Постанова від 20.05.2025 по справі 918/308/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/308/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д. - головуючої, судді -Баранця О.М., Вронської Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Єсіпова І.А. (адвокат),

відповідача -Єфіменко О.М. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Романюк Ю. Г.)

від 26.09.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Юрчук М. І., судді: Крейбух О. Г., Миханюк М. В.)

від 20.01.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор"

до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради

про визнання договору укладеним.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Комтех Аутдор") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (далі - відповідач, Департамент, скаржник) про визнання договору укладеним у редакції Адресної програми, запропонованої позивачем.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на розміщення 22-х рекламних конструкцій, які були встановлені ним раніше на підставі дозволів від 19.10.2000 №№16/14, 16/16, від 16.07.2002 №№16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, від 05.06.2002 №16/3, від 05.09.2002 №16/4, від 02.01.2003 №№16/18, 16/19, від 27.04.2004 №№16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28 та від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34. Позивач вважав, що строк дії усіх інших 19-ти дозволів, адреси розміщення конструкцій за якими не увійшли до проекту договору від 02.01.2024 №16/2024, був продовжений до 30.09.2023 (30.06.2023 плюс 3 місяці) на підставі пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно з яким документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення. Даний факт пов`язує з запровадженням з 12.03.2020 на всій території України карантину (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"), який відмінено 30.04.2023 (постанова Кабінет Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"). Крім того, як вважав позивач, оскільки на момент оголошення на всій території України воєнного стану карантин не був скасований, всі зазначені дозволи без винятку підпали, також під пряму дію постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану", якою встановлено:

Підпункт 1 пункту 1: у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки, а суб`єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, - до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2;

Підпункт 5 пункту 1: строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.

3. Відповідач в свою чергу заперечував проти позову та зазначав, що зовнішня реклама розміщується виключно на підставі дозволу, який передбачає місце розташування рекламного засобу, його характеристики та термін дії, а договір про тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів укладається робочим органом з розповсюджувачами зовнішньої реклами лише за наявності такого дозволу. Станом на час укладання спірного договору - 02.01.2024, позивач мав дійсними дозволи тільки на 3 рекламні конструкції, а саме: №16/4, №16/14 та №16/16. Дію цих дозволів Робочим органом продовжено до 30.05.2025. Відповідно, додаток до проекту договору №16/2024 від 02.01.2024 містив перелік лише цих трьох спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, тому в частині позовних вимог щодо рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів №16/4, №16/14 та №16/16 - предмет спору відсутній. Термін дії всіх інших дозволів станом на 02.01.2024 позивачу не продовжено, що підтверджується рішеннями Комісії з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами: від 02.07.2021 стосовно 18 (з 22-ох) дозволів №№16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34; від 02.09.2021 - стосовно дозволів №№16/31, 16/5, 16/10; від 18.10.2021 - стосовно дозволів №№16/20, 16/23, 16/26, 16/27, 16/34; від 24.08.2023 - стосовно дозволів №№16/18, №16/19, №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30. Відтак, підстави для включення їх у договір на 2024 рік були відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. ТОВ "Комтех Аутдор" здійснює свою господарську діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами.

5. Станом на даний час Товариство розміщує її на рекламних конструкціях (22, з яких є предметом дослідження у даній справі), які були встановлені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виданих Управлінням ЖКГ Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

6. Дозволи були видані на 5 років, після чого неодноразово продовжувались Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (Управління) та його правонаступником - Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (Департамент):

- від 20.07.2004 №16/31 (термін дії востаннє продовжено до 20.01.2021);

- від 05.09.2002 №16/3 (термін дії востаннє продовжено до 05.06.2021);

- від 16.07.2002 №№16/5, 16/6, 16/10, 16/11 (термін дії востаннє продовжено до 16.07.2021);

- від 27.04.2004 №№16/20, 16/23, 16/27 (термін дії востаннє продовжено до 27.11.2021);

- від 20.07.2004 №16/34 (термін дії востаннє продовжено до 27.11.2021);

- від 02.01.2003 №№16/18, 16/19 (термін дії востаннє продовжено до 02.01.2022);

- від 27.04.2004 №№16/22, 16/24, 16/25, 16/28 (термін дії востаннє продовжено до 01.04.2022);

- від 16.07.2002 №16/8, (термін дії востаннє продовжено до 01.04.2022);

- від 20.07.2004 №№16/29, 16/30 (термін дії востаннє продовжено до 01.04.2022);

- від 19.10.2000 №№16/14, 16/16 (термін дії востаннє продовжено до 30.05.2025);

- від 05.09.2002 №16/4 (термін дії востаннє продовжено до 30.05.2025).

7. 04.01.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (Робочий орган) та ТОВ "Комтех Аутдор" (Розповсюджувач) було укладено Договір №16/2021 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій, предметом якого, згідно з адресною програмою розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами було 25 місць тимчасового користування комунальної власності відповідно до наданих позивачу дозволів, у т.ч. №№16/3, 16/4, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/14, 16/16, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34 (№№16/9, 16/21, 16/26 не є предметом дослідження у даній справі).

8. Згідно з рішенням Рівненської міської ради від 11.03.2021 №120 "Про утворення Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, затвердження Положення про нього та внесення змін до загальної чисельності виконавчих органів Рівненської міської ради", Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради реорганізоване та 15.07.2021 припинило свою діяльність.

9. Правонаступником прав та обов`язків Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

10. У подальшому усі правовідносини, пов`язані із продовженням дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відбувалися між ТОВ "Комтех Аутдор" та Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

11. Встановлено, що ТОВ "Комтех Аутдор" завчасно зверталося із заявами про продовження терміну дії дозволів, однак суб`єкт владних повноважень Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради дію таких дозволів не продовжив та не вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані документи дозвільного характеру.

12. Така бездіяльність Департаменту, на думку ТОВ "Комтех Аутдор", порушила його право на здійснення господарської діяльності у сфері розповсюдження зовнішньої реклами.

13. 23.09.2021 ТОВ "Комтех Аутдор" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду (справа №380/16131/21) з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури, у якому просило суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані документи дозвільного характеру та зобов`язати Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості:

- про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, які були надані ТЗОВ "Комтех Аутдор", а саме: від 27.04.2004 №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 №16/3, від 16.07.2004 №16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;

- про всі подані після 01.01.2020р. заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 27.04.2004 №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 №16/3, від 16.07.2004 №16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення Управління ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв;

2. Визнати протиправними дії Управління ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 16.07.2004 №16/8, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004 №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021 та зобов`язати Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно поданих заяв, а саме: до 27.04.2026 (дозволи №№16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026 (дозвіл №16/8) та до 20.07.2026 (дозволи №№16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.

3. Визнати протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021р. №08-896 та Управління ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, від 06.07.2021 №568-08 про демонтаж належних рекламних конструкцій, та зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 №16/3, від 16.07.2002 №16/5, №16/6, №16/9, №16/10, №16/11 та від 20.07.2004 №16/31, з причин закінчення строку дії цих дозволів.

14. 25.10.2021 ТОВ "Комтех аутдор" звернулось до ЦНАП м.Рівного з заявою про продовження строку дії дозволів №№16/18, 16/19, які зареєстровані за вх. №№11986, 11987.

15. 20.01.2022 ТОВ "Комтех аутдор" звернулось до ЦНАП м.Рівного з заявами про продовження строку дії дозволів №№16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30, які зареєстровані за вх. №№14590, 14585, 14586, 14592, 14591, 14589, 14593.

16. 25.01.2022 Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради листом №70-08/2 повідомив товариство, що заяви за вх. №№14590, 14585, 14586, 14592, 14591, 14589, 14593 будуть розглянуті на черговому засіданні комісії з питань розміщення зовнішньої реклами.

17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 (справа №380/16131/21) позов задоволено.

18. 15.02.2023 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради у справі №380/16131/21, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та прийнято нову постанову, якою у позові ТОВ "Комтех Аутдор" - відмовлено.

19. При цьому, 09.06.2022 Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради прийнято наказ № 198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій", яким КП "Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг" зобов`язано провести демонтаж рекламних конструкцій ТОВ "Комтех Аутдор" згідно з переліком зазначеним у додатку (у додатку зазначені рекламні засоби позивача, на які видавалися вищезазначені дозволи).

20. На виконання даного наказу представниками КП "Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг" були виконані роботи по демонтажу рекламної конструкції позивача, які були розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Міцкевича, перехрестя вул. Кн.Володимира (акт проведення демонтажу рекламного засобу від 07.09.2022,), за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, в районі перехрестя з вул. У.Самчука (акт проведення демонтажу рекламного засобу від 07.09.2022), за адресою: м. Рівне, вул. Литовська, перехрестя з вул. Кавказькою (акт проведення демонтажу рекламного засобу від 07.09.2022).

21. Станом на час розгляду даного спору судом першої інстанції та прийняття судового рішення у справі №918/308/24 (26.09.2024), справа №380/16131/21 перебувала на стадії касаційного перегляду.

22. Водночас, 14.11.2024 постановою Верховного Суду у справі №380/16131/21 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 за наслідками перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 15.02.2023 про перегляд додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі №380/16131/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

23. Судами встановлено, що 27.02.2023 ТОВ "Комтех аутдор" подало декларації про провадження на час дії військового стану господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Рівному на рекламних конструкціях, які були встановлені раніше на підставі дозволів №16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/23, 16/27, 16/31, 16/34 (за доводами позивача - відповідно до пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану").

24. Також, 27.02.2023 ТОВ "Комтех аутдор" повідомило Департамент про подання вищезазначених декларацій.

25. Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради у листі від 13.03.2023 вих. №196-12 зазначив, що заяви на продовження дозволів №№16/18, 16/19, які були отримані ним 25.10.2021 (тобто, задовго до оголошення воєнного стану), будуть розглянуті у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану.

26. В подальшому 29.08.2023 і 13.09.2023, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради звернувся до Товариства з вимогами №569-09 і 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій, на продовження яких були подані заяви ТОВ "Комтех Аутдор" від 25.10.2021 і 20.01.2022.

27. Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Комтех Аутдор" зверталося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 09.06.2022 № 198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" та зобов`язати Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради відшкодувати шкоду, завдану виконанням його протиправного наказу від 09.06.2022 № 198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" щодо проведення демонтажу засобів зовнішньої реклами, які розміщувались ТОВ "Комтех Аутдор" у м. Рівному на підставі дозволів № 16/9 (вул. Литовська, перехрестя з вул. Кавказькою), № 16/21 (вул. Міцкевича, перехрестя з вул. Кн. Володимира Великого) та № 16/26 (вул. Гагаріна, в районі перехрестя з вул. У.Самчука), шляхом відновлення у натурі попереднього становища, що існувало до проведення їх примусового демонтажу.

28. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 (справа №380/915/23) було частково задоволено ТОВ "Комтех Аутдор" до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" і зобов`язання відповідача відшкодувати шкоду, завдану виконанням його протиправного наказу.

29. Так, рішенням визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 09.06.2022 №198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" в частині зобов`язання провести демонтаж засобів зовнішньої реклами ТОВ "Комтех Аутдор" відповідно до переліку 1-3, 5-13 додатку до наказу. В задоволенні інших позовних вимог шляхом відновлення попереднього становища, що існувало до проведення їх примусового демонтажу - відмовлено.

30. Предметом даного протиправного наказу відповідача є демонтаж рекламних конструкцій, які були розміщені позивачем на підставі дозволів 16/9 (зі строком дії до 16.07.2020), №16/3 (зі строком дії до 05.06.2021), №№16/5, 16/6, 16/10, 16/11 (зі строком дії до 16.07.2021) та №№16/20, 16/21, 16/23 16/26, 16/27, 16/31, 16/34 (зі строком дії до 27.11.2021).

31. 01.05.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду (справа №380/915/23) залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, проте змінено його мотивувальну частину щодо відмови в позові. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі № 380/915/23 залишено без змін.

32. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 380/915/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі № 380/915/23.

33. Отже рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 380/915/23 (в редакції мотивувальної частини з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024) набрало законної сили 01.05.2024.

34. Також, ТОВ "Комтех Аутдор" оскаржувало в судовому порядку вимоги відповідача від 29.08.2023 вих.№569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

35. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 (справа №380/20907/23), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Комтех Аутдор" до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправною вимоги відповідача від 29.08.2023 вих.№569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

36. Станом на час розгляду даного спору судом першої інстанції та прийняття судового рішення у справі №918/308/24 (26.09.2024), справа №380/20907/23 перебувала на стадії касаційного перегляду.

37. 29.11.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №380/20907/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 380/20907/23 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

38. 03.01.2024 Департамент листом №12-08/12 направив Товариству проект договору від 02.01.2024 №16/2024 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій на строк з 01.01.2024 до 31.12.2024, предметом якого згідно з Адресною програмою розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами зазначено 3 (три) місця відповідно до дозволів №№16/4, 16/14, 16/16.

39. 25.01.2024 у відповідь Товариство направило Департаменту лист №05-01/24, який є зустрічною пропозицією щодо додаткового включення до переліку місць тимчасового користування ще 19-ти рекламних конструкцій (№№16/3, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34).

40. Листом від 06.02.2024 №99-08 Департамент відхилив зустрічну пропозицію зазначивши, що термін дії дозволів, вказаних у листі від 25.01.2024 №05-01/24, не продовжено, тому їх розміщення є незаконним.

41. Враховуючи наведені обставини, між ТОВ "Комтех Аутдор" та Департаментом виник переддоговірний спір щодо предмета договору тимчасового користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами (тобто щодо їх конкретного переліку), укладення якого є обов`язковим відповідно до статті 648 ЦК України, статей 179 (частина 3) і 184 (частина 3) ГК України, п.32 Типових правил, пункту 3.1.8 Правил №121 та Додатку 1 до цих Правил.

42. У зв`язку з вищезазначеним, ТОВ "Комтех Аутдор" звернулося до суду з позовом до Департаменту про визнання договору укладеним у редакції Адресної програми, запропонованої позивачем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

43. 26.09.2024 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив; визнав укладеним договір від 02.01.2024 № 16/2024 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради на умовах, визначених Додатком 1 до Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Рівному, затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 № 121, на строк з 01.01.2024 до 31.12.2024, щодо Адресної програми розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами № № 16/3, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34 ТОВ "Комтех Аутдор" у м. Рівному, яка є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною; відповідно до пункту 2.2.1 типової форми договору (Додаток 1 до Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Рівному, затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 №121), визначено місячну вартість тимчасового користування місцями для розміщення рекламних конструкцій за договором від 02.01.2024 №16/2024 станом на 02.01.2024 у розмірі 11 526,53 грн, яка коригується у відповідності до пункту 3.2 цього договору; стягнув з відповідача на користь позивача 3 633,60 грн судового збору та 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

44. 20.01.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін; стягнув з відповідача на користь позивача 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

45. Суди виходили з того, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами № №16/3, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34 вважаються автоматично продовжені на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня їх закінчення, а надалі, на період воєнного стану та 3 місяці з дня його припинення чи скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

46. 12.02.2025 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.

47. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

48. В обґрунтування скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності застосування автоматичного продовження дії документів дозвільного характеру, у т. ч. дозволів на розміщення зовнішньої реклами, на час карантину чи воєнного стану на підставі закону, як це встановлено у частині першій статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а не на підставі підзаконних правових актів, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України. Також на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо дозвільної (погоджувальної) процедури дозвільних органів у випадку, якщо суб`єкти господарювання під час карантину чи воєнного стану не вибирають автоматичне продовження дії документів дозвільного характеру, а звертаються із заявами про продовження дії на підставі відповідних правил, згідно з якими набувається право на провадження певного виду господарської діяльності.

49. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн та 16 000,00 грн є необґрунтованим, оскільки робота адвоката по підготовці процесуальних документів та участі у розгляді справи в суді не потребувала значного обсягу юридичних та технічних зусиль. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у справах № 755/9215/15-ц, № 905/1795/18 та № 922/2685/19.

50. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

У відзиві позивач зазначає, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 16 000 грн, які просить Суд стягнути на його користь з відповідача. Докази, а саме: копію рахунку за послуги професійної правничої допомоги на суму 16 000 грн та копію платіжної інструкції щодо здійсненої оплати вказаних послуг, надані позивачем до відзиву.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

51. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Як вже зазначалось, касаційне провадження у даній справі відкрито відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

54. В контексті зазначених скаржником доводів Суд зазначає таке.

55. Спір у цій справі виник між сторонами стосовно укладення договору про тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій у місті Рівному на 2024, а саме щодо предмета даного договору (19 місць на розміщення) - конкретного переліку таких місць (Адресної програми), яка є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Оскільки у межах процедури укладення вищезазначеного договору на 2024 рік сторони не дійшли згоди щодо цієї істотної умови, Товариство передало даний переддоговірний спір на вирішення господарського суду, заявивши у березні 2024 року позов про визнання його укладеним у редакції Адресної програми, запропонованої позивачем.

56. Судами встановлено, що позивач тривалий час розміщує зовнішню рекламу у місті Рівному на підставі наданих Департаментом дозволів на її розміщення №№16/3, 16/4, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/14, 16/16, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, строк дії яких неодноразово продовжувався. Строк дії дозволів №№16/4, 16/14, 16/16 востаннє було продовжено Департаментом до 30.05.2025. Строк дії інших дозволів був продовжений Департаментом до 20.01.2021, до 05.06.2021, до 16.07.2021, до 27.11.2021, до 02.01.2022 та до 01.04.2022 відповідно.

Отже суди встановили, що строк дії всіх вищезазначених дозволів закінчився у період карантину, дію якого було скасовано на всій території України з 30.09.2023 (тобто, під час дії воєнного стану).

57. Як правильно зазначено в ухвалених судами рішеннях, 10.12.2020 набрав чинності Закон України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 04.12.2020 №1071-IX, яким статтю 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" було доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення".

58. Судами також встановлено, що на момент прийняття Закону №1071-IX, усі 22 дозволи на розміщення зовнішньої реклами, у т.ч. і №№16/4, 16/14, 16/16, які зазначені у спірній адресній програмі до нового договору №16/2024 від 02.01.2024 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій на строк з 01.01.2024 до 31.12.2024 у редакції, запропонованій позивачем, були діючими.

59. Водночас, до закінчення дії карантину, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває досі.

60. Згідно з підпунктом 5 пункту 1 постанови №314 від 18.03.2022, строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та 3 місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

61. За вказаних вище обставин, суди дійшли висновку про те, що оскільки на момент оголошення на всій території України воєнного стану карантин не був скасований, всі зазначені дозволи на розміщення зовнішньої реклами без винятку (№№16/3, 16/5, 16/6, 16/8, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/27, 16/28, 16/29, 16/30, 16/31, 16/34) підпали також під пряму дію підпункту 5 пункту 1 постанови №314, а відтак являються діючими на момент розгляду даного спору, тому аргументи скаржника щодо відсутності діючих дозвільних документів (дозволів на розміщення рекламних конструкцій) не приймаються Судом до уваги, оскільки спростовуються вищезазначеним.

62. Також відхиляються доводи скаржника з посиланням на судові провадження в адміністративних справах №380/16131/21, №380/20907/23, №380/22793/23, №918/666/24 за участі сторін цього спору, які стосуються спірних дозволів, оскільки в них не прийнято остаточних судових рішень.

63. Натомість в адміністративній справі №380/915/23 про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 09.06.2022 №198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" є остаточне судове рішення.

64. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень (зокрема, у пункті 7.17.4 оскаржуваної постанови апеляційного суду), суди вказали, що предметом даного протиправного наказу відповідача є демонтаж рекламних конструкцій, які були розміщені позивачем на підставі дозволів 16/9 (зі строком дії до 16.07.2020), №16/3 (зі строком дії до 05.06.2021), №№16/5, 16/6, 16/10, 16/11 (зі строком дії до 16.07.2021) та №№16/20, 16/21, 16/23 16/26, 16/27, 16/31, 16/34 (зі строком дії до 27.11.2021).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у вищезазначеній справі №380/915/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024, наказ відповідача від 09.06.2022 №198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій" у частині, що стосується дозволів № №16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/20, 16/21, 16/23, 16/26, 16/27, 16/31, 16/34, визнано протиправним та скасовано саме з тих підстав, що ці надані Товариству дозволи є чинними протягом всього періоду воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування, як це встановлено пунктом 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та підпунктом 5 пункту 1 постанови №314.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №380/915/23 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 - відмовлено.

65. Тобто, даний протиправний наказ відповідача про демонтаж рекламних конструкцій позивача стосувався також тих засобів зовнішньої реклами, які розміщувались Товариством на підставі дозволів, чинність яких не визнається Департаментом й у межах справи, яка переглядається, а саме: №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/20, 16/23, 16/27, 16/31, 16/34.

66. Отже, доводи касаційної скарги фактично зводяться до того, що Департамент не визнає судових рішень у справі №380/915/23, які набрали законної сили, в якій він був відповідачем, оскільки у межах цієї справи, яка переглядається, він фактично намагається спростувати преюдиціальну обставину, а саме: чинність вищезазначених дозволів протягом всього періоду дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування.

67. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що Товариство має законне право користуватись місцями для розміщення зовнішньої реклами у місті Рівному на підставі чинних дозволів, який кореспондує з його обов`язком вносити до місцевого бюджету плату за тимчасове користування цими місцями на підставі договору, який укладається в обов`язковому порядку відповідно до типового договору у формі єдиного документа.

68. Встановивши, що станом на 10.12.2020 всі спірні дозволи на розміщення зовнішньої реклами у місті Рівному були чинними, суди правильно застосували при вирішенні даного спору імперативні норми пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та підпункту 5 пункту 1 постанови №314, оскільки станом на 02.01.2024 воєнний стан не був скасований або припинений, у зв`язку з чим відлік граничного тримісячного строку дії цих дозволів - не розпочався.

69. З огляду на встановлені судами обставини справи та дослідження наявних у справі доказів, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

70. Під час касаційного перегляду цієї справи, Суд не вбачає порушень судами попередніх судових інстанцій як норм матеріального так і процесуального права.

71. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.

72. Не приймаються до уваги доводи скаржника стосовно неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, оскільки скаржником не надано жодного доказу неспівмірності таких витрат. Понесені Товариством витрати на професійну правничу допомогу, як в місцевому суді, так і в апеляційній інстанції були за фіксованою ставкою, а саме: два розміри мінімальної заробітної плати у суді кожної інстанції, відповідно Суд не вбачає порушень судами норм ні матеріального, ні процесуального права під час розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

73. Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що судами попередніх судових інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах № 755/9215/15-ц, № 905/1795/18 та № 922/2685/19, адже застосування судами попередніх інстанції у цій справі норм права при здійсненні розподілу витрат на професійну правничу допомогу як в суді першої, так і в суді другої інстанції, не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. Посилання скаржника носять декларативний характер, не підтверджені відповідними доказами згідно матеріалів справи, відповідно до змісту аргументів оскарження в цій частині є суб`єктивною його оцінкою. Отже, аргументи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.

74. Таким чином доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх судових інстанцій норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвалених судових рішень, а отже, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Стосовно клопотання позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу Суд вважає зазначити таке.

75. Як вже зазначалося вище, у відзиві позивач просив Суд стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 16 000 грн.

76. Так позивач на виконання частини першої статті 124 ГПК України повідомив Суд, що на підставі пункту 3.2. Додаткової угоди № 22-03/24-КА від 22.03.2024 до договору про надання професійної правової допомоги № 20-05/19/1 від 21.05.2019 (які є у матеріалах справи), передбачено фіксовану ставку гонорару (частина друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). На підтвердження наведеного надав Суду рахунок №3/918/308/24 від 21.03.2025 та платіжну інструкцію № 172 від 21.03.2025 на суму 16000,00 грн (2 мінімальних заробітних плати). Крім того долучено копію свідоцтва Єсіпова І.А. про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №001113 від 29.08.2018. Інших судових витрат в суді касаційної інстанції позивач не планує, оскільки фіксована ставка гонорару не залежить від обсягу виконаної адвокатом роботи та часу, витраченого на її виконання. Оскільки детального опису виконаних адвокатом робіт за фіксованою ставкою гонорару не вимагається (постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020, постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 тощо), то загальний опис робіт адвоката позивача у межах даного касаційного провадження є таким: вивчення касаційної скарги; складання та подання відзиву на касаційну скаргу відповідно до встановлених вимог; участь у судовому засіданні касаційного суду у режимі відеоконференції.

77. Розглянувши клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, Суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У відповідності до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 2 статті 126 ГПК України).

78. Як вбачається з матеріалів цієї справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.09.2024 у справі №918/308/24, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, позов Товариства задоволено в повному обсязі.

Крім того, під час касаційного перегляду Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача і, відповідно, скасування оскаржуваних ним судових рішень.

79. За приписами пункту 1 частини четвертої статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

80. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, тому витрати понесені ним під час перегляду судових рішень у суді касаційної інстанції слід покласти на відповідача.

81. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

82. Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

83. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

84. З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" в особі директора (Клієнт) та Єсіповим Ігорем Анатолійовичем (Адвокат) укладено договір про надання професійної правової допомоги №20-05/19/1, згідно пункту 2.1. якого Адвокат приймає до свого доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу протягом дії договору, а Клієнт зобов`язується оплатити надану йому правничу допомогу, а також фактичні, необхідні витрати для виконанню договору (а.с. 158,т.1).

У пункті 4.1 Договору, сторони визначили, що розмір гонорару (винагороди), який Клієнт сплачує або повинен сплатити Адвокату за надану їм правову допомогу, порядок його обчислення та сплати, а також зміст конкретною доручення Клієнта, за виконання якого цей гонорар повинен бути сплачений визначається сторонами в окремих додаткових угодах, які після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

85. 22 березня 2024 сторонами договору укладено Додаткову угоду №22-03/24-КА від 22.03.2024 до договору №20-05/19/1 від 21.05.2019 (а.с.156, т.1).

Дана Угода визначає механізм визначення та порядок оплати гонорару за надання правової допомоги Клієнту у судах всіх інстанцій у справі щодо вирішення переддоговірного спору, який виник між Клієнтом і Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради при укладенні договору від 02.01.2024 № 16/2024 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій у місті Рівному на 2024 рік (пункт 1.1. Угоди).

Пунктом 3.1. Додаткової угоди визначено - Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір або погодинна оплата): фіксований розмір.

За змістом пункту 3.2. Додаткової угоди розмір гонорару становить: два розміри мінімальної заробітної плати (надалі - МЗП) - у суді кожної інстанції, незалежно від кількості та обсягу підготовлених процесуальних документів та часу, витраченого на їх підготовку та подання, а також від кількості та тривалості судових засідань тощо. У випадку розгляду даної справи судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до визначеної цим пунктом фіксованої ставки гонорару застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

Згідно з підпунктами 3.3.1. - 3.3.2. Клієнт сплачує гонорар у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківські рахунки, відкриті на ім`я Адвоката, на підставі виставленого Адвокатом рахунку. Строк оплати гонорару: протягом 30 днів після отримання рахунку.

Відповідно до пункту 3.4. Додаткової угоди розмір МЗП визначається відповідно до пункту 8 частини першої статі 40 Бюджетного кодексу станом на день виставлення рахунку (підпункт 3.3.1).

86. Так, представник позивача заявляючи про витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції зазначав про фіксовану ставку гонорару, визначену пунктом 3.2. Додаткової угоди №22-03/24-КА від 22.03.2024 до договору про надання професійної правової допомоги №20-05/19/1 від 21.05.2019 у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, що складає 16000,00 грн.

При цьому, щодо обсягу та вартості робіт (наданих послуг) адвокатом Єсіповим І.А. під час касаційного провадження у даній справі вказано:

- вивчення касаційної скарги; складання та подання відзиву на касаційну скаргу відповідно до встановлених вимог; участь у судовому засіданні касаційного суду у режимі відеоконференції.

87. Як свідчать матеріали цієї справи, представником Товариство - адвокатом Єсіповим І.А. подано відзив на касаційну скаргу відповідача у даній справі. Також представником Товариства адвокатом Єсіповим І.А. подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача - адвокат Єсіпов І.А. приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 22.04.2025 , а також 20.05.2025.

88. В свою чергу представником відповідача не було подано/заявлено до суду касаційної інстанції будь яких заяв/клопотань, заперечень - усних чи письмових щодо розміру витрат на правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь. При цьому Суд звертає увагу на те, що у відповідача було достатньо часу для реалізації свого права щодо заперечення на клопотання позивача (заявлену у відзиві) чи заявлення клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

89. Врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши клопотання позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши надані представником позивача - адвокатом Єсіповим І.А. , в обґрунтування адвокатських витрат документи, установивши своєчасність подання заявником заяви про розподіл судових витрат і доказів на їх підтвердження, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, Верховний Суд доходить висновку про повне задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача 16 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

91. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

92. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення судів попередніх судових інстанцій ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

93. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.09.2024 у справі № 918/308/24 - без змін.

2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (вул. Шевченка, 45, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, код ЄДРПОУ 44250562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (вул. Зелена, 109, кім.316, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79035, код ЄДРПОУ 33533697) 16 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Г. Вронська