Ухвала від 26.05.2025 по справі 922/2860/18

УХВАЛА

26 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Слободін М. М., Плахов О. В., Склярук О. І.

від 13.02.2025

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота"

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота", Національний банк України

про стягнення коштів в розмірі 618 682 051,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про солідарне стягнення шкоди у розмірі 618 682 051,50 грн (з урахуванням заяви від 30.09.2022 та додаткових пояснень від 30.09.2022).

За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/2860/18 у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", відмовлено.

Постановою від 13.02.2025 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/2860/18. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Присудив до стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", заподіяну шкоду у розмірі 618 682 051,50 грн.

17 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18.

Ухвалою від 07.04.2025 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 877 084,45 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 109 635,55 грн, загальна сума складала 986 720,00 грн).

ОСОБА_1 роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

14 квітня 2025 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржниця, зокрема, просила зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до фактично сплаченого нею судового збору у розмірі 109 635,55 грн.

Ухвалою від 21.04.2025 Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, оскільки дійшов висновку, що скаржницею не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності у неї реального доходу; продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали.

ОСОБА_1 роз`яснено, що наслідком неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

05 травня 2025 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржниця повторно просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до фактично сплаченого нею судового збору у розмірі 109 635,55 грн. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначає, що кошти за вже сплачений судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 у розмірі 109 635,55 грн, отримані нею у позику від ОСОБА_10 на підставі боргової розписки; у довідках Пенсійного фонду України форми ОК - 5 та ОК - 7 відсутня інформація про доходи з 2019 по 2022 роки через те, що за вказаний період у ОСОБА_1 були відсутні суми заробітку/доходу для нарахування пенсії та сплати страхових внесків, що виключає можливість сформувати довідку виключно за певний період. До заяви про усунення недоліків надані боргова розписка на суму 109 635,55 грн, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період січень - грудень 2024 рік, виписка Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" по картковому рахунку за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відсутності у ОСОБА_1 відомостей за вказаними параметрами запиту стосовно права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень. Крім того, ОСОБА_1 додані також документи щодо відсутності доходів у її чоловіка - ОСОБА_11 (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період січень - грудень 2024 рік, виписка Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" по картці за період з 01.01.2024 по 31.12.2024), та документи, що підтверджують статус ВПО ОСОБА_11 , тощо.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005).

Враховуючи викладене, оцінивши доводи ОСОБА_1 у сукупності із додатково поданими доказами на підтвердження обставин, що сума судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5% розміру річного доходу скаржниці за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до розміру фактично сплаченого судового збору у сумі 109 635,55 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

На виконання пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначено, що підставою касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, ОСОБА_1 зауважує, що суд апеляційної інстанції застосував:

- статтю 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтю 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" при визначенні підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку та його кредиторам шкоду та доведення банку до неплатоспроможності, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 25.07.2022 у справі № 922/2860/18, від 27.09.2022 у справі № 904/3864/21, у подібних правовідносинах та від 25.07.2022 у цій конкретній справі № 922/2860/18 (якою дану справу було направлено на новий судовий розгляд);

- частину 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, щодо визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення шкоди під час процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

За приписами частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 922/2860/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті Судом під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18, яке викладене у прохальній частині касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 складено 24.02.2025, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на оскаржувану постанову було 17.03.2025 включно (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. З огляду на те, що ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду саме 17.03.2025, строк на касаційне оскарження не є пропущеним. За таких обставин, у Суду відсутні підстави для розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 також просила зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом, оскільки вважає, що існують підстави для зупинення виконання оскаржуваної постанови суду і такі підстави є вагомими. Так, скаржниця звертає увагу, що дана справа перебуває на розгляді господарських судів з жовтня 2018 року та не є вочевидь однозначною та простою, що, на її думку, підтверджується тим, що справа № 922/2860/18 вже направлялась Верховним Судом на новий судовий розгляд, а також тим, що три судові рішення протягом цього часу були ухвалені судами на користь відповідачів. Фактично, єдиним рішенням яке ухвалено на користь позивача в даному спорі, є оскаржувана постанова від 13.02.2025, в якій суд апеляційної інстанції припустився істотних порушень таких як неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2021 у справі № 910/12803/18, від 08.02.2022 у справі № 910/15260/18, від 04.06.2024 у справі № 916/3724/21 у подібних правовідносинах. ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення покладає на неї непомірний тягар, зважаючи на розмір суми, присудженої до стягнення, та наголошує, що у неї відсутні будь-які накопичення та заощадження, а тому погашення такої суми може відбуватися виключно в порядку примусового виконання судового рішення та за рахунок будь-якого майна, що може перебувати у власності, а отже, таким майном може бути і єдине житло, тощо.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо

Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Водночас Закон не визначає перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини 1 статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках. При цьому, заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

Відповідно до сформованої судової практики, суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі його скасування.

Поряд із цим, належного обґрунтування заявленого клопотання скаржниця не навела, доказів того, що відмова у задоволенні клопотання призведе до неможливості здійснення повороту виконання рішення суду, скаржниця також не надала.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом, так як вказане клопотання не містить обґрунтованих мотивів та підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Водночас Суд не може ставити під сумнів його законність тільки через те, що воно оскаржено і скаржниця вважає його незаконним.

Керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги.

2. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до розміру фактично сплаченого нею судового збору у сумі 109 635,55 грн.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2860/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025.

4. Призначити касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до спільного розгляду з касаційною скаргою ОСОБА_8 , поданою в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у відкритому судовому засіданні на 17 червня 2025 року об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

6. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10 червня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

7. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 922/2860/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом.

8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд