Постанова

від 05.06.2025 по справі 380/2428/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2428/23 пров. № А/857/15019/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» про стягнення податкового боргу,

суддя у І інстанціїКисильова О.Й.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 14 липня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило просить стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» (далі ДП «Санаторій «Моршинкурорт») до бюджету грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 14 591 363,30 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 380/2428/23 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що узгоджені ДП «Санаторій «Моршинкурорт» зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі ПНМ), податку на додану вартість (далі ПДВ), плати за землю та орендної плати (далі ЗП) на час розгляду справи у добровільному порядку підприємством не сплачено.

07 травня 2020 року контролюючим органом була виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" №89730-57 на загальну суму податкового боргу 514322,50 грн, яка надіслана засобами поштового зв`язку та 11 червня 2020 року вручена уповноваженій особі підприємства. Жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів на спростування позовних вимог відповідачем не надано. Тому позов ГУ ДПС слід задовольнити.

У поданій апеляційній скарзі ДП «Санаторій «Моршинкурорт» просило змінити рішення суду першої інстанції у частині розміру суми стягнення та стягнути 12316153,73грн.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що заявлена позивачем до стягнення сума не відповідає арифметичним розрахункам, обставинам справи та чинному законодавству.

Пунктом 52 пункту 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК) визначено, що за порушення податкового законодавства, вчиненого протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за... порушення, нарахування, декларування та оплати податку на додану вартість. Однак, позивачем нараховано пеню в сумі 763 423,82 грн за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати ПНМ, яка стягнена судом першої інстанції.

Окрім того, наполягає на тому, що позивачем неправильно нараховано, а судом застосовано стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату ПЗ в сумі 1847,42 грн.

Також суд першої інстанції не звернув уваги на арифметичну помилку у розрахунках позивача, де шість разів вказана сума 454 672,43 грн з податкової декларації № 9036383968 від 21 лютого 2021 року, внаслідок чого з підприємства зайво стягнуто 2 273 362, 15 грн.

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» (далі ПАТ «Укрпрофоздоровлення») у своїй апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з ДП «Санаторій «Моршинкурорт» грошові кошти до бюджету у розмірі 514 322,50 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вимоги за апеляційною інстанцією обґрунтовує тим, що за розрахунками податкового органу пеня за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 828 683,79 грн , пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно з податковою декларацією із земельного податку з юридичних осіб складає 1 847, 42 грн.

Податковим органом безпідставно здійснено нарахування пені.

Водночас наполягає на тому, що обов`язковою передумовою звернення податкового органу до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу є направлення платнику податків податкової вимоги з вимогою погасити (сплатити) податковий борг.

Детальний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивачем податкові вимоги за кожним податком окремо не надсилалися, а лише надсилалася податкова вимога на суму 514 322,50 грн. Тому позивач передчасно звернувся до адміністративною суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

У додаткових письмових пояснення ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» наполягає на тому, що за розрахунками податкового органу пеня за несплату ПНМ складає 828 683.79 грн, пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ЗП складає 1847,42 грн.

Однак, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вважає, що податковим органом безпідставно здійснено нарахування пені з огляду на те, що протягом періоду з 01 березня 2020 року до 30 червня 2023 року включно у податкового органу відсутні будь-які правові підстави для нарахування пені, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Тому доводи податкового органу, викладені в позовній заяві, ґрунтуються на помилковому розумінні приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ГУ ДПС підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянтів у ході апеляційного розгляду в режимі відеоконференції підтримав подані апеляційні скарги і просив їх задовольнити з урахуванням встановлених у ході розгляду справи фактичних обставин та висновків проведеної комісійної судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою апеляційного суду від 05 березня 2024 року.

Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, за час здійснення діяльності у ДП «Санаторій «Моршинкурорт» виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 14 листопада 2022 року за даними податкового органу становив 14 591 363,30 грн, а саме:

- з ПДВ 1 293 409,00 грн;

- з ПНМ 7 044 241,43 грн;

- з орендної плати з юридичних осіб 1 342 271,61 грн;

- з земельного податку з юридичних осіб 4 911 441,26 грн.

Податковий борг з ПДВ у сумі 1293409,00 грн виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховані у зв`язку із подачею ДП "Санаторій "Моршинкурорт":

- 20 вересня 2022 року податкової декларації з ПДВ за серпень 2022 року, у якій позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 778 925,00 грн;

- 19 жовтня 2022 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із витравленням самостійно виявлених помилок за червень 2022 року, у якій позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 230 228,00 грн;

- 20 жовтня 2022 року податкової декларації з ПДВ за вересень 2022 року, у якій позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 653 068,00 грн.

Податковий борг з ПНМ у сумі 7 044 241,43 грн виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховані у зв`язку поданням ДП "Санаторій "Моршинкурорт" податкового органу:

- 11 лютого 2021 року податкової декларація з ПНМ за звітний 2021 рік, у графі 6.1 якої самостійно визначене податкове зобов`язання складає 5 802 541,08 грн;

- 17 лютого 2022 року податкової декларація з ПНМ за звітний 2022 рік, у графі 6.1 якої самостійно визначене податкове зобов`язання складає 6 353 229,36 грн.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1 342 271,61 грн та із земельного податку з юридичних осіб у сумі 4 911 441,26 грн виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховані у зв`язку із поданням ДП "Санаторій "Моршинкурорт" податковому органу

- 17 лютого 2022 року звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік;

- 13 квітня 2022 року уточнюючої податкової декларації за 2022 рік з орендної плати;

- 19 лютого 2021 року звітної податкової декларації за 2021 рік із земельного податку;

- 15 березня 2021 року уточнюючої податкової декларації за 2021 рік із земельного податку;

- 22 липня 2021 року уточнюючої податкової декларації за 2021 рік із земельного податку;

- 21 вересня 2021 року уточнюючої податкової декларації за 2021 рік із земельного податку;

- 19 листопада 2021 року уточнюючої податкової декларації за 2021 рік із земельного податку;

- 17 лютого 2022 року уточнюючої податкової декларації за 2022 рік із земельного податку;

- 21 липня 2022 року уточнюючої податкової декларації за 2022 рік із земельного податку;

- 01 жовтня 2022 року уточнюючої податкової декларації за 2022 рік із земельного податку.

07 травня 2020 року контролюючим органом виставлена відповідачу вимога форми "Ю" № 89730-57 на загальну суму податкового боргу 514 322,50 грн, яка надіслана засобами поштового зв`язку на адресу ДП "Санаторій "Моршинкурорт" та 11 червня 2020 року вручена уповноваженій особі відповідача.

Суми самостійно визначених грошових зобов`язань ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не сплачені у встановленні законом строком, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду із цим позовом.

07 травня 2020 року контролюючим органом виставлена відповідачу вимога форми "Ю" № 89730-57 на загальну суму податкового боргу 514 322,50 грн, яка надіслана засобами поштового зв`язку на адресу відповідача та 11 червня 2020 року вручена його уповноваженій особі.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки наявності у відповідача податкового боргу, що не погашений у добровільному порядку, що викликало необхідність звернення контролюючого органу із позовом, що розглядається.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Як передбачено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За правилами пункту 15.2 статті 15 ПК кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 35.1 статті 35 ПК сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК).

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 ПК виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Приписами пункту 36.5 статті 36 ПК передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як зазначено у пункті 54.1 статті 54 ПК, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.4 статті 59 ПК податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як передбачено пунктом 95.1 статті 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у справах про стягнення податкового боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Попри те, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що завданням апеляційного суду є забезпечення правильного вирішення справи, а не лише перевірка коректного застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

Для виконання завдань адміністративного судочинства впроваджено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах, як зазначено у абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003.

Разом із тим, апеляційним судом безспірно встановлено відсутність на час апеляційного перегляду у ДП «Санаторій «Моршинкурорт» заборгованості у загальній сумі 14 591 363,30 грн, яка була предметом судового розгляду у справі № 380/2428/23, про що зазначено як у поданій суду апеляційної інстанції заяві ГУ ДПС від 26 травня 2025 року, так і у довідці від 20 травня 2025 року №18101/6/13-01-13-09-08, виданій ДП «Санаторій «Моршинкурорт» за підписом заступника начальника ГУ ДПС Р.Ганюка.

Відтак, оскільки станом на поточну дату спірна заборгованість відсутня, що не заперечується представником контролюючого органу, однак позивач не бажає скористатися своїм право відмови від позову, апеляційний суд вважає, що фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу немає.

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, у ході апеляційного розгляду не знайшов свого підтвердження факт наявності у ДП «Санаторій «Моршинкурорт» заборгованості у загальній сумі 14 591 363,30 грн, а отже висновки суду першої інстанції про необхідність стягнення такого боргу з відповідача у судовому порядку, викладені у оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, відтак у задоволенні позову ГУ ДПС слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровлення» задовольнити частково.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 380/2428/23 та у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Постанова у повному обсязі складена 06 червня 2025 року.