Ухвала від 04.06.2025 по справі 2-248/10

Номер провадження: 22-ц/813/5994/25

Справа № 2-248/10

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Громіка Р.Д., Назарової М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2025 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про відвід судді Бескровного Я.В.

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бескровного Я.В.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, яка підлягає поверненню з огляду на таке.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (BALATSKYY v. UKRAINE, N 34786/03, § 30, ЄСПЛ, від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (SHULGA v. UKRAINE, N 16652/04, § 28, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (MUSIYENKO v. UKRAINE, N 26976/06, § 24, ЄСПЛ, від 20 січня 2011 року).

У частині першійстатті 353 ЦПК Українипередбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Відсутня у цьому переліку ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про відвід (або відмова у задоволенні заяви про відвід).

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина другастатті 353 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постановіВерховного Судув складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 11вересня 2019року всправі N761/22513/15-ц(провадженняN61-46920св18)вказано,що: "обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України. ОСОБА_1оскаржив вапеляційному порядкуухвалу Шевченківськогорайонного судуміста Києвавід 22лютого 2018року провідмову узадоволенні заявипро відвідсудді. Ураховуючи те, що вищевказана ухвала не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, апеляційний суд із дотриманням норм процесуального права зробив правильний висновок про повернення апеляційної скарги на зазначену ухвалу".

У постановіВерховного Судув складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 04березня 2020року всправі N756/11634/18(провадженняN61-19850св19)зазначено,що: "відповідно до частини другоїстатті 353 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу. Частиною першоюстатті 353 ЦПК Українивизначено вичерпнийперелік ухвал,на якіможуть бутиподані скаргиокремо відрішення суду. Однак,можливість оскарженняв апеляційномупорядку ухвалипро задоволеннязаяви провідвід (абовідмова узадоволенні заявипро відвід)окремо відрішення судуцивільно-процесуальнимзаконом непередбачена. Згідно з пунктом 4 частини п`ятоюстатті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду».

На підставі викладеного вище, зважаючи на те, що ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про відвід судді не підлягає самостійному (окремому) оскарженню, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для повернення скаржнику поданої ним апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2025 року.

Керуючись ст. 353,357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2025 року повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: Р.Д. Громік

М.В. Назарова