Рішення

від 19.05.2025 по справі 906/193/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/193/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Фещенко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрешков О.Д., адвокат, ордер серії ВН №1475578 від 14.02.2025 (в режимі відеоконфренції)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод"

про стягнення 951 963,11 грн

Процесуальні дії по справі.

12 лютого 2025 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" про стягнення 951 963, 11 грн.

Одночасно Фізичною особою-підприємцем Гаврилко Наталією Вікторівною подано заяву про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/426/25 від 12.02.2025) (тут і далі за текстом - Заява про забезпечення позову).

Господарський суд житомирської області ухвалою від 13.02.2025 відкрив провадження у справі №906/193/25 за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначено на 10.03.2025 о 10:00 год.

Суд ухвалою від 13.02.2025 повернув без розгляду по суті заяву Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/426/25 від 12.02.2025).

Суд ухвалою від 21.02.2025 частково задовольнив заяву представника позивача ФОП Гаврилко Н.В., адвоката Олександра Андрешкова про забезпечення позову від 19.02.2025 (вх. г/с №01-44/506/25 від 20.02.2025).

Суд ухвалою від 10.03.2025 відклав підготовче засідання на 27.03.2025 о 10:00 год.

Разом з тим, суд вжив заходи для повідомлення відповідача ТОВ "Поромівський маслосирзавод" про розгляд справи, а саме: розмістив оголошення на сайті судової влади, а також секретарем судового засідання здійснено телефонограму та повідомлено представника ТОВ "Поромівський маслосирзавод" про час, дату та місце проведення наступного підготовчого засідання, яке призначено на 27.03.2025 о 10:00 год.

27.03.2025 до Суду повернулася ухвала від 13.02.2025 про відкриття провадження у справі без вручення Відповідачу за адресою: 12132, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Поромівка, вул. Заводська, буд. 8 відміткою органу зв`язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с . 90-92).

Суд ухвалою від 27.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/193/25 до судового розгляду по суті на 24.04.2025 о 10:00 год.

11.04.2025 до Суду повернулася ухвала від 27.03.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи №906/193/25 до судового розгляду по суті без вручення керівнику/засновнику відповідача ТОВ "Поромівський маслосирзавод" Галанзовському А.М. за адресою: 12440, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Зарічани, вул. Лісова, буд. 2-А відміткою органу зв`язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.98-101).

Суд ухвалою від 24.04.2025 відклав розгляд справи по суті на 08.05.2025, встановив відповідачу ТОВ "Поромівський маслосирзавод" строк на подання відзиву на позовну заяву через підсистему "Електронний суд" до 05.05.2025 включно.

До початку судового засідання, через підсистему "Електронний суд" надійшли такі документи:

- 06.05.2025 від представника відповідача ТОВ "Поромівський маслосирзавод" надійшов відзив на позовну заяву (вх. г/с №5768/25 від 06.05.2025);

- 08.05.2025 від представника позивача ФОП Гаврилко Н.В. надійшла заява про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/1366/25 від 08.05.2025);

- 08.05.2025 від представника позивача ФОП Гаврилко Н.В. надійшла відповідь на відзив (вх. г/с №5862/25 від 08.05.2025).

В судовому засіданні 08.05.2025 Суд заслухав усні пояснення представника відповідача ТОВ "Поромівський маслосирзавод" викладені у відзиві на позовну заяву, разом з тим представник позивача надав пояснення, щодо відстав поданої заяви про забезпечення позову. Представник відповідача заявив усне клопотання про надання можливості викласти письмово свої заперечення.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10:30 год. 13.05.2025 для надання можливості представнику відповідача письмово викласти свої заперечення на заяву позивача про забезпечення позову у строк до 12.05.2025.

Суд продовжив судове засідання після перерви, заслухав усні пояснення представника позивача. Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12:00 год. 19.05.2025.

Суд ухвалою від 15.05.2025 вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" …вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань на підставі рішення засновників від 17.03.2025 номер запису 1010351100004011864 щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 12132, Житомирська область, Житомирський р-н, село Поромівка, вул. Заводська, буд. 8, код ЄДРПОУ 45530920) до набрання законної сили рішенням суду у справі №906/193/25.

В судовому засіданні 19.05.2025 Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фізична особа-підприємець Гаврилко Наталія Вікторівна (далі - Позивач, ФОП) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" (далі - Відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості у розмірі 951 963, 11 грн. за надані інформаційні послуги.

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач вказує, що між сторонами 30.10.2024 було укладено Договір №337 про надання інформаційних послуг (тут і надані за текстом - Договір №337), за умовами якого Позивач надавав Відповідачу послугу у вигляді інформації та/або консультації, щодо складання проектів документів (матеріалів) для підготовки та подання заявки (заявок) для отримання Замовником гранту (грантів) та пошук інформації про грантові програми (проекти, конкурси тощо) в яких Замовник має право брати участь.

Позивач доводить, що на виконання умов Договору №337 31.10.2024 між ФОП та Товариством був підписаний акт виконаних робiт щодо надання Iнформаційних послуг вiдповiдно до Договору про надання iнформацiйних послуг вiд 30 жовтня 2024 року №337 на загальну суму 15 000 грн. та акт виконаних робiт за надані iнформацiйнi послуги у розмірі 7% вiд суми гранту з пiдготовки БП (Грант на переробне підприємство ) вiдповiдно підготовка проектів документiв для подачі в банк , подача заявки, перевірка рiшення на загальну суму 559 978,30 грн. та витягом з наказу Державного центру зайнятості Міністерства економіки «Про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств» вiд 13.12.2024 №217 вiдповiдно до якого була підготовлена заявка з унікальним ідентифікатором 57JЕВ7 (товариство з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод"), подана на отримання гранту на створення або розвиток переробних підприємств, набрала необхідну кількість балів (29 балів), а тому Міністерством прийнято рiшення надати грант у розмірі 7999690,00грн ТОВ «Поромiвський маслосирзавод».

Вказані акти були підписані сторонами через електронну систему «Вчасно», що також пiдтверджується відповідними протоколами створення та перевiрки кваліфікованого та удосконаленого електронного пiдпису.

Позивач стверджує, що виконала умови Договору №337 в повному обсязі, однак Відповідач не виконав свої зобов`язання по Договору та не здійснив повний розрахунок з ФОП Гаврилко Наталією Вiкторiвною на загальну суму 951 963,11 грн.

Товариство у відзиві на позов вимоги останнього не визнав. Заперечення ґрунтуються на тому, що Договір про надання iнформацiйних послуг вiд 30 жовтня 2024 року №337 не підписано уповноваженою особою, оскільки в органах Головного управління ДПС у Житомирській області не отримані ключі для здійснення відповідних операцій згідно Закону України "Про електронну комерцію". В даному випадку вбачаються ознаки недійсності цього договору за правилом ст. 215 ЦК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. На підставі викладених доводів, Відповідач просив у позові відмовити.

У відповіді на відзив Позивач наголошує на тому, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з 28.10.2024 по 13.01.2025 директором ТОВ "Поромівський маслосирзавод" була Галанзовська К.В. Вказана особа була наділена повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори. Отже Договір про надання iнформацiйних послуг вiд 30 жовтня 2024 року №337 підписано уповноваженою особою - директором товариства. Зі змісту протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зі сторони Відповідача вбачається, що підписувачем є Галанзовська К.В., а організацією від імені якої вона вчиняє підпис є ТОВ "Поромівський маслосирзавод". Електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису ( ч.6 ст. 18 Закону України "Про електронну комерцію"). Окрім того, неотримання Відповідачем грантових коштів не є підставою для затримки у виплаті коштів на рахунок Позивача відповідно до договірних умов. На підставі цих доводів, Позивач просить позов задовольнити.

Справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1) 30 жовтня 2024 року між ФОП Гаврилко Наталією Вікторівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поромівський маслосирзавод» через систему «Вчасно» було укладено Договір №337 про надання iнформацiйних послуг (далі - Договір), що пiдтверджується протоколами створення та перевiрки кваліфікованого та удосконаленого електронного пiдпису.

Вiдповiдно до п.2.1 Договору №337 Виконавець зобов`язується надавати Замовнику iнформацiйнi та/або консультаційні послуги, вказані у пунктi 2.2. Договору (далі - iнформацiйнi послуги) в строки та на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов`язується своєчасно приймати та оплачувати їх.

Згiдно з п.2.2 iнформацiйнi послуги, які надаються за Договором №337: 1) консультування та/або складення проектів документiв (матеріалів) для пiдготовки та подання заявки (заявок) для отримання Замовником гранту (грантiв); 2) пошук інформації про грантові програми (проекти, конкурси тощо) в яких Замовник має право брати участь (виходячи з інформації, наданої Замовником в анкеті), та надання такої інформації Замовнику.

Як зазначено у п.4.4. Договору №337 результати надання iнформацiйних послуг за Договором передаються шляхом: 1) надсилання Виконавцем вiдповiдних матеріалів (проекту заявки, додаткiв до неї, тощо) на електронну пошту Замовника; 2) надсилання Виконавцем вiдповiдних матеріалів (проекту заявки, додаткiв до неї, тощо) Замовнику з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" (https://vchasno.ua/); 3) роботи Виконавця в iнформацiйних системах в обліковому записі (акаунті) Замовника.

Сторони домовились у п. 4.5. Договору №337, що результати надання iнформацiйних послуг за Договором вважаються переданими, а послуги наданими належним чином у разi, якщо Виконавцем не одержано вiд Замовника зауважень у письмовій формі щодо будь-яких недоліків матеріалів, зазначених у пунктi 4.4. Договору, протягом 5 (п`яти) календарних днiв з моменту надсилання таких матеріалів на електронну пошту Замовника та/або з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно".

Сторони погодили, що винагорода Виконавця за надання інформаційних послуг за Договором №337, що підлягає оплаті Замовником, та строки її оплати встановлюються у замовленнi (замовленнях) шляхом узгодження (п.5.1. Договору №337).

Згідно з п.5.2 у разi, якщо Сторонами у замовленнi не визначено розміру винагороди Виконавця за надання iнформацiйних послуг за Договором, розмір такої винагороди становить:

- основної винагороди Виконавця 7 % (сім) відсотків вiд суми гранту, визначеної у відповідному договорі (п.п. 5.2.1. );

- одноразової фіксованої винагороди Виконавця, розмір якої визначається у твердій грошовій формі 15 000 ( п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) (п.п.5.2.2.).

Згідно з приписами п.5.3 Договору №337 у разi, якщо Сторонами у замовленнi не визначено строків оплати винагороди Виконавця, така винагорода сплачується Замовником на поточний рахунок Виконавця, зазначений у пунктi 9.2. Договору №337, протягом 5 (п`яти) календарних днiв з моменту:

- підписання Договору - щодо одноразової фіксованої винагороди Виконавця (п.п.5.3.1. Договору №337);

- отримання Замовником або публікації грантодавцем рiшення про обрання Замовника переможцем, а якщо такий момент встановити неможливо - з моменту отримання Замовником гранту або його частини - щодо постійної основної винагороди Виконавця (п.п.5.3.2. Договору №337).

За згодою Сторін оплата може здійснюватися в безготівковій або в готівковій формі. Якщо замовником не здійснена оплата консультаційних послуг протягом 14 календарних днiв, то такий договір вважається недійсним відповідно до п. 5.4. та п.п. 5.4.1. Договору №337.

Замовник погоджується та підтверджує, що з урахуванням значення результату інформаційних послуг, наданих йому Виконавцем за Договором, для підприємницької (господарської) діяльності Замовника, визначення розміру винагороди Виконавця у вiдсотках вiд суми гранту (постійної основної винагороди) не є обтяжливим для Замовника чи таким, що будь-яким іншим чином порушує його права та/або інтереси. У разі ухвалення грантодавцем рiшення за заявкою на користь Замовника, але якщо Замовник у майбутньому з будь-яких причин відмовляється у отриманнi суми гранту, (в тому числі i на повторному етапі) то Замовник зобов`язується сплатити суму, зазначену в п.5.2.1. Договору в повному о6'ємі протягом 5 (п`яти) календарних днiв з моменту отримання ухвалення рiшення про присудження йому гранту, або видачі Наказу державних органів про погодження гранту (грантів), в якому вказано найменування (назва) Замовника (п.5.5. Договору №337).

Сторони у пункті 6.1. Договору №337 погодили, що за несвоєчасну оплату наданих iнформацiйних послуг Замовник сплачує Виконавцевi на його вимогу штраф в розмірі 5 % суми (винагороди Виконавця), яка підлягає оплаті, за кожний день прострочення оплати.

У разi прострочення Замовником оплати наданих йому Виконавцем iнформацiйних послуг за Договором на строк, що перевищує 30 (тридцять) календарних днiв, Замовник на вимогу Виконавця сплачує останньому штраф у розмірі 20% вiд вciєї суми (винагороди Виконавця), яка підлягала сплаті Замовником Виконавцю за весь період вiд дня укладення Договору до дня прострочення оплати.

Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами та діє до остаточного завершення використання Замовником результатiв iнформацiйних послуг, одержаних ним за Договором, або до моменту розiрвання Договору, крім випадків (зобов`язань), визначених пунктом 7.3. Договору №337.

Відповідно до п. 7.3. Договору №337 безстроковими, тобто такими, що не припиняються після закінчення строку дії Договору або внаслiдок його розiрвання, є зобов`язання Замовника перед Виконавцем щодо:

- оплати постійної основної винагороди Виконавця, яка визначається у % (відсотках) вiд суми гранту (п.п.7.3.1.);

- недопущення Замовником неправомiрного використання об`єктів права інтелектуальної власностi Виконавця (п.п.7.3.3.);

- недопущення Замовником розголошення та/або іншого неправомірного використання конфіденційної інформації та/або комерційної таємниці Виконавця (п.п.7.3.4.).

Відповідно до пункту 8.1. Договору №337 усі спори, що виникають між Сторонами за Договором (включаючи спори щодо його тлумачення, виконання, змiни чи припинення), підлягають врегулюванню шляхом взаємних консультацій i переговорів. У випадку, якщо Сторони не можуть вирішити cпip шляхом переговорів, такий cпip вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (а.с. 9-18).

2) 31 жовтня 2024 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт виконаних робiт щодо надання Iнформаційних послуг вiдповiдно до Договору про надання iнформацiйних послуг вiд 30.10.2024 Договір №337 на загальну суму 15 000 грн. та акт виконаних робiт за надані iнформацiйнi послуги у розмірі 7% вiд суми гранту з пiдготовки БП (Грант на переробне підприємство ) вiдповiдно підготовка проектів документiв для подачі в банк , подача заявки, перевірка рiшення на загальну суму 559 978,30 грн.

Вказані акти були підписані сторонами через електронну систему «Вчасно», що також пiдтверджується відповідними протоколами створення та перевiрки кваліфікованого та удосконаленого електронного пiдпису (а.с.19-25).

3) Вiдповiдно до витягу з наказу Державного центру зайнятості Міністерства економіки України «Про надання грантiв на створення або розвиток переробних підприємств» вiд 13.12.2024 №217 підготовлена заявка з унікальним ідентифікатором 57JЕВ7 (ТОВ "Поромівський маслосирзавод"), подана на отримання гранту на створення або розвиток переробних підприємств, набрала необхідну кількість балiв (29 балiв), а тому Міністерством прийнято рiшення надати грант у розмірі - 7 999 690,00 грн. (а.с.26-27).

4) 03 січня 2025 року через електронну систему «Вчасно», Позивач направив ТОВ «Поромівський маслосирзавод» письмову претензiю про невиконання договірних зобов`язань за договором про надання інформаційних послуг, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.28-32).

Відповідач на письмову претензію від 03.01.2025 не відреагував та не здійснив оплату за Договором №37.

5) ФОП звернулась з позовом до суду до Товариства з позовною вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання інформаційних послуг №337 у розмірі - 951 963,11 грн, з яких : 559978,30грн основного боргу та 391984,81грн пені.

6) ТОВ «Поромівський маслосирзавод» позов в не визнало з тих підстав, що Договір про надання iнформацiйних послуг вiд 30 жовтня 2024 року №337 не підписано уповноваженою особою Товариства згідно Закону України "Про електронну комерцію", а тому останній є недійсним . Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі № 910/5614/23 зазначено, що: "Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання".

Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 названого Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Частиною дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" унормовано, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

При цьому, за змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

У контексті приписів частин четвертої, п`ятої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

До того ж згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказана норма закріплює презумпцію правомірності правочину, за якої він вважається таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається, (1) коли недійсність правочину прямо встановлена законом (нікчемність); (2) якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2025 у cправі №910/3012/24).

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Разом із тим органи юридичної особи у цивільному праві не визнаються учасниками цивільних відносин; учасником правочину виступає юридична особа (аналогічні за змістом висновки викладені у пунктах 80-82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23).

Як встановив Суд, 30 жовтня 2024 року між ФОП Гаврилко Наталією Вікторівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поромівський маслосирзавод» через систему «Вчасно» було укладено Договір №337 про надання iнформацiйних послуг (далі - Договір), що пiдтверджується протоколами створення та перевiрки кваліфікованого та удосконаленого електронного пiдпису.

Враховуючи презумпцію правомірності правочину ( ст. 204 ЦК України) , заперечення Відповідача щодо недійсності Договору №337 про надання iнформацiйних послуг від 30.10.2024 не ґрунтуються на законі.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з п.5.2 у разi, якщо Сторонами у замовленнi не визначено розміру винагороди Виконавця за надання iнформацiйних послуг за Договором, розмір такої винагороди становить: основної винагороди Виконавця 7 % (сім) відсотків вiд суми гранту, визначеної у відповідному договорі (п.п. 5.2.1. ).

Суд встановив, що 31.10.2024 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт виконаних робiт щодо надання Iнформаційних послуг вiдповiдно до Договору про надання iнформацiйних послуг вiд 30.10.2024 Договір №337 на загальну суму 15 000 грн. та акт виконаних робiт за надані iнформацiйнi послуги у розмірі 7% вiд суми гранту з пiдготовки БП (Грант на переробне підприємство ) вiдповiдно підготовка проектів документiв для подачі в банк , подача заявки, перевірка рiшення на загальну суму 559 978,30 грн.

Вказані акти були підписані сторонами через електронну систему Вчасно, що також пiдтверджується відповідними протоколами створення та перевiрки кваліфікованого та удосконаленого електронного пiдпису (а.с.19-25).

Також матеріалами справи підтверджується, що наказом Державного центру зайнятості Міністерства економіки України Про надання грантiв на створення або розвиток переробних підприємств вiд 13.12.2024 №217 підготовлена заявка з унікальним ідентифікатором 57JЕВ7 (ТОВ "Поромівський маслосирзавод"), подана на отримання гранту на створення або розвиток переробних підприємств, набрала необхідну кількість балiв (29 балiв), а Міністерством прийнято рiшення надати грант у розмірі - 7 999 690,00 грн. (а.с.26-27).

Суд також встановив, що Замовник (Відповідач) погодився та підтвердив, що з урахуванням значення результату інформаційних послуг, наданих йому Виконавцем за Договором, для підприємницької (господарської) діяльності Замовника, визначення розміру винагороди Виконавця у вiдсотках вiд суми гранту (постійної основної винагороди) не є обтяжливим для Замовника чи таким, що будь-яким іншим чином порушує його права та/або інтереси. У разі ухвалення грантодавцем рiшення за заявкою на користь Замовника, але якщо Замовник у майбутньому з будь-яких причин відмовляється у отриманнi суми гранту, (в тому числі i на повторному етапі), то Замовник зобов`язується сплатити суму, зазначену в п.5.2.1. Договору в повному о6'ємі протягом 5 (п`яти) календарних днiв з моменту отримання ухвалення рiшення про присудження йому гранту, або видачі наказу державних органів про погодження гранту (грантів), в якому вказано найменування (назва) Замовника (п.5.5. Договору №337).

Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника ( див. постанову ВПВС від 07.02. 2024 у справі № 910/3831/22).

За умовою п. 5.3 Договору №337 про надання iнформацiйних послуг від 30.10.2024 у разi, якщо Сторонами у замовленнi не визначено строків оплати винагороди Виконавця, така винагорода сплачується Замовником на поточний рахунок Виконавця, зазначений у пунктi 9.2. Договору №337, протягом 5 (п`яти) календарних днiв з моменту, зокрема, отримання Замовником або публікації грантодавцем рiшення про обрання Замовника переможцем.

За змістом положеньстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням встановлених обставин справи, Суд визнає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення 559 978,30грн основного боргу.

Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (частини третя статті 14 ЦК України).

Тому застосування кредитором штрафних санкцій, встановлених у договорі за невиконання боржником договірних обов`язків є способом захисту порушеного права , що встановлений договором. Про застосування штрафних санкцій як спосіб захисту порушеного права до прикладу йдеться у ч.2 ст. 20 ГК України.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Тлумачення змісту поняття порушення зобов`язання не може бути таким, що призводитиме до неможливості притягнення боржника до відповідальності за відмову виконання останнього чи уникнення його виконання взагалі і ніколи за відсутності з його боку дії вольового характеру на кшталт повідомлення кредитора у письмовій формі про відмову від виконання зобов`язання.

Як вже мотивував Суд, боржник як учасник договірних відносин зобов`язаний передбачати можливість завдання як своїми діями, так і бездіяльністю шкоди правам і інтересам кредитора у зобов`язанні.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК), зокрема: 1) розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків.

Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та / або умов договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення ст. 549 ЦК України та ст.231 ГК України виснувала, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення (постанова від 16.10.2024 у справі №911/952/22).

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Сторони у пункті 6.1. Договору №337 погодили, що за несвоєчасну оплату наданих iнформацiйних послуг Замовник сплачує Виконавцевi на його вимогу штраф в розмірі 5 % суми (винагороди Виконавця), яка підлягає оплаті, за кожний день прострочення оплати.

Однак розмір пені, що стягується в судовому порядку, обмежений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені є показник облікової ставки НБУ, а період нарахування за вимогою ч. 6 ст. 232 ГК України.

Встановивши факт необґрунтованого розрахунку пені, Суд здійснив власний розрахунок стягуваної суми пені за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Період розрахунку: 21.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

559 978,30 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 11 днів (прострочення) : 100х11= 4 544,09 грн.

Період розрахунку:01.01.2025 - 03.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

559 978,30 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 3 днів (прострочення) : 100х3= 1 242,69 грн.

Всього штрафних санкцій за період: 5 786,78 грн.

Загальна заборгованість: 559 978,30 (сума боргу) + 5 786,78 (пеня) = 565 765,08 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені в сумі 386 198,03грн задоволенню не підлягає.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначені вимоги щодо оформлення позовної заяви, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору. Так, зокрема, згідно з підпунктами 1, 4, 5 пункту 2 частини другої статті 4 цього закону за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- заяви про забезпечення - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з позовом до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 14279,45грн та 1514,00грн за заяву про забезпечення позову, та в подальшому 1514,00грн за іншу заяву про забезпечення позову.

У зв`язку з частковим задоволенням позову судовий збір у розмірі 14279,45грн розподіляється пропорційно до суми задоволених вимог, та в повному обсязі покладається на відповідача судовий збір, сплачений за заявами про забезпечення позову.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" ( 2132, вул. Заводська, буд. 8, с. Промівка, Житомирський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 45530920) на користь Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- 559 978,30грн основного боргу,

- 5 786,78грн пені,

- 8 486,48грн судового збору за подання позову та 3028,00грн за подання заяв про забезпечення позову.

Видати наказ.

3. У стягненні 386 198,03грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.05.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу , адвокату (через Ел. суд)

3- відповідачу, адвокату (через Ел. суд)