Ухвала від 05.06.2025 по справі 161/6643/22

Справа № 161/6643/22

Провадження № 1-кп/161/770/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 червня 2025 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62021140020000125, що надійшов 30.05.2022 з Волинської обласної прокуратури відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасове Луцького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, судимого, востаннє 02.03.2017 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, 70, 71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.3 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62021140020000125 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.3 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_4 подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України та заперечення, в порядку ч.3 ст.309 КПК України, на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.04.2022, оскільки підстав для закриття провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанови прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук від 28.02.2022 та 16.03.2022, у суду не було. Свою незгоду із ухвалою слідчого судді мотивує тим, що подана скарга, не зважаючи висловлення своєї позиції учасниками по-суті, дослідження усіх поданих документів, не була вирішена судом, у спосіб, передбачений ст.307 КПК України, та, незважаючи на те, що рішення прокурора про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук (викладене в одній постанові) від 28.02.2022, від 16.03.2022, які ними і оскаржувались, прокурором самостійно, як і слідчим ОСОБА_6 , скасовані не були, однак судом було прийнято рішення про закриття провадження з розгляду поданої скарги, яке не може бути оскаржене, відповідно до положень ст.309 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а також, згідно поданої скарги, в порядку ч.3 ст.309 КПК України, просила скасувати постанови прокурора про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук та зупинення досудового розслідування від 28.02.2022 та від 16.03.2022.

Клопотання та заперечення мотивує тим, що 09.09.2021 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 30.12.2021 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців - до 09.03.2022 включно, окрім того, ухвалою від цієї ж дати продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 до 28.02.2022. Постановою прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 28.02.2022 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, копію якої підозрюваний отримав лише 24.03.2022. Підставою оголошення підозрюваного у розшук було виключно те, що «… ОСОБА_5 не з`являється без поважних причин на виклик прокурора, на даний час його місцезнаходження невідоме…» Повістки, що наявні у матеріалах провадження від 24.02.2022 (виклик на 26.02.2022) та від 25.02.2022 (виклик на 28.02.2022), незважаючи на різні дати їх оформлення та надсилання, зареєстровані під одним вихідним номером 09/1/1-302-21. Однак, ні до 28.02.2022, ні після цієї дати, підозрюваний ОСОБА_5 не отримував жодних із зазначених повісток про виклик, його не викликали на зазначені дати навіть у телефонному режимі - ні особисто, ні через захисника, з яким у нього був укладений договір та який брав участь під час продовження строку досудового розслідування та запобіжного заходу. Документи, які б підтверджували факт надіслання зазначених повісток хоча б звичайними поштовими відправленнями у матеріалах кримінального провадження - відсутні, не надані вони і у судових засіданнях прокурором на підтвердження його позиції щодо їх надіслання. Підозрюваний постійно перебував по місцю свого проживання, де мешкає з дружиною (яка має офіційне місце роботи, де працювала і на той час) та двома неповнолітніми дітьми (які щодня ходять до школи), при цьому, станом на 28.02.2022 щодо нього діяв запобіжний захід домашній арешт (у певний період доби), його ніхто не розшукував, оскільки органу досудового розслідування було відоме місце його перебування, а тому законних підстав для оголошення його у розшук та зупинення досудового розслідування не було. Натомість ОСОБА_5 04.03.2022 подав заяву до Волинської обласної прокуратури про те, що він постійно перебував та перебуває за своїм місцем проживання (відомим органу досудового розслідування) та зобов`язався прибувати за викликами (заява зареєстрована у Волинській обласній прокуратурі 09.03.2022 вх.№152вх-32). Постановою прокурора від 15.03.2022 досудове розслідування було відновлено, копію постанови ОСОБА_5 отримав 24.03.2022. Того ж дня - 15.03.2022, прокурор ОСОБА_3 вручив ОСОБА_5 повістки про виклик на 16.03.2022, 17.03.2022, 18.03.2022. Однак вже 16.03.2022 прокурором знову винесено постанову про оголошення підозрюваного в розшук та зупинення досудового розслідування. Зазначені постанови про оголошення розшуку та зупинення досудового розслідування були оскаржені до Луцького міськрайонного суду Волинської області 28.03.2022. Однак, оскільки 07.04.2022 заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 винесено постанову про відновлення досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, незважаючи на їх заперечення та фактичного встановлення того факту, що строки досудового розслідування прокурором зупинені безпідставно, що підтверджене констатацією у судовому рішенні наступного «…суд вбачає підстави того, що постанови прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук від 28.02.2022, від 16.03.2022 винесені неналежним чином… так як… дійсно ОСОБА_5 не отримував від слідчого з групи слідчих та/або прокурорів з групи прокурорів повістки про виклик для його участі у процесуальних діях у спосіб та в порядку, що визначені ст.111, 112, 133, 135-137 КПК України…», прийнято рішення про закриття провадження з розгляду поданої скарги. Дане судове рішення не підлягає апеляційному оскарженню, а тому ними подано заперечення, в порядку, передбаченому ст.309 ч.3 КПК України.

Оскільки постанова прокурора від 28.02.2022 винесена з порушенням вимог чинного кримінального процесуального закону та є необґрунтованою, незаконною, просили її скасувати. Виходячи із наведеного, строк досудового розслідування у даному провадження закінчився 10.03.2022, а тому усі процесуальні дії, вчинені поза даним строком є незаконними, в тому числі і постанова прокурора від 16.03.2022. Тобто, 07.04.2022 слідчою ОСОБА_6 було вчинено ряд процесуальних дій та рішень поза межами строків досудового розслідування, зокрема: вручено ОСОБА_5 повідомлення про нову підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України; стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування (захиснику ОСОБА_7 не вручено повідомлення про відкриття матеріалів досудового розслідування), з якими 27.05.2022 ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 ознайомились, та скерування до суду обвинувального акта 30.05.2022.

В зв`язку з викладеним, просить розглянути подане заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку ч.3 ст.309 КПК України, скасувати постанови прокурора про оголошення розшуку та зупинення досудового розслідування від 28.02.2022, від 16.03.2022 та закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140020000125 щодо ОСОБА_5 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання та заперечення, подані захисником в його інтересах, з підстав, що викладені у них.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання та скарги захисника, посилаючись на відсутність правових підстав для закриття даного кримінального провадження, вважає, що оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук та зупинення досудового розслідування (постанови від 28.02.2022, 16.03.2022) винесені ним відповідно до вимог КПК України, не скасовані судом, а тому строк досудового розслідування у даному провадженні не сплив. Зазначив, що підтримує усі свої доводи, наведені у письмових запереченнях від 27.06.2023, апеляційних та касаційних скаргах, що ним подавались у межах даного провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, скаргу та додані до них стороною захисту документи, документи, що подані прокурором на обстоювання своєї позиції, документи, щодо розгляду скарги, обрання та продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , зважаючи на позицію учасників, які зазначили про подання та дослідження усіх наявних у їх розпорядженні, у розпорядженні суду доказів для вирішення поданого клопотання та заперечень, поданих в порядку ч.3 ст.309 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Насамперед слід звернути увагу та ту обставину, що судом дотримано вимог статей314,315 КПК України, згідно яких підготовче судове засідання є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду, а також вимог ч.3 ст.415 КПК України, згідно яких висновки та мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов"язковими для суду першої інстанції при новому розгляді, та вирішує означені питання саме під час судового розгляду (хоча, відповідно до висновку об`єднаної палатиКасаційного кримінальногосуду ускладі ВерховногоСуду зарезультатами розглядусправи №283/1638/23, суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді).

Оскільки прокурор в судовому засіданні ствердив про те, що ним підтримуються усі зазначені ним доводи на спростування позиції захисту, подані у його письмових запереченнях від 27.06.2023, зазначені ним у апеляційних та касаційній скаргах, тому суд дає оцінку кожному доводу, зазначеному учасниками (включно із тими, що вже були спростовані позиціями вищестоящих судів).

Так, клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України та заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку ч.3 ст.309 КПК України, подане захисником - адвокатом ОСОБА_4 , яка здійснює захист ОСОБА_5 . З метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів особи, яку вона представляє, нею, в порядку, визначеному чинним кримінальним процесуальним законом, подано відповідне клопотання та заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку ч.3 ст.309 КПК України. Безпосередньо в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив аналогічну позицію щодо поданих клопотання та заперечення, підтримавши їх у повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, відсутність підпису обвинуваченого ОСОБА_5 на поданих документах - клопотанні та запереченні не свідчить, що він їх не подавав та не підтримував, та не може бути підставою для залишення їх без розгляду.

Пунктом 5 ч.1 ст.3КПК України визначено,що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Встановлено, що 20.08.2021 прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_8 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140020000125.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Так, 09.09.2021 ОСОБА_5 , в порядку ст. 278КПК України, повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що є початком перебігу, визначеного ч.3 ст.219 КПК України, двомісячного строку досудового розслідування.

08.11.2021 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 09.01.2022, а ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.12.2021 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 09.03.2022.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями наведеної норми процесуального закону (в редакції, яка діяла на момент вчинення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 ) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Слід звернути увагу, що обвинувальний акт у даному провадженні до суду надійшов 30.05.2022.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію про обрахування строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому було винесено постанову прокурора про зупинення досудового розслідування з подальшим її скасуванням (постанови від 18 травня 2023 року справа № 760/28605/21, від 06 червня 2023 року справа № 343/828/22). Зокрема, суд зробив висновок, що скасування постанови про зупинення досудового розслідування і відновлення досудового розслідування має очевидно різні правові наслідки, адже строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування включається у строк досудового розслідування, тоді як строк із дня винесення такої постанови до винесення постанови про відновлення кримінального провадження у строк досудового розслідування не включається, що прямо впливає на визначення дати його закінчення.

Встановлено, що 28 лютого 2022 року прокурором відділу Волинської обласної прокуратури була винесена постанова про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування. Постановою цього ж прокурора від 15 березня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено, в зв`язку з його самостійною явкою. 16 березня 2022 року прокурором знову винесено постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Підозрюваний ОСОБА_5 , дізнавшись 24.03.2022 про наявність таких постанов прокурора, 28.03.2022, в порядку ст.303 КПК України, подав скаргу до суду, де просив визнати їх незаконними та скасувати.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року провадження за цією скаргою закрито, на підставі ст. 305 КПК України, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021140020000125 відновлено постановою слідчого від 07.04.2022.

При цьому, незважаючи на те, що слідчим суддею в мотивувальній частині своєї ухвали констатовано, що «….суд вбачає підстави того, що постанови прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук від 28.02.2022, від 16.03.2022 винесені неналежним чином… так як… дійсно ОСОБА_5 не отримував від слідчого з групи слідчих та/або прокурорів з групи прокурорів повістки про виклик для його участі у процесуальних діях у спосіб та в порядку, що визначені ст.111, 112, 133, 135-137 КПК України…» та те, що вони не були самостійно скасовані прокурором, що могло б стати підставою для закриття провадження на підставі ст.305 КПК України, а виходячи із того, що досудове розслідування постановою слідчого відновлено, прийнято рішення про закриття даного провадження, з посиланням на ст.305 КПК України.

У відповідності до положень ст.2 КПК одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ст.ст.8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

Частинами 1, 2ст. 309 КПКвизначено перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, інші ухвали слідчого судді, які не зазначено в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3ст. 309 КПК).

Верховним Судом неодноразово зроблені висновки щодо необхідності належного розгляду судом у підготовчому судовому засіданні заперечень на ті ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню (постанова ОП ККС ВС від 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20, постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 06 червня 2023 року у справі № 489/6721/21).

Законодавець не передбачив можливості апеляційного оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, водночас передбачив для сторін інші засоби правового захисту, надавши можливість розглянути ці питання під час судового провадження щодо ухвал, які не оскаржуються під час досудового розслідування. Законом визначено, що суд, після отримання таких заперечень, має їх розглянути під час підготовчого провадження або підчас судовогорозгляду,залежно відхарактеру поставленогопитання,і прийнятивмотивоване рішення (правова позиція, викладена у постанові ККС ВС від 06 червня 2023 року у справі № 489/6721/21).

Слід звернути увагу, що суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновки, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування (правова позиція, викладена у постанові ККС ВС від 05 лютого 2019 року у справі № 754/12820/15-к).

Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду скарги на постанову слідчого (прокурора) про зупинення досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з`ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування (правова позиція, висловлена у постанові ККС ВС від 14 травня 2024 року у справі № 991/7976/23).

При цьому, суд, який розглядає незгоду сторони із ухвалою слідчого судді, постановленою під час досудового розслідування, яка не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, має повну судову дискрецію і може не погодитися із рішенням, постановленим слідчим суддею.

Отже, за наявності достатніх підстав (заперечень сторони у провадженні) вирішення питань щодо обґрунтованості і законності ухвали слідчого судді щодо вирішення питання про скасування постанови слідчого (прокурора) про зупинення досудового розслідування, яка не підлягає окремому апеляційному оскарженню, належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й саме цей суд повинен з урахуванням усіх процесуальних можливостей перевірити та визначити підставно ухвалено таке рішення слідчим суддею чи ні, з наведенням відповідних мотивів своїх висновків (правова позиція, висловлена у постанові ВС від 15.04.2025 у справі №127/15521/24).

Сторони кримінального провадження мають можливість оспорити обґрунтованість ухвали слідчого судді, що, власне, і було зроблено стороною захисту та підозрюваним ОСОБА_5 під час підготовчого судового засідання у даній справі. Виходячи із позицій ВС, суд зобов`язаний належним чином розглянути ці заперечення та прийняти рішення по суті питання, ґрунтуючись на власній оцінці обставин провадження.

Зазначене вищеузгоджуєтьсятакож із висновком щодо застосування положень ч.3 ст.309 КПК України, наведеним в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (від 13.02.2023 справа № 932/8842/20).

Перевіряючи подане сторону захисту заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку ч.3 ст.309 КПК України, в розрізі із твердження прокурора про те, що постанови про оголошення у розшук були законними та обґрунтованими, а провадження у скарзі судом було закрито, оскільки досудове розслідування було відновлено, суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2021 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків, у тому числі із забороною цілодобово залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.12.2021 запобіжний захід у виді домашнього арешту був продовжений до 28.02.2022. При цьому, з даної ухвали вбачається, що «… слідчий суддя вважає за можливе пом`якшити підозрюваному умови застосованого запобіжного заходу, заборонивши залишати житло в певний період доби, оскільки ОСОБА_5 тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, умови якогоне порушує, має на утриманні 2 дітей, працює неофіційно, характеризується позитивно…», з покладенням обов`язку - не залишати місце свого проживання в період доби з 20:00 по 08:00 год.

Слід зазначити, що прийменник «до» в українській мові вживається на позначення кінцевої календарної дати чинності.

Таким чином,станом на28.02.2022щодо ОСОБА_5 діяв вищевказанийзапобіжний захід.

28 лютого 2022 року прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 була винесена постанова про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування, підставою якої є виключно те, що «…підозрюваний ОСОБА_5 не з`являється без поважних причин на виклик прокурора, на даний час його місцезнаходження невідоме, тому виникла необхідність у оголошенні його в розшук та зупиненні досудового розслідування».

На підтвердження цієї позиції прокурором суду подано супровідні листи від 24.02.2022, від 25.02.2022 із додатками - повістками про виклик ОСОБА_5 , відповідно, на 26.02.2022 та 28.02.2022 для участі останнього у допиті. При цьому, доказів того, що такі повістки 24 та 25 лютого 2022 прокурором надсилались, хоча б простою поштовою кореспонденцією, а тим більше, з дотриманням положень ст.ст.133-137 КПК України, як і про їх отримання підозрюваним ОСОБА_5 , матеріали кримінального провадження не містять, їх не було надано також і суду під час судового розгляду.

При цьому, слід звернути увагу, що станом на 28.02.2022 інтереси підозрюваного у даному провадженні представляв захисник за угодою, якого прокурор взагалі не повідомляв про виклик підозрюваного для проведення допиту; матеріали провадження не містять даних також про те, що підозрюваний або ж його захисник викликались по телефону, хоча дані телефонного номеру як підозрюваного, так і захисника були у розпорядженні слідчого та прокурора.

Посилання прокурора на відсутність у його розпорядженні матеріалів провадження не заслуговують на увагу, оскільки письмові документи про його передання відповідному органу чи у певну установу (в тому числі і у зв`язку з військовою агресією рф) суду не надані, при цьому, ним констатовано про подання усіх документів, що стосуються вирішення даного клопотання та заперечень на ухвалу слідчого судді.

В судовому засіданні прокурор також ствердив, що доручень слідчому чи ж оперативному підрозділу на вручення повісток, встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 не давав. Дані (як офіційні, так і усні повідомлення) щодо можливого порушенням підозрюваним застосованого щодо нього запобіжного заходу йому не надходили, клопотання щодо зміни запобіжного заходу, у зв`язку з їх порушенням та оголошенням його у розшук 28.02.2022 ним не ініціювалось.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Частиною 1 ст.281 КПК України передбачена можливість оголошення розшуку підозрюваного, у разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Відповідно до вимог ч.2 ст.280 КПК України, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими п.2 ч.1 ст.280 КПК України.

З аналізу вищевикладених норм КПК України вбачається, що зупинення досудового розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України допускається лише після повідомлення особі про підозру та за умови оголошення цієї особи вже після набуття статусу підозрюваного у розшук.

Водночас, для оголошення особи у розшук за ст.281 КПК України повинна існувати сукупність таких обставин як: набуття особою статусу підозрюваного, відсутність інформації щодо місцезнаходження підозрюваного чи перебування його за межами України, здійснення належного повідомлення підозрюваного про необхідність явки до прокурора чи слідчого, декілька (дві або більше) неявок підозрюваного без поважних причин на такі виклики.

При цьому, навіть за наявності вищевказаних обставин, слідчий зобов`язаний виконати усі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, в тому числі і для здійснення розшуку підозрюваного, і лише потім зупиняти досудове розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.

Під ухиленням від слідства або суду варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного Суду України від 19.03.2015 у справі № 5-1кс15).

Під час з`ясування, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування - «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження.

Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.

Суду не подано доказів, які б підтверджували поза «розумним сумнівом» того, що 24.02.2022 та 25.02.2022 прокурором взагалі надсилалися повістки про виклик ОСОБА_5 , його захиснику (згідно поданої органу досудового розслідуванню угоди), а тим більше - з дотриманням вимог ст.ст.133-137 КПК України, як і не надано даних про те, що підозрюваному ОСОБА_5 було відомо з інших джерел про його виклики до прокурора на 26.02.2022 та 28.02.2022 та він свідомо ухилився від явки. Не надано доказів того, що прокурором вживалися заходи щодо встановлення місця перебування останнього що, як наслідок, могло б підтвердити наявність законної підстави для оголошення розшуку та зупинення досудового розслідування у даному провадженні.

Згідно ч.7 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Постанова прокурора про зупинення досудового розслідування від 28.02.2022, згідно поданого суду супровідного листа від 28.02.2022 №09/1/1-302-21, скерована до СУ ГУНП у Волинській області, для відому та виконання. Однак дані щодо її виконання у частині оголошення підозрюваного у розшук, як-то: доручення оперативним підрозділам, слідчому, тощо, суду також не надано. Натомість задля того, щоб особа вважалася такою, що є оголошеною у розшук, оперативними підрозділами або відповідним органом, якому доручено здійснення розшуку, має бути здійснено певний комплекс заходів, спрямованих на активність такого розшуку. Жоден підтверджуючий документ щодо цього не надавався та відсутній у матеріалах провадження, тому є всі підстави вважати, що оперативно-розшукова справа відносно нього не заводилася, що також свідчить про формальність прийняття такої постанови, та її винесення виключно з метою зупинення строку досудового розслідування.

Таким чином, суд констатує, що у матеріалах провадження відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про обов`язок з`явитися 26.02.2022, 28.02.2022 до прокурора та не з`явився, в зв`язку з чим - ухилився від явки до органу досудового розслідування, а також, що місцезнаходження його, на момент оголошення у розшук та зупинення досудового розслідування 28.02.2022, було невідоме органу досудового розслідування та що вживались відповідні заходи щодо його встановлення.

Оскільки місце перебування підозрюваного органу досудового розслідування, що підтверджено «поза розумним сумнівом» було відоме, так як на момент оголошення у розшук щодо нього діяв запобіжних захід у виді домашнього арешту, дані про його перевірку та встановлення відсутності за місцем проживання, як і дані щодо порушення умов обраного запобіжного заходу відсутні, а тому він також не ухилявся від органів досудового розслідування, - протилежного суду не доведено, а, відповідно до ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться виключно на її користь. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б вказували на те, що підозрюваний без поважних причин не з`явився на такі виклики, що виконані усі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, зокрема, задля встановлення місця перебування та, як наслідок його не встановлення та подальше здійснення розшуку підозрюваного, що могло б стати підставою для зупинення досудового розслідування, на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.

Оскільки відповідних правових підстав для оголошення підозрюваного ОСОБА_5 станом на 28.02.2022 у розшук не було, а, як наслідок, і підстав для зупинення досудового розслідування, тому суд приходить до висновку, що постанова прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 28.02.2022 про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук була незаконною та винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ст.ст. 280-281 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Окрім того, судом встановлено, що 15.03.2022 підозрюваний ОСОБА_5 особисто з`явився до прокурора та йому під розпис було вручено повістки про виклик на 16.03.2022, 17.03.2022 та 18.03.2022. У цей же день досудове розслідування постановою прокурора було відновлено. Однак, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, без поважних причин на виклик не з`явився, 16.03.2022, не зважаючи на наявність викликів на інші дати, а також на порушення вимог ч.9 ст.135 КПК України при їх врученні, прокурором було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук, оскільки місцезнаходження останнього органу досудового розслідування було невідоме, що не відповідає дійсності, оскільки місце перебування підозрюваного достеменно було відомо.

18.03.2022 ОСОБА_5 подав повідомлення в скриньку заяв і повідомлень обласної прокуратури про те, що не має можливості з`явитися за викликом у зв`язку із відсутністю на території України його захисника ОСОБА_7 , а також у зв`язку із поданням клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки строк досудового розслідування закінчився 10.03.2022.

Оскільки судом, за наслідками розгляду заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку ч.3 ст.309 КК України, прийнято рішення про те, що постанова прокурора від 28.02.2022 про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук була незаконною, винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в зв`язку з чим підлягає скасуванню, тому, зважаючи на вимоги ст.219 КПК України, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, закінчився 10 березня 2022 року та, у відповідності до ч.5 ст.294 КПК України, поновленню не підлягає.

Покликання прокурора на те, що ухвала слідчого судді від 07.04.2022 набула законної сили, постанови про зупинення досудового розслідування не скасовані і кримінальним процесуальним законом не передбачено процедури її оскарження безпосередньо, суперечить положенням ч. 3ст. 309 КПК. Адже законодавець, передбачаючи можливість висловлення незгоди під час підготовчого засідання в суді із тими ухвалами, які під час досудового розслідування не підлягають самостійному оскарженню, передбачив таку форму судового контролю, реалізація якої можлива лише шляхом самостійної оцінки судом тієї ухвали слідчого судді, з якою висловлена незгода.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ч.2ст.305 КПК Українислідчий, прокурор може самостійно скасувати рішення про зупинення досудового розслідування, яке оскаржується, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що підставою для закриття провадження за скаргою є саме - скасування оскарженого процесуального рішення, тобто визнання його незаконним, не чинним. А тому прийняття слідчим рішення про відновлення досудового розслідування не є тотожним скасуванню оскарженої постанови, тому підстави для закриття провадження за скаргою на підставі ст.305 КПК України були відсутні.

Таким чином, суд, зважаючи на незаконність та скасування постанови прокурора про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 28.02.2022, вважає, що 10.03.2022 у вказаному кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, а отже всі слідчі та процесуальні дії після вказаної дати, в тому числі і постанова прокурора про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 16.03.2022, є такими, що здійсненні не в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, які мають бути виконані не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п.10 ч.1 ст.284 КПК України).

Викладене у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поняття «злочину проти життя та здоров`я особи» охоплює не тільки злочини, передбачені врозділі II Особливої частини КК України, а також включає й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життята здоров`я особи. У той же час, ця особа має бути конкретно визначена, тобто, саме її життю або здоров`ю має бути заподіяна шкода. Гіпотетичне заподіяння шкоди невизначеному колу осіб не може вважатися таким, що підпадає під визначення додатково об`єкта в контексті наведеної норми процесуального закону.

Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановіОб`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20, а також в інших судових рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема у постанові від 06 червня 2023 року (провадження № 51-1056 км 22) та інших.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 09 вересня 2021 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а 07.04.2022 про нову підозру за ст.310 ч.2, 307 ч.3 КК України. Згідно фактичних обставин, дії ОСОБА_5 порушували правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Йому інкримінувалося незаконне вирощування рослин коноплі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, а також незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Ці дії не були направлені на конкретну особу та не спричинили наслідки у виді заподіяння шкоди життю та здоров`ю особи. Тобто, у даному випадку додатковий об`єкт посягання, який підходить під поняття«злочину проти життя та здоров`я особи» у розумінні п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутній.

Тому доводи прокурора в цій частині є неприйнятними.

Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, суд також виходить із засад законності та дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, оскільки продовження кримінального провадження щодо особи, щодо якої встановлені та підтверджені доказами підстави для закриття кримінального провадження, на думку суду, суперечить цим засадам.

Оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ч.4 ст.110 КПК України, тому суд погоджується із доводами захисника, що направлення до суду обвинувального акту відбулось поза межами строку досудового розслідування, що і є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, ухвала від 26.05.2020, справа №712/6375/18).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заперечення на ухвалу слідчого судді, в порядку передбаченому ч.3 ст.309 КПК України, є вмотивованими, а тому постанови прокурора відділу Волинської обласної прокуратури про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 28.02.2022, від 16.03.2022 підлягають скасуванню, клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України підлягає до задоволення, а кримінальне провадження №62021140020000125 щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України слід закрити.

Докази щодо судових витрат, речових доказів та майна, на яке накладено арешт, суду не надані, тому питання щодо судових витрат, речових доказів та арешту майна, як це передбачено ст.ст. 100, 124, 174 КПК України, судом не вирішується.

Разом з тим, суд роз`яснює учасникам, що вони мають право звернутися до суду з відповідними клопотаннями про вирішення цих питань в порядку п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.309, п.10 ч.1 ст.284, ст.ст. 295, 370, 372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити.

Кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140020000125, щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Постанови прокурора відділу Волинської обласної прокуратури про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук від 28.02.2022, від 16.03.2022 скасувати.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1