Ухвала від 26.05.2025 по справі 361/392/25

справа № 361/392/25

провадження № 1-кс/361/965/25

26.05.2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 години до 06 години до 26.06.2025 без застосування електронних засобів контролю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002446 від 25.10.2024, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 149 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та такому, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, не депутату, не адвокату, не інваліду, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 години до 06 години до 26.06.2025 без застосування електронних засобів контролю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002446 від 25.10.2024, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 149 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 години до 06 години до 26.06.2025 без застосування електронних засобів контролю відносно ОСОБА_4 . У клопотанні прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного менш суворих запобіжних заходів не зможе у повній мірі запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити вказане вище клопотання.

Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним, здійсненим неналежним суб`єктом, вважав, що саме досудове розслідування здійснюється неналежним суб`єктом, з порушенням вимог ст. 216 КПК України, оскільки кримінальні правопорушення, у яких підозрюється підозрювана вчинено на території м. Києва. Захисник зауважив, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2ст.149КК України є необґрунтованою та незаконною. Захисник вказує, що потерпіла від цього злочину ОСОБА_7 на своїй сторінці в соціальній мережі в «Інстаграм» та в мобільному додатку «Телеграм» повідомляла, що вона не новачок у сфері надання інтимних послуг, тому що займається цим кілька років, а також розповсюджувала еротичні фотографії, що підтверджується відповідними доказами. Також, зауважив, що ця інформація засвідчується поясненнями ОСОБА_8 від 29.03.2025. Такі факти, на думку захисника спростовують версію слідства, що підозрюваний завербував потерпілу з метою сексуальної експлуатації. Більш того, захисник зауважив, що слідством жодними доказами не доведений уразливий стан потерпілої, оскільки ОСОБА_7 на своїй сторінці в соціальній мережі в «Інстаграм» викладала фотографії на яких вона святкували новорічні свята у 2025 році в курортному містечку «Буковель» та перебувала на відпочинку у Відні, Австрія , що потребує значних фінансових витрат.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, додаткових аргументів не зазначав.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За наявності клопотань слідчий суддя під час досудового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 та ч. ч. 1, 2 ст. 177КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

На підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.05.2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22.00 год до 06.00 год наступного дня до 26.05.2025.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Частини 1, 2 ст. 181 КПК України передбачають, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні суд зазначає таке.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок слідчого судді підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами негласних слідчих розшукових дій, висновками експертів, протоколом допиту потерпілої, протоколами оглядів мобільних телефонів, протоколами обшуків за місцем проживання підозрюваних та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Отже, перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованими злочинами, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.

Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, найтяжче з яких передбачене ч. 2 ст. 149 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, тобто цей злочин є особливо тяжким згідно з ч. 6 ст. 12 КК України. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні цього й інших інкримінованих йому кримінальних правопорушень є вагомим фактором, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Однак ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв`язки, які могли б зменшити ризик його переховування від слідства, зокрема, наявність батьків, місця навчання та місця постійного проживання. Проте, наведені фактори не можуть повністю нівелювати зазначений ризик. З огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, суд оцінює ризик переховування від слідства, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Стосовно існування ризику визначеного п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя вважає його існування недоведеним прокурором, оскільки не конкретизовано, які саме речі та документи може приховати або знищити підозрюваний. Так, у органу досудового слідства в ході проведення слідчих дій була можливість отримати всі наявні у підозрюваного речі та документи для запобігання такому ризику.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.

Оцінюючи можливість впливу ОСОБА_4 на потерпілу та свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний може бути обізнаний з даними осіб, які є потерпілою та свідками, оскільки мав доступ до матеріалів кримінального провадження. Відтак, існує ризик, що підозрюваний зможе безперешкодно психологічно або фізично впливати на цих осіб з метою щоб ці особи змінили показання надані на стадії досудового розслідування або відмовились їх надавати суду. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Стосовно існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення суд вказує, що його наявність не доведена прокурором, тому що жодних доказів, які свідчать про ймовірність продовження підозрюваним злочинної діяльності до матеріалів клопотання не долучення. Крім того, підозрюваний раніше не судимий, що також спростовує існування вказаного вище ризику.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя зауважує таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки наразі не ає заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід, як основний буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, не як основний, не як альтернативний до тримання особи під вартою, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин та ймовірність його реального відбування, а також відсутність джерела доходу, оскільки підозрюваний є студентом коледжу та не працює.

Суд вважає за доцільне застосувати домашній арешт за місцем проживання підозрюваного у нічний час, оскільки ОСОБА_4 навчається у коледжі і саме такий запобіжний захід дозволить йому продовжити навчання. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, а також доглядає за матір`ю, яка є особою з інвалідністю другої групи.

З наведеного, враховуючи обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в період часу з 22 годин до 06 годин, без застосування електронних засобів контролю строком до закінчення строків досудового розслідування, а саме до 26 червня 2025 року, включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відтак,слідчий суддяпокладає напідозрюваного такіобов`язки:заборонити залишатив періодчасу з22годин до06годин місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язатиприбувати дослідчого,прокурора,суду запершою вимогою; повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживання; заборонити спілкуватисязі свідкамиобвинувачення тапотерпілою уданому кримінальномупровадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Керуючись ст. ст. 177-178, 181, 184, 194, 196, 309, 331, 372, 376, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 301, ч. 2 ст. 149 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002446 від 25.10.2024, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в період часу з 22 годин до 06 годин, без застосування електронних засобів контролю строком до закінчення строків досудового розслідування, до 26 червня 2025 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) заборонити залишати в період часу з 22 годин до 06 годин місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) зобов`язати прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) заборонити спілкуватися зі свідками обвинувачення та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному його обов`язки та наслідки їх невиконання. Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

У разі не виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційні скарги до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1