Ухвала від 29.05.2025 по справі 320/39978/23

Справа № 320/39978/23

Провадження по справі № 2-а/367/131/2025

У Х В А Л А

Іменем України

про відкриття провадження

29 травня 2025 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

01 травня 2025 року в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області надійшла адміністративна справа за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 287 КУпАП України передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно ч.2 ст. 286 КАС України,позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У заяві про поновлення строку для звернення до суду з позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачка вказу, що оскаржувану постанову серії АА №00006590 від 21 березня 2023 року дізналася виключно з повідомлення в " ДІЯ" та при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 13 вересня 2003 року, в будь -якій інший спосіб оскаржувану постанову не отримувала, та не ознайомлювалась з її змістом раніше, а тому просить визнати поважною причину для поновлення процесуального строку на звернення до суду.

Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Приймаючи вищевикладені положення законодавства та підстави пропуску позивачем процесуального строку, суддя вважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку, з підстав вжиття позивачем невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої скарги на постанову.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстави для залишення позовної заяви без руху,її повернення,відмови у відкриті провадження відсутні.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і підсудна Ірпінському міському суду Київської області.

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно приписів ч. 1 ст. 257 КАС України, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 80, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін по справі.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 6ст. 162 КАС України).

У разі неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, у відповідності до ч.4 ст. 159 КАС України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити учасникам справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів згідно ст. 80 КАС України.

Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їх процесуальні права та обов`язки передбачені ст. 44, ст. 47 КАС України, відповідачеві одночасно копію позовної заяви з додатками до неї.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Суддя М.П. Одарюк