Рішення від 04.06.2025 по справі 728/549/25

Єдиний унікальний номер 728/549/25

Номер провадження 2/728/301/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.

за участі:

секретаря - Кирути Л.І.,

а також

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 18, смт. Дмитрівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16572, код ЄДРПОУ 04412395) про визнання права власності на спадкове майно, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 12.03.2025 № 728/549/25 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якої здійснює адвокат Ковалюх Василь Миколайович, з позовом до Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (далі також - Відповідач), за змістом якого Позивач просить визнати визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Згаданою ухвалою Суду також призначено проведення підготовчого судового засідання 03.04.2025 на 10 годину 00 хвилин.

3. Ухвалою Суду від 03.04.2025 № 728/549/25 задоволено клопотання представника Позивача, замінено неналежного відповідача - Бахмацьку міську раду на належного - Дмитрівську селищну раду Ніжинського району Чернігівської області, вирішено питання про витребування доказів у порядку визначеному положеннями статті 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) та відкладено проведення підготовчого засідання у справі до 11 години 00 хвилин 29 квітня 2025 року.

4. Ухвалою Суду від 29.04.2025 № 728/549/25 підготовче засідання у справі закрито та призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 09 годину 00 хвилин 04 червня 2025 року у приміщенні Суду.

5. У призначене судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені сторони не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

6. Однак від представника Позивача, адвоката Ковалюха В.М., 04.06.2025 надійшла заява, за змістом якої останній просив судовий розгляд здійснювати без його участі та участі Позивача.

7. Також Відповідач направив до Суду заяву № 03-19/680, за змістом якої просив судові засідання проводити без його участі.

8. У зв`язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).

ІІ. Позиції учасників справи.

9. У поданій позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до спадкового майна, окрім іншого входить житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

10. Позивач є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину відповідно до чинного законодавства після померлого ОСОБА_2 , який у свою чергу успадкував належне майно після померлих батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

11. Внаслідок укладення 23.06.1972 шлюбу Позивач змінила прізвище " ОСОБА_5 " на прізвище " ОСОБА_6 ".

12. Перешкодою Позивачу у реалізації спадкових прав після померлого ОСОБА_2 в передбаченому законодавством нотаріальному порядку є наявність самочинного будівництва, внаслідок чого нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно.

13. Як на правову підставу своїх вимог посилався на відповідні положення статей 328, 392, 1218, 1262 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), а також на пункт 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 № 95.

14. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, але направив до суду заяву (пункт 7 цього рішення) за змістом якої проти задоволення позовних вимог не заперечував.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом

15. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16. Відповідно до довідки Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.01.2025 № 4 (а.с. 20) померлий був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 та проживав разом з дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

17. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

18. Відповідно до довідки Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.01.2025 № 5 (а.с. 10 зворот) померла була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 та проживала разом із сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

19. Позивач є донькою померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 27), та відповідно сестрою померлого ОСОБА_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.6)

20. Також, Позивач після одруження змінила прізвище на " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 6 зворот).

21. Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 8 зворот) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

22. Відповідно до довідки Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.01.2025 № 6 (а.с. 11) померлий був зареєстрований один до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

23. Виходячи із змісту довідки Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.01.2025 № 7 (а.с. 12) станом на 15 квітня 1991 року і по даний час в с.м.т. Дмитрівка Ніжинського району погосподарський облік не проводився, оскільки погосподарський облік ведеться для обліку особистих селянських господарств, а с.м.т. Дмитрівка було селищем міського типу і ведення по господарського обліку не передбачено інструкцією.

24. Згідно з карточкою прописки, за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 15.04.1991 року, були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

25. Довідкою Комунального підприємства Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 21.09.2023 № 624 (а.с. 16 зворот) підтверджується, що право власності на спірний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва від 13.12.1959 № 843 про право особистої власності на будівлю. Побудовано новий будинок А1-1, старий будинок на який видано свідоцтво знесено. Самочинного будівництва не виявлено.

26. Згідно з технічним паспортом на будинок АДРЕСА_2 (а.с. 14-15) та звітом про оцінку майна (а.с. 14-17) дане будинковолодіння збудоване у 1984 році на відведеній в законному порядку земельній ділянці. Його оціночна вартість становить 95 360 грн 00 коп., що підтверджується висновком про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.01.2025 (а.с. 18).

27. Як вбачається з повідомлення Бахмацької районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.03.2025 № 202 та копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 71888681 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 була відкрита 22.03.2023 за № 81/2023 за заявою про прийняття спадщини - ОСОБА_1 . У справі заповіту не має. Було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.04.2024 за № 739 на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 9, 25).

28. Згідно з довідкою від 03.01.2025 № 10 виданої виконкомом Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області вулиця "Колгоспна" перейменована на вулицю "Лісова" відповідно до рішення 13 сесії 23 скликання від 2001 року Дмитрівської селищної ради (а.с.12 зворот).

29. Позивач не може оформити право власності на спірне будинковолодіння, що підтверджується листом державного нотаріуса Бахмацької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.01.2025 № 24/02-14 (а.с. 9 зворот) у зв`язку з наявністю самочинного будівництва.

ІV. Оцінка Суду

30. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

31. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

32. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

33. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

35. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд відмічає, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині житлового будинку вмотивована тим, що такий житловий будинок побудовано замість того, на який ОСОБА_3 видавалося свідоцтво від 13.12.1959 № 843 про право особистої власності на будівлю, а отже є самочинним будівництвом.

36. У цьому контексті Суд звертає увагу, що відповідно до статті 524 Цивільного кодексу Української РСР (далі також - ЦК УРСР), який був чинним на час смерті ОСОБА_8 і ОСОБА_4 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Отже, спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому статтями 529-535 ЦК УРСР.

37. Частина перша статті 529 ЦК УРСР визначає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

38. Згідно зі статтям 548, 549 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цих статтях дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

39. Відповідно до вимог статті 562 ЦК УРСР поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

40. Враховуючи фактичні обставини, встановлені у пунктах 16, 18 цього рішення, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 згідно з вищевказаними правилами спадкування, а в подальшому ОСОБА_2 також прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 у аналогічному порядку.

41. Що ж до складу спадкової маси ОСОБА_3 , то Суд акцентує увагу - саме встановлення часу завершення спорудження будинку є вирішальним при визначенні законодавства, відповідно до якого детермінується як правовий режим нерухомого майна, так і документи, якими посвідчується право власності на таке майно.

42. Суд нагадує, що згідно з частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

43. Однак щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року).

44. Так, за загальним правилом право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

45. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

46. Зокрема, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

47. При цьому право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

48. Суд відмічає, що у 1984 році питання набуття права власності на новозбудоване нерухоме майно у сільській місцевості регулювалося, у тому числі, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР 26.08.1948 № 3211 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

49. Вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

50. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.

51. Відповідно до статті 86 ЦК УРСР право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

52. Також згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

53. Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

54. Частиною третьою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

55. Згідно з пунктом 42 постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

56. Вищевикладене свідчить, що виходячи з вказаних норм законодавства спадкодавець ОСОБА_3 за життя був власником спірного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, оскільки побудував його на відведеній для будівництва земельній ділянці, після отримання дозволів на його будівництво, з проведенням технічної інвентаризації будинку, що підтверджено, зокрема, технічним паспортом від 19.09.2023, інвентаризаційна справа № 196, і довідкою Комунального підприємства "Прилуцьке бюро технічної інвентаризації" від 21.09.2023 № 624.

57. З урахуванням вищевикладеного Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 фактично успадкували право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , а у подальшому ОСОБА_2 також успадкував право на вищевказане нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 .

58. Щодо подальшого спадкування Позивачем після смерті ОСОБА_2 , то Суд враховує, що відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

59. Згідно статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

60. Суд нагадує, що згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

61. Зазначеному кореспондують положення статей 15, 16 ЦК України і статті 4 ЦПК України, якими передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

62. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

63. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

64. Враховуючи, що на переконання Суду Позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину у порядку спадкування на вказане будинковолодіння в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги - задоволенню.

65. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на житловий будинок та надвірні будівлі не порушує права та законні інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат.

66. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору.

67. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

68. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

69. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

70. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнює 3 028,00 грн.

71. Згідно з платіжною інструкцією АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" від 08.03.2025 № 0.4233553221.1 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що становить мінімальний фіксований розмір судового збору.

72. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем у повному розмірі - 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

73. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителькою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається зі таких елементів: А1-1 житловий будинок; а2-1 веранда; а3-1 Ганок; Б1-1 сарай; б2-1 сарай; В1-1 літня кухня; в2-1 сарай; АДРЕСА_4 , який раніше належав ОСОБА_3 .

3. Стягнути з Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 18, смт. Дмитрівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16572, код ЄДРПОУ 04412395) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: Дмитрівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 18, смт. Дмитрівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16572, код ЄДРПОУ 04412395.

Суддя Є.М. Сороколіт