Ухвала від 04.06.2025 по справі 405/6509/23

УХВАЛА

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 405/6509/23

провадження № 61-6964ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Кіровоградської обласної ради, Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (далі - КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня»), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної ради № 173-гр від 25 липня 2023 року «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня Кіровоградської обласної ради з 26 липня 2023 року у зв`язку з закінченням строку дії трудової угоди (частина перша статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);

- визнати протиправним та скасувати винесений на підставі розпорядження наказ № 76/к від 26 липня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки директора з 26 липня 2023 року в зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди, п.2 ст. 36 КЗпП України»;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня»;

- стягнути з Кіровоградської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 1 098,36 грн у день від дня звільнення 26 липня 2023 року до дати постановлення рішення в справі без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

- стягнути з Кіровоградської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» про визнання протиправним і скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано:

1) розпорядження Голови Кіровоградської обласної ради № 173-гр від 25 липня

2023 року «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради» в частині звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» 26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України);

2) наказ КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» № 76/к від 26 липня

2023 року «Про звільнення», яким ОСОБА_1 виконуючого обов`язки директора КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» звільнено з роботи

26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди, пункт 2 статті 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня».

Стягнуто з КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» на користь

ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів у розмірі 371 550,50 грн.

Стягнуто з Кіровоградської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

Стягнуто з Кіровоградської обласної ради, КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, по 1 073,60 грн з кожного, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн по 4 000,00 грн з кожного.

Стягнуто з Кіровоградської обласної ради, КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» у дохід держави судовий збір у розмірі 2 641,90 грн по 1 320,95 грн

з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року апеляційні скарги Кіровоградської обласної ради та КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» задоволено.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2024 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» про визнання протиправним і скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 831,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 831,20 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 073,60 грн.

Компенсовано Кіровоградській обласній раді за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 723,25 грн.

Компенсовано КП «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 723,25 грн.

30 травня року 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року (надійшла до суду 02 червня 2025 року),

у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявником заявлено клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали складений 02 травня 2025 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 02 червня 2025 року (понеділок).

Оскільки касаційна скарга була подана до Верховного Суду 30 травня 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Виходячи з норм закону України, заявник як позивач у цій категорії справ звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про визнання наказів про звільнення протиправними та їх скасування, про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди заявник не звільнений, тому за вказану позовну вимогу заявнику необхідно сплатити судовий збір.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2023 році.

Враховуючи викладене, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди заявнику необхідно сплатити судовий збір, оскільки за таку позовну вимогу позивачі у трудових спорах не звільняються від сплати судового збору, оскільки, як вже було зазначено, позивач звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про визнання наказів протиправними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Отже, заявнику сплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, а саме:

1) Судовий збір за позовну заяву майнового характеру (стягнення моральної шкоди) - 1 073,60 грн (10 000,00*1%=100,00 грн, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому мінімальний судовий збір складає 1 073,60 грн);

2) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 2 147,20 грн (1 073,60*200%=2 147,20).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі, або документи, що підтверджують звільнення особи від сплати судового збору.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць