Ухвала від 30.05.2025 по справі 357/7216/25

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7216/25

Провадження № 2-з/357/43/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 року місто Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2025 представник заявника, адвокат Калінін Сергій Костянтинович, подав вказану заяву після відкриття провадження у справі, через підсистему «Електронний Суд», яка зареєстрована судом 30.05.2025, у якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №66533427 від 17.08.2021, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни № 884 від 09.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованість в розмірі 18 640,00 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ», третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним способом забезпечення позову, такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 13.08.2021 по справі № 902/1264/20. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис № 884 від 09.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 18 640,00 грн. На підставі спірного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66533427 від 17.08.2021. У зв`язку з зупиненням діяльності приватного виконавця 02.07.2024 між приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. було укладено договір про заміщення приватного виконавця. Виконавче провадження № 66533427 від 17.08.2021 було передане на виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Шаркову О.О. 14.04.2025 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що отримує дохід в ТОВ «СМАРТЛАБ». Таким чином, щомісяця з доходів позивача здійснюється відрахування у розмірі 20 % на виконання спірного виконавчого напису. Отже, виконавець має повноваження та можливість у будь-який момент накласти арешт на рахунки боржника та надати банкам доручення перерахувати гроші з банківських рахунків позивача, в рахунок погашення спірного боргу. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що кошти позивача будуть стягнуті, а позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, тому є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову. Враховуючи, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу, який оскаржується в рамках даної судової справи, позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для Відповідача.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

П. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також, одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни №884 від 09.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 18 640,00 грн. На підставі означеного виконавчого напису, 17.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження № 66533427 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 18640,00 грн та в межах відкритого виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.04.2025.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Тому, враховуючи, що позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою забезпечення поновлення прав позивача, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса) призведе до утруднення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ст. 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни № 884 від 09.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 18640,00 грн, на підставі якого 17.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження № 66533427 та яке 02.07.2024 передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Шаркову Олександру Олександровичу (місцезнаходження: вулиця Глибочицька, будинок 40-У, приміщення №502, кабінет №1, місто Київ, 04052).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 30.05.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко