Ухвала від 03.06.2025 по справі 560/9211/24

Справа № 560/9211/24

УХВАЛА

іменем України

03 червня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Судилківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся в суд з позовом до Судилківської сільської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища та зобов`язати Судилківську сільську раду Шепетівського району Хмельницької області вчинити дії та забезпечити виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки яка розташована на відстані 1,2 км від села Судилків Судилківської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Рішенням від 20.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позов прокурора задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища та зобов`язав Судилківську сільську раду Шепетівського району Хмельницької області вчинити дії та зобов`язав виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки яка розташована на відстані 1,2 км від села Судилків Судилківської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Постановою від 12.11.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постановою від 24.04.2025 Верховний Суд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 05.05.2025 справа передана на розгляд головуючій судді Ковальчук О.К.

Ухвалою від 08.05.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву керівника Шепетівської окружної прокуратури залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків шляхом, зокрема, подання доказів невиконання Державною екологічною інспекцією України чи її територіального органу покладених повноважень щодо звернення до суду з вимогами про забезпечення виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки і заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

На виконання ухвали суду від 08.05.2025 позивач подав пояснення, у яких стверджує, що прокуратурою 07.05.2024 розпочата перевірка в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в межах якої 07.05.2024 в Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА та Судилківську ОТГ надіслані запити про надання інформації щодо виготовлення та затвердження технічної документації на земельні ділянки, на яких розташовані сміттєзвалиша, в селах Судилків, Білокриниччя, Савичі, Траулин, Жолудки та інші. У відповідь на запити Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА листом від 17.05.2024 і Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом від 28.05.2024 повідомили окружну прокуратуру про те, що не звертались до суду з позовами до Судилківської ОТГ про зобов`язання оформити документи на земельні ділянки, на яких розміщені сміттєзвалиша. Вважає, що тримісячний строк для пред`явлення вказаного позову прокурором не пропущений, оскільки його перебіг розпочався 17.05.2024 (після отримання відповідей), а позовна заява подана 19.06.2024.

Зазначив також, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Вказує, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області періодично здійснювала планові заходи контролю щодо суб`єктів господарювання області, в тому числі і в діяльності Судилківської сільської ради у сфері поводження з відходами (востаннє у березні 2024 року). Проте, до суду не зверталась через відсутність коштів на сплату судового збору. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 № 925/929/19, зазначив, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, яка є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав представництва.

Суд вважає, що надані позивачем пояснення не усувають недоліки позовної заяви.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, статтею 122 КАС України для суб`єктів владних повноважень визначений менш тривалий строк звернення до суду у порівнянні із загальним строком звернення до суду, визначеним для осіб, які не є суб`єктами владних повноважень і звертаються до суду за захистом своїх прав, свобод або законних інтересів, порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Положеннями КАС України визначається єдиний підхід для визначення початку перебігу строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень, його перебігу та наслідків пропуску такого строку у справах за його зверненням за вирішенням публічно-правового спору у випадках, коли право звернення до суду надане такому суб`єкту Законом.

Законодавче обмеження строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, та спрямоване на забезпечення юридичної визначеності публічно-правових відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для звернення прокурора до суду в інтересах держави та інших наслідків пропущення цього строку.

Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, який передбачений для звернення до суду інших суб`єктів владних повноважень, а в разі пропущення зазначеного строку застосовуються ті ж самі наслідки, зокрема, у вигляді подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних причин такого пропуску.

Перевірка судом дотримання строку звернення до суду та застосування наслідків його пропуску передує розгляду справи по суті.

Таким чином, прокурор, що здійснює процесуальне представництво інтересів держави, не звільняється від обов`язку у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а отже й для поновлення вказаного строку, визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У поясненні, надісланому після залишення позову без руху прокурор зазначив, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки лише у травні 2024 року дізнався про наявність підстав для застосування представницьких повноважень в результаті перевірки в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Вважає, що тримісячний строк для пред`явлення вказаного позову прокурором розпочався 17.05.2024, з моменту отримання листа Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.05.2025.

У вказаному поясненні прокурор повідомив суд про те, що перевірки щодо дотримання місцевими територіальними громадами законодавства в у сфері поводження з відходами здійснювались окружною прокуратурою впродовж 2022 -2024 років.

Разом тим, зі зміст наданої до позову копії листа окружної прокуратури від 05.06.2024 №54-4612, надісланого Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області, суд встановив, що паспорт місця видалення відходів (сміттєзвалища) Судилківська ОТГ виготовила у 2014 році.

У позовній заяві прокурор вказує, що відповідно до "Програми поводження з твердими побутовими відходами на території Судилківської сільської ради на 2021-2023 роки", затвердженої рішенням сесії № 2 від 24.12.2020, "Програми поводження з твердими побутовими відходами на території Судилківської сільської`ради на 2024- 2026 роки", затвердженої рішенням сесії № 21 від 20.12.2023, які оприлюднені та містяться y вільному доступі на офіційному сайті Судилківської сільської ради, встановлено, що починаючи з 2020 року і по даний час Судилківською ОТГ лише формально плануються заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розташовані паспортизовані сміттєзвалища, в тому числі і на сміттєзвалище, яке знаходиться на відстані 1,2 км від населеного пункту - с. Судилків Шепетівського району.

Водночас, ані у адміністративному позові, ані у поясненнях, надісланих після залишення позову без руху, позивач не вказує причини, які перешкоджали йому розпочати з 2014 року перевірку дотримання Судилківською ОТГ дотримання законодавства в у сфері поводження з відходами, та звернутись до суду з відповідним позовом у строк, визначений КАС України.

З урахуванням приписів статті 122 КАС України, право на представництво в суді інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) виникає у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органом, уповноваженим на здійснення функцій державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, активних дій з метою захисту інтересів держави, адже інше призводить до можливості через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.

За своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Позивач не надав суду докази існування обставин, які перешкоджали йому дізнатись про бездіяльність відповідача з 2014 року.

Тому обчислення тримісячного строку звернення до суду з позовом про оскарження бездіяльності відповідача щодо оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища позивач повинен був дізнатись з 2020 року, а не з надіслання листа територіального органу Державної екологічної інспекції України про надання відповідної інформації.

Отже , керівник прокуратури звернувся до суду з цим позовом з пропуском, строку, встановленого статтею 122 КАС України.

У постанові від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22 Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно з яким у випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.

За змістом частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження..

Отже, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави, якщо: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У позовній заяві прокурор просить визнати протиправною бездіяльність Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища та зобов`язати її виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Стверджує, що відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.-3.2023 №46, уповноваженим органом у цих правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, як орган що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів віднесений державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Разом з тим, за змістом статті 2 цього Закону відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За визначенням частини 1 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно зі статтею 14-2 Земельного кодексу України до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузіземельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а такожюридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства іноземної держави,вимог законодавства про використання таохорону земельщодо:

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні увласністьікористування, в тому числі воренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами,відходами,стічними водами;

додержання режиму використання земельприродно-заповідногота іншого природоохоронного призначення;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

додержання правового режиму використання територій водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

У позовній заяві, визначивши уповноваженим органом у спірних правовідносинах Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, прокурор не вказав які саме повноваження, обсяг яких визначений статтею 14-2 Земельного кодексу України, за своїм змістом передбачають здійснення Інспекцією контролю за оформленням права користування земельною ділянкою, на якій розташоване діюче сміттєзвалище.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України невиконання прокурором, який звертається до суду в інтересах держави, зокрема, вимог щодо обґрунтування наявності у визначеного ним уповноваженого органу відповідних функцій у спірних правовідносинах має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З урахуванням завдань та функцій прокуратури порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 в справі №320/1724/19, від 09.10.2019 в справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 в справі №804/4728/18, від 30.07.2019 в справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 в справі №804/4458/18, від 27.04.2020 в справі №826/10807/16, від 20.05.2020 в справі №580/17/20, підстави для відступу від кого у цій справі відсутні .

За змістом пунктів 7, 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що керівник Шепетівської окружної прокуратури не усунув недоліки позовної заяви, цю позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись пунктами 7, 8 частини 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

визнати неповажними причини пропуску звернення до суду керівника Шепетівської окружної прокуратури.

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Судилківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук