Ріпкинський районний суд чернігівської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПровадження № 2-о/742/38/25
Єдиний унікальний № 742/6958/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , представник заінтересованої особи: Міністерства оборони України - Овод А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи : Прилуцька міська рада Чернігівської області, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
І.Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.
У грудні 2024 звертаючись до суду з заявою заявник просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 09 квітня 2024 року.
Заявник свої вимоги аргументує тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_5 .
Солдат ОСОБА_5 ніс службу на посаді стрільця-снайпера 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
27 березня 2024 року заявниця звернулася до керівника в / ч № НОМЕР_2 зі зверненням в якому просить надати ОСОБА_5 відпустку для приїзду до м.Прилуки, Чернігівської області з метою укладення шлюбу.
Відповідно до сповіщення №155 від 11.04.2024 та витягу із акту службового розслідування від 30.04.2024, вбачається, що 09 квітня 2024 в районі населеного пункту Новокалинове, Покровського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення юридичного факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 має значення для належного отримання допомоги від держави як сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця.
17 лютого 2025 року від представника заінтересованої особи Міністерства Оборони України надійшло додаткове пояснення, в якому він зазначає, що згідно з ч.ч.1,2 ст.121 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя». Законодавством України передбачено, що право на отримання щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця має його дружина (чоловік) у розумінні СК України.
Крім того заявниця не визначила період за який просить встановити факт спільного проживання з ОСОБА_5 , який був призваний на військову службу під час мобілізації 19.03.2022 і перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 до 10.03.2023, що не узгоджується із обґрунтуванням заявлених вимог.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2024 року призначено справу до судового розгляду на 11 год 00 хвилин 15 січня 2025 року та залучено в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 січня 2025 відкладено розгляд справи на 09 год 00 хв 25 лютого 2025 в залучено в якості заінтересованої осіби Міністерство оборони України .
25.02.2025 року відкладено розгляд справи до 14 год 20 хв 20 березня 2025.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2025 відкладено розгляд справи на 10 год 00 хв 28 квітня 2025 та залучено в якості заінтересованої осіби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2025 оголошено перерву у справі до 11 год 40 хв 21 травня 2025.
ІІІ.Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заявлені вимоги.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона з літа 2023 проживала з ОСОБА_5 , до цього вони були знайомі близько 7 місяців. До цього часу ОСОБА_5 проживав у м.Хуст, він був військовослужбовцем і проходив службу в м.Прилуках. ОСОБА_5 після поранення постійно купував їй каблучки та забезпечував її. У неї є дві доньки, одна проживає з нею. Вони хотіли розписатися, але вона хотіла, щоб він був присутній в ЗАГСІ. У березні 2024 ОСОБА_5 направили на Схід України, а 09 квітня 2024 прийшло сповіщення, що він зник безвісти. ОСОБА_5 дуже любив її дитину, приділяв їй увагу, допомагав робити ремонти.
Представник заінтересованої особи Міністерства Оборони України в судовому засіданні з заявленими вимогами не погодився, при цьому пояснив, що заявниця не має права на отримання допомоги у зв`язку з тимчасовим зникненням ОСОБА_5 , оскільки відсутні юридичні наслідки для отримання допомоги, а одноразова допомога не передбачена, тому що ОСОБА_5 вважається безвісти відсутнім, а не загиблим.
Представник заінтересованої особи Прилуцької міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що заявниця є її дочкою,
ОСОБА_5 з 2023 року проживав з її дочкою, а її називав мамою, допомагав дочці по господарству, хотів одружитися на ній та відсвяткувати весілля. ОСОБА_5 добре ставився до дітей доньки, вони разом здійснювали покупки, діти чекають його до цього часу. З зони бойових дій він телефонував.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона знає заявницю та була знайома з ОСОБА_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом близько одного року. Вона приходила до них в гості і бачила, що вони проживали разом як одна сім`я та бажали одружитися.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що заявниця є його колишньою сусідкою. Він спілкувався з ОСОБА_10 та познайомився з ОСОБА_5 . Йому відомо, що заявниця та ОСОБА_5 мали намір одружитися.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №66 від 05.03.2024, солдат ОСОБА_5 призначений наказом Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.02.2024 №300-РС ГШ на посаду стрілець-снайпер 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 05.03.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою у повному обсязі.
Зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення(а.с.8).
27 березня 2024 ОСОБА_1 звернулася до командира в / ч НОМЕР_2 з листом -зверненням, в якому зазначила, що вона має намір зареєструвати шлюб з ОСОБА_5 та який на той час проходив службу в в / ч НОМЕР_2 , у зв`язку з чим просила надати дозвіл ОСОБА_5 на відпустку для приїзду до м.Прилуки Чернігівської області для укладення шлюбу з ОСОБА_1 в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції(а.с.8,9).
11 квітня 2024 начальник штабу заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 надіслав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення №133 в якому просив сповістити ОСОБА_1 , яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-снайпер 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 09.04.2024 під час виконання бойового завдання поблизу населенного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області(а.с.9)
Відповідно до витягу з акту службового розслідування від 30 квітня 2024 затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 , у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024, заступником командира 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 . Було проведено службове розслідування з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 стрільця-снайпера 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , із рапорта від 10.04.2024 командира 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населенного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання зникли безвісти вісім військовослужбовців серед яких солдат ОСОБА_5 . Його зникнення пов`язане з захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення бойових дій(а.с.10,11).
Відповідно до довідки №1858 від 10.10.2024 виданої комітетом самоорганізації населення №1 Центрального мікрорайону Прилуцької міської ради Чернігівської області, згідно зі свідчень свідків, ОСОБА_1 на протязі 16 місяців фактично проживала за вказаною адресою (в цивільному шлюбі) разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12)
Відповідно до акту про фактичне проживання, не проживання без реєстрації від 10 жовтня 2024 №024/1-09 №353 складеного Головою комітету самоорганізації населення №1 Центрального мікрорайону, зі слів сусідів за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , мешкає без реєстрації(зареєстрований за іншою адресою), протягом 16 місяців проживав у цивільному шлюбі(а.с.12)
Згідно з листа Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №ЕП-158 від 15.01.2025, в ході проведення перевірки архіву Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актових записів про народження, шлюб та народження дітей відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено. За даними державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актові записи про народження №15 від 22 квітня 1987 року складений виконкомом Нижньобистрівської сільської ради Хустського району Закарпатської області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; про шлюб №332 від 11.10.2008 року складений Центральним районним у м.Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.126).
Відповідно до запису акту про народження №15 від 22 квітня 1987, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.113)
Згідно з актового запису про розірвання шлюбу №20 від 10 березня 2023, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвали шлюб про що 11 жовтня 2008 складено актовий запис №332 у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Спільних дітей немає(м.Одеса)(а.с.127)
Відповідно до листа Гончарівської сільської ради Нижньобистрівського старостинського округ№23/02-35/3 від 02.04.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживав за адресою АДРЕСА_3 . Вибув 26.04.1980 року з вищевказаної адреси. Підстава надання відомостей: запис в по господарській книзі №5 за 1980(а.с.137)
З фотокопій, скріншотів з переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , роздруківкою, щодо переказу на картку ОСОБА_14 , вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 склалися гарні відносини, як між чоловіком та жінкою(а.с.13-26)
V.Норми права, які підлягають застосуванню.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».
Досліджена в судовому засіданні довідка комітету самоорганізації № 1 Центрального мікрорайону м.Прилуки від 10.10.2024 року та акт про фактичне проживання від 10.10.2024 року виданий головою комітету самоорганізації №1 Центрального мікрорайону м.Прилуки в яких вказано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали за адресою АДРЕСА_4 на протязі 16 місяців, суд не приймає до уваги, оскільки інформація вказана в даних документах зазначена зі слів свідків.
Досліджені в судовому засіданні скріншоти з переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 а, також звернення до військової частини ОСОБА_1 з проханням надати відпустку ОСОБА_5 свідчать про бажання останніх укласти шлюб.
Показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджують обставини спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , гарні відносини між ними та бажання укласти шлюб у майбутньому.
Натомість, суд констатує, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
З матеріалів справи вбачається, що заявниця просить установити факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зник безвісти 09.04.2024 року, без реєстрації шлюбу з метою отримання виплат передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сім`ї в разі загибелі військовослужбовця.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011), дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктів 1 та 2 пункту 2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
При цьому, згідно із статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам суд, констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 загинув, натомість матеріалами справи підтверджено, що останній зник безвісти.
Таким чином, суд констатує, що встановлення факту проживання заявниці з ОСОБА_5 , який зник безвісти, не матиме юридичного значення для заявниці, оскільки остання не має права на отримання виплат в зв`язку зі зникненням військовослужбовця безвісти, відповідно до вимог частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, оскільки не входить до переліку осіб визначених даною статтею, які мають право на отримання виплат, а також не матиме юридичного значення для отримання одноразової грошової виплати відповідно до вимог ст.16 Закону №2011, оскільки матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_5 загинув, а тому звернення до суду для встановлення факту з метою отримання вказаної виплати є передчасним.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.315,319,354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи : Прилуцька міська рада Чернігівської області, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2025 |
Оприлюднено | 03.06.2025 |
Номер документу | 127776475 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Коваленко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні