Ухвала від 03.06.2025 по справі 916/3858/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

03 червня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3858/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Пустовий В.С.,

від Фонду державного майна України: не з`явився

від Акціонерного товариства Укртелеком: не з`явився

від Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області: не з`явився

від Болградської міської ради Одеської області: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртелеком

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 року, суддя в І інстанції Петренко Н.Д., повний текст якого складено 10.03.2025, в м. Одесі

у справі №916/3858/24

за позовом: виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України

до відповідачів:

1.Акціонерного товариства Укртелеком;

2.Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області;

3.Болградської міської ради Одеської області

про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та повернення державі захисної споруди цивільного захисту

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року виконувач обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства Укртелеком, Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області, Болградської міської ради Одеської області, в якій просив суд:

- усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ № 57581 площею 42 кв.м. шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області від 15.04.2004 № 177 Об отмене решения горисполкома от 18.03.2004 г №119 и выдаче свидетельства на право собственности на недвижимое имущество, расположенное в г. Болграде по ул. Инзовской, 189-191(мовою оригіналу);

- усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ № 57581 площею 42 кв.м. шляхом визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Інзовська, 191, у м. Болграді Одеської області, видане 21.04.2004 Болградською міською радою Одеської області;

- усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ № 57581 площею 42 кв.м. шляхом зобов?язання Акціонерне товариства Укртелеком повернути приміщення протирадіаційного укриття № 57581 площею 42 кв.м, що розташоване по вул. Інзовська, 191 у м. Болграді Одеської області, державі в особі Фонду державного майна України.

Позовні вимоги, із посиланнями, зокрема, на положення ст. ст.1, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", обґрунтовані порушенням інтересів держави в частині збереження та використання захисних споруд цивільного захисту населення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі №916/3858/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Усунуто перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ №57581 площею 42 кв.м. шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області від 15.04.2004 № 177 "Про скасування рішення міськвиконкому від 18.03.2004 р. № 119 та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розташоване у м. Болграді по вул. Інзовській, 189-191". Усунуто перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ №57581 площею 42 кв.м. шляхом визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Інзовська, 191, у м. Болграді Одеської області, видане 21.04.2004 Болградською міською радою Одеської області. Усунуто перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту ПРУ № 57581 площею 42 кв.м. шляхом зобов`язання акціонерне товариства Укртелеком повернути приміщення протирадіаційного укриття № 57581 площею 42 кв.м, що розташоване по вул. Інзовська, 191 у м. Болграді Одеської області, державі в особі Фонду державного майна України. Стягнуто в рівних частках з Акціонерного товариства Укртелеком, Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області, Болградської міської ради Одеської області на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 22 349,94 грн.

Обгрунтовуючи рішення, суд зазначив, що спірне майно - захисна споруда цивільного захисту №57581 належить до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом. Тому, у зв`язку з протиправною реєстрацією спірне нерухоме майно вибуло з державної власності, а отже, це є правовою підставою для визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на спірне нерухоме майно.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Укртелеком, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі №916/3858/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на момент винесення рішення виконавчим комітетом, видачі свідоцтва про право власності (в 2004 році) не була проведена Фондом інвентаризація майна АТ «Укртелеком», були відсутні будь-які документи про спірну споруду, а саме її місцезнаходження, площу та вартість, як окремого об`єкту нерухомого майна; спірна захисна споруда не належала та не належить до сфери управління Фонду, у прокурора відсутні матеріально-правові підстави заявляти про порушення права власності та відсутні підстави для звернення до суду із заявленими позовними вимогами; задоволення позовних вимог не може вважатися виправданим, а втручання держави в право власності Апелянта пропорційним, оскільки позбавляють Апелянта права власності на приміщення, що використовуються для захисту працівників чергових змін об`єктів електронних комунікацій АТ «Укртелеком», які продовжують свою діяльність із обслуговування об`єктів телекомунікацій в особливий період.

Вказує, що документів що дане укриття прийнято в експлуатацію в установленому законом порядку немає, висновки про ввід укриття в експлуатацію Суд робить виходячи із вторинних документів. Також Апелянт вважає безпідставним покладання на нього обов`язку із забезпечення повноти і достовірної інформації щодо спірного об`єкта нерухомого майна, оскільки у АТ "Укртелеком", відсутні первинні документи щодо введення в експлуатацію даного укриття. Оскільки власником укриття зазначений - Районний вузол звязку Міністерсства звязку СРСР - у АТ "Укртелеком", відсутні первинні документи щодо введення в експлуатацію даного укриття. Також помилковим є висновок суду стосовно того, що спірна захисна споруда є самостійним об`єктом нерухомого майна. Судом І інстанції не було застосовано наслідків пропущення строків позовної давності, заявленої Апелянтом.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртелеком на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі №916/3858/24; призначено справу №916/3858/24 до розгляду на 03.06.2025 о 12:30.

02.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №918/938/23 та у справі №922/264/24 у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 26.02.2025 у справі №918/938/23 виснував, що наразі у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду існує неоднозначний підхід до застосування статей 256, 256, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України у спорах, пов`язаних із поверненням протирадіаційних укриттів з приватної у державну чи комунальну власність, що не відповідає вимогам єдності судової практики.

Стосовно справи №922/264/24 заявник зазначив, що у цій справі колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов.

В судовому засіданні 03.06.2025 представник прокурора заперечував проти задоволення клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку до їх електронних кабінетів ухвали про відкриття апеляційного провадження, при цьому 02.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшла заява, в якій останній просить слухати справу за відсутністю представника останнього.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши предмет та підстави позову прокурора, текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, клопотання відповідача, судова колегія дійшла висновку про необхідність його задоволення та зупинення апеляційного провадження у справі, з огляду на наступне.

Здійснивши опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Південно-західний апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 передано справу №918/938/23 за позовом заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунівсервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна в частині та повернення протирадіаційного укриття у комунальну власність на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з тим, що зроблений апеляційним судом висновок у вказаній справі про те, що заявлена прокурором вимога є вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), а тому на неї поширюється загальна позовна давність тривалістю 3 роки повністю відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2024 у цій справі, а також у постанові від 11.09.2024 у справі №906/1052/22.

Водночас у низці інших постанов, а саме: від 08.11.2023 у справі №918/1141/22, від 12.06.2024 у справі №918/744/23, від 27.11.2024 у справі №922/221/24, від 11.12.2024 у справі №927/1089/23, від 16.01.2025 у справі №922/660/24 та від 29.01.2025 у справі №927/1128/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що вимога про повернення у державну чи комунальну власність протирадіаційних укриттів, які в процесі приватизації (корпоратизації) були зареєстровані за особами приватного права за наявності чіткої заборони щодо відчуження таких об`єктів є негаторною вимогою, виходячи з того, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади у подібних правовідносинах слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Касаційний господарський суд також виснував, що приписи про застосування позовної давності на спірні правовідносини не поширюються, адже негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема, і шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном.

З огляду на це, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 26.02.2025 у справі №918/938/23 виснував, що наразі у Касаційному господарському суді існує неоднозначний підхід до застосування статей 256, 256, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України у спорах, пов`язаних із поверненням протирадіаційних укриттів з приватної у державну чи комунальну власність, що не відповідає вимогам єдності судової практики.

Таким чином, суд касаційної інстанції при розгляді справи №918/938/23 не погоджується із висновком, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №918/938/23 та від 11.09.2024 у справі №906/1052/22 (застосування статей 387, 391 Цивільного кодексу України щодо правової кваліфікації заявленого прокурором позову як віндикаційного) та з метою формування єдиної правозастосовчої практики вважає необхідним відступити від них, підтримавши інші наявні висновки, що викладені у постановах від 08.11.2023 у справі №918/1141/22, від 12.06.2024 у справі №918/744/23, від 27.11.2024 у справі №922/221/24, від 11.12.2024 у справі №927/1089/23, від 16.01.2025 у справі №922/660/24 та від 29.01.2025 у справі №927/1128/23.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах №916/3858/24 та №918/938/23 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №918/938/23 (зокрема, щодо застосування статей 256, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України в контексті визначення правової природи вимоги про повернення у державну/комунальну власність протирадіаційного укриття, яке в процесі приватизації (корпоратизації) було зареєстровано за особами приватного права за наявності чіткої заборони щодо відчуження такого об`єкта, а саме: чи є вона негаторною вимогою, на яку не поширюється позовна давність, або є віндикаційною вимогою, на яку поширюється загальна позовна давність тривалістю 3 роки) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у справі №916/3858/24, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" та зупинення апеляційного провадження у справі №916/3858/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №918/938/23.

Даний висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування статей 256, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України в контексті визначення правової природи вимоги про повернення у державну/комунальну власність протирадіаційного укриття, яке в процесі приватизації (корпоратизації) було зареєстровано за особами приватного права за наявності чіткої заборони щодо відчуження такого об`єкта, повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього про зупинення касаційного провадження, зокрема, від 10.03.2025 у справі №922/2484/24 та від 13.03.2025 у справі №927/412/24, в межах яких також вирішуються спори між прокурором та Акціонерним товариством "Укртелеком" щодо повернення у державну власність споруд цивільного захисту (протирадіаційних укриттів).

Щодо клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» про зупинення провадження у справі до закінчення справи №922/264/24 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Підставою передачі справи №922/264/24 визначено необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов. На думку колегії суддів, у разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне володіння (інша особа зареєструвала на своє ім`я право в державному реєстрі прав на нерухомість), для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, тому задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного значення, на яких розташовані пам`ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду, речово-правовому характеру віндикаційного позову, та призводить до ефективного захисту прав власника, адже гарантуватиме особі повне відновлення порушеного права, відновить володіння позивачем його майном.

Колегією суддів встановлено, що предметом розгляду справи №922/264/24, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, є вирішення питання щодо належності та ефективності обраного способу захисту, з урахуванням правового регулювання відносин щодо земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, тобто правовідносини у вказаній справі та їх правове регулювання суттєво відрізняються від правовідносин у даній справі, та не є подібними, у зв`язку з чим судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» в цій частині.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства Укртелеком про зупинення провадження у справі №916/3858/24 задовольнити частково.

Зупинити провадження у справі №916/3858/24 до перегляду судового рішення у справі №918/938/23 у подібних правовідносинах у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зобов`язати сторони повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.06.2025.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська