Рішення від 04.06.2025 по справі 640/2074/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 рокуСправа №640/2074/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Рябчук О.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач-1), Головне управління ДПС у м. Києві (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

06.02.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві:

податкове повідомлення-рішення № 0013354208 від 19.11.2018 р. на суму грошового зобов`язання +276638,78 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 207466,90 грн;

податкове повідомлення-рішення № 0013364208 від 19.11.2018 р. на суму грошового зобов`язання +18903,68 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 14176,93 грн;

податкове повідомлення-рішення № 0013374208 від 19.11.2018 р. на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510,00 грн;

податкове повідомлення - рішення №00000671402 від 21.01.2019 р. на суму 143333 грн - основного зобов`язання та 71667 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (Код ЄДРПОУ 39277523, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова буд. 3, корпус 37) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ: 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати в сумі 10991 грн. та витрати на надання професійної правової допомоги, в розмірі, передбаченим ст. 134 КАС України.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (далі - ТОВ «МТП») з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 дійшов хибних висновків про порушення позивачем п. 189.3, ст. 189, п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3, ст. 192 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 351989 грн., пп.168.1.1, п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст 167, п. 171.2 «а» ст. 171 ПК України, внаслідок чого занижено суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 276638,77 грн., п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, внаслідок чого занижено військового збору до бюджету у сумі 18903,69 грн., п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176, ст. 119 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом №4 Мінфіну України від 13.01.2015 року, щодо подання не в повному обсязі звіту за період з 1 кв. 2016 по 2 кв. 2018. Так позивачем наголошується, що ТОВ «МТП» в березні 2016 р. відповідно до первинних документів, а саме Актів наданих послуг, склало зменьшуючий Розрахунок коригування та направило його для реєстрації одержувачу (покупцю) послуг TOB «ТНТК» (ІПН 382113305641) на загальну суму ПДВ 966666,66 грн. ТОВ «ТНТК» одержало й своєчасно зареєструвало всі одержані корегування. Таким чином, згідно п.192.3 ст. 192 ПКУ ТОВ «МТП» має право зменшити суму податкових зобов`язань після реєстрації в ЄРПН Розрахунку коригування до податкової накладної, а оскільки ТОВ «ТНТК» своєчасно та в повному обсязі зареєструвало всі зменшуючи Розрахунки коригувань, позивачем було занесено всі зареєстровані Розрахунки коригувань в Таблицю 1 Д1 в рядку контрагентів на загальну суму ПДВ 966 666,66 грн., таким чином податкові зобов`язання не були занижені і податок на додану вартість сплачено в повному обсязі. Щодо інших порушень, позивачем нагоолошено, що чинне законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів - об`єктів рухомого майна, при цьому, ціна продажу автомобілів ТОВ «МТП» була вищою, ніж ціна їхньої купівлі, а також їх балансової (залишкової) вартості. Крім того, позивам наголошено, що при продажі транспортних засобів фізичним особам, ТОВ «МТП» не виступало в ролі податкового агента по відношенню до покупців автомобілів, оскільки не нараховувало та не сплачувало ніяких доходів на користь вказаних фізичних осіб, у тому числу у вигляді додаткових благ. З урахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208 та від 21.01.2019 року №00000671402 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2019 року адміністративну справу №640/2074/19 передано на розгляд судді Григоровичу П.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 року було відкрито провадження у справі №640/2074/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

12.03.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про розгля справи №640/2074/19 з проведенням судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2019 року було залишено без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та проведенням судового засідання.

25.03.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для наданян правової допомоги та стягнути з відповідача вказані судові витрати.

26.03.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управлінням ДФС у м. Києві надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. Так, підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МТП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, результати якої оформлено актом перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/39277523. Так, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «МТП» здійснено продаж чотирьох автомобілів на загальну суму 950000,00 грн. з ПДВ за ціною нижче середньоринкової вартості. Акт експертної оцінки рухомого майна, що можуть вплинути на кінцеву вартість транспортного засобу до перевірки не надано. Під час перевірки зроблено аналіз середньоринкової вартості марок вказаних транспортних засобів та встановлено, що зазначені фізичні особи отримали дохід як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) транспортних засобів. Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, позивачем із суми знижки фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не утримано та до бюджету не сплачено. Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «МТП» в порушення вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України подано податкові розрахунки по Формі №1ДФ з недостовірними відомостями, внаслідок не відображення у податковому розрахунку за Формою № 1ДФ доходів фізичним особам. Також, в ході проведення перевірки встановлено, що Товариством в березні 2016 року до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов`язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641). Згідно пояснень Товариства, в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «МТМ», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн. Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «МТП» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов`язань, чим занижено податкові зобов`язання за березень 2016 року на суму 143333,33 грн.

29.03.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім було зазначено, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено ніяких доводів, що відрізнялись би від доводів, викладених в акті перевірки та відповідях контролюючого органу, наданих на скарги позивача, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням законодавства, є протиправними та мають бути скасовані з врахуванням обставин, викладених в позовній заяві.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-ІХ, матеріали адміністративної справи №640/2074/19 скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10 лютого 2025 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №640/2074/19.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року, прийнято матеріали справи №640/2074/19 та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 10.03.2025 року за наявними у справі матеріалами.

Крім того, вказаною ухвалою суду було залучено до участі у справі у якості відповідача-2: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011)

26.02.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, який є аналогічним за своїм змістом відзиву на позовну заяву, що було подано відповідачем-1 26.03.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва.

03.03.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив зі змістом, що є тотожним відповіді на відзив, яка була подана останнім 29.03.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" (код ЄДРПОУ 33718185) є юридичною особою зареєстрованою 01.07.2014року, про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 067 102 0000 020502, а також 02.07.2014 року взято на облік як платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, Центральна ДПІ та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, згідно наказу ГУ ДФС №13999 від 14.09.2018р.та на підставі направлень від 26.09.2018 №1569/26-15-14-02-03, №2701/26-15-14-06-05, №188/26-15-42-08 та №6072/26-15-14-09 була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" (код ЄДРПОУ 33718185) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185, відповідно до висновків якого, встановлено порушення ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ":

1) п. 189.3, ст. 189 п.п. 192.1.1., п. 192.1., п. 192.3, ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 351 989 грн. в тому числі по періодам: березень 2016 суму - 143 333 грн.; грудень 2016 року - 123 738 грн.; січень 2016 року - 24 759 грн.; лютий 2017 року - 60 159 грн.

2) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб у 2016-2018 роках, у сумі 276 638,77 грн.. у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 59,22 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 341,66 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 243,84 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 195 684-33 1-рн.; за І кв. 2017 у сумі -79 381,11 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 265,87 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 238,94 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 156,61 грн.; за І кв. 2018 у сумі - 109.70 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі -157,48 грн.;

- п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.п.«б» п.176.2 ст.176, ст. 119 Податкового кодексу та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом наказом № 4 Мінфіну України від 13.01.2015 року, щодо подання не в повному обсязі звіту за період з 1 кв. 2016 по 2 кв. 2018, у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 269,78 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 1 556,45 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 1 110,83 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 468,59 грн.; за 1 кв. 2017 у сумі -673,24 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 1 211,20 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 1 088,50 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 713,45 грн.; за 1 кв. 2018 у сумі - 499,76 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі - 717,40 грн.;

- у звіті за ф. 1-ДФ за період 4 кв. 2016 року не відображена сума доходу нарахованого на користь фізичнних осіб: ОСОБА_1 у сумі - 130 675,64 грн., ОСОБА_2 у сумі - 337 937,23 грн., ОСОБА_3 у сумі - 422 371,00 грн.;

- у звіті за ф. 1-ДФ за період 4 кв. 2016 року не відображена сума доходу нарахованого на користь фізичної особи ОСОБА_4 у сумі - 360 952,50 грн.

3) пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 з урахуванням пп.168.4.4. п.168.4 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами, внаслідок чого встановлено заниження військового збору до бюджету у 2016-2018 роках у сумі 18 903,69 грн. у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 4,05 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 23,35 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 16,66 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 13 371,79 грн.; за 1 кв. 2017 у сумі -5 424,39 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 18,17 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 16,33 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 10,70 грн.; за 1 кв. 2018 у сумі -7,50 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі -10,76 грн.

Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено, що ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" здійснено продаж чотирьох легкових автомобілів на загальну суму 950000,00 грн. з ПДВ, згідно з відповідними договорами купівлі-продажу транспортних засобів. В акті перевірки зазначено, що різниця між середньоринковою вартістю та вартістю реалізації автомобілів складає 1251936,67 грн, отже, підприємством занижено податкові зобов`язання на суму 208656 грн (в тому числі по періодам: грудень 2016 року - 148497 грн, лютий 2017 року - 60159 грн). Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ^ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми доходу (додаткового блага - суми знижки), утвореного при продажу ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» автомобілів: TOYOTA CAMRY фізичній особі ОСОБА_1 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_2 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_5 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_6 . До перевірки надано договори купівлі-продажу транспортних засобів: ТОYОТА CAMRY - договір №8041/2016/229877 від 07.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 220 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1242/2016/233301 від 08.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 270 000,00грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1242/2016/233308 від 08.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 225 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1249/2017/337472 від 18.02.2017, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 235000 гривень. Відповідно до «Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, та згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.10.2018 № 3805- 05/44515-03 встановлено, що середньо ринкова вартість автомобілів складає: TOYOTA CAMRY 350 675,64 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 607 937,23 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 647 371,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 595 952,28 грн. Вартість, за якою вчинено продаж автомобілів складає: TOYOTA CAMRY - 220 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 -270 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 225 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 235 000,00 грн. Отже, зазначені автомобілі продано фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 за ціною нижче середньо ринкової вартості. Акт експертної оцінки рухомого майна, що можуть вплинути на кінцеву вартість транспортного засобу до перевірки не надані. Перевіркою зроблений аналіз сєредньоринкової вартості зазначених марок транспортних засобів та встановлено, що зазначені фізичні особи отрималт дохід як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) транспортних засобів. Різниця між ціною продажу та середньо ринковою вартістю (сума знижки) становить 1251936,37 грн. Податок на доходи фізичних осіб ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» із суми знижки фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не утримано та до бюджету не сплачено. Крім того, враховуючи вищевикладене ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ», порушено вимоги пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 18903,68 гривень. Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» в порушення вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України понадо податкові розрахунки по формі №1ДФ з недостовірними відомостями, внаслідок не відображення у податковому розрахунку за формою №1ДФ доходів фізичними особами.Також згідно з висновками акта перевірки, на порушення п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України, ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 208656 грн (в тому числі по періодам: грудень 2016 року - 148497 грн, лютий 2017 року 60159 гривень). В ході проведення перевірки встановлено, що Товариством в березні 2016 року до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов`язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641). Згідно пояснень Товариства, в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «Модальні транспортні перевезення», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн. Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «Модальні транспортні перевезення» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов`язань, чим занижено податкові зобов`язання за березень 2016 року на суму 143333,33 гривень.

05.11.2018 року ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» були надані до ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185 (вих.№43/10-18), проте листом ГУ ДФС у м. Києві №102064/10/26-15-1402-03 від 14.11.2018 було повідомлено, що висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185, ГУ ДФС у м. Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013364208 від 19.11.2018 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 484105,68 грн, з яких за податковим зобов`язанням 276638,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 207466,90 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013354208 від 19.11.2018 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 33080,61 грн, з яких за податковим зобов`язанням 18903,68 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 14176,93 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0013374208 від 19.11.2018 року, яким до ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,0 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00014511402 від 19.11.2018, року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 527984,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 351989,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 175995,00 грн.

22.11.2018 року ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» було направлено на адресу ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208, №00014511402, винесені на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185 (вих. №49/11-18), проте рішенням ДФС України №1876/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року було частково задоволено вказану скаргу та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018р. №00014511402 в частині 208656 грн податку на додану вартість та 104328 гривень штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 №0013354208, №0013364208, №0013374208 залишено без змін.

На підставі рішення ДФС України №1876/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00000671402 від 21.01.2019 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 215000,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 143333,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 71667,00 грн.

Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208 та від 21.01.2019 року №00000671402 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів 173.1, 173.2 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об`єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 173.3 статті 173 ПК України передбачено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Підпунктом 14.1.80 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Отже, податковим агентом є юридична особа або підприємець (самозайнята особа), які зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також вести податковий облік та подавати податкову звітність. Це означає, що за статусом податковий агент прирівнюється до платника податку і має ті ж самі права та обов`язки.

Платник податків набуває статусу податкового агенту у всіх випадках, коли виплачує фізичній особі дохід (купує товар, замовляє послугу, виплачує заробітну плату) у грошовій формі (готівковій або безготівковій) або не грошовій формі (наприклад, бартер). Він зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за рахунок фізичної особи, використовуючи одну із визначених розділом IV ПК України ставок податку залежно від виду виплачуваного доходу.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Підпунктом «е» зазначеного вище підпункту передбачено, що до доходу у вигляді додаткового блага слід відносити вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Окрім цього, підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства у сукупності, суд дійшов висновку, що юридична особа, продаючи фізичній особі товари (роботи, послуги) за індивідуальною знижкою, надає цій особі таким чином додаткове благо, яке повинно включатися до загального місячного оподатковуваного доходу такої особи та, відповідно, з цих сум необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України також визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Отже, індивідуальна знижка на товар є додатковим благом, який має включатися до оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися (мають утримуватися та сплачуватися податки та збори). Зважаючи на обов`язок юридичної особи нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті (наданні) будь-якого виду доходів, який надається фізичній особі, такий обов`язок розповсюджується на юридичну особу і у випадку наданні індивідуальної знижки фізичній особі при продажу товарів.

Тобто, у випадку надання юридичною особою додаткового блага у вигляді індивідуальної знижки на товари фізичній особі, юридична особа набуває статусу податкового агента (продавця) по відношенню до фізичної особи (покупця). Відповідно, у юридичної особи виникає обов`язок протягом трьох днів з дня вчинення операції з індивідуальною знижкою нарахувати та сплатити від імені фізичної особи, якій надано індивідуальну знижку, податок на доходи фізичних осіб.

Аналогічна ситуація стосується також нарахування та сплати військового збору, який нараховується та сплачується за правилами, які встановлені для податку на доходи фізичних осіб, та має аналогічні об`єкта та базу оподаткування.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

На виконання вимог пункту 173.1 статті 173 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - Порядок №403), який встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб

Пунктами 3, 4 Порядку № 403 передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни транспортних засобів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових транспортних засобів та не може бути меншим ніж 4.

За правилами пункту 12 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Так судом встановлено, що на умовах договору купівлі-продажу транспортного засобу №1249/2017/337472 від 18.02.2017 року, укладеного ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець), сторони дійшли згоди, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 150, колір сірий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 за ціною 235000,00 грн.

На умовах договору купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2016/233301 від 08.12.2016 року, укладеного ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_4 (Покупець), сторони дійшли згоди, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 150, колір сірий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 за ціною 270000,00 грн.

На умовах договору купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2016/233308 від 08.12.2016 року, укладеного ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_3 (Покупець), сторони дійшли згоди, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 150, колір сірий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 за ціною 225000,00 грн.

На умовах договору купівлі-продажу транспортного засобу №8041/2016/229877 від 07.12.2016 року, укладеного ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець), сторони дійшли згоди, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки TOYOTA, модель CAMRY , колір чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 за ціною 220000,00 грн.

При цьому, відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів №90 первісна вартість TOYOTA CAMRY 2,5L Luх ( НОМЕР_13 ) становить 130225,05 грн., відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів №85 первісна вартість TOYOTA LAND CRUISER 150 4,0L 5АТ ( НОМЕР_14 ) становить 249765,19 грн., відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів №84 первісна вартість TOYOTA LAND CRUISER 150 3,0L 5АТ ( НОМЕР_15 ) становить 215362,63 грн., відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів №83 первісна вартість TOYOTA LAND CRUISER 150 3,0L 5АТ Luх ( НОМЕР_3 ) становить 215362,63 грн..

Також відповідно до довідки ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» від 22.11.2018року №48/11-18 про залишкову вартість автомобілів (строк користування 60 місяців):

-TOYOTA CAMRY 2,5L Luх ( НОМЕР_13 ) знос 34186,75 грн, ремонт 75000 грн., на 01.10.2016 р. залишкова вартість 171038,30 грн;

-TOYOTA LAND CRUISER 150 4,0L 5АТ ( НОМЕР_14 ) - знос 57563,73 грн, на 01.10.2016 р. залишкова вартість 158325,05 грн.;

- TOYOTA LAND CRUISER 150 3,0L 5АТ ( НОМЕР_15 ) знос 61162,02 грн., на 01.01.2017 р. залишкова вартість 154726,76 грн.;

-TOYOTA LAND CRUISER 150 3,0L 5АТ Luх ( НОМЕР_3 ) знос 66737,80 грн., на 01.10.2017 р. залишкова вартість 183553,54 грн.

Так контролюючим органом зазначається, що відповідно до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, та згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.10.2018 № 3805-05/44515-03 встановлено, що середньоринкова вартість автомобілів складає: TOYOTA CAMRY - 350675,64 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 607937,23 грн; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 647371,00 грн; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 595952,28 грн.

При цьому, судом наголошується, що із зазначеного документа не вбачається, чи була розрахована середньоринкова вартість легкових автомобілів з урахуванням їхнього технічного стану та пробігу.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем-1 всупереч вимог ПК України не обґрунтовано, за яким методом ним визначено середньоринкову вартість легкових автомобілів, реалізованих позивачем фізичним особам.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі № 826/15481/18.

Також судом беруться й до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі №826/15481/18, відповідно до яких аналіз положень підпунктів 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, абзацу 2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статті 165 Податкового кодексу України доводить, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке Товариство не є податковим агентом.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208, винесені ГУ ДФС у м. Києві є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2019 року №00000671402, то суд наголошує на наступному.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» в березні 2016 року до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов`язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641).

Згідно пояснень ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ», в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «Модальні транспортні перевезення», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов`язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн.

Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «Модальні транспортні перевезення» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов`язань, чим занижено податкові зобов`язання за березень 2016 року на суму 143333,33 грн.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові їокументи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого кладається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.8 п.3 та п.п.3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 21 від 28.01.2016 р. коригування податкових зобов`язань відображається у рядках 7 та 8 Декларації з ПДВ. При заповненні рядка 7 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або (Д7) (додаток 7).

Д1 заповнюється на підставі Розрахунку коригування до Податкової накладної в відомостях про контрагента. Надається Д1 у випадках, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України

В Таблицю 1 Додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ по кожному контрагенту заносяться за звітний період коригування будь-яких операцій з постачання товарів чи послуг, як тих, що оподатковуються ПДВ за ставками 20%, 7%, 0%, в тому числі й послуги від нерезидентів, так і необ`єктні/ пільгові обсяги операцій (без ПДВ). Результат таких корегувань відображається у рядку 7 декларації з ПДВ. У випадку зменьшуючого розрахунку коригування постачальник послуг має право зменшити податкові зобов`язання в звітному періоді Розрахунку коригування при умові своєчасної реєстрації одержувачем послуг в ЄРПН.

Так, ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» наголошується, що в березні 2016 року, відповідно до Актів наданих послуг, які є первинними документами, було складено зменьшуючий Розрахунок коригування та направлено його для реєстрації одержувачу (покупцю) послуг TOB «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (далі - «ТНТК»), ІПН 382113305641 на загальну суму ПДВ 966666,66 грн., який, в свою чергу, ТОВ «ТНТК» одержало й своєчасно зареєструвало.

Коригування податкових зобов`язань з ПДВ до декларації за березень 2016 р. було проведено відповідно до вимог п.п. 8 п. З та п.п. З п. 4 розд. V Порядку № 21.

При цьому, судом також беруться до уваги пояснення позивача стосовно того, що в поданій декларації в Додатку 1 у рядку 4 помилково було об`єднані коригування 12 та 10 місяці. Так, РК №81 та 82 корегують податкові накладні за жовтень 2015 р.: РК № 82 від 31.03.2018 корегує податкову накладну № 11 від 11.10.2015 р. та РК № 81 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 73 від 28.10.2015 р. на загальну суму ПДВ «-143333,33» грн., та помилково внесені в строку, що корегує грудень 2015 р.

РК, що корегують ПН грудня 2015 р. наступні: РК №59 від 30.03.2016 р. корегує податкову накладну № 16 від 10.12.2015 р., РК № 77 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 6 від 8.12.2015 р., РК №78 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 24 від 11.12.2015 р., РК № 79 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 43 від 17.12.2015 р., РК № 80 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 81 від 29.12.2015 р., РК № 88 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 23 від 11.12.2015 р. на загальну суму ПДВ «-390000,00» грн.

Сума ПДВ в рядках 4 та 5 таблиці рівняється сумі ПДВ в рядку 4 таблиці 1, що було подана у додаткі 1 декларації за березень 2016 р. - «-583333,33». Таким чином, сума ПДВ в рядку «Усього за звітний період (рядок 7 декларації) порівнюється сумі «-1165837» грн. в обох таблицях, тому податок не був занижений та в декларації в рядку 7 було включено правильну суму.

Таким чином, самі розрахунки коригувань були складені та зареєстровані правильно, з вірним відображенням періодів коригування та помилка в додатку 1 була механічною, яка не відобразилась на загальної сумі ПДВ, що підлягала корегувалась.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №00000671402, винесене ГУ ДФС у м. Києві є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі". Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010 року та "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("справи "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаних статтей та зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останнього у розмірі 10991 грн. шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правової допомоги в сумі 17 250 грн., при вирішенні якої суд керується наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Водночас, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021р. у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020р. у справі №640/15803/19.

Так, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019р. у справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі East/West Alliance Limited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97, рішення від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, рішення від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, рішення від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, рішення від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України).

При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 23.04.2019р. у справі №826/9047/16.

Судом встановлено, що 22.01.2019 року між ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» та АДВОКАТОМ Макіян Григорієм Миколайовичем укладено Договір №2/19/мтп про надання правової допомоги.

Згідно п. 2.1. Договору АДВОКАТ, на підставі звернення КЛІЄНТА, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- представництво інтересів КЛІЄНТА в Окружному адміністративному суді м. Києва та. за потреби, в судах апеляційної та касаційної інстанцій по справі за адміністративним позовом КЛІЄНТА про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що винесені відповідно до акту від 24.10.2018р. №729/26-15-14-02-05/39277523 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (код ЄДРПОУ 39277523), податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, а також за підсумками процедури адміністративного оскарження цих податкових повідомчень-рішень ДФС України.

- підготовка відзивів, заперечень, клопотань, апеляційної та касаційної скарги та інших необхідних документів по справі, вказаної в п. 2.1.1 вище.

- безпосередня участь представника (представників) в засіданнях Окружного адміністративного суду м. Києва та в судах апеляційної та касаційної інстанціях по справі, вказаної в п. 2.1.1.

25.03.2019 року між ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» та АДВОКАТОМ Макіян Григорієм Миколайовичем погоджено Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для надання правової допомоги відповідно з договором №2/19/мтп від 22.01.2019 року.

Вказаним детальним описом робіт встановлено:

- здійснення попереднього аналізу правовідносин, які склалися між сторонами спору 2000,00 грн.

- дослідження наявних матеріалів справи, ознайомлення із матеріалами Акту від 24.10.2018 р. № 729/26-15-14-02-05/39277523 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (код ЄДРПОУ 39277523) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 та документами, пов`язаними з адміністративним оскарженням прийнятих ППР 3500,00 грн.;

- аналіз та визначення можливих перспектив вирішення спору, розробка правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта у Судовій справі, вивчення судової практики з аналогічних питань 2500,00 грн;

- надання усних консультацій з зазначених вище питань на зустрічах 23 та 24 січня 2019 р 1750,00 грн.;

- підготовка та подання до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №№ 0013354208, 0013364208, 0013374208, 00000671402 на загальну суму 732 696,29 грн. Об`єм позову 19 сторінок 6500,00 грн.;

- необхідність отримання повного судового рішення безпосередньо в суді після його розгляду в порядку спрощеного провадження 1000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг з представництва інтересів Клієнта в Господарському суді м. Києва у судовій справі № 640/2074/19 складає 17 250,00 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят грн., 00 коп.) без ПДВ.

Платіжним дорученням №102 від 01.02.2019р позивач сплатив на користь адвоката Макіян Г.М. 10000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

Суд, зазначає, що матеріали справи не містить затвердженого кошторису (прайсу) стосовно вартості окремих послуг, відтак, суд позбавлений фактичної можливості обрахувати суму гонорару адвоката представника позивача.

Також, суд констатує, що він позбавлений можливості оцінити кількість витраченого адвокатом часу на надання вказаного об`єму послуг, оскільки у наданому Детальному описі робіт вона не зазначена.

Надані позивачем розрахунки вартості послуг, суд вважає завищеними, враховуючи незначну складність цієї справи, та зміст позову.

Також, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у судових засіданнях адвокат участі не брав.

При цьому, окремі складові такого розрахунку, до того ж, не відрізняються один від одного, як-то «здійснення попереднього аналізу правовідносин, які склалися між сторонами спору» (2000 грн) та « аналіз та визначення можливих перспектив вирішення спору, розробка правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта у Судовій справі, вивчення судової практики з аналогічних питань» (2500 грн).

Серед іншого, суд наголошує, що такі етапи, як «здійснення попереднього аналізу правовідносин, які склалися між сторонами спору» (2000,00 грн.), «дослідження наявних матеріалів справи, ознайомлення із матеріалами Акту від 24.10.2018 р. № 729/26-15-14-02-05/39277523 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (код ЄДРПОУ 39277523) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 та документами, пов`язаними з адміністративним оскарженням прийнятих ППР» (3500,00 грн.), «аналіз та визначення можливих перспектив вирішення спору, розробка правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта у Судовій справі, вивчення судової практики з аналогічних питань» ( 2500,00 грн.) та «надання усних консультацій з зазначених вище питань на зустрічах 23 та 24 січня 2019 р» (1750,00 грн.) вони охоплюються діями адвоката, щодо підготовки та подання до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову та є його складовими елементами.

Варто також зауважити, що послуга «необхідність отримання повного судового рішення безпосередньо в суді після його розгляду в порядку спрощеного провадження» (1000,00 грн.) взагалі ще не надана адвокатом.

Суд також наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 3000,00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14500,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Сурікова, будинок 3; код ЄДРПОУ: 33718185) до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач-1) (місцезнаходження: 04655, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ: 39439980), Головне управління ДПС у м. Києві (відповідач-2) (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013364208 від 19.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 484105,68 грн, з яких за податковим зобов`язанням 276638,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 207466,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013354208 від 19.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 33080,61 грн, з яких за податковим зобов`язанням 18903,68 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 14176,93 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0013374208 від 19.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким до ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,0 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00000671402 від 21.01.2019 року, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 215000,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 143333,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 71667,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ: 44116011) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Сурікова, будинок 3; код ЄДРПОУ: 33718185) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 10991,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук