Ухвала від 27.05.2025 по справі 461/560/25

Справа № 461/560/25

Провадження № 2-п/461/24/25

УХВАЛА

27.05.2025 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Александрович М.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/560/25 за позовом

Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»

(79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; ЄДРПОУ: 05506460)

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

проживаючого (зі слів) за адресою: АДРЕСА_2 )

про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2025 року у цивільній справі № 461/560/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», в особі представника Лозинської Олександри Адамівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Заявник вказує, що йому не було відомо про розгляд справи, що підтверджується відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 01.05.2025 Вх. № 13238. Відтак, з урахуванням вказаних обставин відповідач вбачає необхідність у поновлені пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Вказує, що він не виступає індивідуальним споживачем у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Зазначає, що не є споживачем послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго», ніколи не вчиняв будь-яких дій, які свідчать про бажання укласти договір, не підписував заяви-приєднання, не сплачував рахунки за надану послугу, не укладав будь-які договори з ЛМКП «Львівтеплоенерго». Наголошує, що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 , натомість особовий рахунок № НОМЕР_2 знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . За таких обставин, з метою реалізації своїх прав, просить заяву задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа в його електронний кабінет.

Відповідач в судовому засіданні доводи наведені у заяві підтримав та просив таку задовольнити.

Відповідно до ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

II.Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Дослідивши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

26.03.2025 року за результатами розгляду цивільної справи № 461/560/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», в особі представника Лозинської Олександри Адамівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії ухвалено рішення яким позов задоволено. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 в сумі 8833 (вісім тисяч вісімсот тридцять три) гривні 64 копійки, а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження було призначено кілька судових засідань, а саме на 26.02.2025 о 11 год. 00 хв. та 26.03.2025 о 13 год. 30 хв.

Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1)юридичним особам та фізичним особам -підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_5 , з 24.07.2020. Така ж адреса наведена відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення

Згідно матеріалів справи, судові повістки разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача АДРЕСА_5 , однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц та від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

Відповідно до пункту 3 частини сьомоїстатті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що зареєстрований за вищевказаною адресою, оскільки своєю адресою у заяві про перегляд заочного рішення вказує саме АДРЕСА_5 .

Окрім цього, виклики відповідача до суду були здійснені через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб - сайт Галицького районного суду м. Львова).

Відтак, самі по собі твердження відповідача про те, що йому стало відомо про ухвалення заочного рішення у справі №461/560/25, після ознайомлення з матеріалами справи, не може бути належною підставою для поновлення строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення.

Також, як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки усі твердження заявника щодо доказової бази, покладеної в основу заочного рішення суду фактично зводяться лише до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі на предмет їх належності та допустимості.

Крім того, судом оцінювалось питання законодавчо закріпленого обов`язку у відповідача здійснювати оплату за відповідні послуги та перевірялось підставність заявлених вимог, з точки зору доведення відповідними доказами.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що фактично доводи, на які відповідач посилається як на такі, що мають істотне значення для правильного вирішення справи були предметом оцінки суду, що зокрема вбачається із змісту судового рішення.

Крім того, судом безпосередньо у відповідному заочному рішенні зазначено положення чинного законодавства, зокремаЦивільного кодексу України, які судом застосовано для оцінки обґрунтованості заявлених вимог.

Отже, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.260,287,288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повнийтекстрішенняскладено03червня2025року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький