Рішення від 05.06.2025 по справі 307/5412/24

Справа № 307/5412/24

Провадження № 2/307/1331/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Мацоли А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Відділ у справах дітей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мацола Аліна Володимирівна, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа Відділ у справах дітей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги представник позивачки мотивує тим, що 14 березня 2006 року, між позивачкою та відповідачем був зареєстрований шлюб. У шлюбі у сторін народились двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у сторін не склалося, тому рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року шлюб між розірвано (справа № 307/54/17). Оскільки відповідач добровільно не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей та ухилявся від виконання батьківських обов`язків по їх вихованню, позивачка звернулась до суду із позовною заявою про стягнення аліментів. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2017 року призначено аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 травня 2017 року до їх повноліття. Відповідач, аліменти не сплачує, умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні дітей не приймає їх життям та здоров`ям не цікавиться, не піклується про моральний та духовний розвиток дітей. Станом на листопад 2024 року сукупний розмір заборгованості по аліментах складає 188 219,60 грн. 60 коп., що підтверджується довідкою розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Тячівського ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 грудня 2024 року. 21 лютого 2018 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 . У шлюбі народилося двоє спільних доньок: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після одруження ОСОБА_6 взяв на себе обов`язки батька по вихованню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , сприяє їх розвитку та сприйняттю навколишнього світу та самоусвідомленню, допомагає у навчанні та матеріально утримує. Тобто ОСОБА_6 повністю замінив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батька. Натомість відповідач дітей не відвідує, матеріально не підтримує, не спілкується із ним та умисно самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 26 серпня 2024 року та характеристикою Буштинського ліцею № 2. Зазначені обставини можуть також підтвердити свідки. Отже, відповідач із 2017 року не підтримує із сином та донькою жодних відносин, не виявляє жодного бажання приймати участь у вихованні дітей, не телефонує, не цікавився їх життям, здоров`ям та розвитком та не приймає жодної участі у матеріальних витратах пов`язаних із здоров`ям та розвитком дітей. У вересні 2024 року ОСОБА_4 виповнилося вісімнадцять років. Донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у Буштинському ліцеї Буштинської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області. Однак, відповідач не цікавиться шкільним життя доньки, не цікавиться її досягненнями та успіхами, батьківські збори не відвідує. Вище вказані обставини підтверджуються характеристикою наданою на ученицю 8-Б класу. Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач умисно та свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Відповідач своїх батьківських обов`язків протягом тривалого часу не виконує, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дочки до досягнення ним повноліття та умисно не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, свідомо ухиляється від спілкування з дітьми не приймає участі у їх моральному розвитку та фінансовому забезпеченні, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, тому позивачка вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_4 досяг повноліття, враховуючи норми сімейного кодексу України, питання позбавлення батьківських прав відповідача стосовно сина ОСОБА_4 не ставиться.

Враховуючи наведене, просить позбавити відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18 грудня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

30 січня 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду. Викликано для допиту у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особиВідділу у справах дітей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просила розгляд справи проводити за відсутності представника, позовні вимоги підтримує.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_6 вона знає з дитинства. Вона проживає по сусідству, сім`я є благополучна. Першого чоловіка позивачки вона не бачила ніколи. Також не бачила, щоб відповідач ОСОБА_3 спілкувався з сином та дочкою. При спілкуванні з позивачкою, остання не повідомляла їй про ОСОБА_3 та що він надає допомогу, подарунки чи кошти, навпаки казала, що ОСОБА_6 допомагає чим може. ОСОБА_6 добре ставиться до дітей. Позивачка проживає з ОСОБА_6 близько 8 років. Діти переїхали разом з позивачкою проживати до ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні, в присутності психолога, було заслухано малолітню ОСОБА_5 , яка пояснила, що проживає в АДРЕСА_1 з мамою, сестрами ОСОБА_7 , якій 7 років та ОСОБА_8 , якій 4 роки. Також з ними проживає ще ОСОБА_6 , але він проходить військову службу. Вона навчається у Буштинському ліцеї №2 у 8-Б класі. Її батько проживає в Чехії. Востаннє вона його бачила у 2020 році до початку війни. Після цього, вони не спілкувалися з ним та не бачилися його. Тато їй не телефонує, востаннє телефонував давно, навіть не пригадує коли це було. Батько подарунки їй не передав, не цікавиться її навчанням. Тато з нею проживав коли їй було 4-5 років, відносини між її батьками припинилися і вони переїхали до вітчима ОСОБА_6 , який добре до неї ставиться. З татом вона не бажає спілкуватися. Родичі за тата нічого не знають, алкогольні напої він вживав. Вона не проти позбавлення батьківських прав.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідка,

думку дитини, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 березня 2006 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року, яке набрало законної сили 27 березня 2017 року, розірвано (а.с.14-15).

Від даного шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких згідно копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 20 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області Україна та серії НОМЕР_2 виданого 21 вересня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області Україна, значиться відповідач (а.с.22-23).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 травня 2017 р. і до їх повноліття (а.с.12-13).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ВП НОМЕР_7 станом на 09 грудня 2024 року у відповідача ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 188219,60 грн. (а.с.20).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, позивачка ОСОБА_1 , 21 лютого 2018 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , за актовим записом №113. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини: ОСОБА_1 (а.с.21).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1534 від 10 вересня 2024 року виданої Буштинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 жительки АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 входять: чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.16).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов по вулиці Головна, 420 селище Буштино складеного депутатом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 26 серпня 2024 року відомо, що зареєстрований в будинку: ОСОБА_6 , фактично проживає ОСОБА_1 1988 року народження, ОСОБА_22 , 2006 року народження, ОСОБА_5 2011 року народження, ОСОБА_7 НОМЕР_4 року народження, ОСОБА_8 2021 року народження. У будинку створені належні умови для проживання дітей. Є світло, газ, водопостачання, холодильник, газова плита, конвектори, інтернет, мікрохвильова піч, морозильна камера, телевізор, комп`ютер. Діти перебувають на утриманні ОСОБА_6 1983 року народження. Біологічний батько ОСОБА_5 2011 року народження, не відвідує 7 років дитину, метеріально не забезпечує, життям доньки не цікавиться (а.с.17).

Згідно характеристики ОСОБА_5 учениці 8-Б класу Буштинського ліцею №2 Буштинської селищної ради 10 вересня 2011 року народження жительки АДРЕСА_1 , дівчина навчається у закладі з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має хороші досягнення у навчанні. Мати, ОСОБА_24 та вітчим, ОСОБА_6 , бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує високий рівень навчання дитини. Батько, ОСОБА_3 , навчанням дитини не цікавиться, не відвідує батьківські збори, з класним керівником зв`язок не підтримує (а.с.18).

Згідно висновку Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 28 січня 2025 року за №17-21/09, вбачається, що надано згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41).

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінки. У своєму рішення (справа "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року) суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Позбавлення батьківських прав, відповідно до но-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 166 СК України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.

На думку суду, з урахуванням наведених вище норм Закону, встановлено, що позивачкою по справі надано достатньо переконливих і зважених аргументів, які можуть вважатись виправданими для розірвання сімейних зв`язків між батьком та дитиною і будуть відповідати насамперед інтересам дитини.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст.12,81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 байдуже ставиться до дочки, на які позивачка посилається, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Позивачкою доведено ті обставини, що відповідач ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, не сприяє у забезпеченні дитини необхідного медичного догляду та лікування, не забезпечує харчуванням, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дочкою в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не проявляє заінтересованість у її подальшій долі, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тощо.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача ОСОБА_3 у належному вихованні дочки, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Емоційний зв`язок між відповідачем ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_5 фактично відсутній, відповідач не виявляє до дочки батьківського піклування, не відвідує її та не цікавиться її долею.

Отже, встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідачем від виконання своїх обов`язків щодо виховання дочки ОСОБА_5 оскільки відповідач не забезпечує законних прав дитини на нормальні умови життя, не приймає участі в її утриманні та не цікавиться життям дочки.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками щодо дочки є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо, без будь-яких поважних на те причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням дочки, не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, а отже позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дочки, є виправданою мірою, спрямованою на захист прав дитини, що має пріоритетне значення при вирішенні справи, а відтак позовні вимоги позивачки про позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у випадку, якщо відношення відповідача зміниться, що буде підтверджуватись належними доказами, можливим є поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статті 169 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України, він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителька: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа - Відділ у справах дітей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90556, Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 44351437.

Повний текст рішення суду складено 05 червня 2025 року.

Суддя М.Д.Стецюк