Постанова від 21.05.2025 по справі 921/433/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Справа №921/433/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація б/н від 22.01.2025

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2024 суддя: Хома С.О., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 02.01.2025

у справі №921/433/24

за позовом акціонерного товариства Тернопільобленерго, м. Тернопіль,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація, м.Тернопіль,

про стягнення суми

явка учасників справи:

від позивача: Сидор Д.О.,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

08.07.2024 до господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Тернопільобленерго», в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» 305 666,46 заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 5 409,20 грн. інфляційних нарахувань, 4 186,01 грн. 3 % річних, 40 665,89 грн. пені та 5 338,92 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №344 від 22.06.2023 в частині несплати 305 666,46 грн. за наданні позивачем послуг з розподілу електричної енергії, 5 409,20 грн. інфляційних нарахувань, 4 186,01 грн. - 3 % річних, 40665,89 грн. -пені.

Свої вимоги обгрунтовує ст.ст. 530, 526, 629, 612, 625 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2024 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація на користь акціонерного товариства Тернопільобленерго 305 666,46 грн. - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 5 409,20 грн. - інфляційних нарахувань, 4 186,01 грн. -3 % річних, 40 665,89 грн. - пені та 5 338,92 грн. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повній мірі та надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії у січні 2024 року на загальну суму 305 666,46 грн., а відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 305 666,46 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

23.01.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація б/н від 22.01.2025 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2024 у справі №921/433/24.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав:

-Судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що лише підписання сторонами Акту купівлі-продажу електричної енергії підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів в обсягах і вартостях, зазначених у такому акті;

-судом першої інстанції неправильно визначений розмір інфляційних, 3% річних та пені;

-суд першої інстанції не врахував пункт 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022, яка є чинною, та обов` язковою для суб` єктів спірних правовідносин, відповідно до якої відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені у період дії воєнного стану в Україні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи апелянта. Зазначив, що встановлені обставини суду по справі відповідають наявним доказам та нормативним актам. Твердження апелянта не спростовують правильних висновків суду. Також позивач зауважив, що відповідач з 30.01.2024 року отримав статус «дефолтний».

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник апелянта, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення пені, прийняти в цій частині нове, яким відмовити в стягнені пені, при цьому представник апелянта наводив доводи аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

Між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго» ( змінено на акціонерне товариство «Тернопільобленерго», що підтверджується Статутом) (Оператор системи) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» (Постачальник) 22.06.2023 укладено Договір №344 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору, цей Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з врахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору. Умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі НКРЕКП), від 14.03.2018 №312 (далі -ПРРЕЕ).

Відповідно до п.2.1 Договору, Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювань. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема відключення та підключення споживачів.

Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника ( здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, та інших послуг Оператора системи згідно з порядком розрахунків який є Додатком 2 до цього Договору (п. 2.2 Договору).

Розділом 3 Договору сторони визначили, що ціна послуг з розподілу визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим Регулятором. Ціна інших послуг визначається згідно з калькуляціями, розрахованими на підставі Методики розрахунку вартості з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов`язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої Регулятором.

Згідно п. 3.2 Договору вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) послуги з розподілу електричної енергії придбаває Постачальник, вартість інших послуг згідно з договором.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4., 3.5. Договору розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати. У тому числі плановими авансовими платежами оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником на поточний рахунок Оператора системи.

Договір набирає чинності з дня приєднання до умов цього Договору та діє до 31.12.2023, якщо інший строк не зазначено в заві-приєднання та продовжує свою дію на кожен наступний календарний рік ( п. 9.1 Договору).

Відповідно до Заяви-приєднання від 20.06.2023 Додаток 1 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №344 електропостачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» ініціюється приєднання до умов Договору з метою реалізації електропостачальником своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії щодо споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи розподілу, згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок.

Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків (для постачальників за вільними цінами) Додаток 2 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №344 оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати. Постачальник до 2 числа місяця, що передує розрахунковому, здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі 100% вартості прогнозованого обсягу електричної енергії, який визначено з п. 4 цього Додатку до Договору на поточний рахунок Оператора системи.

Згідно п. 4 Порядку розрахунків вартість послуг з розподілу електричної енергії Оператора системи визначається Постачальником на основі прогнозованих обсягів споживання електричної енергії споживачів Постачальника, наданих Постачальником у додатку 3 до цього Договору на наступний розрахунковий місяць, які згідно з обраною комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує Постачальник.

Пунктом 7 Порядку розрахунків встановлено, що за підсумками розрахункового періоду обсяг фактично розподіленої електричної енергії зазначається в Акті приймання -передачі наданих послу з розподілу електричної енергії та Акті про надання отримання послуг з розподілу електричної енергії та відповідно до додатку 4 цього Договору. У разі, якщо вартість обсягу фактично розподіленої електричної енергії перевищує суму сплаченої попередньої оплати та суму сплачену відповідно п. 4.1 , остаточна сума (різниця між сумою вартості фактично розподіленого обсягу електричної енергії та сумою сплаченої попередньої оплати) має бути сплачена до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Якщо сума попередньої оплати перевищує вартість фактичного розподіленого обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період, сума попередньої оплати на наступний розрахунковий період зменшується на суму передоплати.

У разі несвоєчасної оплати обумовлених Договором платежів, Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% розміру платежу за кожен день прострочення платежу , враховуючи день фактичної оплати. Сума боргу сплачується з врахуванням 3% річних і встановленого індексу інфляції за час прострочення ( п. 9 Додатку 2 до Договору).

Згідно п. 1.4 Порядку інформаційного обміну між Постачальником та Оператором системи Додаток 4 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №344, протягом трьох робочих днів після отримання поштою від Оператора системи оригіналу Акту надання -отримання послуг з розподілу електричної енергії, Акту звірки розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий місяць за формою, що є додатком 6 до цього Договору та Акту приймання -передачі (далі Акти) в паперовому вигляді у двох примірниках, підписаних та завірених печаткою з боку Оператора системи, Постачальник підписує, засвідчує печаткою та надсилає один примірник Актів до Оператора системи поштою на адресу Оператора системи.

У разі неповернення Постачальником Актів Оператору системи послуга з розподілу електричної енергії вважається наданою в обсягах, вказаних Оператором системи в Акті надання - отримання послуг з розподілу електричної енергії ( п. 1.5 Додатку 4 до Договору).

09.01.2024 ТОВ «Енергетична асоціація» направило на електронну пошту АТ «Тернопільобенерго» Реєстр споживачів Постачальника ТОВ «Енергетична асоціація» на січень 2024 року, відповідно до якого обсяг постачання електричної енергії по споживачам, які здійснюють оплату послуг розподілу через постачальника становить 78 333кВт/год.

На підставі реєстру обсягів споживачів АТ «Тернопільобленерго» видано рахунок на передоплату замовлених обсягів розподілу електричної енергії на суму 199 847,84 грн.

ТОВ «Енергетична асоціація» попередню оплату замовлених обсягів електричної енергії не провело.

На виконання умов договору АТ «Тернопільобленерго» у січні 2024 розподілило електричну енергію споживачам ТОВ «Енергетична асоціація» в загальному обсязі 119 810 кВт/год на загальну суму 305 666,46 грн.

12.02.2024 АТ «Тернопільобленерго» направило на електронну пошту ТОВ «Енергетична асоціація» рахунок №ТЕ-0000243 від 12.02.2024 на оплату послуг з розподілу електричної енергії в сумі 305 666,46грн. що підтверджується Актом надання -отримання послуг з розподілу електричної енергії електромережами ВАТ «Тернопільобленерго» №11100-0069 за січень 2024 року.

АТ «Тернопільобленерго» направило на адресу відповідача претензію №588/48 від 20.02.2024 з вимогою провести оплату заборгованості у розмірі 305 666,46 грн. та вимогою підписати та повернути на адресу АТ «Тернопільобленерго» по одному примірнику Акту взаємних розрахунків станом на 31.01.2024, Акту надання -отримання послуг з розподілу електричної енергії електромережами ВАТ «Тернопільобленерго» №11100-0069 за січень 2024. До претензії позивачем долучено Акт взаємних розрахунків станом на 31.01.2024 в 2-х примірниках, Акт надання отримання послуг з розподілу електричної енергії електромережами ВАТ «Тернопільобленерго» №11100-0069 за січень 2024 в 2-х примірниках та рахунок №ТЕ-000243 від 12.02.2024.

Факт направлення претензії на адресу ТОВ «Енергетична асоціація» підтверджується фіскальним чеком пошти від 20.02.2024. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

15.03.2024 позивачем повторно листом №973/40 від 15.03.2024 направлялись на адресу відповідача Акт взаємних розрахунків станом на 31.01.2024 в 2-х примірниках, Акт надання отримання послуг з розподілу електричної енергії електромережами ВАТ «Тернопільобленерго» №11100-0069 за січень 2024 в 2-х примірниках та рахунок №ТЕ-000243 від 12.02.2024, з проханням підписати такі документи та повернути на адресу позивача по одному примірнику, що підтверджується фіскальним чеком пошти від 15.03.2024. Проте обгрунтованих заперечень щодо отримання послуг відповідачем не наведено та неспростовано про отримання ним цих послуг.

Відповідачем не виконано зобов`язання щодо підписання актів наданих послуг розподілу природного газу та щодо оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії, що стало підставою для звернення до суду.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повній мірі та надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії у січні 2024 року на загальну суму 305 666,46 грн., а відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 305 666,46 грн. Доказів оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії відповідачем до матеріалів справи не подано.

Доводи апелянта не спростовують висновки, які зроблені судами та підтверджуються матеріалами справи, отже, суд першої інстанції правомірно задоволив позов в частині стягнення заборгованості у сумі 305 666,46 грн.

Щодо доводів апелянта про безпідставність нарахування пені

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що між сторонами укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії.

Згідно п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:

- Учасник ринку електричної енергії це: виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до цієї норми до учасників ринку відносяться не всі споживачі, але лише ті, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії.

Згідно п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» Споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

ЗУ Про ринок електричної енергії, Правила ринку електричної енергії затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307, передбачають певні умови для отримання статусу учасник ринку електричної енергії.

Згідно з ст. 8 ЗУ Про ринок електричної енергії, господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з п. 1.2.1. Правил ринку електричної енергії, учасниками ринку електричної енергії є: виробники, електропостачальники, трейдери, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, оператор установки зберігання енергії, гарантований покупець, споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом.

Відповідно до п. 1.3.5 Правил, кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати оператору системи передачі (у якості адміністратор розрахунків) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.

Кандидат в учасники ринку повинен мати діючі договори про надання послуг з передачі електричної енергії, про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що укладаються згідно із Кодексом системи передачі, та діючий договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (для споживачів, приєднаних до мереж ОСП), що укладається в порядку, встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.

Розділом I Правил ринку електричної енергії передбачено, що реєстр учасників ринку це реєстр, що веде адміністратор розрахунків, що включає інформацію щодо учасників ринку та їх статусу.

Відповідно до п. 1.3.9. Правил ринку електричної енергії, оператор системи передачі (у якості адміністратор розрахунків) веде реєстр учасників ринку, що містить таку інформацію:

1) EIC-код учасника ринку;

2) ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа - підприємець);

3) повне та скорочене найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець);

4) місцезнаходження (юридична адреса, поштова адреса,);

5) ідентифікатори договорів, укладених учасником ринку з ОСП;

6) ролі, закріплені за цим учасником ринку;

7) EIC-код СВБ учасника ринку (у разі його входження до балансуючої групи) та/або гарантованого покупця (у разі входження виробника до балансуючої групи гарантованого покупця).

Крім цього, учасники ринку електричної енергії використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS)) через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy/.Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (пункт 1.11.8 Правил ринку).

Як вбачається з матеріалів справи, а також перевірено судом в реєстрі учасників ринку, відповідач є учасником ринку і попри набуття ним статусу «дефолтний», він не був виключений з реєстру учасників ринку.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Що стосується заперечень позивача, що у даному випадку мали застосовуватися норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), то суд зазначає наступне.

Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону). Згідно з частиною третьою статті 6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів. Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону «Про ринок електричної енергії»).

Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 № 3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 № 3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 6.02. 2023 № 58/2023, від 1.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023,від 6.11.2023 № 734/2023, від 5.02.2024 № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії. Аналогічні висновки вміщує постанова ОП КГС ВС від 19 квітня 2024 року у справі №911/1359/22, які застосовані апеляційним судом у цій справі.

При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції помилково не застосував вищенаведені норми матеріального права, а саме задоволив позов в частині стягнення пені. Колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення в цій частині, в решті рішення суду першої інстанції відповідає як нормам матеріального так і процесуального права.

Окрім того, апелянт заперечив правильність нарахування інфляційних та 3% річних. Однак, колегією було проведено перерахунок та встановлено, що позивачем вірно розраховані 5 409,20 грн. інфляційних нарахувань та 4 186,01 грн. 3 % річних.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення господарського cуду Тернопільської області від 25.12.2024 прийнято з частковим порушенням вимог норм матеріального, а тому підлягає частковому скасуванню.

Апелянтом частково спростовано висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про перерахунок судових витрат пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація б/н від 22.01.2025 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2024 у справі №921/433/24 скасувати в частині стягнення 40 665,89 грн. пені. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні 40 665,89 грн. пені. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2024 у справі №921/433/24 залишити без змін.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація, (46002, м.Тернопіль, вул. Крушельницької Соломії, буд. 18 офіс 509, ідентифікаційний код 44949544) на користь акціонерного товариства Тернопільобленерго, (46010, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 , ідентифікаційний код 00130725) 4 728,93 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Стягнути з акціонерного товариства Тернопільобленерго, (46010, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 , ідентифікаційний код 00130725) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична асоціація, (46002, м.Тернопіль, вул. Крушельницької Соломії, буд. 18 офіс 509, ідентифікаційний код 44949544) 731,97 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.05.2025

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т. Б.

Якімець Г.Г.