Рішення від 28.05.2025 по справі 910/15339/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м.Харків Справа № 910/15339/24

Провадження № 14/913/62/25

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард», с. Калинівка, Миколаївська область

до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація

про стягнення 3 866 977 558,28 грн

секретар судового засідання Шептовицька А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Грищенюк Д.І., ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1548474 від 03.03.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3286 від 24.04.2008;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (далі ПрАТ «Агрохолдинг Авангард») через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до держави - Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 3 580 045 238,35 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 112 702 656,27 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнними діями на суверенній території України, було пошкоджено майно позивача, що позбавило останнього можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, у зв`язку із чим він зазнав значних збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивач зазначає, що основним видом діяльності ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» є розведення свійської птиці (КВЕД 01.47) для виробництва яйця курячого харчового столового. Позивач здійснював утримання курей-несучок виключно для отримання яйця курячого харчового столового, яке в подальшому мало реалізовуватися населенню та підприємствам, установам й організаціям нашої держави. Проте, внаслідок збройною агресії Російської Федерації, окрім втрат, які сталися внаслідок повного знищення птахофабрики та біологічного активу, позивач поніс також втрати виражені в упущеній вигоді, оскільки не зміг забезпечити виконання господарських договорів, укладених з суб`єктами господарювання.

Загалом розмір недоотриманих доходів позивачем внаслідок збройної агресії Російської Федерації становить суму 3 580 045 238,35 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 112 702 656,27 доларів США, в тому числі за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 - 2 177 936 203,65 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 62 953 856,32 доларів США; за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024 в сумі 1 402 109 034,70 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 49 748 799,95 доларів США.

Про стягнення з відповідача завданих позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/15339/24 матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до держави - Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 3 580 045 238,35 грн передано на розгляд до Господарського суду Луганської області.

07.02.2025 матеріали позовної заяви надійшли на адресу Господарського суду Луганської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 11.03.2025 о 10 год. 00 хв.

05.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» адвоката Грищенюка Дмитра Ігоровича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025 о 10 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.03.2025 заяву представника ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» адвоката Грищенюка Дмитра Ігоровича від 05.03.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

11.03.2025 позивач надіслав через підсистему «Електронний суд» заяву про збільшення розміру позовних вимог від 10.03.2025, в якій просить стягнути з держави Російська Федерація на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» упущену вигоду в розмірі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на те, що звернувся з позовом про стягнення з Російської Федерації завданих збитків у вигляді упущеної вигоди за наступні періоди: з 01.03.2022 по 31.12.2023 та з 01.01.2020 по 28.02.2022 й з 01.05.2024 по 31.07.2024 на загальну суму 3 580 045 238,35 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 112 702 656,27 доларів США. Водночас, при зверненні до суду позивачем не враховано період з 01.01.2024 по 30.04.2024, тому позивач звернувся до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для підтвердження реальних збитків останнього, що спричинені військовою агресією Російської Федерації за вказаний період.

На вирішення вищенаведеної експертизи позивачем поставлене наступне питання: « 1. Чи підтверджується помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01 січня 2024 по 30 квітня 2024, з урахуванням висновків судової товарознавчої експертизи по вартості яйця в зазначений період?».

29.01.2025 судовим експертом Тетяною Бачило складено Висновок експерта № 24-6439 судово-економічної експертизи для долучення до матеріалів кримінального провадження та подальшого звернення до суду.

За результатами проведеного дослідження наданих документів, зокрема помісячний розрахунок недоотриманих доходів позивача по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, з урахуванням висновків судової товарознавчої експертизи по вартості яйця в зазначений період, підтверджується в загальній сумі 286 932 319,93 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 7 445 567,42 доларів США, з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України в досліджуваний період.

Також позивач зазначив, що при складанні вищенаведеного Експертного висновку крім інших матеріалів, які використовувались експертом для проведення експертного дослідження, також був використаний Висновок експертки № 137-0103 від 28.05.2024 складений експерткою Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Мариною Карнаух за результатами проведення судової товарознавчої експертизи по заявці позивача від 15.05.2024 № 39. Згідно Висновку експертки № 137-0103 від 28.05.2024 у результаті проведення товарознавчого дослідження визначено середню ринкову вартість одного курячого яйця з урахуванням ПДВ помісячно (за січень 2024 року - квітень 2024 року).

Отже, у зв`язку з тим, що при зверненні до суду позивачем не враховано завдання йому збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог на 286 932 319,93 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 7 445 567,42 доларів США.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів позивача по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.03.2022 по 31.07.2024 становить 3 866 977 558,28 грн = 3 580 045 238,35 грн (за період з 01.03.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024) + 286 932 319,93 грн (за період з 01.01.2024 по 30.04.2024), що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США = 112 702 656,27 доларів США (за період з 01.03.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024) + 7 445 567,42 доларів США (за період з 01.01.2024 по 30.04.2024).

Враховуючи те, що позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в межах строку передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку прийняти вищевказану заяву до розгляду та подальший розгляд справи № 910/15339/24 здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

З огляду на викладене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з держави Російська Федерація на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» упущеної вигоди в розмірі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США.

Ухвалою суду від 11.03.2025 у справі № 910/15339/24 відкладено підготовче засідання на 01.04.2025 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 11.05.2025; відкладено підготовче засідання на 22.04.2025 об 11 год. 00 хв.

02.04.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання від 26.03.2025, яким він просить долучити до матеріалів справи № 910/15339/24 копії наступних документів:

1.) додаткову угоду № 22-1 від 19.02.2025 до договору № 1/22 про надання правової допомоги від 04.01.2022;

2.) з перекладом на російську мову, що виконаний перекладачем Пода А.А.:

- позовну заяву від 11.12.2024 з додатками про стягнення з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 3 580 045 238,35 грн, що в еквіваленті іноземної валюти 112 702 656,27 доларів США;

- заяву про збільшення позовних вимог від 10.03.2025 з додатками;

- ухвали Господарського суду Луганської області по справі № 910/15339/24 від 11.02.2025 та 11.03.2025;

- додаткову угоду № 22-1 від 19.02.2025 до договору № 1/22 про надання правової допомоги від 04.01.2022,

а також докази надсилання вищезазначених документів з перекладом:

- до Посольства Російської Федерації в Румунії фіскальний чек до відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором RN031444225UA, виданий 26.03.2025 Укрпоштою;

- на електронну пошту Генеральної прокуратури Російської Федерації (businesspravo@genproc.gov.ru) скріншоти з електронної пошти ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» (sud.avangard@avangardco.ua).

18.04.2025 представник позивача - адвокат Грищенюк Дмитро Ігорович надіслав через підсистему «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (зареєстрована судом 21.04.2025). В поданій заяві представник позивача просить надати йому можливість приймати участь у судових засіданнях по справі № 910/15339/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 21.04.2025 у справі № 910/15339/24 вказану заяву представника ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» адвоката Грищенюка Дмитра Ігоровича від 18.04.2025 було задоволено.

Ухвалою від 22.04.2025 у справі № 910/15339/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 травня 2025 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 12.05.2025 було оголошено перерву в розгляді справи по суті до 28 травня 2025 року об 11 год. 20 хв.

У судовому засіданні 28.05.2025 прийняв участь представник позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористався.

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Частинами 2-4 ст. 120 ГПК України встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт постанову Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності». Згідно зі ст. 5 вищезазначеної Угоди компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких запитується допомога, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Відповідно до Закону України від 12.01.2023 № 2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням в Україні воєнного стану АТ «Укрпошта», починаючи з 25.02.2022, фактично припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією, а відтак, станом на сьогодні суд позбавлений можливості повідомляти відповідача про розгляд справи засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Проте, у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької Хартії для Нової Європи та інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало Міністерство закордонних справ Російської Федерації про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, здійсненим у м. Мінську 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному вебпорталі «Судова влада України» відповідного оголошення.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Протягом розгляду справи судом було повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі через оголошення, розміщені на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в порядку передбаченому частинами 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Слід також зазначити, що згідно приписів статей 1, 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду під час розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, позивачем здійснювався переклад ухвал суду у справі № 910/15339/24 на російську мову, з подальшим нотаріальним засвідченням вірності перекладу та направленням таких документів на адресу посольства Російської Федерації в Румунії, а також на електронну пошту Генеральної прокуратури Російської Федерації (businesspravo@genproc.gov.ru). Відповідні докази містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справ, господарський суд встановив наступне.

ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» здійснює господарську діяльність на території України, основним видом діяльності позивача є розведення свійської птиці (КВЕД 01.47) для виробництва яйця курячого харчового столового.

Позивач є правонаступником всіх прав та зобов`язань Відкритого акціонерного товариства «Птахогосподарство «Червоний Прапор», яке засновано в процесі приватизації на підстав рішення Регіонального відділення фонду Державного майна України по Луганській області № 1551 від 12.09.1996 шляхом перетворення державного підприємства птахорадгоспу «Червонопрапорний», та, відповідно, набуло право власності на майно державного підприємства, яке знаходиться у селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області.

Майно, придбане в процесі приватизації, а також збудоване й набуте позивачем, складалось з пташників, кліткового та іншого обладнання, й інших обслуговуючих приміщень і об`єктів (надалі птахофабрика), що підтверджується:

А) свідоцтвами про право власності:

- від 03.09.2001 нежилий об`єкт «Комплекс по вирощуванню молодняка», розташований по вул. Фабрична, 32 в с-щі Червоний Прапор, видане на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області № 578 від 23.06.2001 та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим № 3 від 04.09.2001;

- від 22.01.2002 нежилий об`єкт «Комплекс будівель та споруд», що складається з пташників, генераторних, ям та розташований по вул. Фабрична, 31 в с-щі Червоний Прапор, видане на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області № 578 від 23.08.2001 та записане у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 4 від 23.01.2002;

- від 22.01.2002 нежилий об`єкт «Комплекс будівель та споруд», що складається з пташників, генераторних, прибудов, ям та розташований по вул. Фабрична, 31а в с-щі Червоний Прапор, видане на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області № 578 від 23.08.2001 та записане у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 5 від 23.01.2002;

- від 22.01.2002 нежилий об`єкт «Комплекс будівель та споруд», що складається з пташників, генераторних, ям та розташований по вул. Фабрична, 31б в с-щі Червоний Прапор, видане на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області № 578 від 23.08.2001 та записане у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 6 від 23.01.2002;

- від 22.01.2002 нежилий об`єкт «Комплекс будівель та споруд», що складається з парокотельні, цеху вирощування, пральні, сховища ПММ, будівлі мехмайстерні та деревообробної майстерні, яйцесховища, санпропускника яєчної тари, яйцесховища, трансформаторних підстанцій, забійного цеху, їдальні, блоку допоміжних служб, дезблоку транспортних засобів, автоваг, кормоцеху, котельні з котлом, кормоцеха та зерносховища, пневматичної насосної станції, цеху кліточних несучок та розташований по вул. Фабрична, 31в в с-щі Червоний Прапор, видане на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області № 578 від 23.08.2001 та записане у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 7 від 23.01.2002;

Б) свідоцтвами про право власності на нерухоме майно:

- від 07.08.2008 (бланк серії САС №122494) на нерухоме майно Склад № 1, що розташований за адресою: Луганська область, Перевальський район, с-ще Червоний Прапор, вул. Октябрьська, буд. 1, видане на підставі рішення виконавчого комітета Червонопрапорської сільської ради № 37 від 30.07.2008, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19952846 від 20.08.2008 (бланк серії ССМ №177527) на Склад № 1, що розташований за вказаною адресою;

- від 26.12.2011 (бланк серії САЕ № 402167) на нерухоме майно комплекс «Очисні споруди», що розташоване за адресою: Луганська область, Перевальський район, с-ще Червоний Прапор, вул. Фабрична, буд. 32б, видане на підставі рішення виконавчого комітета Червонопрапорської сільської ради № 69 від 13.12.2011, та витяг про державну реєстрацію прав № 32757501 від 03.01.2012 (бланк серії СЕА №500397) на комплекс «Очисні споруди», що розташоване за вказаною адресою;

В) довідкою про окремі технічні характеристики обладнання зони промислового стада від 12.02.2024 № 15 комплекти кліткового обладнання для утримання птиці на 1 066 918 птахомісць;

Г) довідкою про окремі технічні характеристики обладнання зони ремонтного молодняка від 12.02.2024 № 16 комплекти кліткового обладнання для утримання птиці на 242 784 птахомісць.

Позивач за вищевказаною адресою здійснював свою господарську діяльність виробництво яйця курячого харчового столового до збройного вторгнення держави-агресора Російської Федерації на територію України та окупації у квітні 2014 року частини території Луганської області, у тому числі й селища Червоний Прапор Перевальського району Луганської області.

Російська Федерація офіційно визнала, що саме її збройні формування та окупаційна влада, наразі, здійснюють контроль над окупованими територіями, зокрема, 03 жовтня 2022 року державною думою Російської Федерації схвалено незаконну анексію чотирьох регіонів України, в тому числі Луганської області.

Відповідно до довідки про стан майна, що знаходилось в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області, виданої позивачем 12.02.2024 № 14, внаслідок масованих артилерійських обстрілів (ракетних ударів) по території птахофабрики інженерно-комунікаційні споруди та будівлі зруйновані чи пошкоджені та потребують проведення монтажно-демонтажних робіт. Крім того, через обстріли, мародерство та крадіжки обладнання та техніка, що знаходились у позивача, перебувають в непридатному для подальшого використання стані або відсутні. Для відновлення функціонування вказаних виробничих потужностей птахофабрики необхідна заміна всього обладнання, відновлення пошкоджених споруд або будівництво нових.

Факт збройної агресії Російської Федерації проти України є причиною виникнення ситуації за якої позивачу завдано істотної майнової шкоди діями з боку держави-агресора Російська Федерація, якою порушено гарантоване статтею 41 Конституції України право власності позивача, тобто безпосереднім суб`єктом, діями якого позивачу завдано майнової шкоди, є Російська Федерація.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5938/24, яке набрало законної сили 05.11.2024, у зв`язку з чим не потребують доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Разом з тим, як зазначає позивач, крім втрат, які сталися внаслідок повного знищення птахофабрики та біологічного активу, він поніс також втрати виражені в упущеній вигоді, оскільки не зміг забезпечити виконання господарських договорів, укладених з суб`єктами господарювання.

Відповідно до розрахунків позивача прогнозної кількості яйця:

- від 10.06.2024 за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 прогнозована кількість яйця, яка мала бути вироблена на виробничих потужностях, що розміщувалися в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області становить 508 543 955 шт. яєць;

- від 17.09.2024 за періоди з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024 прогнозована кількість яйця, яка мала бути вироблена на виробничих потужностях ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області становить 662 306 519 шт. яєць;

- від 21.11.2024 за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 прогнозована кількість яйця, яка мала бути вироблена на виробничих потужностях, що розміщувалися в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області становить 88 112 948 шт. яєць.

Розрахунок прогнозованої кількості виробництва яйця позивачем здійснено з урахуванням рекомендацій розробника кросу «Novogen».

Згідно помісячного розрахунку позивача недоотриманих доходів за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 по виробничому комплексу ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», що знаходиться в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області від 10.06.2024 № б/н, виходячи із прогнозної кількості яйця за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 та помісячної середньої вартості одного курячого яйця за вказаний період, у зв`язку із агресією Російської Федерації, ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» недоотримано дохід в розмірі 2 177 936 203,65 грн, що за курсом долара США до гривні становить 61 260 558,24 доларів США за весь період.

Розрахунок здійснено на підставі Висновку експертки № 137-0106 від 31.05.2024 про помісячну середню вартість одного курячого яйця.

Відповідно до помісячного розрахунку позивача недоотриманих доходів за періоди з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024 по ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», що знаходиться в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області від 17.09.2024 № б/н, у зв`язку із агресією Російської Федерації, ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» недоотримано дохід в загальній сумі 1 402 109 034,70 грн, що за курсом долара США до гривні становить 49 746 858,54 доларів США за весь період.

Згідно помісячного розрахунку позивача недоотриманих доходів за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 по виробничому комплексу ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», що знаходиться в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області від 21.11.2024 № б/н, виходячи із прогнозної кількості яйця за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 та помісячної середньої вартості одного курячого яйця за вказаний період, у зв`язку із агресією Російської Федерації, ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» недоотримано дохід в розмірі 286 932 319,23 грн, що за курсом долара США до гривні становить 4 226 377,93 доларів США за весь період.

Розрахунок здійснено на підставі Висновку експертки № 137-0103 від 28.05.2024 про помісячну середню вартість одного курячого яйця.

З метою підтвердження розрахунків недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за періоди з 01.03.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2020 по 28.02.2022 й з 01.05.2024 по 31.07.2024, а також за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, з урахуванням висновків судових товарознавчих експертиз по вартості яйця в зазначені періоди, позивач звернувся до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судово-економічної експертизи.

Проведення експертиз було доручено старшому судовому експерту Миколаївського відділення ОНДІСЕ 4 класу Бачило Тетяні Сергіївні, яка має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» (свідоцтво № 285-21/Д, видане рішенням кваліфікаційної палати кваліфікаційної палати ЦЕКК при Міністерстві юстиції України № 17 від 16.11.2021, дійсне до 16.11.2024), стаж експертної роботи з 2016 року.

За результатами проведеного судово-економічного дослідження судовим експертом Тетяною Бачило складено наступні експертні висновки:

- Висновок експерта № 24-3380 від 23.08.2024, відповідно до якого проведеними дослідженнями наданих документів встановлено, що помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.03.2022 по 31.12.2023, з урахуванням висновків судової товарознавчої експертизи по вартості яйця в зазначений період, підтверджується в загальній сумі 2 177 936 203,65 грн (два мільярди сто сімдесят сім мільйонів дев`ятсот тридцять шість тисяч двісті три гривні 65 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає не 61 260 558,24 дол. США, а 62 953 856,32 дол. США (шістдесят два мільйони дев`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість доларів США 32 центи), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

Розбіжність між сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти за результатами проведеного дослідження та сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти, визначених ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», складає 1 693 298,08 дол. США (один мільйон шістсот дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто вісім доларів США 08 центів) та пояснюється різницею у значеннях застосованого курсу гривні до іноземних валют, включаючи виявлені арифметичні помилки при виконанні наданого розрахунку.

- Висновок експерта № 24-5388 від 22.10.2024, відповідно до якого проведеними дослідженнями наданих документів встановлено, що помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024, з урахуванням висновків судової товарознавчої експертизи по вартості яйця в зазначений період, підтверджується в загальній сумі 1 402 109 034,70 грн (один мільярд чотириста два мільйони сто дев`ять тисяч тридцять чотири гривні 70 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає не 49 746 858,54 дол. США, а 49 748 799,95 дол. США (сорок дев`ять мільйонів сімсот сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять доларів США 95 центів), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

Розбіжності між сумою недоотриманих доходів в національній валюті України за результатами проведеного дослідження, з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи, та сумою недоотриманих доходів в національній валюті України, визначених ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», не виявлено.

Розбіжності між сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти за результатами проведеного дослідження та сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти, визначених ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», складає 1 941,41 дол. США (одна тисяча дев`ятсот сорок один долар США 41 цент) та може пояснюватись арифметичними помилками при виконанні наданого розрахунку.

- Висновок експерта № 24-6439 від 29.01.2025, згідно якого проведеними дослідженнями наданих документів експертом встановлено, що помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, з урахуванням висновків судової товарознавчої експертизи по вартості яйця в зазначений період, підтверджується в загальній сумі 286 932 319,93 грн (двісті вісімдесят шість мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі триста дев`ятнадцять гривень 93 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає не 4 226 377,93 доларів США, а 7 445 567,42 дол. США (сім мільйонів чотириста сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) доларів США 42 центи), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України в досліджуваний період.

Розбіжності між сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти за результатами проведеного дослідження та сумою недоотриманих доходів в еквіваленті іноземної валюти, визначених ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», складає 3 219 189,49 дол. США (три мільйони двісті дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять доларів США 49 центів) та пояснюється арифметичною помилкою при підрахунку підсумку під час складання наданого розрахунку, а саме: неврахування з загальному підсумку суми недоотриманих доходів за січень та лютий 2024 року.

При складанні Висновків експерта № 24-3380 від 23.08.2024, № 24-5388 від 22.10.2024 та № 24-6439 від 29.01.2025 крім інших матеріалів, які використовувались експертом для проведення експертного дослідження, також використано Висновок експертки № 137-0106 від 31.05.2024, Висновок експертки № 137-0122 від 02.09.2024 та Висновок експертки № 137-0103 від 28.05.2024, що складені судовою експерткою Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Карнаух М.М. за результатами проведення судової товарознавчої експертизи по заявках ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» від 15.05.2024 № 40, від 09.08.2024 № 53 та від 15.05.2024 № 39.

Таким чином, Висновками експерта № 24-3380 від 23.08.2024, № 24-5388 від 22.10.2024 та № 24-6439 від 29.01.2025 підтверджується розрахунок недоотриманих доходів позивача внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) по причині збройної агресії Російської Федерації проти України:

- за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 - в сумі 2 177 936 203,65 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 62 953 856,32 доларів США, з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

- за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024 - в сумі 1 402 109 034,70 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 49 748 799,95 доларів США, з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

- за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 - в сумі 286 932 319,93 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 7 445 567,42 доларів США, з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України в досліджуваний період.

Отже, всього за період з 01.01.2020 по 31.07.2024 позивачем недоотримано доходів (упущена вигода) в загальній сумі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив відповідачем державу Російську Федерацію в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Отже, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

У рішенні від 14.03.2013 у справі «Олєйніков проти Росії» Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються «відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її», і суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 68, п. 31).

Отже, можна дійти висновків про те, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.

Отже, особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівними має влади і юрисдикції». Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.

Тож коли Російська Федерація заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.

Відповідно до ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Отже, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У п. 4 ч. 1 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй закріплений принцип, згідно з яким всі члени ООН утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Статуту ООН Організація Об`єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживає ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводить мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

У міжнародному праві кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий «деліктний виняток» (англ. «tort exсeption»). Умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю.

Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії, у тому числі юридичній особі, яка здійснює свої господарську діяльність на території України.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету визначена, зокрема, у постановах: Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 у справі № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Таким чином, Верховний Суд зробив виключення із вищенаведеного загального правила про судовий імунітет, посилаючись на застосування так званого «деліктного винятку» (tort exсeption), згідно якого будь-який спір, що виник на території України у громадянина України або юридичної особи, навіть з іноземною країною, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Слід зауважити, що ст. 1166 ЦК України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої «деліктної шкоди». Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Як вже було зазначено, Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2 Конституції України).

З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14.12.1974, як акт збройної агресії.

Згідно з заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).

У квітні 2014 року контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07.04.2014) та «Луганської народної республіки» (27.04.2014).

27.08.2014 розпочалися масовані вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил Російської Федерації.

24.02.2022 розпочалася та триває фаза збройної агресії Російської Федерації проти України - повномасштабне вторгнення збройних сил Російської Федерації на суверенну територію України.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24.02.2022, який у подальшому був неодноразово продовжений та наразі триває.

У пункті 4 ст. 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до п. 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі відповідач, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Таким чином, відповідач порушив свої зобов`язання щодо зазначеної вище міжнародної угоди, в рамках якого він, зокрема, зобов`язався поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України і утримуватися від загрози силою та від її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії Російської Федерації проти України в порушення статуту ООН та звернено до Російської Федерації вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування Російської Федерації з України.

Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 № 182 зобов`язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24.02.2022 на території України.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Російської Федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними. Крім того, відповідач не має права тим чи іншим чином скористатися на свою користь наслідками такої агресії.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України позивачу було завдано істотної майнової шкоди. Зокрема, внаслідок масованих артилерійських обстрілів (ракетних ударів) по території птахофабрики інженерно-комунікаційні споруди та будівлі зруйновані чи пошкоджені та потребують проведення монтажно-демонтажних робіт. Крім того, через обстріли, мародерство та крадіжки обладнання та техніка, що знаходились у позивача, перебувають в непридатному для подальшого використання стані або відсутні. Для відновлення функціонування вказаних виробничих потужностей птахофабрики необхідна заміна всього обладнання, відновлення пошкоджених споруд або будівництво нових.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до держави - Російська федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків в розмірі 2 065 598 927,52 грн, понесених у зв`язку з незаконною військової агресією Російської Федерації проти України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5938/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації на користь ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» 51 364 530,89 євро, що еквівалентно 2 065 598 927,52 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.08.2023.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт втрати майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Відповідно до ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Матеріалами справи доведено, що дії відповідача внаслідок яких унеможливлено володіння, користування та розпоряджання позивачем майном, були вчинені всупереч норм міжнародного права та норм національного законодавства, а отже, відповідач несе повну відповідальність за здійснення збройної агресії, у тому числі і за шкоду, заподіяну позивачу.

Також при визначенні протиправності дій відповідача підлягають врахуванню загальновизнаний і засадничий загальний принцип права, який полягає в тому, що будь-яке порушення зобов`язання тягне за собою обов`язок надати відшкодування (відображений Постійною палатою міжнародного правосуддя у справі Про фабрику в Хожуві (Case concerning the factory at Chorzow), рішення № 13 від 13.09.1928, а також одна із засад сучасного правового порядку «ex injuria non oritur jus» (із беззаконня не виникає право), який відображений у Консультативному висновку Міжнародного суду справедливості «Правові наслідки для держав подальшої присутності Південної Африки в Намібії незважаючи на Резолюцію Ради Безпеки 276 (1970)».

У цій справі протиправність дій відповідача підтверджується наявними у справі доказами, на неї прямо вказують відповідні положення матеріального закону, що свідчить про доведення факту заподіяння шкоди ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» діями відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.

Виходячи з викладеного, судом встановлена наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Щодо розміру заявлених збитків суд зазначає наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (надалі Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються, зокрема: вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до Порядку) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до Методики визначення шкоди та обліку збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадження господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 (далі - Методика), яка є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності.

Відповідно до цієї Методики об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 5 від 22 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) (п. 4 розділу І Методики).

Згідно з п. 5 розділу І Методики оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється, зокрема, з метою визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, у межах кримінальних проваджень відповідно до законодавства України.

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі: розміру реальних збитків; упущеної вигоди; потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії (п. 6 розділу І Методики).

Відповідно до приписів п. 7 розділу І Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу І Методики об`єкт та мета оцінки повинні бути зазначені у звіті про оцінку збитків або висновку експерта. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача упущену вигоду в сумі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США.

Суд зазначає, що упущена вигода це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення. При зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц).

Позивач пояснює, що здійснював свою господарську діяльність виробництво яйця курячого харчового столового до збройного вторгнення держави-агресора Російської Федерації на територію України та окупації у квітні 2014 року частини території Луганської області, у тому числі й села Червоний Прапор Перевальського району Луганської області. Через збройну агресію Російської Федерації проти України позивачу було завдано істотної майнової шкоди, що було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5938/24. Втрачені активи використовувались позивачем у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Отже, факт збройної агресії Російської Федерації проти України є причиною виникнення ситуації, за якої Товариство позбавлено можливості належно використовувати власне майно, вирощувати свійську птицю з метою виробництва яйця курячого харчового столового та, відповідно, отримувати дохід.

Таким чином, під упущеною вигодою в даному випадку мається на увазі розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що міг отримати позивач за рахунок пошкодженого, втраченого та(або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

Суд зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України, зокрема на території Луганської області для позивача мала негативні наслідки. Зокрема спричинила неможливість здійснення звичної господарської діяльності на території Луганської області внаслідок активних бойових дій та окупації, наслідком чого є втрата можливості отримувати доходи від такої діяльності (упущена вигода позивача).

Неможливість ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» провадження господарської діяльності обумовлено виключно збройною агресією Російської Федерації, направленою на порушення суверенітету України, загарбницькими діями щодо територій України, зокрема й Луганської області.

Суд враховує, що з лютого 2022 року держава-агресор Російська Федерація здійснювала та здійснює по теперішній час повний фактичний контроль над територією Луганської області, оскільки вона розмістила на зазначеній території свої війська, проводить активні бойові дії, направлені на захоплення ще більших територій України, та створює власні окупаційні органи влади на захоплених українських територіях.

На підтвердження розміру недоотриманих доходів Товариства позивачем додано до позовної заяви Висновки експерта № 24-3380 від 23.08.2024, № 24-5388 від 22.10.2024 та № 24-6439 від 29.01.2025, складені старшим судовим експертом Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 4 класу Бачило Тетяною Сергіївною.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з Висновком експерта № 24-3380 від 23.08.2024 помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 підтверджується в загальній сумі 2 177 936 203,65 грн (два мільярди сто сімдесят сім мільйонів дев`ятсот тридцять шість тисяч двісті три гривні 65 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає 62 953 856,32 дол. США (шістдесят два мільйони дев`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість доларів США 32 центи), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

Відповідно до Висновку експерта № 24-5388 від 22.10.2024 помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та з 01.05.2024 по 31.07.2024 підтверджується в загальній сумі 1 402 109 034,70 грн (один мільярд чотириста два мільйони сто дев`ять тисяч тридцять чотири гривні 70 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає 49 748 799,95 дол. США (сорок дев`ять мільйонів сімсот сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять доларів США 95 центів), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України за досліджуваний період.

Згідно з Висновком експерта № 24-6439 від 29.01.2025 помісячний розрахунок недоотриманих доходів ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» по виробничому комплексу в селищі Червоний Прапор Перевальського району Луганської області внаслідок зменшення обсягу реалізації курячого яйця та неможливості використовувати потужності для утримання біологічного активу (курей-несучок) за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 підтверджується в загальній сумі 286 932 319,93 грн (двісті вісімдесят шість мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі триста дев`ятнадцять гривень 93 коп.), що в еквіваленті іноземної валюти складає 7 445 567,42 доларів США (сім мільйонів чотириста сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) доларів США 42 центи), з урахуванням офіційного валютного курсу, встановленого та оприлюдненого Національним банком України в досліджуваний період.

Таким чином, виходячи з вищевикладених Висновків експерта, всього за період з 01.01.2020 по 31.07.2024 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України позивачем недоотримано доходи (упущена вигода) в загальній сумі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США.

Оцінивши надані суду Висновки експерта № 24-3380 від 23.08.2024, № 24-5388 від 22.10.2024 та № 24-6439 від 29.01.2025», суд вважає їх належними та допустимими доказам на підтвердження розміру упущеної вигоди заявленої позивачем.

Будь-яких заперечень компетентних органів відповідача щодо заявлених позовних вимог та визначеного розміру завданих позивачу збитків матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету (ч. 2 ст. 129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір в сумі 847 840,00 грн покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від його сплати у порядку п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 3 866 977 558,28 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, МСП-3, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1, код ISO RU/RUS 643) на користь Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (57440, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Калинівка, Березанський ТГ, вул. Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 00851519) упущену вигоду в розмірі 3 866 977 558,28 грн, що в еквіваленті іноземної валюти складає 120 148 223,69 доларів США, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, МСП-3, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1, код ISO RU/RUS 643) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 847 840,00 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 02.06.2025.

Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ