Постанова від 14.05.2025 по справі 920/1170/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. Справа№ 920/1170/23(920/23/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Нечасного О.Л.

у присутності представників сторін в режимі відеоконференції:

арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. особисто

від відповідача-2: Жмакін С.А. згідно ордера

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтава-Банк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року

у справі №920/1170/23(920/23/25) (суддя Соп`яненко.О.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства "Полтава-Банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича

2. ОСОБА_1

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія

"Бабік, Турченко і Партнери"

2.Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання недійсними результатів аукціону

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі №920/1170/23(920/23/25) відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Полтава-Банк" про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Полтава-Банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі №920/1170/23(920/23/25) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.02.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Яценко О.В.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Полтава-Банк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 у справі №920/1170/23(920/23/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1170/23(920/23/25).

10.03.2025 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1170/23(920/23/25)/63 від 06.03.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з участю судді Яценко О.В. у семінарі витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 року для розгляду справи №920/1170/23(920/23/25) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М.,судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 19.03.2025 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Полтава-Банк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 у справі №920/1170/23 (920/23/25), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 14.05.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

24.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 адвоката Жмакіна С.А. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 14.05.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 25.03.2025 року вищевказане клопотання було задоволено.

У поданих відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "БАКС" арбітражний керуючий Хандурін Д.В. та представник ОСОБА_1 адвокат Жмакін С.А. просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

11.04.2025 року через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "БАКС" арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 14.05.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 16.04.2025 року вказане клопотання задоволено.

До дати судового засідання через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

Арбітражний керуючий Хандурін Д.В. та представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.05.2025 року в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники скаржника та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

14.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1170/23 про банкрутство ТОВ "БАКС", провадження у якій відкрито ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2023 року за заявою ТОВ "Юридична компанія "Бабік, Турченко і Партнери".

Постановою Господарського суду Сумської області від 06.03.2024 ТОВ "БАКС" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.

У січні 2025 року АТ "Полтава-Банк" звернулось до суду у межах провадження у справі №920/1170/23 про банкрутство ТОВ "БАКС" з позовною заявою до ТОВ "БАКС" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича; ОСОБА_1 ; ТОВ "Європейська" про визнання недійсними результатів аукціону.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.01.2025 року, зокрема, прийнято позовну заяву АТ "Полтава-Банк" до розгляду і відкрито провадження у справі №920/1170/23(920/23/25) щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи №920/1170/23 про банкрутство ТОВ "БАКС"; розгляд даної позовної заяви вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду по суті.

У лютому 2025 року до Господарського суду Сумської області надійшла заява АТ "Полтава-Банк" про забезпечення позову у справі №920/1170/23 (920/23/25) в якій просив суд:

- заборонити ліквідатору ТОВ "БАКС" арбітражному керуючому Хандуріну Д.В. здійснювати фактичну передачу майна ТОВ "БАКС" ОСОБА_1 до набрання чинності рішенням у даній справі;

- накласти арешт та заборонити ліквідатору ТОВ "БАКС" Хандуріну Д.В. і переможцю аукціону ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо реалізації, відчуження, переміщення, розукомплектування будь-якого рухомого майна боржника ТОВ "БАКС", що знаходиться за адресою: Україна, Сумська область, м. Шостка, провулок Леонтовича Миколи (попередня назва - провулок Комарова) до набрання чинності рішенням у даній справі;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, районним, районним у містах Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна ТОВ "БАКС", зазначеного у заяві, до набрання чинності рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що такий запобіжний захід необхідний для збереження майна боржника-банкрута ТОВ "БАКС", запобіганню незаконному виведенню активів ТОВ "БАКС" за необґрунтовано низькою ціною, яка завдає значної шкоди, що унеможливлює задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "БАКС".

Заперечуючи проти заяви про забезпечення позову ліквідатор банкрута наголосив на тому, що вказана заява є необґрунтованою, порушує законні права інших осіб, за своєю суттю має на меті втручання в процедуру банкрутства ТОВ "БАКС", у зв`язку з чим не підлягає задоволенню. Крім того, станом на сьогодні продане на другому повторному аукціоні на підставі ч.1 ст.87, ч.2 ст.88 КУзПБ майно фактично передано покупцю, про що було укладено Акт про придбання майна на аукціоні № б/н від 31.01.2025 року. Переможцем аукціону ОСОБА_1 було здійснено повну сплату за придбане майно на другому повторному аукціоні на ліквідаційний рахунок банкрута, за наслідками чого 31.01.2025 року було складено та підписано Акт про придбання майна на аукціоні №б/н від 31.01.2025 року.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі №920/1170/23(920/23/25) відмовлено у задоволенні заяви АТ "Полтава-Банк" про вжиття заходів забезпечення позову

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що статтею 73 КУзПБ, за якою правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, може бути визнаний недійсним господарським судом, не визначений обов`язок чи право суду у випадку розгляду справи такої категорії вживати заходи забезпечення позову, зокрема, і шляхом зупинення процедури продажу майна боржника чи процедури оформлення такого продажу. Норми Кодексу встановлюють імперативні приписи щодо дій ліквідатора, а саме зобов`язують його в термін "не пізніше трьох робочих днів" підписати акт про придбання майна на аукціоні, передати майно після повної сплати ціни за нього, а у разі невиконання даного обов`язку на ліквідатора покладається відповідальність у вигляді стягнення пені. Застосування вказаних приписів Кодексу може призводити до безпідставного збільшення витрат ліквідаційної процедури, які у підсумку можуть бути покладені на всіх кредиторів боржника пропорційно розміру їх вимог. Суд першої інстанції встановив, що в поданій заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову.

Позивач з даною ухвалою не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування всіх обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника у якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову ідентичні доводам поданої суду першої інстанції заяви.

За доводами скаржника, захід забезпечення позову у вигляді зупинення закінчення всіх процедур з реалізації майнового комплексу є співмірним позовним вимогам, які заявлені у позовній заяві забезпеченого кредитора АТ "Полтава-Банк". Заявлений кредитором АТ "Полтава-Банк" захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків, зокрема, перехід права власності на спірне майно до ОСОБА_1 , а також відповідних дій, як-то підписання відповідних документів, незаконне оформлення права власності на майно банкрута продане з порушенням умов на користь ОСОБА_1 , щодо відновлення порушених прав кредиторів у справі і обов`язків боржника щодо повернення заборгованості за рахунок продажу його майна за максимально найвищою ціною. З урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких звернувся позивач, такий захід забезпечення позову дійсно забезпечує можливість ефективного способу захисту порушених, під час здійснення продажу (в тому числі проведення аукціону) прав та інтересів АТ "Полтава-Банк" щодо заставного майна боржника, включеного до лоту до моменту вирішення заявленого позову про визнання результатів аукціону недійсними.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з пунктами 1, 2,4,6 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

За приписами ч. 4 ст. 137 ГІІК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків накладення арешту на майно та (або) грошові кошти відповідача або заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість вчинення переможцем аукціону дій, які направлені на реалізації, відчуження, переміщення майна, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібних висновків дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 року у справі №917/453/23.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 року у справі №924/790/18, від 11.10.2019 року у справі №910/4762/19 та від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19.

Як встановлено судом та було зазначено вище, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог АТ "Полтава-Банк".

Разом з тим, заявником у заяві не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, унеможливить, як стверджує заявник, виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог АТ "Полтава-Банк"

Жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві обставин АТ "Полтава-Банк" не надано та судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що процесуальний інститут забезпечення позову спрямований на захист інтересів позивача проти несумлінних, недобросовісних дій відповідача.

Водночас, заявник не посилається, не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами недобросовісні наміри (які мають бути реальними, а не потенційно можливими) чи недобросовісні дії визначених ним відповідачів.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована тим, що після проведення аукціону 07.01.2025 та оформлення права власності переможця аукціону на майно, можливість витребувати майно може бути втрачена, оскільки переможець аукціону забере, вивезе, розукомплектує (поріже на метал) чи іншим чином розпорядиться чи пошкодить майно боржника, що зведе нанівець всі зусилля судової процедури із захисту прав кредиторів і захисту майна боржника.

Колегія суддів зазначає, що вказані твердження заставного кредитора про можливість розпорядитись майном, яке було предметом спірного аукціону, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про реальне вчинення переможцем аукціону відповідних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення, оскільки є лише припущеннями, не підтвердженими належними доказами.

Втім, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, поза як обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Судова колегія наголошує, що саме лише посилання заявника в заяві на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Зі змісту поданої заяви судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а відповідні доводи банку, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.

За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оцінивши обґрунтованість тверджень Банку щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, керуючись принципами диспозитивності, пропорційності, законності та справедливого балансу інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено порушень місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтава-Банк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі №920/1170/23(920/23/25) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 року у справі №920/1170/23(920/23/25) залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 02.06.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

Б.В. Отрюх