Ухвала від 23.06.2025 по справі 921/145/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/145/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву б/н від 14.06.2025 (вх. №4360 від 16.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" про забезпечення доказів

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (48120, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Микулинці, вул. Набережна, 33)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Опілля" (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля" (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33)

про визнання недійсними:

- п. 10 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 15.11.2023, оформленого протоколом № 1 від 28.11.2023;

- п. 9 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 24.04.2024, оформленого протоколом № 1 від 09.05.2024;

- п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025.

За участі від:

позивача ОСОБА_1

відповідача не з`явився

третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/145/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" до Приватного акціонерного товариства "Опілля" про визнання недійсними:

- п. 10 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 15.11.2023, оформленого протоколом № 1 від 28.11.2023;

- п. 9 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 24.04.2024, оформленого протоколом № 1 від 09.05.2024;

- п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025 (з урахуванням заяви б/н від 11.06.2025 (вх. №4310 від 13.06.2025) про зміну предмету позову).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/145/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2025, яке неодноразово відкладалось, востаннє на 16.06.2025.

19.03.2025 судом залучено до участі у справі № 921/145/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля".

Ухвалою суду від 16.06.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 14.07.2025.

16.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 14.06.2025 (вх. №4360) про забезпечення доказів, шляхом витребування у Приватного акціонерного товариства "Опілля" належним чином завірених копій договорів оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договорів оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладених протягом 2023-2024 років між відповідачем та третьою особою.

Вказана заява обґрунтована тим, що звертаючись до суду з позовом, з урахування заяви про зміну предмету позову, позивачем, серед іншого, зазначалось, що оспорюваними пунктами рішень були проголосовані питання про надання згоди на вчинення значних правочинів (а фактично значних правочинів з заінтересованістю), за яке не мав права голосувати акціонер товариства ТОВ "Обрій - 2005", адже його власники (бенефіціари) є афілійованими особами з третьою особою, в інтересах якої було винесено це питання на голосування, позитивно проголосоване та реалізовано шляхом укладення договорів оренди нерухомості та майна.

Звертаючись з позовом до суду сторона позивача наголошувала на неможливості надання ним до позовних матеріалів, зокрема договорів оренди нерухомого майна, договорів оренди обладнання, укладених протягом 2022-2024 років між відповідачем та третьою особою.

12.03.2025 на адресу відповідача та третьої особи були скеровані адвокатські запити, у яких позивач просив їх надати копії вищевказаних документів. Відповідач у листі від 25.03.2025 повідомив про продовження розгляду адвокатського запиту до 21.04.2025 включно. Третя особа, всупереч положень статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідь на адвокатський запит не надала.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме договорів оренди нерухомого майна, договорів оренди обладнання, укладені протягом 2022-2024 років між відповідачем та третьою особою.

07.06.2025, вкотре на адресу відповідача був скерований адвокатський запит з проханням надати належним чином завірені копії договорів оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договорів оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладені протягом 2023-2024 років між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем), відповідь на який не надано.

Враховуючи наведене, вбачаються підстави припустити, що засіб доказування (договори) можуть бути втрачені, так само збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення даних доказів шляхом витребування у відповідача вказаних договорів зробить можливим доведення обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

У ч.1, ч.2, ч.3 ст. 112 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Враховуючи встановлені законом скорочені терміни для розгляду цього питання, ухвалою суду від 16.06.2025 заяву б/н від 14.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" призначено до розгляду в судовому засіданні 23.06.2025, з повідомленням учасників справи через систему "Електронний суд", шляхом направлення ухвали від 16.06.2025 в електронній формі до електронних кабінетів учасників справи.

23.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення б/н від 22.06.2025 (вх. №4546), у яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Щодо цього зазначено, що позивач у своїй заяві не обґрунтував належним чином необхідності забезпечення доказів шляхом їх витребування, а саме: у заяві не наведено об`єктивних обставин, на підставі яких представник позивача вважає, що зазначені ним у заяві докази можуть бути втрачені або їх подання стане згодом неможливим або утрудненим; не зазначено та не надано доказів на підтвердження реальної можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

До того ж, в матеріалах справи наявні копії договорів, які просить забезпечити позивач шляхом їх витребування та подавалися безпосередньо ним до суду, і не зрозуміло як ці договори можуть бути втрачені чи знищені.

Наведений позивачем у його заяві перелік доказів, які він просить витребувати, сформульований узагальнено, а саме за період 2023-2024 роки, без належної конкретизації. Такий підхід унеможливлює належну правову оцінку обґрунтованості вимог щодо забезпечення доказів та не відповідає вимогам процесуальної визначеності.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога діючого акціонера ПрАТ "Опілля" - ТОВ "Микулинецький Бровар" до самого акціонерного товариства про визнання в частині недійсними рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ "Опілля" про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів протягом року з дати його прийняття, тобто наявний корпоративний спір.

У даному випадку, договори про які зазначає позивач та просить їх забезпечити шляхом витребування, не входять до предмету доказування та їх дослідженню судом в межах заявлених позовних вимог в рамках цієї справи, що вказує на відсутність підстав для забезпечення доказів.

Представником позивача в судовому засіданні 23.06.2025 підтримано заяву про витребування доказів.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 23.06.2025 не з`явились.

З урахуванням змісту ч.3 ст.112 ГПК України та того, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 23.06.2025 без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами першою, другою статті 110 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

В силу частин третьої, четвертої статті 110 ГПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Аналізуючи приписи статті 110 ГПК України необхідно зазначити, що суд має забезпечити докази, якщо: 1) є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений; 2) збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Таким чином, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Відтак, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Заходи забезпечення доказів вживаються судом саме з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливому або утрудненому поданню учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, тому такі заходи спрямовані на недопущення знищення чи втрати доказів. Крім цього, забезпечення доказів надає додаткову гарантію не лише збереження доказів, а й їх дослідження судом, позаяк застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.

Вжиття заходів забезпечення доказів є обґрунтованим лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Таким чином, обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів покладається саме на заявника.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 11.03.2020 у справі №9901/608/19, Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 910/9677/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.

Здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.

Як вже зазначалось, звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів (шляхом їх витребування), позивачем зазначено, що при зверненні з позовом до суду ним повідомлено про неможливість їх отримати самостійно. Позивач не зміг отримати ці докази і шляхом направлення 12.03.2025 адвокатських запитів відповідачу та третій особі. Попередньо судом відмовлено у задоволенні поданого позивачем клопотання про їх витребування в порядку ст. 81 ГПК України. Чергово направлений 07.06.2025 адвокатський запит відповідачу залишено останнім без задоволення.

Посилаючись на наведене, позивачем стверджено, що у даному випадку є необхідність у забезпеченні судом доказів у спосіб їх витребування, оскільки ним вбачаються підстави припустити, що засоби доказування (договори) можуть бути втрачені, а збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Забезпечення доказів зробить можливим доведення обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Суд зазначає, що подана ТОВ "Микулинецький Бровар" заява про забезпечення доказів не містить достатніх обґрунтувань існування ризику чи загрози того, що докази, про забезпечення яких просить позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів у порядку ст. 110 ГПК України.

Із заяви про забезпечення доказів вбачається, що вона за своєю правовою природою має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично є заявою про витребування доказів, що не узгоджується зі змістом ст.110 ГПК України та не відповідає способам забезпечення доказів, визначеним частиною другою вказаної статті.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення доказів.

Окремо суд звертає увагу заявника на наступне.

В ході підготовчого провадження у даній справі позивач звертався до суду із клопотанням від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) про витребування доказів, у якому, з урахуванням заяви від 09.05.2025 (вх. №3435 від 12.05.2025) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025, просив суд, зокрема витребувати у відповідача договори оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договори оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладені протягом 2022 - 2024 років між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем).

Ухвалою суду від 12.05.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" у задоволенні клопотання про витребування доказів. В обґрунтування такої відмови зазначено, що перелічені у клопотанні від 14.04.2025 докази не стосуються предмета спору у справі №921/145/25.

Суд зазначає, що, станом на 12.05.2025, предметом позову у справі було визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025, яким відповідачем надано згоду на вчинення значних правочинів протягом року з дати його прийняття.

Надалі, 13.06.2025 від представника позивача надійшла заява б/н від 11.06.2025 (вх. № 4310) про зміну предмета позову, у якій він просив суд визнати недійсними п. 10 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 15.11.2023, оформленого протоколом № 1 від 28.11.2023, та п. 9 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 24.04.2024, оформленого протоколом № 1 від 09.05.2024, прийнявши цю заяву до розгляду з первісними позовними вимогами.

В обґрунтування мотивів звернення до суду із заявою про зміну предмета позову зазначено, що початкові вимоги позивача не повною мірою забезпечать йому захист його порушених прав та інтересів.

В якості додатків до заяви про зміну предмета позову ТОВ "Микулинецький Бровар" додано, зокрема:

- адресований відповідачу адвокатський запит від 07.06.2025 з проханням надати належним чином завірені копії договорів оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договорів оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладені протягом 2023 2024 років між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- договір оренди нерухомого майна №ПРАТ/090523/ПРИМ1 від 09.05.2023, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 09.05.2023 об`єкту оренди;

- договір оренди нерухомого майна №ПРАТ/090523/33 від 09.05.2023, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 09.05.2023 об`єкту оренди;

- договір оренди нерухомого майна №ПРАТ/090523/33Б від 09.05.2023, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 09.05.2023 об`єкту оренди;

- договір оренди нерухомого майна №ПРАТ/090523/33В від 09.05.2023, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 09.05.2023 об`єкту оренди;

- договір оренди №ПРАТ-010123-РЕСТ від 01.01.2023, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 01.01.2023 об`єкту оренди;

- додаткову угоду №1 від 01.05.2023 до вищевказаного договору;

- додаток №2 до вищевказаного договору акт здачі - приймання (повернення);

- договір оренди обладнання №1-2022/О від 02.05.2022, укладений між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем);

- додаток №1 до вищевказаного договору акт приймання передачі від 02.05.2022;

- додаткову угоду №1 від 30.12.2022 до вищевказаного договору.

Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Микулинецький Бровар" про зміну предмета позову від 11.06.2025 (вх. № 4310 від 13.06.2025) з додатками. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу, що позивачем самостійно додано до матеріалів справи ряд договорів оренди нерухомого майна та оренди обладнання, укладених між відповідачем та третьою особою протягом 2022-2023 років. Тобто, ним самостійно здобуто та долучено до матеріалів справи ряд датованих 2023 роком договорів, витребування яких просив позивач здійснити у заяві про забезпечення доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 232-235 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви б/н від 14.06.2025 (вх. №4360 від 16.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" про забезпечення доказів відмовити.

2. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили після її оголошення - 23.06.2025.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2025.

Суддя І.П. Шумський