Ухвала від 30.05.2025 по справі 676/4468/17

У х в а л а

30 травня 2025 року

м. Київ

Справа № 676/4468/17

Провадження № 61-15514ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Мерінова Наталія Володимирівна (далі - адвокат),

на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року

у справі за позовом позивачки до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - відповідачки) за участю Кам`янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення добудови до житлового будинку та гаража і

в с т а н о в и в:

1. У серпні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 (далі - квартира) шляхом зобов`язання відповідачок знести за їхній рахунок добудову до житлового будинку та гараж на АДРЕСА_2 , які відповідачки побудували в межах реконструкції житлового будинку з добудовою і будівництва гаража (далі - добудова).

2. 21 червня 2024 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення про задоволення позову: усунув позивачці перешкоди у користуванні її квартирою шляхом зобов`язання відповідачок знести за їхній рахунок добудову та вирішив питання про розподіл судових витрат.

3. 10 жовтня 2024 року Хмельницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою задовольнив апеляційну скаргу відповідачок: скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову; вирішив питання про розподіл судових витрат.

4. 15 листопада 2024 року адвокат в інтересах позивачки подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначену постанову, залишити в силі рішення суду першої інстанції та розподілити судові витрати. Обґрунтувала так:

- суди обох інстанцій не врахували висновки, сформульовані у постановах:

(1) Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2024 року у справі № 444/948/21, від 15 травня 2024 року у справі № 459/2076/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 520/16580/18, від 14 травня 2024 року у справі № 438/366/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 520/3572/16-ц, від 22 травня 2024 року у справі № 727/5718/21, про обов`язки суду навести мотиви прийняття чи відхилення усіх аргументів сторін, вжити всіх необхідних заходів для встановлення об`єктивної істини й об`єктивного вирішення справи;

(2) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 квітня 2019 року у справі № 635/8605/15-ц, про те, що, визначаючи спосіб і порядок користування своїм майном, власник такого майна має дотримувати правил безпеки його використання; саме по собі розташування будинку з порушенням вимог пожежної безпеки об`єктів будівництва, санітарних і будівельних норм вже порушує конституційні права та правомірні інтереси громадян України на безпечне для життя та здоров`я довкілля, оскільки несе для людей ризики завдання шкоди у будь-який час; власник майна зобов`язаний вжити всі необхідні й обачливі заходи, щоб не створити об`єктивну загрозу для людей і ризик пошкодження їхнього майна, не допустити настання негативних наслідків від користування власністю;

(3) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 587/517/21, про те, що самочинно збудований відповідачем гараж (навіс), розташований вздовж прилеглого житлового будинку, який належить позивачу, збудований з порушенням державних будівельних і протипожежних норм, що є перешкодою для здійснення позивачем права користування та розпорядження його майном; тому його права як власника сусіднього домоволодіння слід захистити шляхом знесення самочинно побудованого гаража (навісу);

(4) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 127/3484/15-ц, про те, що, враховуючи бездіяльність забудовника щодо виконання приписів про приведення об`єкта нерухомості до вимог чинного законодавства, які винесені контролюючими на це органами, обґрунтованим є висновок про знесення самочинно спорудженого об`єкта за рахунок особи, яка його звела, оскільки лише в такий спосіб можуть бути відновлені порушені права позивача;

(5) Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц, про те, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо; під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їхню міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо;

(6) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2024 року у справі № 466/9948/21, про те, що самочинне будівництво порушує права позивача, бо відстань між будинками відповідно до вимог державних будівельних норм і правил, стандартів, вимог протипожежної безпеки не дотримана, тобто здійснене відповідачем самочинне будівництво розташоване впритул до будинку позивача та зумовлює його руйнування;

- позивачка є власницею квартири, розташованої на першому поверсі будинку, який межує з будинком відповідачок. У травні 2017 року останні розпочали реконструкцію їхнього житлового будинку та будівництво гаража. На день подання позову - 28 серпня 2017 року - будівництво другого поверху будинку відповідачок було майже завершене. Ця реконструкція є новим будівництвом, що підтверджують висновки комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2024 року та додаткової будівельно-технічної експертизи від 6 жовтня 2021 року;

- одна зі стін двоповерхової добудови відповідачок зведена на відстані 1,5 м від стіни будинку, у якому розташована квартира позивачки, внаслідок чого добудова закрила всі вікна позивачки;

- позивачка не погоджувала зведення відповідачками добудови;

- до звернення з позовом позивачка неодноразово зверталася до різних органів державного контролю (нагляду) з метою проведення перевірок. За наслідками розгляду цих звернень до відповідачок були застосовані різні заходи реагування (примусу), зокрема:

(1) припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 5 липня 2017 року (під час проведення перевірки встановили, що при проєктуванні добудови не врахували норму природного освітлення у кухні квартири позивачки);

(2) акт від 5 липня 2017 року № 003-17 (зафіксований процес позапланової перевірки та виявлені правопорушення);

(3) акт від 16 серпня 2017 року № 016-17 про проведення позапланової перевірки посадовими особами Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради (встановили, що замовник не припинив будівництво добудови, не повідомив відділ про внесення змін до проєктної документації);

(4) протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 21 серпня 2017 року;

(5) постанова від 23 серпня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення № 009/17 (відповідачок притягнули до адміністративної відповідальності та стягнули з них 6 800,00 грн штрафу);

(6) наказ від 22 серпня 2017 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та внесення до реєстру відомостей про скасування права на виконання будівельних робіт;

(7) повідомлення першого заступника Служби України з надзвичайних ситуацій від 21 липня 2017 року про те, що жодні дозвільні документи на забудову земельної ділянки на АДРЕСА_2 не надавали;

(8) акт від 3 жовтня 2017 року про результати проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (у містобудівних умовах і обмеженнях є невідповідності щодо складу, форми та змісту);

(9) рішення УДАБІ у Хмельницькій області від 3 жовтня 2017 року № 67-ПП/с про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17 листопада 2016 року № 854;

- добудова відповідачок істотно погіршує умови експлуатації та проживання позивачки у її квартирі, яка згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу України має бути придатною для постійного проживання;

- суд першої інстанції, задовольняючи позов, належно оцінив усі докази та виснував про порушення прав позивачки;

- апеляційний суд помилково вважав, що позивачка не довела, що внаслідок добудови, яку звели відповідачки, були порушені її права. Він не звернув увагу на те, що позивачка намагається захистити своє право на мирне володіння житлом, на належне, безпечне та безперешкодне його використання, на постійне проживання в ньому. Цей суд не оцінив застосовані до відповідачок заходи реагування та не навів мотивів на спростування висновку суду першої інстанції;

- апеляційний суд застосував висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 344/16191/15-ц, правовідносини в якій не є подібними до правовідносин у справі № 676/4468/17.

5. 17 січня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Позивачка мала: обґрунтувати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази поважності причин пропуску цього строку; надати копії: ордера на надання правничої допомоги, квитанції про сплату судового збору, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю й інформації про листок непрацездатності адвоката для інших учасників у справі.

6. 8 лютого 2025 року адвокат в інтересах позивачки подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначила, що: отримала копію постанови в електронному кабінеті 14 жовтня 2024 року о 18:34 год (підтверджує довідка про доставку електронного документа від 14 жовтня 2024 року), тому датою отримання цієї копії слід вважати 15 жовтня 2024 року; з 13 до 15 листопада 2024 року адвокат перебувала на лікарняному; позивачка не могла самостійно подати касаційну скаргу 14 листопада 2024 року, бо того дня і наступні декілька тижнів її не було у місті Кам`янці-Подільському.

До заяви додала копії: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, довідки про доставку електронного документа, ордера на надання правничої допомоги, квитанції про сплату судового збору, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю й інформації про листок непрацездатності адвоката для інших учасників справи.

7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

8. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення(частина друга статті 390 ЦПК України).

9. Оскільки адвокат в інтересах позивачки подала касаційну скаргу 15 листопада 2024 року протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови в електронному кабінеті (14 жовтня 2024 року о 18:34 год), пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.

10. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

11. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю Кам`янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення добудови до житлового будинку та гаража.

3. Витребувати із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 676/4468/17.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко