Рішення від 03.06.2025 по справі 334/2813/24

Дата документу 03.06.2025

Справа № 334/2813/24

Провадження № 2/334/638/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокуДніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участі секретаря Мандик М. О.,

представника відповідача Булдигіної М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 та просить поновити строк позовної давності для подання позову, стягнути з відповідача заборгованість за договором №200528437 від 13.05.2016 року у розмірі 81467, 90 грн.

13.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду №200528437 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 20099,67 грн, з встановленим строком користування з 13.05.2016 року по 13.05.2018 року, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.

ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 27.03.2024 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 54072,38 грн, з яких: 18795,07 грн заборгованість за кредитом; 35277,31 грн заборгованість за відсотками. Сума збитків з урахуванням 3% річних 4 874,35 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 22 521,17 грн. Разом заборгованість становить 81 467,90 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Нормами ст.267. ЦК України визначено - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський», та ТОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України, про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».

Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс».

Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦКУ).

11.06.2024 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

21.11.2024 року представником відповідача було подано заяву про перегляд заочного рішення, яка була задоволена судом, справа призначена до розгляду.

Відповідно до Закону України № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» 30.04.2025 р. відбулася державна реєстрація змін до відомостей про Ленінський районний суд м. Запоріжжя, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідно до яких назву Ленінський районний суд міста Запоріжжя змінено на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у повному обсязі. Пояснила, що відповідач заборгованість за вказаним кредитом погасив у повному обсязі шляхом оформлення кредиту в іншій фінансовій установі. Також, представник відповідача просить застосувати до позовних вимог позовну давність, враховуючи, що кредит був укладений ще у 2016 році. а з позовом ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося лише 2024 році.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200528437, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20099,67 грн, з встановленим строком кредиту 730 днів з 13.05.2016 року по 13.05.2018 року, розмір процентної ставки за кредитом 0,0001 відсоток річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,25 відсотка, починаючи з 13 місяця дії договору, розмір щомісячного платежу 1084 грн.

Також 13.05.2024 року відповідач був ознайомлений з графіком платежів за кредитним договором, довідкою про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту.

20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором.

ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши у розпорядження відповідачу кредитні кошти на придбання товарів згідно товарного чеку №3086306 від 13.05.2016 року.

Станом на 27.03.2024 року відповідно до розрахунку позивача загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 81467,90 грн, з яких: 18795,07 грн - заборгованість за кредитом; 35277,31 грн - заборгованість за відсотками, 4874,35 грн - сума збитків з урахуванням 3 відсотків річних, 22521,17 грн - сума збитків інфляційних втрат.

19.12.2022р. позивачем на адресу місця проживання відповідача було направлено претензію щодо сплати боргу за договором в строк до 31.01.2023р. в сумі 54072,38 грн.

Відповідач стверджує, що з метою погашення заборгованості перед ПАТ «Банк Михайлівський, 16.09.2016 року уклав кредитний договір з ТОВ «Центр фінансових рішень» №4511359230 з метою рефінансування боргу перед банком.

Згідно копії довідки №2301605 від 10.09.2020 року, виданої ТОВ ФК «Центр фінансових рішень» ОСОБА_1 дійсно оформив кредитний договір №4511359230 від 16.09.2016 року на загальну суму 18872,00 грн. Станом на 10.09.2020 року кредит погашено.

Вказана довідка жодним чином не підтверджує ані мету кредиту (рефінансування), ані погашення заборгованості у 2016 році перед ПАТ «Банк Михайлівський», а також суперечить інформації зазначеній у виписці по особовим рахункам ПАТ «Банк Михайлівський» за період з 23.05.2016 року по 37.07.2020 року.

Відповідно вказаної виписки по рахункам відповідача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено часткове погашення боргу:

08.06.2016 року, 1700,00 грн, призначення платежу: платіж зг кред. дог. КД№200528437_КІ від 13.05.2016 року, ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 66);

13.04.2017 року, 1304,60 грн, призначення платежу: погашення кредиту згідно КД№200528437_КІ від 13.05.2016 року, залишок 18795,07 грн (т. 1 а. с. 59);

13.04.2017 року, 395,40 грн, призначення платежу: сплата%% по кредитному договору №200528437_КІ від 13.05.2016 року, ОСОБА_1 , за попередній період (т. 1 а. с. 78).

Вказані обставини спростовують твердження відповідача щодо рефінансування боргу у вересні 2016 року та сплати заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Крім того, згідно графіку платежів до кредитного договору №200528437 від 13.05.2016 року, основна сума боргу складає 20099,67 грн, відсотки за користування кредитом 0,00 грн, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 5426,88 грн, послуга СМС сервіс 480,00 грн, а всього 26006,55 грн.

Відповідно до 2 умов кредитного договору, викладених у заяві №200528437 від 13.05.2016 року, розмір процентної ставки за кредитом 0,0001 відсотків річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,25 відсотків починаючи з 13 місяця договору.

Таку ж інформацію, містить довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту.

Таким чином. відповідно до умов договору, розмір відсотків за період користування кредитом становить 14,14 грн:

- за період з 13.05.2016 року по 12.04.2017 року, суму боргу 20099,67 грн, кількість днів 335, розмір відсотків відповідно до укладеного договору - 6,7 грн (20099,67х0,0001%х335днів:100)

- за період з 13.04.2017 року по 13.05.2018 року, суму боргу 18795,07 грн, кількість днів 396, розмір відсотків відповідно до укладеного договору - 7,44 грн (20099,67х0,0001%х335днів:100)

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду №910/4518/16 від 05.04.2023 року.

Умови кредитного договору №200528437 від 13.05.2016 року не передбачають, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, за понадстрокове користування кредитними коштами.

Тому, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано нарахування відсотків у розмірі 35277,31 грн, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню. Крім того, відсотки за користування кредитом та щомісячна комісія, встановлена кредитним договором, мають різну правову природу.

Враховуючи, що судом встановлено, що сума заборгованості складає 18795,07 грн, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір інфляційних втрат 7434,30 грн, 3 відсотки річних 1596,96 грн ( за період з 27.03.2021 року по 27.03.2024 року).

З приводу поновлення строку позовної давності для подання позову слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена ст.257 ЦК України і становить три роки.

За змістом ч.2ст.259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

А відповідно до ч.4 вказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено, що відповідно до виписки по рахунку 13.04.2017 року відповідачем було здійснено платіж на загальну суму 1700 грн (1304,60 грн + 395,40 грн), що явно перебільшує встановлений Графіком платежів щомісячний платіж у розмірі 1084,00 грн, тому суд приходить до висновку про переривання строку позовної давності у зв`язку з вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання боргу.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

На підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Таким чином, позов подано в межах строку позовної давності.

Так, статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 27840,47 грн, які складається з: 18795,07 грн заборгованість за кредитом, 14,14 відсотки за користування кредитом, 1596,96 грн 3 відсотки річних, 7434,30 грн інфляційні втрати.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати мають бути розподілені пропорційно до задоволених вимог.

15.02.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Мінковської» було укладено договір №26 про надання правової допомоги.

Згідно копії акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.05.2024 року позивачем було отримано наступні послуги: складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 6000,00 грн, направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електроний суд» - 1500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд» на думку суду є простою дією, яка не потребує спеціальних знань та навичок, тому вважає, що адвокатом вказану послугу вартістю 1500,00 грн безпідставно враховано як послугу з правничої (правової) допомоги.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені судом частково, суд також вважає можливим зменшити розмір судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 19, 76 82, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 284, 288, 289, 354ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором №200528437 від 13.05.2016року у розмірі 27 840 грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у виді судового збору в розмірі 827 грн 82 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2050 грн 41 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проголошення рішення суду 03.06.2025 року о 12 год. 10 хв.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. І. Сікорського, буд. 8;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Філіпова І. М.