Ухвала від 29.05.2025 по справі 905/345/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2025 року м. Харків Справа № 905/345/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС" (вх. №1241 Д/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Донецької області у складі судді Кротінової О.В. 22.05.2025 (дата складання повного тексту 26.05.2025) у справі №905/345/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕН ТОРГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС"

про стягнення,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/345/25 за позовом ТОВ "ЛІВЕН ТОРГ" до ТОВ "ДІПІ ТРАНС" про стягнення 1777020,00грн збитків за втрату транспортного засобу, який передано відповідачу в оренду за договором оренди транспортних засобів №2-ОТ від 10.03.2021.

Ухвалою суду від 02.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/345/25; визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.04.2025.

Ухвалою суду від 17.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження до 01.07.2025 (включно); відкладено підготовче засідання на 21.05.2025 о 12:30 год.

12.05.2025 від ТОВ "ДІПІ ТРАНС" через підсистему "Електронний суд" отримано супровідний лист б/н від 12.05.2025 до спільної заяви про затвердження Мирової угоди.

Повідомлено про укладення сторонами мирової угоди та направлення до суду спільної зави сторін від 12.05.2025 із мировою угодою у справі №905/345/25 від 09.05.2025 для розгляду та затвердження.

Долучено електронні копії: спільної заяви сторін б/н б/д, мирової угоди б/н від 09.05.2025, документи на підтвердження повноважень заявника.

В подальшому до суду надійшли оригінали зазначених документів.

В означеній заяві висловлено прохання затвердити мирову угоду, укладену між ТОВ "ЛІВЕН ТОРГ" та ТОВ "ДІПІ ТРАНС" у справі №905/345/25 в редакції, що додається; закрити провадження у справі №905/345/25; повернути ТОВ "ЛІВЕН ТОРГ" 50% судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 10662,12 грн.

У підготовчому засіданні 21.05.2025 представниками позивача та відповідача підтримано спільну заяву про затвердження мирової угоди.

Ознайомившись із змістом спільної заяви сторін та представленої мирової угоди, суд відзначив про передчасність вирішення питання затвердження мирової угоди на стадії підготовчого провадження, оскільки потребує з`ясування обставин справи задля встановлення прав та обов`язків сторін, чи має місце порушення, чи направлена мирова угода на врегулювання спору, чи є такими взаємні поступки та чи стосується така прав і обов`язків сторін, у тому її змісті та вигляді, в якому вона надана суду на затвердження, що здійснюється на стадії розгляду справи по суті.

Представники позивача та відповідача проти закриття підготовчого провадження не заперечили, надали згоду в порядку ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

21.05.2025 за спільною заявою сторін суд перейшов до розгляду справи по суті. Для постановлення ухвали за результатом вирішення питання затвердження мирової угоди, суд оголосив перерву та зазначив про її проголошення 22.05.2025 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2025 відмовлено у затвердженні мирової угоди б/н від 09.05.2025 у справі №905/345/25.

З урахуванням ухвали від 27.05.2025 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Донецької області від 22.05.2025 у справі №905/345/25 зазначено, що ухвала суду від 22.05.2025 набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

При постановленні зазначеної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку, що надана мирова угода не може бути розцінена як така, що направлена на врегулювання існуючого спору, стосується прав і обов`язків сторін, що не є безспірними.

Окремі положення мирової угоди поданої на затвердження суду направлені на вирішення прав і обов`язків сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуються інших прав та обов`язків у межах існуючих правовідносин сторін, що не відноситься до предмету спору у даній справі, є спірними та предметом дослідження у інших судових провадженнях.

28.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга ТОВ "ДІПІ ТРАНС", в якій відповідач просить суд:

1. Скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.05.2025 у справі №905/345/25 про відмову у затверджені Мирової угоди у справі №905/345/25.

2. Затвердити мирову угоду, укладену між ТОВ "ЛІВЕН ТОРГ" та ТОВ "ДІПІ ТРАНС" у господарській справі №905/345/25 в редакції, що додається.

Скаржник зазначає, що умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є абсолютно виконуваними, а Сторони бажають врегулювання спору саме на умовах, викладених в Мировій угоді від 09.05.2025.

За твердженням апелянта відмова суду першої інстанції у затвердженні Мирової угоди тягне за собою залишення в силі заходів забезпечення позову та неможливість Відповідача виконати узяти на себе зобов`язання за вказаною Мировою угодою.

Висновок суду про те, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, на думку скаржника, не відповідає принципу верховенства права, Конституції України та нормам процесуального права.

Посилається на те, що згідно з практикою Верховного Суду, якщо окремо від рішення суду можливо оскаржити ухвали про затвердження, то так само можливо оскаржити ухвали про відмову у затверджені мирової угоди.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 справу №905/345/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя.

Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням.

Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання та / або встановленого законом обмеження на таке оскарження. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26).

Отже, частина 1 ст. 255 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, як стосовно задоволення заяв/клопотань (вчинення судом процесуальних дій), так і стосовно відмови у задоволенні таких заяв/клопотань, вчинення дій (так звані "дзеркальні ухвали"). З аналізу даної норми Господарського процесуального кодексу України випливає, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.

При цьому, ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди вказаний перелік не містить.

Закріплені в ст.ст. 254, 255 ГПК України процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, натомість їх право на оскарження лише відтерміновується до прийняття остаточного рішення у справі (наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, від 14.09.2020 у справі №910/404/20, від 10.11.2021 у справі №922/1543/19, від 14.12.2022 у справі №920/1346/21, ухвалі від 22.12.2022 у справі №908/1966/22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2019 у справі №904/421/19 зроблено висновок, що системне тлумачення ст. 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Щодо доводів апелянта про можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди апеляційний суд зазначає, що така ухвала дійсно може бути оскаржена в апеляційному порядку, але виключно після ухвалення рішення у справі, зокрема, на стадії примусового виконання судового рішення.

В даному випадку триває розгляд справи, рішення у справі не ухвалено, тому зазначені доводи апелянта є безпідставними.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За вказаних обставин, апеляційна скарга ТОВ "ДІПІ ТРАНС" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.05.2025 у справі №905/345/25 про відмову у затвердженні мирової угоди не приймається до розгляду і повертається скаржнику.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, сторона по справі має право включити заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення, яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою.

Згідно ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвали місцевого господарського суду про відмову у затвердженні мирової угоди, Східний апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.

Оскільки апеляційна скарга подана через підсистему "Електронний суд", її роздруковані судом матеріали заявнику не надсилаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 254, 255, ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ТРАНС" (вх. №1241 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.05.2025 у справі №905/345/25 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Порядок і строки оскарження ухвал апеляційного господарського суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін