Рішення від 02.06.2025 по справі 565/2462/24

Справа № 565/2462/24

Провадження № 2/565/81/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2

представника позивача та третьої особи ОСОБА_3 ,

представників відповідачів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у залі засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у якому з урахуванням уточнень просить:

-усунути йому перешкоди в користуванні житловими кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом його вселення в них.

-усунути йому перешкоди в користуванні житловими кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування кімнатами АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 53. 29 липня 2015 ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» йому виданий ордер № 909 на житлове приміщення в гуртожитку для проживання сімей з сім?єю із 3 чоловік (він, ОСОБА_6 - дружина на момент видачі ордера та ОСОБА_7 - дочка дружини від першого шлюбу) на право вселення в житлове приміщення житловою площею 30,9 кв. м., яке складається із двох кімнат за адресою АДРЕСА_2 . 23 листопада 2015 року ним укладено договір найму. Основним квартиронаймачем є він. Згідно з вказаним договором йому надано у безстрокове користування житлове приміщення загальною площею 49,0 м. кв. Згодом, у зв?язку з передачею будинку у власність територіальної громади міста Вараш, 06.06.2016 року виконавчим комітетом Кузнецовської міської Ради йому виданий ордер № 138 на жиле приміщення в гуртожитку. Ордер виданий йому з сім`єю з трьох чоловік на право заняття жилого приміщення, яке складається з двох кімнат за адресою: кімнати АДРЕСА_3 . Склад сім?ї: ОСОБА_6 - дружина на момент видачі ордера та ОСОБА_7 - дочка дружини від першого шлюбу.

13 грудня 2022 року шлюб між ним та ОСОБА_6 розірвано, про що Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) складено актовий запис № 13. Після розірвання шлюбу колишня дружина замінила замки від вхідних дверей до квартири та повідомила, що то її квартира, а він не є її чоловіком і вона неповинна його впускати до квартири. На пропозицію колишній дружині щодо надання доступу до площі приміщення, яке нею не приватизоване (13,2 м.кв.) та належить йому на праві користування згідно договору найму, та щодо поділу спірної квартири шляхом компенсації мені частки, остання написала на нього заяву в поліцію, що він вимагає гроші та шантажує її. Після цього він з відповідного реєстру дізнався, що на підставі розпорядження органу приватизації від 19.02.2019 року № 579 та свідоцтва про право власності на житло за колишньою дружиною на праві приватної власності зареєстровано право власності на кімнати АДРЕСА_1 загальною площею 35,8 кв.м.

З січня 2023 року відповідачі постійно чинять йому перешкоди у доступі до житлового приміщення, і він вимушено тимчасово не проживає у вказаному житловому приміщенні з поважних причин, а саме тому що колишня дружина здійснила одноособову приватизацію спірного майна, порушивши його право на житло та відповідачі не впускають його до квартири. Вважає, що за ним зберігається право на користування житлом за місцем реєстрації. Після розірвання шлюбу він ставиться до спірного жилого приміщення як до свого основного місця проживання, про що свідчить той факт, що після розірвання шлюбу не втратив інтересу до житла. З метою відновлення свого права на користування квартирою, у квітні 2023 року, подав позов, за результатами розгляду якого внаслідок порушення його права на приватизацію та користування спірним житловим приміщенням через протиправну одноособову приватизацію, рішенням Кузнецовського міського суду від 26.04.2024, яке набрало законної сили 10.09.2024 у справі № 565/686/23, визнано незаконним та скасовано рішення органу приватизації Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш № 579 від 19 лютого 2019 року, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 20 лютого 2019 року, видане Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на ім`я ОСОБА_6 на житлові кімнати в гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 . Після завершення судового розгляду вказаної справи та отримання витягу про скасування права власності за ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 03.10.2024 намагався потрапити у спірну квартиру, однак зайти у квартиру не зміг через обставини, що не залежать від його волі, у зв`язку з невизнанням відповідачами його права, відповідачі не відчиняють йому двері квартири, не надають ключів від вхідних дверей квартири, на телефонні дзвінки не відповідають, тим самим чинять йому перешкоди у вселенні та користуванні квартирою, чим порушують його право на житло, яке підлягає захисту шляхом звернення до суду.

На момент подання цього позову колишня дружина та її дочка продовжують проживати у зазначеній квартирі, чинять йому перешкоди, не впускають проживати. Факт проживання відповідачів в кімнатах після припинення сімейних відносин позбавлення ОСОБА_6 права власності є сам по собі достатнім доказом того, що такі перешкоди чиняться, оскільки унеможливлює користування йому як наймачем майном на власний розсуд.

Від представника відповідача ОСОБА_5 до суду поданий відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 набула права безстрокового користування кімнатами за адресою АДРЕСА_2 на законних підставах. Твердження позивача, що з січня 2023 року вона, як відповідач постійно чинить перешкоди у доступі до житлового приміщення не відповідає дійсності, оскільки до ухвалення постанови Рівненського апеляційного суду, яка набрала законної сили 10.09.2024, житлові кімнати 423-424 перебували у власності, тому на неї поширювалися вимоги статті 319, 321 ЦК України щодо здійснення права власності та непорушності права власності. Отже, вона мала право після розірвання шлюбу замінити замки від вхідних замків до квартири та не пускати колишнього чоловіка до неї, але після рішення Рівненського апеляційного суду вона надала йому комплект ключів до вхідних замків квартири, куди він і не приходив, оскільки у нього була інша сім`я з 27 грудня 2023 року, з якою він і проживав. Потім позивач, маючи доступ до кімнат 423-424 став штучно створювати докази нібито перешкоджання йому користуватися спірним житлом, намагаючись в такий спосіб позбавити її права безстрокового користування житловими кімнатами 423-424 для того, щоб ними користувалася новостворена його сім`я.

Від відповідача ОСОБА_7 надійшов відзив у справі, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за наступних підстав. 19.02.2019 року КП «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш було прийнято рішення № 579 - «прохання наймача ОСОБА_6 задовольнити та передати житлове приміщення в гуртожитку, яке заходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в приватну власність». Окрім цього, у висновку органу приватизації заначено, що -« згідно з п.1 рішення, кімнати 423, 424 по м-ну. Перемоги передаються у власність ОСОБА_6 .. Розмір частки -ціла». Отже, ОСОБА_6 , з лютого місяця 2019 року стала власником жилого приміщення. 13.12.2022 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , позивач у справі, добровільно без будь якого примусу, забрав всі свої речі із житлового приміщення та й перейшов жити до іншої жінки, з якою він зареєстрував шлюб в січні місяці 2023 року. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_1 з грудня місяця 2022 року до цього часу постійно проживає із іншою жінкою, з якою він уклав шлюб у січні місяця 2023 року, в квартирі АДРЕСА_4 . Тому, враховуючи те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 без будь-якого примусу, добровільно забрав всі свої речі із житлового приміщення та перейшов проживати в квартиру АДРЕСА_4 , з іншою жінкою, в якій разом проживають до цього часу, її мати ОСОБА_6 , відповідач у справі, змінила замки у вхідних дверях житлового приміщення. Звертає увагу суду на ту обставину, що в кінці вересня 2024 року, із слів її матері ОСОБА_6 , їй стало відомо, що мати ОСОБА_6 віддала один дублікат ключів від вхідних дверей житлового приміщення ОСОБА_1 для того щоб він мав вільний доступ до житлового приміщення, оскільки рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області про визнання недійсним та скасування рішення органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, набрало законної сили. Незважаючи на те, що у позивача є один дублікат ключів від житлового приміщення, що надає позивачу право вільного доступ до житлового приміщення та в подальшому використовувати житлове приміщення за призначенням, позивач все ж таки звертається до суду з відповідним безпідставним, необґрунтованим позовом про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням в якому зазначає видумані, неправдиві обставини щодо начебто чинення йому перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Окрім цього, до Кузнецовського міського суду звернулась третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у якому просить визнати за нею право користування житловими кімнатами АДРЕСА_1 , як члена сім`ї наймача житлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 грудня 2023 року між мною та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Її чоловіку на підставі договору найму від 23.11.2015 року надано у безстрокове користування житлове приміщення в будинку АДРЕСА_5 загальною площею 49,0 м.кв. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2023/002458631 від 23.03.2023 я на цей час не має зареєстрованого місця проживання, а відповідно і права користування житлом. Також, за нею не зареєстроване право власності на нерухоме майно. Крім того, зареєстрованого місця проживання не має і її малолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом зі нею та чоловіком. Стаття 65 ЖК УРСР передбачає, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім?ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Чоловік надав згоду та не заперечує проти мого проживання та реєстрації мого місця проживання у спірному житловому приміщенні.

Враховуючи, що спірне житло перебуває у комунальній власності, а вона є членом сім?ї наймача, з метою реєстрації місця свого проживання вона зверталась до Вараської міської ради, однак задекларувати місце проживання не вдалося, оскільки власник житла вважає, що необхідна згода всіх зареєстрованих у квартирі осіб, а не згода власника житла. У квартирі, крім чоловіка, ще зареєстровані відповідачі, які не є членами її сім?ї та право користування яких спірним приміщенням припинене в силу законодавчих актів та рішення суду про позбавлення права власності ОСОБА_6 , однак я не можу зареєструвати місце свого проживання оскільки відповідачами її право користування житлом, як члена сім?ї наймача, не визнається, зв?язку чим вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та прав малолітнього сина, шляхом визнання за собою права користування житловими кімнатами АДРЕСА_1 , як члена сім?ї наймача житлового приміщення.

Представник відповідача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , у якому просить відмовити повністю у задоволенні вимог третьої особи з тих підстав, що вона не набула права безстрокового користування житловими кімнатами АДРЕСА_1 , внаслідок відсутності ордеру на її вселення в ці житлові кімнати.

Аналогічні за змістом підстави для відмови у позові ОСОБА_2 виклала у своєму відзиві ОСОБА_9 та просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 08.05.2025 залишена без розгляду позовна вимога ОСОБА_1 про усунення йому перешкоди в користуванні житловими кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування кімнатами АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, суд не вирішує таку вимогу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та надав пояснення, аналогічні за змістом до обставин, якими обґрунтована позовна заява. Додав, що після розірвання шлюбу із ОСОБА_6 , з січня 2023 не проживає у кімнатах, які надані йому у користування. ОСОБА_6 замінила замок до вхідних дверей і він не може потрапити до цих кімнат. Він несе витрати на оплату комунальних послуг, позбавлений можливості повірити лічильники. Несе додаткові витрати на оренду житла.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала лише в частині усунення перешкод позивачу у користуванні житлом шляхом вселення, оскільки в іншій частині залишився без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 просив відмовити у задоволені позовних вимог за відсутності доказів порушення прав позивача ОСОБА_1 та за безпідставності вимог третьої особи ОСОБА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , пояснив, що відповідачі не чинять перешкоди позивачу у користуванні житловим приміщенням і позивач не подав доказів на підтвердження існування таких перешкод. Вимоги третьої особи ОСОБА_2 є передчасними, оскілки вона не набула права користування житловим приміщенням на підставі ст. 63, 64 ЖК України.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. У поясненнях послалась на обставини, якими обґрунтовувала свій позов. Додала, що відповідачі не передавали їй чи ОСОБА_1 ключі від житлового приміщення, право користування на яке вона просить визнати за нею. Вони не мають можливості занести туди речі. Відповідач ОСОБА_6 неприязно ставиться до позивача. Вона не може зареєструватись, оскільки відповідачі не дають згоду на реєстрацію. Вона разом з позивачем з березня 2023 року проживають в орендованій квартирі.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову Вараська міська військова адміністрація, в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Вараської міської ради та Вараська міська рада, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 17.02.2015.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , підтверджується, що відповідач ОСОБА_7 є дочкою відповідача ОСОБА_6 .

29.07.2015 позивачу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 та її дочкою ОСОБА_7 виданий ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ордер на житлове приміщення № 909 в гуртожитку для проживання сімей на право вселення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана обставина підтверджується копією зазначеного ордеру.

23.11.2015 між Кузнецовським міським комунальним підприємством як наймодавець та позивачем ОСОБА_1 як наймачем укладений договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду про те, що наймодавець надає наймачу і членам його сім`ї ОСОБА_6 (дружині), ОСОБА_7 (дочці) у безстрокове користування житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, 06.06.2016 позивачу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 та її дочкою ОСОБА_7 виданий Виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради ордер на жиле приміщення в гуртожитку № 18765 на право заняття в жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана обставина підтверджується копією зазначеного ордеру. Зі змісту пояснень позивача вбачається що цей ордер видавався йому у зв`язку з тим, що житлове приміщення, яке він займав було передано ВП «Рівненська АЕС» у комунальну власність громади.

Зі змісту копії витягу № 2763/02 від 22.10.2024 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований у вказаному приміщенні з 06.08.2015, відповідач ОСОБА_6 зареєстрована там з 06.08.2015, а відповідач ОСОБА_7 з 22.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Згідно із ч. 1 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Таким чином, оскільки позивачу ОСОБА_1 разом із відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради виданий ордер на жиле приміщення в гуртожитку № 18765 на право заняття в жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 і позивач 23.11.2015 уклав договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, суд доходить висновку про те, що позивач ОСОБА_1 набув права користування вище вказаним жилим приміщенням.

Копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.12.2022 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 розірвали шлюб.

Доводи позивача про те, що з січня 2023 року він не проживає у кв. АДРЕСА_3 сторонами не оспорюється та підтверджується у їхніх заявах по суті справи. Крім того, ця обставина підтверджується копією заяви відповідача ОСОБА_6 до Начальника Вараського РВП від 10.01.2023, зі змісту якої вбачається, що їй не відомо де проживає позивач станом на час написання такої заяви, а також просить прийняти міри до колишнього чоловіка ОСОБА_1 за погрози фізичною розправою, шантаж та вимагання коштів. Тобто змістом цієї заяви також підтверджуються неприязні відносини між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 .

Зі змісту копії витягу з Державного реєстру речових прав від 01.10.2024 вбачається, що за відповідачем ОСОБА_6 16.09.2020 було зареєстроване право власності на житлові кімнати у гуртожитку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2019, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Вараш. Цим же витягом підтверджується, що зазначене речове право скасоване 01.10.2024 на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.04.2024 у справі № 565/686/23.

Відповідно до рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.04.2024 у справі № 565/686/23, яке набрало законної сили 10.09.2024, сторонами у якій були позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що рішення органу приватизації КП «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш № 579 від 19.02.2019 щодо приватизації ОСОБА_6 жилого приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 є незаконним та підлягає скасуванню. Підставою для такого висновку стало те, що заява про відмову від участі у приватизації та про згоду на приватизацію спірних житлових кімнат ОСОБА_6 від імені позивача ОСОБА_1 підписана іншою особою та позивач не надавав згоди на приватизацію житлових кімнат, в яких зареєстровано його місце проживання.

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджував, що відповідач після розірвання шлюбу змінила замок на вхідних дверях до вище зазначеного жилого приміщення. У відзивах відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також підтвердили обставину заміни замка на вхідних дверях цього ж приміщення, після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 . Правомірність такої заміни замка відповідачі мотивували наявністю на той час права власності у відповідача ОСОБА_6 на приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , а також розірванням шлюбу з позивачем.

Обставина заміни відповідачем ОСОБА_6 ключів від вхідних дверей до кв. АДРЕСА_3 та обмеження нею позивача у праві користування цією квартирою також підтверджується копією листа Вараського РВП ГУНП в Рівненській області від 05.06.2023, який надісланий позивачу ОСОБА_1 на його звернення до відділу поліції.

В судовому засіданні досліджено відеозапис на оптичному диску, який наданий до суду представником відповідача ОСОБА_5 на якому відповідач ОСОБА_6 висловлюється в адресу позивача ОСОБА_1 про те, що дала йому ключі від квартири, проте під час відеозйомки позивач такої обставини не визнав. Відеозаписом також не зафіксовано факт передачі ключів. Врахуючи викладене суд визнає зазначений відеозапис неналежним доказом на підтвердження факту передачі ключів від спірної квартири позивачу.

Таким чином, відсутність у позивача ОСОБА_1 ключів від квартири, про вселення до якої подав позов, та які були замінені відповідачем ОСОБА_6 об`єктивно створює йому перешкоди у користуванні цією квартирою.

Копією висновку за результатами проведеної роботи з постраждалим від 04.10.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 упродовж двох років потерпає від домашнього насильства економічного та психологічного характеру від колишньої дружини ОСОБА_6 , яка перешкоджає йому проживати у наданій йому в користування квартирі, самовільно замінивши замки на вхідних дверях. Також він змушений винаймати квартиру, що спричиняє додаткові фінансові витрати.

У заяві до поліцейського офіцера громади від 08.10.2024, копія якої досліджена у судовому засіданні, позивач просить вжити притягнути до відповідальності винних осіб за вчинення домашнього насильства економічного та психологічного характеру у зв`язку з тим, що він не зміг потрапити до спірної квартири, оскільки ключі до замків не підійшли.

Копією заяви ОСОБА_1 від 18.10.2024 підтверджується, що він звертався до голови ОСББ «Електрон-21» з проханням вжити заходів впливу до відповідачів, оскільки вони чинять йому перешкоди доступу до приміщення та замінили замки на вхідних дверях.

Звернення позивача до органів поліції, голови ОСББ щодо порушення його житлових прав підтверджують факт реагування позивача на порушення прав.

Обставина того, що право власності ОСОБА_6 на кімн. АДРЕСА_3 було скасоване на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.04.2024 у справі № 565/686/23, яке набрало законної сили, з підстав того, що заява про відмову від участі у приватизації та про згоду на приватизацію спірних житлових кімнат ОСОБА_6 від імені позивача ОСОБА_1 підписана іншою особою та позивач не надавав згоди на приватизацію житлових кімнат, в яких зареєстровано його місце проживання, свідчить про зацікавленість позивачки у позбавленні позивача права на користування квартирою.

Таким чином, відеозапис, на якому зафіксовані висловлювання ОСОБА_6 , як то встановлено з пояснень представника ОСОБА_5 , в адресу ОСОБА_1 про те, що він може заходити в квартиру і жити, з урахуванням неприязних відносин між ними та відсутності доказів надання позивачу ключа від вхідних дверей, є недостатніми для спростування обставин обмеження нею у доступі позивача ОСОБА_1 до жилого приміщення.

Доводи відповідачів про те, що між сторонами відсутній спір з приводу користування спірною квартирою, а вони не створюють перешкод у користуванні житлом, спростовуються дослідженими судом доказами.

Судом встановлено, що у позивача відсутнє інше житло, а житло, яке є предметом спору, було надано йому як основному квартиронаймачу, отже він має право на безперешкодний доступ до отриманого у користування службового житла, до якого не втратив інтерес.

Стаття 47 Конституції Українивизначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідночастини першої,четвертоїтап`ятої статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

За змістомчастини першої статті 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно дочастини першої статті 64 ЖК Україничлени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).

Відповідно дочастини другої,шостої статті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановленічастинами другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

З врахуваннямтого,що позивач ОСОБА_1 іншогожитла немає,має правона користуванняжитловими кімнатами АДРЕСА_3 , а відповідачі чинять йому перешкоди у цьому, тому його вимоги про усунення йомуперешкод вкористуванні житловимикімнатами АДРЕСА_1 ,шляхом йоговселення вних необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання права користування на житловими кімнатами АДРЕСА_1 , як члена сім`ї наймача жилого приміщення суд бере до уваги наступні обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 27.12.2023, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .

02.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Виконавчого комітету Вараської міської ради про надання згоди на реєстрацію місця проживання особи. На таку заяву Виконавчий комітет Вараської міської ради відмовив наданні згоди та роз`яснив, що для реєстрації його дружини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 потрібна згода зареєстрованих у житлі осіб.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 пояснила, що не зверталась до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з приводу вселення до житлових кімнат та не намагалась вселитись у належні на праві користування її чоловіку ОСОБА_1 житлові кімнати, з приводу яких виник спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, оскільки третьою особою ОСОБА_2 не подано до суду доказів порушення її прав відповідачами, її звернення з позовом до суду про визнання права користування житлом є передчасним, а тому у задоволенні такого позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір за дві вимоги у сумі 2422,40 грн. Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 08.05.2025 одна позовна вимога залишена без розгляду. Щодо іншої позовної вимоги, суд дійшов висновку про її задоволення у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів у рівних частках слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 суму судового збору, яка сплачена ним за одну позовну вимогу у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263 266 ЦПК України, ст. 9, 58, 64, 65 ЖК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні житловими кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом його вселення в них.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права користування житловим приміщенням відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання відсутнє, фактично проживає мкр- АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Вараська міська рада, місцезнаходження майдан Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 35056612.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Вараська міська військова адміністрація, місцезнаходження майдан Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 45356703.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Виконавчий комітет Вараської міської ради, місцезнаходження майдан Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 03315879.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан