Рішення

від 04.06.2025 по справі 336/614/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/614/25

Провадження №: 2/336/1465/2025

04.06.25

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу ЄУН: 336/614/25 (провадження № 2/336/1465/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_4

про тлумачення заповіту та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

20 січня 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_4 , про тлумачення заповіту та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер йог батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті з померлим були зареєстровані: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_6 (не родич), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (не родич).

ОСОБА_5 на випадок своєї смерті залишив два заповіти. Обидва заповіти чинні.

За заповітом, посвідченим Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області від 28 квітня 2018 року за реєстровим № 400, на земельну ділянку площею 6,0981 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район (нова назва: Пологівський район), Омельницька сільська рада, кадастровий номер: 2323987500:02:001:0101 спадкоємцем є ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 прийняла спадщину за вищезазначеним заповітом та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначену земельну ділянку.

До складу спадкового майна за заповітом, посвідченим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, входить: - земельна ділянка, уточненою площею 10,8255 га (площа згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року - 10,83 га), кадастровий номер: 2323987500:02:001:0066, що розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського (нова назва: Пологівський) району Запорізької області, яка належить спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №163, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, експлікація земельних угідь: рілля - 10,8255 га, що стверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0002605272024 від 22.10.2024.

Вказані в заповітах земельні ділянки належали померлому ОСОБА_5 на праві власності.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, посвідченим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01.

14 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Першої запорізької державної нотаріальної контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області 17 лютого 1993 року серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 05.

Першою запорізькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №188/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом, позивачу було відмовлено у зв`язку у зв`язку з тим, що воля заповідача викладена в заповіті недостатньо чітко, внаслідок чого створюється невизначеність або двозначність у змісті заповіту, що унеможливлює визначити склад спадкового майна за заповітом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30листопада 2024 року №3087/02-31.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки вирішити питання в позасудовому порядку не можливо.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена та передана судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Витребувано від Першої запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 188/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

27 лютого 2025 року до суду від завідувача Першої запорізької державної нотаріальної контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла копія спадкової справи № 188, яка заведена 04 жовтня 2022 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

10 квітня 2025 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що йому відомо про наявність двох заповітів, які складені від імені його батька не на його користь.

Він є спадкоємцем за законом на підставі ст. 1261 ЦК України. Він не є спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині, не є спадкоємцем за заповітом. Він не претендує на спадщину за законом та не подав заяву про прийняття спадщини. Він вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя не надходило.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2025 року закрито підготовче провадження на призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав відзив на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за його відсутності.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Завідувач Першої запорізької державної нотаріальної контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав заяву про розгляду справи за його відсутності.

Представник Виконавчого комітету Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав заяву про розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи щодо заявлених позовних вимог пояснив наступне. 23.01.2009 секретарем виконавчого комітету Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповів ОСОБА_1 , 1993 р.н., державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 064666, площею 10,83 га, виданий Омельницькою сільською радою 14.09.2004.

Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області погоджується з твердженням Позивача, що право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджувальних фактів, а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , входить не державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 064666, площею 10,83 га, виданий Омельницькою сільською радою 14.09.2004, а безпосередньо право власності на земельну ділянку, площею 10,83 га, яка належала спадкодавцю на підставі вищезазначеного державного акту.

Керуючись рішеннями Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 05.08.2015 № 1, Вільнянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 06.08.2015 № 1, Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 05.08.2015 № 01, Новоселівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 05.08.2015 № 1, Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 05.08.2015 № 1 про добровільне об`єднання територіальних громад, відповідно до розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 04.08.2015 № 278 «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень стосовно добровільного об`єднання територіальних громад Преображенської, Вільнянської, Микільської, Новоселівської, Омельницької сільських рад Оріхівського району в Преображенську сільську територіальну громаду Оріхівського району», рішенням Запорізької обласної ради від 27.08.2015 № 1 утворено Преображенську сільську територіальну громаду Оріхівського району Запорізької області з центром у селі Преображенка, об`єднавши територіальні громади села Преображенка, села Васинівка, села Червона Криниця Преображенської сільської ради, села Омельник, села Свобода, села Широке, села Червоний Яр Омельницької сільської ради, села Вільнянка, села Обще, села Василівське Вільнянської сільської ради, села Новоселівка, села Єгорівка Новоселівської сільської ради, села Микільське, села Новосолошине, села Тимошівка Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оріхівського району, Преображенська територіальна громада увійшла до складу Пологівського району.

Преображенська сільська рада Пологівського району Запорізької області є правонаступником Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві ОСОБА_1 , підтримує їх та не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Запорізька область, Оріхівський район, село Панютине, у віці 53 роки, про що 05 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис № 116, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане повторно 17 листопада 2022 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 91 від 13.11.2023 року, яку видав Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

На день смерті з померлим були зареєстровані: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_6 (не родич), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (не родич).

ОСОБА_5 на випадок своєї смерті залишив два заповіти. Обидва заповіти чинні, що підтверджується інформаційними довідками зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), які наявні в матеріалах спадкової справи.

За заповітом, посвідченим Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області від 28 квітня 2018 року за реєстровим № 400, на земельну ділянку площею 6,0981 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район (нова назва: Пологівський район), Омельницька сільська рада, кадастровий номер: 2323987500:02:001:0101 спадкоємцем є ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 прийняла спадщину за вищезазначеним заповітом та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначену земельну ділянку, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

До складу спадкового майна за заповітом, посвідченим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, входить: - земельна ділянка, уточненою площею 10,8255 га (площа згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року - 10,83 га), кадастровий номер: 2323987500:02:001:0066, що розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського (нова назва: Пологівський) району Запорізької області, яка належить спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №163, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, експлікація земельних угідь: рілля - 10,8255 га, що стверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0002605272024 від 22.10.2024.

Вказані в заповітах земельні ділянки належали померлому ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка наявна в матеріалах спадкової справи.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, посвідченим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01.

14 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Першої запорізької державної нотаріальної контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області 17 лютого 1993 року серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 05.

Першою запорізькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №188/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Запорізька область, Оріхівський район, с.Панютине, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70219721 від 04.10.2022.

Спадкоємці за законом на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України є син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідач № 1 по справі); син - гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою, АДРЕСА_2 (позивач по справі); дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (відповідач № 2 по справі). Іншим спадкоємців за законом не має.

Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_4 (третя особа).

Спадкоємців, передбачених ст. 1241 Цивільного кодексу України, немає.

Згідно із проведеною в Україні децентралізацією органів місцевого самоврядування та відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 року №713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» до складу Преображенської сільської об`єднаної територіальної громади Пологівського (стара назва - Оріхівський район) району Запорізької області увійшла Омельницька сільська рада Оріхівського (нова назва - Пологівський район) району Запорізької області.

Після спливу встановленого законом строку, позивач звернувся до Першої запорізької державної нотаріальної контори для подальшого оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, на земельну ділянку, площею 10,8255 га, кадастровий номер: 2323987500:02:001:0066, що розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського (нова назва: Пологівський) району Запорізької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та його державної реєстрації.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом, було відмовлено у зв`язку у зв`язку з тим, що воля заповідача викладена в заповіті недостатньо чітко, внаслідок чого створюється невизначеність або двозначність у змісті заповіту, що унеможливлює визначити склад спадкового майна за заповітом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30листопада 2024 року №3087/02-31.

Згідно із заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, зазначено, що гр. ОСОБА_9 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Панютине Оріхівського району, Запорізької області, на випадок своєї смерті зробив таке заповідальне розпорядження: «Належний мені державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666 площею 10,83 га, виданий Омельницькою сільською радою 14.09.2004 року заповідаю ОСОБА_1 , 1993 року народження.

Вказаний заповіт є чинним, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, який видано Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року - 10,83 га, кадастровий номер: 2323987500:02:001:0066, що розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського (нова назва: Пологівський) району Запорізької області, яка належить спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1613, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, експлікація земельних угідь: рілля - 10,8255 га, що стверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0002605272024 від 22.10.2024.

Ця земельна ділянка належала померлому ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка наявна в матеріалах спадкової справи.

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки воля заповідача викладена у вищевказаному заповіті є недостатньо чіткою внаслідок чого неможливо визначити що саме входить до складу спадкового майна саме по цьому заповіту, так як заповідач на підставі чинного законодавства України має права заповідати належну йому на праві власності земельну ділянку, але ніяк не належний йому державний акт на цю земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1216-1218 ЦК визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

ОСОБА_1 у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька.

Статтею 1256 ЦК України визначено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, є чинним, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2. глави 3 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

Аналогічні правила містяться в п. 1.6 глави 1 розділу III Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Згідно п. 5.1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

Якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись положеннями статті 1254 Цивільного кодексу України (п. 5.2 Порядку).

Неоднозначність відтворення в заповіті волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлена неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин.

Цьому також можуть сприяти і певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача щодо долі спадщини.

Метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.

Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі N 607/11746/17 (провадження N 61-18730св20) зазначено, що "з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності".

Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Метою тлумачення заповіту є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено (постанови Касаційного цивільного суду у складі ВС від 23 вересня 2019 року у справі № 335/4131/18, від 23 лютого 2022 року у справі № 474/454/18 та від 30 липня 2020 року у справі № 378/1160/15-ц) Тлумачення заповіту є інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. У зв`язку із цим наявність пунктуаційних помилок (відсутність деяких розділових знаків, неправильне їх вживання) в тексті заповіту не є підставою для його тлумачення, якщо з його змісту чітко вбачається воля заповідача.

Водночас неточності та помилки в тексті заповіту щодо адреси нерухомого майна, яке передається у спадщину, не можуть бути усунені шляхом тлумачення заповіту відповідно до положень статей 213, 1256 ЦК України (постанова КЦС ВС від 5 грудня 2018 року у справі № 335/9398/16-ц).

Системний аналіз положень статей 213, 1256 ЦК України дає підстави для висновку, що при тлумаченні змісту заповіту не допускається пошук волі заповідача, яка відтворена в тексті самого заповіту, а також не допускається внесення змін у зміст заповіту, який є особистим розпорядженням фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на випадок своєї смерті. Тлумачення заповіту може здійснюватися як при розгляді справи з позовними вимогами про тлумачення заповіту, так і при розгляді справ щодо визнання права на спадкове майно без заявлення таких вимог.

У постановах КЦС ВС від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17 та від 30 вересня 2022 року у справі № 165/3014/20 КЦС ВС виснував, що нікчемний заповіт не підлягає тлумаченню, а відсутність у заповіті кадастрового номера земельної ділянки та неправильне зазначення її цільового призначення не скасовує дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі N 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до статей 177, 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки. Право власності на земельні ділянки як нерухому річ підлягає державній реєстрації.

Згідно зі статтями 11, 328 ЦК України, статті 81 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку громадяни набувають на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) тощо.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Таким чином, право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджуючих фактів (правочинів, адміністративних актів тощо), а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав.

Такий правовий висновок висловлений і в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 р. у справі N 467/356/19 (провадження N 61-8685св), від 30 вересня 2022 р. N 165/3014/20 (провадження N 61-16258св21).

Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивач успадкує земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

За своїм змістом намір (волевиявлення) спадкодавця був спрямований на те, щоб залишити позивачу у спадок земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у заповідача на момент складання заповіту було право, посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин суд вважає, що слід розтлумачити зміст заповіту, складеного заповідачем ОСОБА_5 23 січня 2009 року, на користь ОСОБА_1 .

Право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджувальних фактів (правочинів, адміністративних актів тощо), а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не скасовує дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивач успадкує земельну ділянку.

Відповідно до першого рівня тлумачення, зважаючи на загальноприйняте у сфері земельних правовідносин значення терміна «земельний пай» та встановлення судами, що внаслідок реалізації за життя свого права на земельну частку (пай) спадкодавець оформив право на дві земельні ділянки, можна дійти висновку, що спадкодавець розпорядився земельними ділянками на випадок своєї смерті, назвавши їх у заповіті як «земельний пай». Такого ж висновку можна дійти, порівнюючи різні частини заповіту як між собою, так і зі змістом заповіту загалом. Зі змісту заповітів очевидно, що спадкодавець, батько позивача, за життя чітко розділив спадкову масу та визначив осіб, які спадкують за заповітами та які саме земельні ділянки.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України у разі спадкування права та обов`язки спадкодавця переходять до спадкоємців.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті-

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді справи встановлено коло спадкоємців.

Згідно із звітом про експертну грошову оцінку (у стислій формі) та висновку про ринкову вартість земельної ділянки, складеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 16 грудня 2024 року ринкова вартість земельної ділянки площеют10,8255 га, кадастровий номер: 2323987500:02:001:0066, що розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського (нова назва: Пологівський) району Запорізької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва складає 206262 грн. 00 коп.

Згідно з приписами ст. 30 ЦПК України та відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9- 22 змінив територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області на Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Згідно із ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Так, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд встановив, що спадкодавець ОСОБА_5 на час смерті мав право власності на земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області 14 вересня 2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1613, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0002605272024 від 22.10.2024 кадастровий номер земельної ділянки: 2323987500:02:001:0066, яка розташована за території Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, експлікація земельних угідь - рілля, площа земельної ділянки - 10,8255 га.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом порушує право позивача на спадкування та набуття права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, за захистом якого він змушений звернутись до суду, адже в позасудовому порядку його захистити не можливо.

Згідно зі статтею 392 ЦК України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 16 ЦК передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Суд встановив, що спір виник в зв`язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай), свідчить про те, що право власності не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 064666.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про тлумачення заповіту та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_4 про тлумачення заповіту та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Тлумачити зміст заповіту ОСОБА_5 , який посвідчено секретарем виконавчого комітету Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, зареєстрованого 14 квітня 2009 року у Спадковому реєстрі за номером 46752585, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , земельну ділянку площею 10,8255 га, кадастровий номер 2323987500:02:001:0066, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №064666, виданим Омельницькою сільською радою від 14 вересня 2004 року, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1613.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею10,8255 га, кадастровий номер 2323987500:02:001:0066, яка розташована на території Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області (нині Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області), цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП №064666, виданого Омельницькою сільською радою від 14 вересня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1613, належала ОСОБА_5 , в порядку спадкування за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 23 січня 2009 року за реєстровим № 01, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Омельник Пологівського району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 02884115, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3,

Виконавчий комітет Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 26403862, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, с. Преображенська, вул. Преображенська, буд. 3,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Дата складання повного судового рішення 04 червня 2025 року.

Суддя: