Постанова від 06.05.2025 по справі 308/12878/24

Справа № 308/12878/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 травня 2025 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Джуга С.Д., Кожух О.А.

з участю секретаря Ормош О.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішенняУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від28.11.2024року усправі №308/12878/24 (Головуючий: Фазикош О.В.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Петрик Віталій Васильович,звернувся в суд із позовом доУжгородської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка являлась матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а чоловік ОСОБА_3 , який також являється батьком позивачки ОСОБА_4 прийняв автоматично спадщину за померлою дружиною.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який являвся батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 09.05.2024 року. Після смерті батьків позивача залишилось спадкове майно, яке знаходиться в місті Ужгород.

Позивачка зазначає, що у визначений законом шестимісячний строк позивач не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька, і вважала, що спадщину прийняла, оскільки доглядала за батьком, періодично проживала з ним, та після його смерті вступила у володіння спадковим майном, маючи правовстановлюючі документи та продовжує здійснювати догляд та утримувати майно.

Крім того, строки прийняття спадщини за померлим батьком позивача припали на період загальнонаціонального карантину, запровадженого Урядом, протягом яких нотаріальні контори не працювали у звичайному, штатному режимі, що унеможливлювало подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки.

Позивач вказує на те, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

У подальшому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

З урахуванням веденого в Україні воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

У позовній заяві позивачка вказує на те, що за сукупності певних обставин, а саме того, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, доглядала за майном батька, проживала в одному населеному пункті, по сьогоднішній день доглядає за спадковим майном, позивач вважала себе такою, що спадщину прийняла, однак не зверталася до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину у зв`язку з карантинними обмеженнями та правовим режимом воєнного стану, введеним за наслідками військової агресії рф на території України.

12.07.2024 року Позивач звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Петрик Н.В. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , однак, їй було відмовлено, оскільки позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини і нотаріус повідомила, що зазначене питання вирішується у судовому порядку.

Позивачка зазначає, що із урахуванням викладеного, виходячи з аналізу всіх обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини, слід дійти висновку, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є три місяця, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визначити їй додатковий строк, тривалістю три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її батька ОСОБА_4 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , від імені якої діє представник адвокат Петрик Віталій Васильович до Ужгородської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник Петрик В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як виходячи з аналізу всіх обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини, слід дійти висновку, що позивачкою наведено причини, які пов`язані з об`єктивними непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька і слід такий визначити у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і достатнім строком є три місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Мізерна та її представник адвокат Петрик В.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а надіслали заяву про розгляд справи без їх участі та апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі і просять її задовольнити і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності апелянта та її представника відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка являлась матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловік ОСОБА_4 , який являвся батьком позивачки прийняв автоматично спадщину за померлою дружиною, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який являвся батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 28 квітня 1990 року № НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.04.1990 уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_7 ».

Листом нотаріуса Ужгородський міський нотаріальний округ Закарпатської області Петрик Н.В. на усне звернення позивачки від 12.07.2024 р. з проханням видати свідоцтва про право на спадщину за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , нотаріус повідомила, що вивчивши документи, подані нею, які надані нотаріусу для відкриття спадкової справи, та видачі свідоцтва про право на спадщину є неможливою, оскільки нею був пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1ст.1269ЦКУкраїни, ч 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлювалися строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч 1,2 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або у сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса. Або суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18.

Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При постановленні рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог суд першої інстанції зазначав, що батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_2 мала звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 14.07.2021 року, тобто такий строк закінчився ще до введення на території України воєнного стану і позивачка не надала належних та допустимих доказів того, що з 14.01.2021 року по 12.07.2021 року відбулися події пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк,у зв`язку з чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведенням цих обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду обгрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ,залишити беззадоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 травня 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ