Рішення від 03.06.2025 по справі 420/4364/25

Справа № 420/4364/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд колегією у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

судді: Левчук О.А.

судді: Василяки Д.К.

розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ОДЕСАБУДІНВЕСТ до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ,

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ОДЕСАБУДІНВЕСТ, до відповідача, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.01.2025 про застосування заходів впливу контрольного характеру від 30.01.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ОДЕСАБУДІНВЕСТ у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу-діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджує, що не отримував розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Відповідач не виконав свій обов`язок щодо належного направлення для виконання розпорядження про усунення недоліків. Таким чином, позивач не мав можливості відреагувати на розпорядження (його виконати), а тому застосування санкцій за невиконання приписів розпорядження є протиправним.

Позивач зазначає, що не отримував також документи, передбачені законодавством, а саме: постанову про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, акт про правопорушення, постанову про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, постанову про початок розгляду справи. Дані обставини позбавили позивача права надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення у відповідь на отримані від уповноваженого на супроводження пропозиції або документи та заявляти клопотання у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, долучати їх до матеріалів, на підставі яких здійснюється підготовка акта про правопорушення, ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання; не визнавати свою винуватість у вчиненні правопорушення або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, у разі якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для притягнення її до відповідальності; тощо.

Також позивач вважає, що до нього необґрунтовано відповідач застосував найсуворіший вид санкції у вигляді припинення ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що позивач не дотримався установлених ліцензійних вимог, а власники істотної участі в діяльності на ринках капіталів та організованих товарних ринків не врахували зазначені вимоги як визначальні для самої можливості ведення діяльності з управління активами інституційних інвесторів. Позивач не виконав розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Це стало законною підставою для застосування відповідачем заходу впливу контрольного характеру у вигляді припинення ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльністю з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої рішенням Комісії від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014.

Відповідач стверджував, що направляв поштовим зв`язком розпорядження про усунення недоліків.

Відповідач також стверджує, що в електронний кабінет позивача надсилав інформацію про розгляд його справи, спірну постанову та акт про вчинення порушення профільного законодавства, а тому позивач є обізнаним з вказаними документами.

Щодо права вибору застосування виду санкції у вигляді припинення дії виданої ліцензії відповідач вважає, що це є його дискреційним повноваженням.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

17.02.2025 суд ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву та передав до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи для визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою складу колегії суддів.

19.02.2025 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.

24.03.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справ по суті.

12.05.2025 суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку відповідно до ліцензії на управління активами інституційних інвесторів від 03.06.2014 №743 (термін дії з 20.06.2014).

12.01.2022 відповідач виніс розпорядження №13-КУА/ПІФ про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Відповідно до розпорядження позивач зобов`язаний у термін до 13.05.2022 усунути порушення законодавства, шляхом приведення структури власності професійного учасника ринків капіталу у відповідність до Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), що затверджені рішенням Комісії від 23.07.2013 №1281, зареєстрованим Міністерством юстиції України 12.096.2013 №1576/24108.

30.01.2025 відповідач виніс постанову про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, виданої рішенням НКЦПФР від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014.

У спірній постанові відповідач зазначив, що застосований основний захід впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Предметом спору у цій справі є питання обізнаності позивача з документами, які стали підставою для винесення спірного рішення та супроводжували розгляд справи про порушення ним вимог профільного законодавства.

Одним із ключових доводів позивача щодо незаконності припинення дії ліцензії на провадження його професійної діяльності є посилання на неотримання ним розпорядження про усунення порушень. Ця обставина, на думку позивача, означає відсутність у нього об`єктивної можливості виконання приписів відповідача. Тобто позивач посилається на недотримання відповідачем встановленої правовими нормами процедури для застосування заходів впливу - належного повідомлення.

Так, впродовж розгляду справи суд встановив, що підставою винесення спірної постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу відповідач зазначив невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки від 12.01.2022.

Суд зазначає, що на момент винесення вказаного розпорядження про усунення порушень процедура встановлення порушень та застосування заходів впливу регулювалося Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затвердженими рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 №405, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 02.10.2020 №966/35249 (далі - Правила).

Пунктом 13 розділу І Правил визначено, що розпорядження про усунення порушень законодавства вважається надісланим (врученим) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендовани листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження , відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку та/або за наявності електронної адреси.

Доказом надіслання вищезазначених документів поштою є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об`єкта поштового зв`язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек.

Особа, яка відмовилася одержати серед іншого розпорядження про усунення порушень законодавства, вважається такою, що її повідомлено належним чином.

В свою чергу, термін повідомлення про вручення тлумачиться Порядком пересилання відправлень Укрпошта. Документи, затвердженого наказом АТ Укрпошта № 135 від 19.08.2021. Відповідно до якого повідомлення про вручення це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення відправлення .

Тобто встановлене Правилами зобов`язання направлення листа (документа) з повідомленням про вручення передбачає, що для того, щоб повідомлення вважалося належно відправленим, відправник повинен переконатися, що адресат отримав таке повідомлення або відмовився отримати. Даний факт можна встановити тільки через повідомлення оператора поштового зв`язку.

Так, відповідно до п.77.9. Порядку пересилання відправлень (документів) при поверненні невручених відправлень за зворотною адресою працівник пошти оформлює довідку ф.20 із зазначенням причини повернення, яка прикріплюється до відправлення документів.

Також Додатком №1 до Порядку пересилання відправлень (документів) встановлена форма поштового повідомлення про вручення, яка передбачає підпис отримувача.

З огляду на матеріали справи, в них відсутнє повідомлення про вручення документа. Список згрупованих поштових відправлень, який надав відповідач, суд розцінює як недостатній доказ доведення до відома позивача розпорядження про усунення недоліків, а також не є доказом його відмови від одержання для того, щоб стверджувати, що він був належним чином повідомлений.

Крім того, предметом спору у цій справі є питання обізнаності позивача з документами, які супроводжували розгляд справи про порушення ним вимог профільного законодавства в контексті забезпечення відповідачем права позивача на участь при розгляді його справи з реалізацією, пов`язаних з участю, його прав.

Так, ст. 36 Закону України Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків від 30.10.1996 №448/96 встановлює права особи, якій інкриміноване порушення.

Відповідно до ч.8 ст.36 цього Закону: Особа, щодо якої складається акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, має право:

1) отримувати правничу допомогу;

2) отримувати копії постанов, що виносяться уповноваженим на супроводження;

3) ознайомлюватися з матеріалами, на підставі яких здійснюється підготовка проекту акта про правопорушення, виготовляти копії з таких матеріалів (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом);

4) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення у відповідь на отримані від уповноваженого на супроводження пропозиції або документи та заявляти клопотання у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства. Такі коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення підлягають обов`язковому долученню до матеріалів, на підставі яких здійснюється підготовка акта про правопорушення;

5) ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання;

6) оскаржувати в судовому порядку винесені щодо неї постанови уповноваженого на супроводження;

7) не визнавати свою винуватість у вчиненні правопорушення або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, у разі якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для притягнення її до відповідальності;

8) відмовитися давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для притягнення її близьких родичів або членів її сім`ї до відповідальності;

9) бути негайно повідомленою уповноваженим на супроводження про свої права, передбачені цією статтею;

10) здійснювати інші права, передбачені законом.

Порядок розгляду справ про порушення профільного законодавства, винесення рішень уповноваженими особами за наслідками розгляду справ та моніторингу їх виконання встановлює Порядок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 21.05.2024 №627 (далі - Порядок №627)

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Порядку №627 здійснюється фіксація кожного факту вчинення порушення профільного законодавства. Днем виявлення порушення профільного законодавства є дата винесення постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та складання проекта акта про вчинення порушення профільного законодавства.

Провадження у справі про порушення вимог профільного законодавства розпочинається з дня винесення уповноваженим на супроводження постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства.

Постанова про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства серед іншого має містити: строк для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень до проекту акта, що додається; інформацію про право особи, у відношенні якої розпочинається провадження у справі про порушення вимог профільного законодавства, запропонувати укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання); спосіб надсилання до НКЦПФР документів.

Згідно з п.16 розділу ІІ Порядку №627 у разі наявності в документах, отриманих від структурного підрозділу Комісії, який виявив ознаки порушення вимог профільного законодавства, доказів вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений на супроводження складає проект акта про вчинення порушення профільного законодавства.

Уповноважений на супроводження надсилає зазначений проект акта разом з постановою про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства особі, щодо якої планується скласти акт про вчинення порушення профільного законодавства (далі - акт про правопорушення), для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для їх надання, який не може становити менше десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання проекту акта про правопорушення такою особою.

Відповідно до п. 17, п.18 розділу ІІ Порядку№627 проект Акта / Акт про правопорушення складається у відповідності до вимог Закону.

Уповноважений на супроводження разом з проектом акта про правопорушення може направити проект угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання).

Угода про врегулювання укладається у порядку, передбаченому Законом.

Згідно з п.20 Розділу ІІ Порядку №627 днем встановлення факту вчинення порушення профільного законодавства є дата винесення постанови про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та підписання Комісією акта про правопорушення.

Постанова про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства серед іншого має містити: у випадку надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень - інформацію щодо їх врахування/неврахування.

Відповідно до п.25, п.26 Розділу ІІІ Порядку №627 уповноважений (уповноважені) на розгляд справ, визначений (визначені) згідно із пунктом 24 цього Розділу, виносить (виносять) постанову про початок проведення розгляду справи про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду справи про правопорушення (акта про правопорушення або угоди про врегулювання).

Постанова про початок проведення розгляду справи про правопорушення надсилається Порушнику у спосіб визначений цим Порядком не менше ніж за 5 робочих днів (у разі надсилання через КІС / електронну пошту) та не менше ніж за 10 робочих днів (у разі надсилання поштовим зв`язком) до визначеної дати розгляду справи про правопорушення.

Справа про правопорушення розглядається уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ в присутності уповноваженого на супроводження та особи, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або у присутності уповноваженого представника такої особи.

Отже з аналізу вказаних правових норм випливає, що відповідач зобов`язаний впродовж проведення процедури встановлення порушення профільного законодавства надсилати (повідомляти) порушнику постанову про початок фіксації порушення, проект акту про вчинення порушення, постанову про завершення фіксації факту вчинення порушення, постанову про початок проведення розгляду справи.

Спосіб надіслання вказаних документів, встановлений в п.7 розділу І Порядку №627.

Згідно з п.7 розділу І Порядку №627 взаємодія НКЦПФР та порушника здійснюється засобами Комплексної інформаційної системи (далі- КІС), а саме, через електронний кабінет користувача за допомогою якого він має доступ до Протоколу розміщення будь-яких документів, може надавати, переглядати, обмінюватися інформацією та документами.

Надсилання уповноваженим на супроводження та/або уповноваженими на розгляд справ документів та будь-яких рішень, що винесені в ході супроводження та розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства здійснюється виключно через розміщення такого документу у кабінеті Порушника в КІС.

У випадку неможливості надсилання Порушнику документів через КІС, надсилання документів Порушнику, що винесені в ході супроводження та розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства, здійснюється засобами поштового зв`язку на останню актуальну поштову адресу, наявну в НКЦПФР. За умови надсилання Порушнику документів виключно поштовим зв`язком, вважається, що Порушник проінформований станом на 7 робочий день з моменту відправлення НКЦПФР письмового повідомлення на адресу, яка є в наявності НКЦПФР.

Звертаючись до фактів цієї справи, позивач, стверджує про неотримання ним постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, акту про правопорушення, постанови про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, постанови про початок розгляду справи, постанови про вжиття заходів впливу.

На підтвердження своїх аргументів він надав в матеріали справи скріншоти та відеозапис інтерфейсу кабінету користувача підсистеми КІС. З огляду на вказані докази, при їх дослідженні у відкритому судовому засіданні, розміщення вказаних документів станом в кабінеті позивача на 06.03.2025 , 17:42 год. відсутнє.

Водночас відповідач разом з відзивом на позовну заяву надав скріншоти особистого кабінету позивача, журнали подій, протоколи розміщень, які свідчать про наявність вказаних документів в кабінеті в підсистемі КІС.

Таким чином, при оцінці вказаних доказів суд вважає, що встановити наявність/відсутність документів в кабінеті підсистеми КІС неможливо через взаємовиключність та суперечливість скріншотів інтерфейсів кабінету в підсистемі КІС, наданих обома сторонами.

Головний аргумент відповідача полягає у тому, що він надсилав необхідні документи з повідомленням до особистого кабінету позивача у підсистемі КІС у, встановленому підзаконним нормативним актом, порядку.

Так, відповідно до п.9, п.10 розділу І Порядку №627 підтвердженням факту надсилання НКЦПФР Порушнику документів та будь-яких рішень, що винесені в ході супроводження та/або розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства та підтвердженням факту надсилання будь-яких звернень та документів від Порушника до НКЦПФР через КІС є протокол розміщення відповідних звернень/документів у кабінеті в КІС.

Протокол розміщення будь-яких документів в ході супроводження та/або розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства через КІС готується підрозділом НКЦПФР, який супроводжує функціонування КІС.

Аналізуючи, встановлене Порядком №267, підтвердження направлення документів та рішень порушнику - протокол розміщення , суд звертає увагу, що цей документ створюється в односторонньому порядку безпосередньо самим відповідачем. Відповідно в контексті допустимості та належності доказів з урахуванням суперечливості скріншотів інтерфейсів кабінету позивача в підсистемі КІС, суд вважає, що протоколи розміщення не можуть бути єдиними беззаперечними доказами факту надіслання та отримання необхідних документів.

Разом з тим, суд звертає увагу на п.3 розділу І Порядку №627, відповідно до якого, розгляд справ про порушення вимог профільного законодавства здійснюється з урахуванням принципів адміністративної процедури, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

В свою чергу, ст. 4 Закону України Про адміністративну процедуру серед інших принципів закріплює принципи добросовісності, ефективності та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 10 цього Закону адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Цей критерій-принцип вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Згідно з ст.14 Закону України Про адміністративну процедуру адміністративний орган організовує розгляд та вирішення справ, що належать до його компетенції у ефективний спосіб.

Стаття 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" гарантує право особи на особисту участь в адміністративному провадженні, а саме:

Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

2. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

3. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Вказані принципи у своїй сукупності захищають особу від свавільної односторонньої діяльності адміністративного органу та вимагають від суб`єкта владних повноважень сприяти особі в реалізації її права на участь. Особливий акцент зроблено на обов`язок забезпечити особі право бути залученою до питань, які стосуються провадження відносно неї. Це означає, що у разі сумніву в ефективності того чи іншого способу повідомлення, адміністративний орган повинен використати поряд з ним інші способи повідомлення.

Вказані принципи кореспондуються із механізмом запрошення, повідомлення, встановленим ст.32 Закону України Про адміністративну процедуру.

Відповідно до абз. першого ч.4 ст.32 цього Закону: Адміністративний орган повідомляє учасника адміністративного провадження, особу, яка має право брати участь в адміністративному провадженні, про початок здійснення адміністративного провадження, а також у випадках, передбачених цим Законом, - про процедурні рішення і процедурні дії в такому провадженні. Повідомлення надсилається невідкладно з дотриманням вимог, встановлених цією статтею для запрошення.

Згідно з ч.6 ст.32 Закону України Про адміністративну процедуру: Поштове відправлення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, - кур`єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.

Відповідно до ч. 7 ст.32 цього Закону, якщо особа заявляє про неотримання запрошення, на адміністративний орган покладається обов`язок доказування факту і часу отримання його особою.

Отже з урахуванням того, що надсилання вказаних документів та повідомлень є гарантією права позивача на участь в адміністративному провадженні та у взаємозв`язку з обов`язком дотримання принципів добросовісності та ефективності відповідач повинен був вжити всіх заходів, необхідних для фактичного одержання адресатом, передбачених законом документів. Тим паче, що Порядок №627, на який посилається відповідач, передбачає надсилання документів порушнику поштовим зв`язком.

Стверджуючи про направлення відповідних документів позивачу, у відповідача повинні були виникнути сумніви в отриманні цих документів позивачем, через відсутність будь якого зворотного зв`язку з боку позивача.

При цьому суд відхиляє аргументи відповідача про обізнаність позивача з посиланням на пояснення позивача від 05.01.2022, оскільки вони не можуть стосуватися розпорядження з приписами про усунення, яке було прийняте пізніше (12.01.2022) та інших документів, які були складені ще значно пізніше.

Таким чином, суд вважає недоведеною позицію відповідача щодо належного повідомлення та надсилання позивачу розпорядження про усунення порушень від 12.01.2022 та документів, пов`язаних з розглядом справи про порушення позивачем вимог профільного законодавства. Відповідно недоведеною є позиція відповідача, що він виконав обов`язок по забезпеченню права позивача на участь при розгляді його справи з реалізацією, пов`язаних з участю, прав. Дані обставини свідчать про порушення процедури розгляду та прийняття рішення про застосування заходів впливу, безпідставність та необґрунтованість прийнятого рішення, яким призупинена дія ліцензії на провадження професійної діяльності позивача на ринках капіталу.

Щодо аргументів позивача про необґрунтованість застосованого у спірному рішенні заходу впливу, суд зазначає, що заходи впливу контрольного характеру встановлює ч.4 ст.49 Закону України Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків .

Такими заходами є:

1) публічне попередження;

2) застосування фінансової санкції (штрафу);

3) припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

4) припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;

5) припинення дії свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств;

6) припинення дії свідоцтва СРО;

7) зупинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

8) зупинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Реєстру торгових репозиторіїв;

9) зобов`язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому;

10) заборона здійснення операцій з фінансовими інструментами;

11) заборона на період до п`яти років здійснювати публічну пропозицію цінних паперів та/або подавати проспект цінних паперів на затвердження Комісії;

12) зобов`язання щодо відшкодування у порядку, встановленому Комісією, збитків, зокрема упущеної вигоди, завданих інвесторам (учасникам товарних спот-ринків) у результаті порушення профільного законодавства;

13) заборона бути учасником торгів на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках;

14) заборона використання права голосу власником участі у професійному учаснику ринків капіталу (крім банків) та організованих товарних ринків;

15) заборона використання власником голосуючих акцій (особою, якій належать права голосу за акціями) права голосу в акціонерному товаристві;

16) скасування результатів голосування на загальних зборах учасників (акціонерів) загалом або в частині голосування конкретного учасника (акціонера), що може мати наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів;

17) заборона виконання управлінських функцій в учаснику ринків капіталу (крім інвестора у фінансові інструменти, який не є інституційним інвестором, не належить до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійним учасником організованих товарних ринків) або у професійному учаснику організованих товарних ринків особі, яка виконує такі управлінські функції;

18) зобов`язання акціонерного товариства щодо прийняття рішення про зміну типу товариства з публічного на приватне;

19) інші заходи впливу, передбачені цим Законом.

Тобто припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках є одним із найсуворіших заходів впливу.

Суд погоджується з позицією відповідача, що вибір заходів впливу є дискрецією відповідача, проте дії та рішення відповідача повинні бути обгрунтованими. Враховуючи висновок суду про порушення процедури розгляду та прийняття рішення про застосування заходів впливу, зокрема, позбавлення прав позивача під час розгляду його питання встановлених ч.8 ст.36 Закону України Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, суд робить висновок про необґрунтованість застосованого заходу впливу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.078.2019 у справі №910/23000/17 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень , що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про задоволення позовної вимоги, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.01.2025 про застосування заходів впливу контрольного характеру від 30.01.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ОДЕСАБУДІНВЕСТ у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу-діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014.

3.Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ЄДРПОУ 37956207; 01010, м.Київ, вул. Князів Острозьких, 8 корп.30) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ОДЕСАБУДІНВЕСТ (ЄДРПОУ 34674406; 65014, м.Одеса, вул. Пушкінська,32) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Головуюча суддя Оксана БОЙКО

суддя Олена ЛЕВЧУК

суддя Дмитро ВАСИЛЯКА