Постанова від 28.05.2025 по справі 520/33070/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 р.Справа № 520/33070/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" та Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.03.25 по справі № 520/33070/23

за позовом Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00111000701 від 22.06.2021 р., відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника податку у сумі 1400244 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% в сумі 350061 грн., згідно п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України (в подальшому ПКУ);

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00113000701 від 22.06.2021 р., відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 26458 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00114000701 від 22.06.2021 р., відповідно до якого встановлено відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 799561,16 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції, визначені п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ та згідно із ст. 120-1 ПКУ, застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 399780,58 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00115000701 від 22.06.2021 р., відповідно до якого зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.2017 р. по 30.09.2020 р. на суму 65895848 грн.;

- скасувати рішення № 00116000701 від 22.06.2021 р., відповідно до якого донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у сумі 20044,56 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 00114000701 від 22.06.2021 р., яким до Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ 00213121) застосовано штрафні (фінансові) санкції, визначені п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ та згідно із ст. 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 50% у сумі 399780 (триста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 58 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ 00213121) сплачений судовий збір у розмірі 4797 (чотири тисячі сімсот дев`яносто сім) грн. 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач та відповідач посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їх думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" залишити без задоволення, а рішення Харківскього окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в частині відмови у позові залишити без змін.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 00111000701 від 22.06.2021 та № 00115000701 від 22.06.2021,колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПКУ), податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 60.1 статті 60 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року (даліПорядок №1204).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1204, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм, податкове повідомлення-рішення, сума грошового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, є рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми грошового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення такого зобов`язання.

Судовим розглядом встанволено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі по справі №520/12550/21 адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 00111000701 від 22.06.2021.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 00113000701 від 22.06.2021.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 00115000701 від 22.06.2021.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 00114000701 від 22.06.2021.

Скасовано рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 00116000701 від 22.06.2021.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 року апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 520/12550/21 змінено в частині мотивів задоволення позову, виклавши його в редакції цієї постанови. У іншій частині - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.10.2023 року по справі № 520/12550/21 задоволено частково касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №520/12550/21, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 520/12550/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 00111000701 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника податку у сумі 1098197,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25% в сумі 274549,25 грн , №00114000701 від 22.06.2021 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу у розмірі 399780,58 грн та №000115000701 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 на суму 65135082,0грн.

В цій частині прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства Завод "Електроважмаш відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року по справі № 520/12550/21 змінено в частині мотивів задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 00111000701 в частині зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника податку у сумі 176353,0 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25% в сумі 44088,25 грн., виклавши його в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року по справі № 520/12550/21 залишено без змін.

Відповідачем, на виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2023 №50535000701, яке містить зменшену суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 65 135 082 грн. ( в частині не проведення позивачем капіталізації фінансових витрат при створенні кваліфікаційного активу у розмірі) та податкове повідомлення-рішення від 05.12.2023 №50435000701 яке містить зменшену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 098 197 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25% в сумі 274549,25 грн. ( в частині не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з надання послуг з гарантійного ремонту продукції власного виробництва), що прийняті за результатами судового оскарження по справі №520/12550/21.

Колегія суддів зазначає, що згідно вказаних норм законодавства первинні податкові повідомлення-рішення № 00111000701 та № 00115000701 від 22.06.2021 вважаються відкликаними, в зв`язку з тим, що рішенням суду по справі №520/12550/21, що набрало законної сили, зменшено суму грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5, який набрав чинності 05 квітня 2021 року (далі - Порядок №5), інтегрована картка платника призначена для оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Метою такого обліку є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. До ІКП вноситься в тому числі інформація щодо початку/продовження адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, під час якої нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. Також до ІКП вноситься інформація про результати адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення і встановлено порядок дій контролюючого органу в залежності від результату відповідного оскарження.

Нарахування грошових зобов`язань, в тому числі за податковим повідомленням-рішенням, є підставою для відображення такої інформації в ІКП, їх облік здійснюється з певними особливостями, а несплата у встановлений законодавством строк грошових зобов`язань після їх узгодження є підставою для формування і направлення податкової вимоги. Та обставина, що згідно з Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (далі - Порядок №610) така вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів, не змінює того, що у справах щодо правомірності податкових вимог предметом доказування є обставини об`єктивної і дійсної наявності у платника податків податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою таким платником у встановлений строк узгоджених грошових зобов`язань, визначених в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями.

Так, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відомості ІКП в обов`язковому порядку мають відповідати реальному стану розрахунків платника податків з бюджетом, в тому числі й щодо суми податкового боргу та підстав його виникнення, предмет доказування у таких справах охоплює фактичні дані, які свідчать про наявність/відсутність у позивача на час формування податкової вимоги узгоджених грошових зобов`язань, не сплачених у встановлений ПК України строк. Відповідно, з`ясуванню підлягають підстави виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача надано до суду витяги з інтегрованої картки платника за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (ПДВ) та 11020100 (податок на прибуток підприємств), згідно яких вбачається, що попередні податкові повідомлення-рішення від 22.06.2021 №00111000701 (форма В1), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1 400 244 грн. та застосовано штрафну (фінанову) санкцію в сумі 350 061 грн., від 22.05.2021 № 00115000701 (П), яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 65 895 848 грн., виключені з обліку ІКП в зв`язку із надходженням судової ухвали по справі №520/12550/21.

Вказані обставини додатково підтверджують факт відсутності порушень прав та законних інтересів платника податків у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відсутність підстав для скасування первинних податкових повідомлень-рішень № 00111000701 та № 00115000701 від 22.06.2021, оскільки останні мають статус відкликаних в силу вимог закону з дня надходження до платника податків податкового повідомлення- рішення, які містять зменшену суму грошового зобов`язання, а наведені позивачем обставини не змінюють статусу вже узгоджених грошових зобов`язань та не є підставою для зупинення процедури примусового стягнення податкового боргу, крім випадку, коли судовим рішенням податкове повідомлення- рішення скасовано.

Стосовно податкових повідомлень рішень податкове повідомлення-рішення № 00113000701 від 22.06.2021 та № 00116000701 від 22.06.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 60.5 статті 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (

Аналогічні норми містяться у підпунктах 3, 4 пункту 1, пунктах 3, 4 розділу V Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень Порядку №1204 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано повністю та у цьому випадку у податкового органу відсутній обов`язок із прийняття нового податкового повідомлення-рішення, а скасоване податкове повідомлення- рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Судова колегія звертає увагу, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Із закінченням процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання набуває статусу узгодженого і в подальшому не може трансформуватися у неузгоджене внаслідок повторного його оскарження в судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 520/12550/21 позов АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано всі податкові повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №520/12550/21 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №00113000701 від 22 червня 2021 року, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 26458,00 грн та рішення №00116000701 від 22 червня 2021 року, відповідно до якого донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20044,56 грн., залишено без змін.

Тобто, оскаржувані у справі №520/33070/23 податкове повідомлення-рішення №00113000701 від 22 червня 2021 року та рішення №00116000701 від 22 червня 2021 року скасовані згідно рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021у справі № 520/12550/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023.

Отже, вищезазначені податкові повідомлення-рішення № 00113000701 від 22.06.2021 та № 00116000701 від 22.06.2021 набули статусу відкликаних, у зв`язку із їх скасуванням за рішенням суду у межах справи № 520/12550/21.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 00113000701 від 22.06.2021 та № 00116000701 від 22.06.2021.

Щодо податкового повідомлення -рішення № 00114000701 від22.06.2021, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судовим розглядом, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (код 00213121), за результатами якої складено акт від 26.05.2021 №177/35-00-07/00213121 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 30.09.2020.

На підставі акту перевірки від 26.05.2021 №177/35-00-07/00213121 прийнято податкові повідомлення-рішення: - за формою «В1» від 22.06.2021 №00111000701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1 400 244 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25% в сумі 350 061 грн; - вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску від 22.06.2021 № 00112000701 на суму 40 0089,12 грн - за формою «В4» від 22.06.2021 № 00113000701, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 26 458 грн; - за формою «ПН» від 22.06.2021 №00114000701, яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 399 780,58 грн за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН в терміни, передбачені ст.201 ПКУ, на суму ПДВ 799561,16 грн; - за формою «П» від 22.06.2021 №00115000701, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 року на суму 65895 848 грн; - рішення від 22.06.2021 №00116000701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким донараховано штрафні санкції у сумі 20 044,56 грн.

Так, відповідно до положень статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

Суд звертає увагу, що для правильного вирішення справи насамперед необхідно встановити чи належить проведення планової виїзної документальної перевірки до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень у відповідній частині, прийнятих згідно із такими висновками.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

З аналізу вищенаведеного вбачається, що законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Так, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Отже, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 виклав правову позицію стосовно того, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Так, у постанові від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

Так, у постановах від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Крім того, під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Як вбачається з матеріалів справи, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено перевірку у період з 24.02.2021 по 19.04.2021, тобто у період, коли дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Факт призначення та проведення перевірки під час дії мораторію відповідачем не спростовувався.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків при проведенні перевірки Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" діяло всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної планової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00114000701 від 22.06.2021 р., яким до Акціонерного товариства «ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» застосовано штрафні (фінансові) санкції, визначені п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ та згідно із ст. 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 50% у сумі 399780грн. 58 коп необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року по справі № 520/33070/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача та відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариство "Завод "Електроважмаш" та Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 520/33070/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 02.06.2025 року