Ухвала від 30.05.2025 по справі 911/2532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2025 р. Справа № 911/2532/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вул» про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Фастівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вул»

про стягнення 1 002 910, 15 грн

за участю представників:

від позивача: Шатківський О.К. (самопредставництво)

від відповідача (заявника): Радченко М.В. (ордер серії ВН № 1513424 від 08.05.2025)

установив:

Господарський суд Київської області рішенням від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24 задовольнив частково позовні вимоги Фастівської міської ради; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вул» (ідентифікаційний код 43405800) на користь Фастівської міської ради (ідентифікаційний код 34446857) 1 002 910, 08 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати та 15 043, 65 грн судового збору; відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

28.02.2025, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24, суд видав відповідний наказ.

12.05.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Вул» (далі заявник / ТОВ «Еліт Вул») заяву про розстрочення виконання судового рішення, за змістом якої заявник просить відстрочити та розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24, згідно із таким графіком: 1) безпідставно збережені кошти у розмірі 1 002 910, 08 грн з 01.09.2025 до 31.12.2025 рівними платежами по 250 727, 52 грн щомісяця; 2) судовий збір у розмірі 15 043, 65 грн до 01.08.2025.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.05.2025 прийняв до розгляду заяву ТОВ «Еліт Вул» про розстрочення виконання судового рішення та призначив її розгляд на 30.05.2025 о 10:30.

26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заяви від Фастівської міської ради та ТОВ «Еліт Вул» про забезпечення участі їхніх представників Шатківського О.К. та Радченко М.В. відповідно у судовому засіданні, призначеному на 30.05.2025 о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сервіс відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.05.2025 задовольнив заяви Фастівської міської ради та ТОВ «Еліт Вул» про участь їх представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відповідно постановив провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ призначене у справі на 30.05.2025 об 10:30 судове засідання; визначив осіб, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: представник Фастівської міської ради Шатківський Олексій Костянтинович та представник ТОВ «Еліт Вул» Радченко Марина Володимирівна.

У судовому засідання 30.05.2025 представник заявника підтримала подану нею заяву та просила суд її задовольнити, тоді як представник стягувача заперечив проти розстрочення виконання рішення у справі № 911/2532/24.

Розглянувши заяву ТОВ «Еліт Вул» про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в її задоволення виходячи з такого.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 18, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є принцип обов`язковості судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас положення ст. 331 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Як зазначено в обґрунтуванні заяви про розстрочення виконання судового рішення, ТОВ «Еліт Вул» має на меті виконати рішення господарського суду, однак станом на момент звернення із цією заявою підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі з огляду на такі обставини:

в Україні введено воєнний стан;

ТОВ «Еліт Вул» зареєстроване та здійснює основну господарську діяльність за адресою: м. Херсон, яке тимчасово було окуповано та є зоною активних бойових дій;

місцезнаходження підприємства перебуває під постійними обстрілами;

за відповідачем рахується одночасне невиконання зобов`язань за іншими наказами, зокрема: у справі № 911/2596/24 від 07.04.2025, у справі № 911/2597/25 від 07.04.2025, а також у справі № 911/2576/25 від 27.01.2025.

Враховуючи наведені вище обставини заявник стверджує, що ТОВ «Еліт Вул» робить все можливе для погашення заборгованості перед позивачем, однак на даний час у товариства відсутні кошти на банківському рахунку, тоді як стягнення за рахунок майна відповідача призведе до втрати можливості відновлення його платоспроможності, що в свою чергу також істотно ускладнить виконання рішення та зробить його неможливим. У зв`язку з наведеним заявник просить суд відстрочити та розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24 відповідно до зазначеного вище графіка.

Натомість представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, зауваживши на тому, що обставини скрутного фінансового становища боржника в розрізі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України не являються виключними обставинами з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення. До того ж недостатність чи відсутність коштів, на що посилається заявник, не можна вважати безумовною підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення. Щодо посилання заявника на обставини впливу воєнного стану, запровадженого в Україні, на спроможність виконання своїх зобов`язань, представник стягувача зазначив, що такі обставини повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами щодо конкретних правовідносин, тоді як матеріали заяви не містять доказів, які б підтверджували вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Отже, із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України випливає, що задоволення заяв, зокрема про відстрочку або розстрочку виконання рішення, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення, враховуючи, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

До того ж наведеними вище нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочка або відстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема за приписами ч. 1, 3 ст. 13, ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 76-79, ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24, заявник долучив до заяви копії фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Еліт Вул» за 2024 рік, а також квитанції № 1 та № 2 про направлення і доставку цього документа до Державної податкової служби.

Натомість на думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду в розумінні ст. 73, 74, 76, 77, 331 Господарського процесуального кодексу України та не доводять неможливість виконання рішення суду у цій справі.

Суд зауважує, що сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у цій справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської діяльності відповідача, зокрема, скрутне фінансове становище юридичної особи в будь-якому разі не є тією обставиною, яка б давала підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Також, вирішуючи питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, суд повинен враховувати інтереси позивача (стягувача), зокрема й категоричну незгоду останнього на надання відповідачу такої відстрочки або розстрочки.

В розрізі викладеного суд зауважує, що представник стягувача заперечив щодо задоволення заяви ТОВ «Еліт Вул».

Щодо посилання заявника на запровадження в Україні воєнного стану, суд зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, його негативний вплив тією чи іншою мірою поширюється на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які перебувають у рівних умовах та здійснюють господарську діяльність в однаково несприятливих економічних умовах. У зв`язку з цим вони зобов`язані вживати всіх необхідних заходів для належного виконання зобов`язань, з урахуванням інтересів іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Водночас сам по собі факт запровадження воєнного стану не може розцінюватися як виняткова обставина, що є підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що останнім не надано жодних гарантій, що рішення господарського суду буде ним виконуватись, зокрема, не обгунтовано яким чином та за рахунок яких коштів; не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу тощо.

Водночас суд зазначає, що норма ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, використовуючи сполучник «або», що свідчить про альтернативність цих способів, тобто можливість застосування лише одного з них. Таким чином, одночасне поєднання в одній заяві вимог про і відстрочення, і розстрочення є неприпустимим, тоді як з прохальної частини заяви ТОВ «Еліт Вул» про розстрочення виконання судового рішення випливає, що заявник одночасно просить як про відстрочення, так і про розстрочення виконання рішення, що суперечить положенням ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та свідчить про невизначеність заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, виходячи із збалансованості інтересів обох сторін, враховуючи матеріальні інтереси кожної із них, а також з огляду на не доведення заявником обставин, які б дозволяли зробити висновок про можливість виконання рішення саме у вказаний боржником період, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «Еліт Вул» у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі № 911/2532/24.

Водночас, зазначене не перешкоджає повторно звернутись до суду із заявою в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, надавши відповідні докази.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вул» про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/2532/24.

Ухвала складена та підписана 03.06.2025, набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко