Рішення від 02.06.2025 по справі 922/719/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025м. ДніпроСправа № 922/719/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-НВА», м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Процес контрол", м.Дніпро

про стягнення 67 899,44 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро-НВА» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Процес Контрол", в якій просить стягнути з відповідача 67 899,44 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати товару, отриманого за видатковими накладними № 5094 від 26.09.2023 та № 5138 від 27.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 матеріали позовної заяви направлені до Господарського суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.20225 матеріали позовної заяви передано судді Мілєвій І.В.

Ухвалою суду від 02.04.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Електро-НВА» усунути недоліки позовної заяви: подати платіжний документ, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (доплатити 2009,51 грн).

02.04.2025 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази доплати досудового збору (2009,51 грн).

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 03.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 03.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.45) ухвала суду від 03.04.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 03.04.2025.

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Процес Контрол» було досягнуто згоди щодо поставки товару.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату по замовленню:

- № 6305 від 20.09.2023 на оплату товару вартістю 49 005,39 грн з ПДВ (а.с. 6);

- № 6338 від 21.09.2023 на оплату товару вартістю 86 894,05 грн з ПДВ (а.с. 8).

Позивач зазначає, що поставив відповідачу товар на загальну суму 135 899,44 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 5094 від 26.09.2023 про поставку товару на суму 49 005,39 грн з ПДВ (а.с. 7);

- № 5138 від 27.09.2023 про поставку товару на суму 86 894,05 грн з ПДВ (а.с. 9).

Відповідач частково сплатив за товар, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2161 від 25.09.2023 на суму 68 000,00 грн (а.с. 10).

Як зазначає позивач, сторони усно домовились, що відповідач буде якнайшвидше погашати заборгованість за товар, але відповідач цього не зробив, у зв`язку із чим загальна сума боргу склала 67 899,44 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 2 від 21.01.2025 (а.с. 13), в якій вимагав сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду копію опису вкладення (а.с. 14).

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Належні докази погодження сторонами строку виконання зобов`язання з оплати поставленого відповідачу товару в матеріалах справи відсутні.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає наступне.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними:

- № 5094 від 26.09.2023 на суму 49 005,39 грн є таким, що настав 26.09.2023;

- № 5138 від 27.09.2023 на суму 86 894,05 грн є таким, що настав 27.09.2023.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 67 899,44 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 67 899,44 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Процес Контрол" (49098, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, буд. 60, приміщення 281, ідентифікаційний код 41253927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-НВА» (61037, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, буд. 247, ідентифікаційний код 22696628) 70 927,44 грн, а саме: 67 899,44 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.06.2025

Суддя І.В. Мілєва