачено право сторін встановлювати в умовах договору розмір неустойки за порушення господарського зобов`язання.

Оцінюючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений правовий механізм введено законодавцем для захисту прав суб`єктів державного сектору економіки та забезпечення можливості стягнення неустойки (штраф, пеня) з контрагентів за порушення господарських зобов`язань за відсутності відповідних положень в укладених сторонами договорах або інших нормах законодавства, про що вказано в ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, а саме те, що штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в умовах укладеного між позивачем та відповідачем Рамкового договору №2рд_БГр-УГЗ від 11.10.2021 передбачено застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання та узгоджено розмір таких штрафних санкцій.

Зокрема, за умовами пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Крім того, відповідно ч.1 ст.22 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Суд апеляційної інстанції також вважає обгрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що єдиним учасником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відповідно п.6.1. його Статуту, є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу відповідача за зустрічним позовом.

Функції з управління корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" держава в особі Кабінету Міністрів України чи інших державних органів не здійснює, і, відповідно, відповідач за зустрічним позовом не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умови п.6.3. Рамкового договору повністю відповідають положенням діючого законодавства, у зв?язку з чим обумовлені ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання його недійсним з підстав, наведених позивачем у зустрічному позові - відсутні. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про недоведеність зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/1181/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №925/1181/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 28.05.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

О.М. Сибіга