Ухвала від 05.06.2025 по справі 912/1294/24

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 912/1294/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Краснов Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (колегія суддів: Чередко А. Є. - головуючий, Верхогляд Т. А., Мороз В. Ф.)

за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави

до: 1). Кропивницької міської ради

2). Товариства з обмеженою відповідальністю "Саладін"

про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі, скасування реєстрації права оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави до суду з позовом до Кропивницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Саладін", у якому просив:

- визнати недійсним договір оренди землі № 250 від 26.10.2010, укладений Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саладін";

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 (номер запису про інше речове право 47058156, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2598709135040);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Саладін" звільнити земельну ділянку площею 6,2965 га з кадастровим номером 3510100000:04:046:0416 та повернути її власнику територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради.

Позов мотивовано тим, що оспорюваний правочин є недійсним, оскільки рішення, на підставі якого він укладений, та яке виражає волю Держави у даних правовідносинах, визнано незаконним рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі № 1170/2а-5142/11, яке набрало законної сили, тому спірна державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню, а земельна ділянка має бути повернута територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 (суддя Коваленко Н. М.), позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки земельна ділянка була незаконно передана в оренду відповідачу - 2, так як рішення органу місцевого самоврядування на підставі яких був укладений договір оренди землі, та які виражають волю Держави у даних правовідносинах, визнані у судовому порядку незаконними. При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності на застосуванні якої наполягав відповідач - 2, так як позов прокурора за своєю правовою природою є негаторним, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності.

Оскарженою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025, вказане судове рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що відповідач - 2 використовує спірну земельну ділянку на підставі оспорюваного договору оренди землі, тобто в межах зобов`язальних правовідносин, то такий їх характер виключає можливість їх віднесення до тих правовідносин, які можуть бути передумовою заявлення негаторного позову.

16.05.2025 до Верховного Суду через електронні засоби зв`язку ?Електронний суд? заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подано касаційну скаргу на вказану постанову суду, у якій просить її скасувати та ухвали нове, яким позов задовольнити повністю.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає не урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

У пунктах 7.6 - 7.8 Рішення Конституційного Суду України 22.11.2023 у справі № 10 - р(ІІ)/2023 вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Ухвалюючи оскаржену у касаційному порядку постанову суд апеляційної інстанції мотивував її тим, що між відповідачами спору існують договірні відносини, тому негаторний позов не може бути заявлено, а право власника має захищатися за допомогою зобов`язально-правових способів.

При цьому суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що позов прокурора за своєю правовою природою є негаторним, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до того, що висновки місцевого господарського суду про непоширення правил позовної давності до негаторного позову є обґрунтованими, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне судове рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 з посиланням на свої висновки, викладені в постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, зазначила, що позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини 2 статті 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов`язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однією з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин. Натомість, якщо вчинене особою порушення було можливе лише як вчинене певною особою через її статус у договірному чи іншому зобов`язальному правовідношенні з власником, то негаторний позов не може бути заявлено, а право власника має захищатися за допомогою зобов`язально-правових способів.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі і не вбачається, що суд апеляційної інстанції вирішив спір всупереч цих висновків.

Отже, є висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду, що у розумінні пункту 5 частини 1 статті 293 ГПК України є достатньою підставою для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури.

Інших підстав, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, щодо перегляду якого можливе відкриття касаційного провадження у справі, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі, Верховним Судом не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваному судовому рішенню, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до вимог ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 912/1294/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов