Постанова від 22.05.2025 по справі 803/633/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 рокуСправа № 803/633/18 пров. № А/857/13695/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (суддя Сорока Ю.Ю., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС; Заява відповідно), шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУПФ) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 30 травня 2018 року у справі №803/633/18 (далі Рішення суду).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року задоволено Заяву та зобов`язано відповідача (боржника) в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення суду в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи (далі Ухвала суду).

19.02.2025 ГУПФ подано до суду заяву про виконання Рішення суду, в якому просило прийняти звіт про виконання Рішення суду та долучило докази виконання рішення суду.

03.03.2025 позивачем подано заяву у якій остання не погоджувалася з діями ГУПФ щодо виконання Рішення суду, просила накласти штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на керівника ГУПФ та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року прийнято звіт ГУПФ про виконання Рішення суду (далі оскаржувана Ухвала).

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила позивач, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить таку скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту, накласти штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на керівника ГУПФ, встановити ГУПФ новий строк для подання звіту.

В доводах апеляційної скарги вказує, що поданий боржником звіт не містить інформації про порядок, спосіб та строки виконання Рішення суду. Зазначає, що відповідач не виконав до цього часу рішення суду в повному обсязі. Натомість він намагається виправдати їх невиконання прийняттям нових нормативних актів, які не були предметом спору та предметом розгляду суду у Рішенні суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану Ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що Рішення суду виконане відповідно до покладених судом зобов`язань, в подальшому пенсійне забезпечення позивача здійснюється на умовах чинного законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Рішенням суду:

- визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ОУПФ) стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації - 01.02.2011 року;

- зобов`язано ОУПФ здійснити нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року;

- в задоволені решти позовних вимог відмовлено;

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення суду у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ОУПФ на користь ОСОБА_1 1762 грн судового збору змінено.

Викладено абзац п`ятий резолютивної частини Рішення суду в наступній редакції:

- Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОУПФ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 20 копійок).

- в решті судове рішення залишено без змін.

Відповідно до поданого звіту відповідача та долучених доказів суд встановив, що 11.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ із заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» (далі Закон №3723-XII).

З 01.06.2021 поновлено виплату пенсії позивача згідно вказаного Закону.

Розмір пенсії заявниці з 01.06.2011 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року у справі №140/16218/21 становив 3933,96 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 проведено перерахунки розміру пенсії, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) для розмежування джерел фінансування в зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Розмір пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII залишався без змін.

Крім того, на виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» 24.02.2023 №168 з 01.07.2023 року розміри пенсій, призначені відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт 1,197 з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї ж постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

З 01.07.2023 позивачці-заявнику проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,197. Розмір пенсії з 01.07.2023 склав 4432,06 грн, в тому числі: основний розмір від заробітку з урахуванням коефіцієнту підвищення - 4318,18 грн (оклад 4244,12 грн х 85% х 1,197); 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії 3 ЧАЕС.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,0796.

Розмір пенсії з 01.03.2024 склав 4775,78 грн, в тому числі: основний розмір від заробітку з урахуванням коефіцієнту підвищення - 4661,90 грн (оклад 4244,12 грн х 85% х 1,197 х 1,0796); 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії 3 ЧАЕС.

Таким чином, Рішення суду виконане відповідно до покладених судом зобов`язань, в подальшому пенсійне забезпечення позивача здійснюється на умовах чинного законодавства.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина перша статті 382-3 КАС).

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382-3 КАС).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що відповідач зобов`язаний виплачувати суми пенсії, визначені у судовому рішенні, до того часу, поки не зміниться відповідне законодавство, на підставі якого суд прийняв своє рішення.

Вказані висновки суду, викладені у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №308/2897/18.

Як видно з матеріалів справи, відповідач на виконання Рішення суду та окремої ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року провів нарахування індексації за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 встановивши дату початку індексації 01.02.2011 та нарахував доплату в сумі 16099,03 грн яка буде виплачена за наявності відповідного бюджетного фінансування.

Упродовж 2020-2021 років порядок нарахування індексації до пенсії та розміри такої індексації змінювалися і відповідно з кожним наступним новим перерахунком у відповідному році змінювався і порядок виплати до пенсії позивача індексації.

Позивач ж в розглядуваному випадку безпідставно «накладає» дію Рішення суду на всі подальші зміни у її пенсійному забезпеченні.

Предметом спору у справі за яким ухвалено відповідне Рішення суду було неправильне визначення базового місяця для нарахування індексації пенсії з 2011 на 2013 рік після перерахунку пенсії відповідачем на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року. Вказані відносини перестали бути спірними внаслідок ухвалення Рішення суду.

Дії ж пенсійного органу після Рішення суду щодо переведення позивача на пенсію по Закону №1058-IV чи Закону №3723-XII та індексації пенсії у іншому розмірі ніж той що був встановлений Рішенням суду є іншими відносинами, що зумовлені іншим правовим регулюванням і відповідно уже іншими спірними відносинами.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо необхідності прийняття Звіту про виконання Рішення суду.

Доводи ж скаржника зводяться переоцінки ним фактичних обставин в свою користь та доведення тих обставин, які уже не є спірними, так як вирішенні у Рішенні суду.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного питання правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 березня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 30.05.2025