Постанова від 06.10.2025 по справі 420/4364/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4364/25

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 03.06.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» (надалі ТОВ «КУА «Одесбудінвест») звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.2025 про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу-діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не отримував розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 12.01.2022 №13-КУА/ПІФ, постанову про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, акт про правопорушення, постанову про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, постанову про початок розгляду справи, що позбавило права надати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення, виконати розпорядження, а тому до ТОВ «КУА «Одесбудінвест» необґрунтовано застосовано найсуворіший вид санкції у вигляді припинення ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 позов задоволений з підстав порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення позивачем вимог профільного законодавства та прийняття в зв`язку з цим протиправного рішення про застосування до товариства найсуворішого заходу впливу.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвали нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на недотримання позивачем установлених ліцензійних вимог, не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 12.01.2022 №13-КУА/ПІФ, що стало законною підставою для застосування заходу впливу контрольного характеру у вигляді припинення ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльністю з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку відповідно до ліцензії на управління активами інституційних інвесторів від 03.06.2014 №743 (термін дії з 20.06.2014).

12.01.2022 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку винесла розпорядження №13-КУА/ПІФ про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зобов`язання ТОВ «КУА «Одесбудінвест» у термін до 13.05.2022 усунути порушення законодавства, шляхом приведення структури власності професійного учасника ринків капіталу у відповідність до ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 №1281, зареєстрованим Міністерством юстиції України 12.096.2013 №1576/24108.

30.01.2025 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла постанову про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, виданої рішенням НКЦПФР від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014, за невиконання ТОВ «КУА «Одесбудінвест» розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки від 12.01.2022 №13-КУА/ПІФ.

Не погоджуючись з постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон № 448/96-ВР).

Так, згідно з припасами частини першої статті 2 Закону № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - державне регулювання та нагляд) здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) (далі - Комісія) та інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.

За вимогами частини другої статті 2 Закону № 448/96-ВР визначено, що завдання Комісії щодо державного регулювання та нагляду полягає у забезпеченні:

1) розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків, їх справедливості, прозорості та ефективності; 2) захисту прав та інтересів інвесторів; 3) зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 7 Закону №448/96-ВР визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і в межах, встановлених законом, встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону, а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії таких ліцензій.

Приписами частини другої статті 37 Закону № 448/96-ВР передбачено, що Комісія за результатами здійснення нагляду, проведення інспекцій або розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках має право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні профільного законодавства.

Частиною першою статті 49 Закону № 448/96-ВР визначено, що Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру.

Так, згідно частини четвертої статті 49 Закону № 448/96-ВР заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами, серед іншого, є:

1) публічне попередження; 2) застосування фінансової санкції (штрафу); 3) припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У відповідності до приписів частин п`ятої та шостої статті 49 Закону № 448/96-ВР закріплено, що основними заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, а заходи впливу контрольного характеру, передбачені пунктами 3-6 та 18 частини четвертої цієї статті, можуть застосовуватися як основні або додаткові заходи впливу контрольного характеру.

Поряд з цим, відносини, що виникають під час вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу та під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу і організованих товарних ринках врегульовані Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 № 3480-IV (надалі - Закон № 3480-IV).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 73 Закону № 3480-IV визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право припинити дію виданої ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов).

Поряд з цим, за приписами підпункту 10 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3585-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організаційних товарних ринків» та деяких інших актів України щодо вдосконалення державного регулювання на нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень, постанов та/або розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпоряджень та/або постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи), а саме, у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках є одним і заходів впливу контрольного характеру, який застосовується Комісією за вчинення порушень профільного законодавства, зокрема, за невиконання розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов). В той же час, тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання своїх розпоряджень, Комісія може застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто визначений альтернативний вид заходу контрольного характеру.

Як встановлено колегією суддів із матеріалів даної справи, постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру від 30.01.2025 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за невиконання розпорядженням про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (далі - оскаржувана постанова), застосовано до ТОВ «КУА «Одесбудінвест» основний захід впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої рішенням Комісії від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014. /а.с.27-30/

Так, розпорядженням від 12.01.2022 №13-КУ А/ПІФ 12.01.2022 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов`язала ТОВ «КУА «Одесбудінвест» у термін до 13.05.2022 усунути порушення законодавства, шляхом приведення структури власності професійного учасника ринків капіталу у відповідність до ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 №1281, зареєстрованим Міністерством юстиції України 12.096.2013 №1576/24108.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що застосування такого заходу відбулося у зв`язку з тим, що станом на 30.01.2025 (дату розгляду справи) структура власності ТОВ «КУА «Одесбудінвест» залишається непрозорою, інформація від ТОВ «КУА «Одесбудінвест» на виконання розпорядження не надходила.

Правовими підставами для застосування до ТОВ «КУА «Одесбудінвест» заходу впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії Комісією визначено частини двадцять третя статті 37, пункт 3 частини четвертої статті 49 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», пункт 14 частини першої статті 73 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», пункт 1 розділу V Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого 6 рішенням Комісії від 21.10.2021 №982, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2021 за №1563/37185, пункти 32, 33, 36, 37 Порядку фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням Комісії № від 21.05.2024 №627.

Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходів впливу контрольного характеру від 30.01.2025 застосовано захід впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, виданої рішенням НКЦПФР від 03.06.2014 №743 з необмеженим строком дії з 20.06.2014, за невиконання ТОВ «КУА «Одесбудінвест» розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки від 12.01.2022 №13-КУА/ПІФ.

Виходячи з приведеного вище вбачається, що до ТОВ «КУА «Одесбудінвест» за не усунення порушень профільного законодавства застосовано найтяжчий вид впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії.

Так, частиною дев`ятою статті 37 Закону № 448/96-ВР передбачено, що рішення, які у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право приймати уповноважений на розгляд справ, оформлюються постановами, розпорядженнями та іншими документами відповідно до порядку розгляду.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 37 Закону № 448/96-ВР під час проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ виносить (виносять) постанови:

1) про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення; 2) про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення; 3) про завершення проведення розгляду справи про правопорушення; 4) про встановлення факту порушення профільного законодавства; 5) про застосування заходів впливу контрольного характеру; 6) про затвердження угоди про врегулювання або про відмову у затвердженні угоди про врегулювання; 7) інші постанови, визначені законодавством.

Постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру виноситься у разі встановлення складу порушення профільного законодавства та за умови, що не закінчилися строки давності, визначені частиною двадцять першою цієї статті (частини двадцять друга статті 37 Закону № 448/96-ВР).

Частиною двадцять третьою статті 37 Закону №448/96-ВР передбачено, що при визначенні заходів впливу контрольного характеру, які підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов`язаний (зобов`язані) взяти до уваги такі обставини:

1) тяжкість і тривалість порушення; 2) фінансовий стан порушника та прогнозовані наслідки для його фінансового стану, спричинені застосуванням до такого порушника фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства; 3) вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена); 4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена; 5) інші порушення профільного законодавства, вчинені порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови; 6) умисність або необережність вчинення порушення; 7) співпраця порушника з Комісією; 8) заходи, вжиті порушником з метою запобігання повторному вчиненню порушення; 9) наслідки вчинення порушення для фінансової системи та/або системи організованих товарних ринків, зокрема виникнення системних ризиків для функціонування ринків капіталу внаслідок вчиненого порушення; 10) обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність; 11) обставини, що пом`якшують відповідальність; 12) інші обставини, що мають значення для об`єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру.

У разі якщо порушником профільного законодавства є фінансова установа, нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ також повинен (повинні) брати до уваги інформацію, отриману від Національного банку України, щодо діяльності зазначеного суб`єкта, зокрема про його фінансовий стан та прогнозовані для його діяльності наслідки, спричинені застосуванням фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства.

За приписами частин двадцять шостої статті 37 Закону №448/96-ВР постанови, передбачені пунктами 1-6 частини чотирнадцятої цієї статті (в тому числі і постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру), повинні містити:

1) ідентифікаційні дані особи, щодо якої складено акт про правопорушення та/або з якою укладено угоду про врегулювання; 2) відповідні норми профільного законодавства, за порушення яких щодо особи складено акт про правопорушення та/або вчинення яких така особа визнала, уклавши угоду про врегулювання; 3) передбачені цією статтею підстави винесення постанови, обґрунтування та мотиви застосування таких підстав; 4) строки і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження; 5) порядок отримання копій постанови; 6) інші відомості, визначені порядком розгляду.

У разі винесення постанови, передбаченої пунктом 5 частини чотирнадцятої цієї статті, додатково зазначаються докази підтвердження вчинення порушення із зазначенням мотивів врахування доказів, що містяться у матеріалах справи, у разі неврахування окремих доказів - мотиви неврахування, а також заходи впливу контрольного характеру, призначені за кожне з порушень, що визнано доведеним, із зазначенням обставин, передбачених частиною двадцять третьою цієї статті, що були взяті до уваги при визначенні таких заходів впливу.

З аналізу приведених вище приписів вбачається, що постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру має містити, в тому числі, обґрунтування та мотиви застосування відповідного заходу.

Натомість, як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, вона не містить жодного обґрунтування чи мотивів за яких Комісією при визначенні виду заходу впливу контрольного характеру взято до уваги обставини, зокрема: тяжкість і тривалість порушення; вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена); збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена; інші порушення профільного законодавства, вчинені порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови; обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність; обставини, що пом`якшують відповідальність; інші обставини, що мають значення для об`єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру.

Між тим, за приписами підпункту 10 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3585-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організаційних товарних ринків» та деяких інших актів України щодо вдосконалення державного регулювання на нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень, постанов та/або розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпоряджень та/або постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи), а саме, у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання своїх розпоряджень, Комісія може застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови був передбачений альтернативний вид заходу контрольного характеру за невиконання розпоряджень Комісії.

У свою чергу, припинення дії ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу. А отже, застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення.

Застосування такого роду санкції як припинення дії ліцензії не є обов`язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що свідчить вжиті у відповідних нормах законодавства слова «може», «має право».

Вибір санкції згідно з чинним законодавством є дискреційним повноваженням відповідача. Проте важливо наголосити, що дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Навіть у межах дискреційних повноважень суб`єкт владних повноважень при застосуванні санкцій має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, який полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеню тяжкості правопорушення.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №120/18717/23 (постанова від 11.03.2025).

З наведеного вбачається, що в оскаржуваній постанові, хоча і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право Комісії припиняти дію ліцензії за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на пункт чотирнадцять статті 73 Закону №3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили Комісію застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді припинення дії ліцензії.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент винесення вказаного розпорядження про усунення порушень процедура встановлення порушень та застосування заходів впливу регулювалася Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затвердженими рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 №405, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 №966/35249 (далі Правила №405).

Пунктом 13 розділу І Правил визначено, що розпорядження про усунення порушень законодавства вважається надісланим (врученим) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку та/або за наявності електронної адреси.

Доказом надіслання вищезазначених документів поштою є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об`єкта поштового зв`язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек.

Особа, яка відмовилася одержати серед іншого розпорядження про усунення порушень законодавства, вважається такою, що її повідомлено належним чином.

В свою чергу, термін повідомлення про вручення тлумачиться Порядком пересилання відправлень Укрпошта. Документи, затвердженого наказом АТ Укрпошта №135 від 19.08.2021. Відповідно до якого повідомлення про вручення це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення відправлення .

Тобто встановлене Правилами зобов`язання направлення листа (документа) з повідомленням про вручення передбачає, що для того, щоб повідомлення вважалося належно відправленим, відправник повинен переконатися, що адресат отримав таке повідомлення або відмовився отримати. Даний факт можна встановити тільки через повідомлення оператора поштового зв`язку.

Так, відповідно до п.77.9. Порядку пересилання відправлень (документів) при поверненні невручених відправлень за зворотною адресою працівник пошти оформлює довідку ф.20 із зазначенням причини повернення, яка прикріплюється до відправлення документів.

Також, Додатком №1 до Порядку пересилання відправлень (документів) встановлена форма поштового повідомлення про вручення, яка передбачає підпис отримувача.

При цьому, відповідачем на підтвердження доводів належного вручення розпорядження про усунення недоліків та інших документів не надано до суду повідомлення про вручення спірних документів.

Список згрупованих поштових відправлень, який надав відповідач не підтверджує обов`язок Комісії щодо дотримання вимог Порядку №45 з приводу належного вручення спірного розпорядження про усунення недоліків позивачу, та не є доказом відмови від його одержання товариством.

Крім того, предметом спору у цій справі є питання обізнаності позивача з документами, які супроводжували розгляд справи про порушення ним вимог профільного законодавства в контексті забезпечення відповідачем права позивача на участь при розгляді його справи з реалізацією, пов`язаних з участю, його прав.

Так, ст. 36 Закону України Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків від 30.10.1996 №448/96 встановлює права особи, якій інкриміноване порушення.

Відповідно до ч.8 ст.36 цього Закону: Особа, щодо якої складається акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, має право: 1) отримувати правничу допомогу; 2) отримувати копії постанов, що виносяться уповноваженим на супроводження; 3) ознайомлюватися з матеріалами, на підставі яких здійснюється підготовка проекту акта про правопорушення, виготовляти копії з таких матеріалів (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом); 4) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення у відповідь на отримані від уповноваженого на супроводження пропозиції або документи та заявляти клопотання у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства. Такі коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення підлягають обов`язковому долученню до матеріалів, на підставі яких здійснюється підготовка акта про правопорушення; 5) ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання; 6) оскаржувати в судовому порядку винесені щодо неї постанови уповноваженого на супроводження; 7) не визнавати свою винуватість у вчиненні правопорушення або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, у разі якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для притягнення її до відповідальності; 8) відмовитися давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для притягнення її близьких родичів або членів її сім`ї до відповідальності; 9) бути негайно повідомленою уповноваженим на супроводження про свої права, передбачені цією статтею; 10) здійснювати інші права, передбачені законом.

Водночас, порядок розгляду справ про порушення профільного законодавства, винесення рішень уповноваженими особами за наслідками розгляду справ та моніторингу їх виконання встановлює Порядок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 21.05.2024 №627 (далі - Порядок №627).

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Порядку №627 здійснюється фіксація кожного факту вчинення порушення профільного законодавства. Днем виявлення порушення профільного законодавства є дата винесення постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та складання проекта акта про вчинення порушення профільного законодавства.

Провадження у справі про порушення вимог профільного законодавства розпочинається з дня винесення уповноваженим на супроводження постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства.

Постанова про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства серед іншого має містити: строк для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень до проекту акта, що додається; інформацію про право особи, у відношенні якої розпочинається провадження у справі про порушення вимог профільного законодавства, запропонувати укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання); спосіб надсилання до НКЦПФР документів.

Згідно з п.16 розділу ІІ Порядку №627 у разі наявності в документах, отриманих від структурного підрозділу Комісії, який виявив ознаки порушення вимог профільного законодавства, доказів вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений на супроводження складає проект акта про вчинення порушення профільного законодавства.

Уповноважений на супроводження надсилає зазначений проект акта разом з постановою про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства особі, щодо якої планується скласти акт про вчинення порушення профільного законодавства (далі - акт про правопорушення), для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для їх надання, який не може становити менше десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання проекту акта про правопорушення такою особою.

Відповідно до п. 17, п.18 розділу ІІ Порядку№627 проект Акта / Акт про правопорушення складається у відповідності до вимог Закону.

Уповноважений на супроводження разом з проектом акта про правопорушення може направити проект угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання).

Угода про врегулювання укладається у порядку, передбаченому Законом.

Згідно з п.20 Розділу ІІ Порядку №627 днем встановлення факту вчинення порушення профільного законодавства є дата винесення постанови про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та підписання Комісією акта про правопорушення.

Постанова про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства серед іншого має містити: у випадку надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень - інформацію щодо їх врахування/неврахування.

Відповідно до п.25, п.26 Розділу ІІІ Порядку №627 уповноважений (уповноважені) на розгляд справ, визначений (визначені) згідно із пунктом 24 цього Розділу, виносить (виносять) постанову про початок проведення розгляду справи про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду справи про правопорушення (акта про правопорушення або угоди про врегулювання).

Постанова про початок проведення розгляду справи про правопорушення надсилається Порушнику у спосіб визначений цим Порядком не менше ніж за 5 робочих днів (у разі надсилання через КІС / електронну пошту) та не менше ніж за 10 робочих днів (у разі надсилання поштовим зв`язком) до визначеної дати розгляду справи про правопорушення.

Справа про правопорушення розглядається уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ в присутності уповноваженого на супроводження та особи, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або у присутності уповноваженого представника такої особи.

Отже, відповідач зобов`язаний впродовж проведення процедури встановлення порушення профільного законодавства надсилати (повідомляти) порушнику постанову про початок фіксації порушення, проект акту про вчинення порушення, постанову про завершення фіксації факту вчинення порушення, постанову про початок проведення розгляду справи.

Згідно з п.7 розділу І Порядку №627 взаємодія НКЦПФР та порушника здійснюється засобами Комплексної інформаційної системи (далі- КІС), а саме, через електронний кабінет користувача за допомогою якого він має доступ до Протоколу розміщення будь-яких документів, може надавати, переглядати, обмінюватися інформацією та документами.

Надсилання уповноваженим на супроводження та/або уповноваженими на розгляд справ документів та будь-яких рішень, що винесені в ході супроводження та розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства здійснюється виключно через розміщення такого документу у кабінеті Порушника в КІС.

У випадку неможливості надсилання Порушнику документів через КІС, надсилання документів Порушнику, що винесені в ході супроводження та розгляду справ про порушення вимог профільного законодавства, здійснюється засобами поштового зв`язку на останню актуальну поштову адресу, наявну в НКЦПФР. За умови надсилання Порушнику документів виключно поштовим зв`язком, вважається, що Порушник проінформований станом на 7 робочий день з моменту відправлення НКЦПФР письмового повідомлення на адресу, яка є в наявності НКЦПФР.

Так, позивач стверджує та наполягає на неотриманні ним постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, акту про правопорушення, постанови про завершення фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, постанови про початок розгляду справи, постанови про вжиття заходів впливу, що підтверджується скріншотами та відеозаписом інтерфейсу кабінету користувача підсистеми КІС.

При їх дослідженні у відкритому судовому засіданні судом першої інстанції, розміщення вказаних документів в кабінеті позивача станом на 06.03.2025, 17:42 год. відсутнє.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 ч.4 ст.32 Законом України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган повідомляє учасника адміністративного провадження, особу, яка має право брати участь в адміністративному провадженні, про початок здійснення адміністративного провадження, а також у випадках, передбачених цим Законом, - про процедурні рішення і процедурні дії в такому провадженні. Повідомлення надсилається невідкладно з дотриманням вимог, встановлених цією статтею для запрошення.

Згідно з ч.6 ст.32 Законом України «Про адміністративну процедуру» поштове відправлення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, - кур`єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.

Відповідно до ч. 7 ст.32 цього Закону, якщо особа заявляє про неотримання запрошення, на адміністративний орган покладається обов`язок доказування факту і часу отримання його особою.

Отже з урахуванням того, що надсилання вказаних документів та повідомлень є гарантією права позивача на участь в адміністративному провадженні та у взаємозв`язку з обов`язком дотримання принципів добросовісності та ефективності відповідач повинен був вжити всіх заходів, необхідних для фактичного одержання адресатом, передбачених законом документів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неналежного повідомлення та надсилання позивачу розпорядження про усунення порушень від 12.01.2022 та документів, пов`язаних з розглядом справи про порушення позивачем вимог профільного законодавства, невиконання обов`язку по забезпеченню права позивача на участь при розгляді справи, порушення процедури розгляду та прийняття рішення про застосування заходів впливу, безпідставність та необґрунтованість прийнятого рішення, яким призупинена дія ліцензії на провадження професійної діяльності позивача на ринках капіталу.

За приведених обставин колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає усім тим критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 6 та частиною першою статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій ЄСПЛ підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. and Others v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170)).

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв