Постанова

від 14.05.2025 по справі 914/466/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. Справа №914/466/23(914/1534/24)

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл б/н від 20.02.2025 (вх. №01-05/458/25 від 21.02.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 (повний текст виготовлено 07.02.2025, суддя Цікало А.І.)

у справі №914/466/23 (914/1534/24)

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Елітна служба безпеки та охорони

про: визнання недійсним договору про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024 р.; визнання недійсним договору про надання охоронних послуг № 2401202-ФО від 24.01.2024 р.; усунення перешкод в користуванні майном

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл

про: визнання відсутнім права користування майном за договором про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024 р. та зобов`язання вчинити дії

в межах справи № 914/466/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл

за участю представників:

від апелянта (позивача за первісним позовом): адвокат Дробот Д.М. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1 (за первісним позовом): адвокат Суворова Ю.І. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-2 (за первісним позовом): не з`явилися;

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 у справі №914/466/23 (914/1534/24) відмовлено в задоволенні первісного позову; задоволено зустрічний позов; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл та Товариством з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум право користування майном, яке перебуває в іпотеці Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідно до договору іпотеки від 20.12.2019 № № 4196, 4197 та договору застави рухомого майна № б/н від 28.11.2019; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл підписати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум рахунки на оплату послуг пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів та акти наданих послуг за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 за період квітень-червень 2024 року (включно); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум 6056,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач за первісним позовом звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 у справі №914/466/23(914/1534/24) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовну заяву ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл:

- визнати договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, укладений між ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл та ТзОВ Аттолло Гранум недійсним;

- визнати договір про надання охоронних послуг №2401202-ФО від 24.01.2024, який укладено між ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони недійсним;

- зобов`язати ТзОВ Аттолло Гранум, ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони усунути перешкоди у користуванні ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл майном, а саме: силоси металеві для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл: K1; K2; K3; K4; K5; K6; K7; K8; K9; K10; K11; K12; П1; П2; T1; T2; T3; T4; T5; T6; OП1;ОП2; ОПЗ; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом;

а також:

- відмовити в повному обсязі у задоволенні зустрічного позову ТзОВ Аттолло Гранум про визнання відсутнім у ТзОВ Аттолло Гранум права користування майном за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 та зобов`язання вчинити дії;

- закрити провадження у справі №914/466/23(914/1534/24) за зустрічним позовом ТзОВ Аттолло Гранум в частині вимоги щодо зобов`язання ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл підписати та надати ТзОВ Аттолло Гранум рахунки на оплату послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів та акти наданих послуг за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 послуг за період квітень-червень 2024 року (включно).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 09.04.2025.

11.03.2025 ТзОВ Аттолло гранум подало відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/1886/25).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкладено розгляд справи на 07.05.2025.

02.05.2025 ТзОВ Аттолло Гранум подало суду заяву про відвід головуючого судді Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 (у складі колегії: Желік М.Б. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.) справу передано для вирішення питання про відвід судді Желіка М.Б. у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 (у складі колегії: Панова І.Ю. - головуюча суддя, судді Малех І.Б., Зварич О.В.) у задоволенні заяви ТзОВ Аттолло Гранум б/н від 01.05.2025 (вх. №01-04/3439/25 від 02.05.2025) про відвід судді Желіка М.Б. від розгляду справи №914/466/23 (914/1534/24) відмовлено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 відкладено розгляд справи на 14.05.2025.

В судовому засіданні 14.05.2025 представник апелянта надав пояснення щодо фактичних обставин спору, просив задоволити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги первісного позову.

Представниця відповідача-1 (за первісним позовом) надала суду пояснення щодо фактичних обставин спору, просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач-2 явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали до електронного кабінету ТзОВ «Елітна служба безпеки та охорони» 09.05.2025 о 14:14.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст первісного та зустрічного позову, зміст рішення суду першої інстанції.

ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Аттолло Гранум та до ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони, про визнання недійсним договорів та зобов`язання вчинити дії.

Зокрема, позивач просив:

- визнати недійсним договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, укладений між ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл та ТзОВ Аттолло Гранум;

- визнати недійсним договір про надання охоронних послуг №2401202-ФО від 24.01.2024, укладений між ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони;

- зобов`язати ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони усунути перешкоди у користуванні ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл майном (силоси металеві для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; П1; П2; Т1; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1;ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/466/23(914/1534/24); ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, перебуваючи в процедурі розпорядження майном, в період до відсторонення керівника товариства та покладення його обов`язків на розпорядника майном боржника, уклав з пов`язаною особою ТзОВ Аттолло Гранум, оспорюваний договір №02-ПО-2024 від 02.01.2024 про надання послуг, пов`язаних з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту в Одеському морському торговельному порту на причалі №4, який за своєю суттю є договором передання майна боржника в оренду та управління, що суперечить нормам Цивільного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, інтересам позивача та його кредиторів.

За твердженням позивача, боржник свідомо уклав оспорюваний договір на вкрай невигідних для нього умовах та без легітимної мети. Позивач покликається на ст.234 ЦК України, яка визначає правові наслідки фіктивності правочину, та на ст.235 ЦК України, яка визначає наслідки удаваного правочину, а також на ознаки фраудаторності правочину, відсутність погодження з розпорядником майна та кредитором, в іпотеці та у заставі якого перебуває майно боржника, фактично передане в оренду та управління відповідачу-1.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном боржника, позивач стверджує, що представники відповідача-1 обмежують розпорядника майна у доступі до майна боржника, при цьому покликаючись на договір про надання охоронних послуг №2401202-ФО від 24.01.2024, який укладено між ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони і який передбачає охорону майна відповідача-1 на об`єкті за адресою м.Одеса, пл.Митна, буд. 1/1, а саме: силоси металеві для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; П1; П2; Т1; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1;ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом.

Оспорюваний договір про надання охоронних послуг, за твердженням позивача, є нікчемним в частині фактичної передачі в оренду нерухомого майна без згоди іпотекодержателя, оскільки у відповідача-1 на момент укладення договору не було належних та законних прав, при цьому, оспорюваний договір впливає на права позивача в частині вчинення відповідачами перешкод у доступі до майна позивача.

Відповідач-1, заперечуючи позовні вимоги за первісним позовом, стверджував, що оспорюваний договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 не містить умов передачі майна в користування або володіння, та вчинений з дотриманням вимог, визначених у Цивільному кодексі України до договору про надання послуг. ТзОВ Аттолло Гранум була здійснена неодноразова оплата за договором, що свідчить про економічну вигоду для ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл та отримання ним прибутку, а також про відсутність ознак фіктивного правочину.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції не подав.

ТзОВ Аттолло Гранум звернулось до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл про визнання відсутнім права користування майном та зобов`язання вчинити дії.

Зокрема, позивач за зустрічним позовом просив:

- визнати відсутнім у ТзОВ Аттолло Гранум за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, укладений між ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл та ТзОВ Аттолло Гранум право користування майном, яке перебуває в іпотеці Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідно до договору іпотеки від 20.12.2019 № № 4196, 4197 та договору застави рухомого майна № б/н від 28.11.2019;

- зобов`язати ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл підписати та надати ТзОВ Аттолло Гранум рахунки на оплату послуг пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів та акти наданих послуг за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 за період квітень-червень 2024 року (включно).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2024 зустрічний позов ТзОВ Аттолло Гранум прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 не містить умов передачі ТзОВ Аттолло Гранум в оренду будь-якого майна ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, в тому числі майна, що перебуває в заставі/іпотеці Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед MADISON PACIFIC TRUST LIMITED. Вказаним договором жодним чином не визначено право користування майном та/або передачі в оренду, а отже у ТзОВ Аттолло Гранум відсутнє право користування майном ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, в тому числі майном, що перебуває в заставі/іпотеці кредитора. Натомість, договором передбачено обов`язок ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл за плату надавати послуги з накопичення та відвантаження вантажів, а також обов`язок ТзОВ Аттолло Гранум оплачувати ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл надані послуги на підставі рахунків на оплату послуг та актів наданих послуг. Однак, всупереч умовам договору, за період з квітня 2024 року до червня 2024 року ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл не надає ТзОВ Аттолло Гранум рахунків на оплату послуг та актів наданих послуг, що унеможливлює здійснення ТзОВ Аттолло Гранум оплати за надані послуги та може призвести до втрати зернових культур у значних обсягах.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти позовних вимог ТзОВ Аттолло Гранум, зазначав, що вимоги зустрічної позовної заяви є неналежним способом захисту прав. ТзОВ Аттолло Гранум не доведено надання послуг за договором, а тому відсутні підстави для оформлення відповідних рахунків на оплату та актів надання послуг. Повідомляв, що у боржника фактично відсутні працівники, що ставить під сумнів можливість виконання ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл договору про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов таких висновків:

- на виконання умов оспорюваного договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 позивач надавав відповідачу-1 послуги пов`язані з накопиченням та відвантаженням вантажів, що підтверджується зокрема актом надання послуг №9 від 31.02.2024, а відповідач-1 здійснював оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №67767 від 10.06.2024 та №69000 від 04.07.2024, тобто, оспорюваний договір про надання послуг виконувався сторонами;

- позивач за первісним позовом не довів, що оскаржений договір про надання послуг укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором, тобто не довів фіктивності такого правочину;

- відповідач-1 здійснював оплату за надані за оспорюваним договором послуги, що спростовує твердження позивача за первісним позовом про надання послуг без отримання прибутку;

- оспорюваний договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 не містить умов про надання в користування (оренду) ТзОВ Аттолло Гранум належного ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл майна, що спростовує твердження позивача за первісним позовом, що такий договір укладено з метою приховання фактичного передання майна боржника в оренду третім особам;

- позивач за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами існування підстав, передбачених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, для визнання недійсним договору про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024, а також не довів факту укладення договору на шкоду боржнику та його кредиторам;

- враховуючи те, що спірний договір не містить умов про передачу майна боржника в оренду, вимоги абз.3 ч.7 ст.44 КУзПБ під час укладання такого договору не порушено, також відсутні підстави вважати, що при укладанні вказаного договору порушено вимоги щодо отримання згоди від іпотекодержателя/заставодержателя на передачу в оренду заставного майна (предмета іпотеки/застави);

- предметом договору про надання охоронних послуг №24012024-ФО від 24.01.2024 є надання послуг з охорони майна ТзОВ Аттолло Гранум на об`єкті за адресою: м.Одеса, площа Митна, будинок 1/1, і, враховуючи положення п. 1.1., п. 1.3. та п. 2.1.9. договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, договір про надання охоронних послуг укладений з ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони з метою збереження вантажу, що належить ТзОВ Аттолло Гранум, та розвантажується (розміщується, передається, накопичується) у силосах металевих для зберігання зерна, які належать ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, що спростовує твердження позивача за первісним позовом про те, що предметом договору про надання охоронних послуг є нерухоме майно боржника;

- позивачем за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами недодержання сторонами договору про надання охоронних послуг №24012024-ФО від 24.01.2024 вимог законодавства в момент укладення такого договору, а отже не доведено підстав недійсності вказаного договору;

- позивач за первісним позовом не довів, що ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони вчиняють перешкоди у користуванні ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл майном;

- первісні позовні вимоги про визнання недійсним договорів та усунення перешкод в користуванні майном не обґрунтовані та задоволенню не підлягають;

- враховуючи те, що судом встановлено відсутність у договорі про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024 умов про передачу майна ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл в користування (оренду), у ТзОВ Аттолло Гранум не виникає права на користування майном боржника, отже, зустрічна позовна вимога про визнання відсутнім у ТзОВ Аттолло Гранум права користування майном боржника підлягає задоволенню;

- враховуючи відсутність у ТзОВ Аттолло Гранум права користуватись (володіти) майном боржника, у ТзОВ Аттолло Гранум відсутнє і право щодо забезпечення охорони такого майна та вчинення перешкод будь-яким особам у користуванні таким майном;

- в матеріалах справи відсутні докази виставлення ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл рахунків на оплату виконаних робіт/послуг і складання актів виконання робіт за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 за період квітень-червень 2024 року та надіслання таких рахунків і актів ТзОВ Аттолло Гранум, тому позовні вимоги ТзОВ Аттолло Гранум про зобов`язання ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл підписати та надати рахунки на оплату послуг та акти наданих послуг за період квітень-червень 2024 року підлягають задоволенню;

- скорочення штату працівників ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл не свідчить про повну відсутність працівників боржника та неможливість надання послуг за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 за період квітень-червень 2024 року.

Узагальнені доводи апелянта (позивача за первісним позовом) та заперечення відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення є таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, а також, без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

У скарзі позивач за первісним позовом наголошує, що суд першої інстанції не дослідив положень договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 та не встановив реального їх значення, зокрема, положень п.1.3. та п.2.1.10 договору, не врахував як прямих доказів недійсності договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, так і контексту ситуації в цілому, а саме не врахував :

- підстав відсторонення попереднього керівника боржника;

- ненадання попереднім керівником боржника документів первинної бухгалтерської звітності, доступу до баз даних боржника навіть після його відсторонення;

- недопущення розпорядника майна до майнових активів боржника;

- відсутність працівників боржника та матеріально технічної бази для реального виконання оскаржуваного договору з боку боржника;

- періоду укладання оскаржуваного договору;

- дефектів первинної документації, створеної начебто на виконання оскаржуваного договору;

- критичного впливу оскаржуваного договору на права та інтереси кредиторів, а також боржника, який фактично втратив можливість здійснювати господарську діяльність;

- контрагента боржника ТзОВ «Аттолло Гранум», особу яку створено через місяць після відкриття провадження у справі, і якій передано за фраудаторною конструкцією у власність майно боржника та яка на сьогоднішній день сама перебуває в процедурі банкрутства.

Також апелянт покликається на такі доводи:

- положення п.1.3. та п.2.1.10 оскаржуваного договору про ексклюзивне право на розвантаження вантажів з автотранспорту за допомогою автомобілерозвантажувального пристрою з навісом, їх розміщення, передачу та накопичення у силосах та про право безперешкодно самостійно експлуатувати беззаперечно свідчать про передачу відповідачу-1 прав користування майном боржника;

- неспростовними фактами є те, що ТзОВ «Аттолло Гранум» за жодних умов не може здійснити розвантаження вантажу без користування розвантажувальної техніки, належної боржнику, не може розмістити вантажі у силосах без користування силосами, належними боржнику, а саме право користування майном боржника і є реальною метою та предметом оскаржуваного договору, який (предмет) свідомо, ціленаправлено та штучно замасковано під послуги;

- найменування оскаржуваного договору та штучна підміна поняття «оренди» поняттям «послуги», використання слова «експлуатація», свідоме і цілеспрямоване уникання терміну «оренда» - не змінює суті умов оскаржуваного договору надання відповідачу-1 прав користування майном боржника;

- суд не дослідив дефектів первинної бухгалтерської документації, поданої відповідачем-1: акту наданих послуг від 31.03.2024 №9; рахунку на оплату від 31.03.2024 №21; копії платіжних доручень від 10.06.2024 №67767 та від 04.07.2024 №69000; а саме не дослідив відсутності інформації та реквізитів договору, на підставі якого вони були складені боржником, відсутності дати, наданої позивачем послуги, та відповідно з їх змісту не вдається встановити яка саме господарська операція була сплачена відповідачем-1;

- акт послуг №9 від 31.03.2024 та рахунок №21 датовано 31.03.2024, проте за змістом п.3.5. оскаржуваного договору, оплата рахунку проводиться відповідачем-1 протягом 5 банківських днів з моменту його отримання;

- перша оплата, начебто на виконання оскаржуваного договору по рахунку, датованому 31.03.2024 здійснена 10.06.2024, після отримання відповідачем-1 запиту розпорядника майна від 03.05.2024 №01-32/14-05 щодо оскаржуваного договору та його виконання; при цьому, платіжна інструкція №67767 від 10.06.2024 не містить жодної інформації про оскаржуваний договір;

- суттєво занижені тарифи, які визначені сторонами оскаржуваного договору, є очевидним показником наявності ознак фраудаторності договору і недобросовісної поведінки його сторін, зокрема, за 1 тонну сипучого вантажу: - 16,80 грн. з урахуванням ПДВ, при цьому тариф включає: - вантажо-розвантажувальні роботи автомобільного транспорту (пункт 1.2. додаткової угоди №1 від 02.01.2024 до оскаржуваного договору), не зважаючи на те, що вартість послуг (з ПДВ) перевалки зерна в Одеському морському торговельному порту (Одеський портовий елеватор) відповідно до публічних даних АТ «Державна продовольчозернова корпорація України» становить 494,19 грн., вартість послуг відвантаження зернових складає 123,00 грн. за тонну; середня вартість перевалки в Одеському порту на 2023-2024 рік відповідно до Консультації від 15.05.2024, складеної суб`єктом оціночної діяльності Цуцкірідзе С.С., становить 13 дол.США (494,19 грн.);

- визначення сторонами одного тарифу для усіх видів послуг (робіт) за договором (розвантаження, накопичення тощо) також свідчить про відсутність господарської мети укладеного оскаржуваного договору;

- боржник, в особі керівника Марченка В.Г., свідомо уклав оскаржуваний договір за умов, що є для нього вкрай невигідними з точки зору економічної мети та не передбачають отримання прибутку у належному розмірі для забезпечення господарської діяльності;

- позивач станом на момент укладення оскаржуваного договору перебував у процедурі банкрутства, тобто є неплатоспроможним та свідомо уклав правочин, що вчинений на шкоду його економічним інтересам;

- за наявності цих двох умов ексклюзивного права та неринкової вартості послуг, що надаються за оскаржуваним договором, з урахуванням напрямку діяльності позивача та його технологічних можливостей, умовами оскаржуваного договору позивача фактично позбавлено права на отримання прибутку та досягнення мети господарської діяльності;

- Консультація від 15.05.2024, складена суб`єктом оціночної діяльності Цуцкірідзе С.С. має інформаційний характер, зміст якої підтверджує, що боржник уклав з відповідачем-2 оскаржуваний договір на невигідних для боржника умовах; додатковим підтвердженням заниження тарифу за оскаржуваним договором слугує й офіційна інформація АТ «Державна продовольчозернова корпорація України», що розміщена на офіційному веб-сайті; натомість відповідач-1, заперечуючи проти консультації як належного доказу, не надав на спростування доводів позивача про заниження вартості тарифу жодних доказів;

- відповідно до висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 07.12.2022 у справі №924/11/22 (п.52) правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків;

- умовами оскаржуваного договору чітко передбачено майно, визначене індивідуальними ознаками, що буде фактично використовуватись відповідачем 1 для досягнення цілей його діяльності, натомість ні оскаржуваним договором, ні додатковою угодою №1 від 02.01.2024, не передбачено детального переліку послуг, які будуть надаватись за договором, що прямо суперечить особливостям технологічного процесу щодо накопичення зерна та підтверджує відсутність мети відповідача-1 в отриманні саме послуг за договором;

- про реальну мету укладеного договору щодо надання майна позивача в оренду також свідчать пункти 2.1.10. та 4.2. які передбачають право відповідача-1, у разі невиконання позивачем умов оскаржуваного договору, самостійно експлуатувати рухоме та нерухоме майно позивача (силоси металеві, автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом), що є неможливим з огляду на те, що доступ до управління таким майном можуть мати тільки особи зі спеціальними знаннями, які пройшли навчання та атестацією, відповідний інструктаж, та з суворим дотриманням Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 №21 та інших нормативно-правових актів, якими врегульовані зазначені роботи;

- вільний доступ сторонніх осіб до експлуатації майна позивача, що фактично передбачено умовами оскаржуваного договору, суворо заборонено та прямо суперечить вимогам законодавства у цій сфері;

- відповідно до змісту листа відповідача-1 від 29.04.2024 №1, прямо вбачається намір відповідача-1 саме користуватися майном позивача, а не отримувати послуги з навантаження та накопичення зерна;

- відповідно до висновків Верховного суду, що викладені у постанові від 07.12.2022 у справі №924/11/22, відсутність у спірному правочині викладення усіх істотних умов, необхідних для договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок комунальної власності в користування;

- з метою встановлення реальних відносин, що складись між сторонами на підставі оскаржуваного договору, на адресу відповідача-1 направлено запити арбітражного керуючого від 30.04.2024 №01-32/65- 04 та від 03.05.2024 №01-32/14-05 із вимогою надати копії оскаржуваного договору з додатками, а також підтверджуючі документи щодо реального отримання наданих позивачем послуг, однак запитуваних документів не надано, а у розпорядника майна відсутні належні докази, що підтверджують здійснення сторонами дій, направлених на виконання умов договору про надання послуг, та на спростування факту укладення між сторонами удаваного правочину з метою приховання реальних цілей сторін оскаржуваного договору;

- укладення оскаржуваного договору саме у формі договору про надання послуг має на меті приховання дійних намірів щодо відносин сторін та уникнення сторонами договору обмежень щодо розпорядження майном позивача та свідоме порушення вимог статті 44 КУзПБ, згідно з якою керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про передачу майна в оренду;

- майно, що фактично передано в оренду відповідачу-1 за оскаржуваним договором, перебуває в іпотеці у кредитора позивача Компанії «Медісон Пасифік Траст Лімітед» [MADISON PACIFIC TRUST LIMITED] відповідно до договору іпотеки від 20.12.2019 №4196, 4197 (металеві силоси для зберігання зерна) та договору застави рухомого майна від 28.11.2019 (автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом), отже, оскаржуваний договір, який за своєю правовою природою є договором оренди майна, є удаваним правочином та укладений сторонами всупереч вимогам ЦК України, Кодексу, Закону України «Про іпотеку», що є обґрунтованою підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та частин 1, 5 ст.203 ЦК України та є нікчемним в частині, яка стосується передачі нерухомого майна в оренду без згоди іпотекодержателя, що прямо передбачено у ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку»;

- легітимність мети дій сторін оскаржуваного договору, їх економічна обґрунтованість та реальність, а також, добросовісність поведінки сторін при укладенні договору, ставиться під обґрунтований сумнів, адже позивач взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій відповідача-1;

- позивач свідомо уклав оскаржуваний договір за умов, що є для нього вкрай невигідними (наявність ексклюзивного права, неринкова вартість послуг) з точки зору економічної мети, напрямку діяльності позивача, його технологічних можливостей, та які, за результатом, не передбачають отримання прибутку у належному розмірі для забезпечення господарської діяльності позивача та досягнення мети господарської діяльності;

- за місцезнаходженням майна позивача, невідомими особами, які представились як представники ТзОВ «Аттолло Гранум», було вчинено дії, направлені на перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, шляхом застосування до них фізичного насильства, погроз та обмежень у вільному переміщені, при цьому зазначені особи надали розпоряднику майна для огляду договір №2401202-ФО від 24.01.2024 про надання охоронних послуг, який нібито укладено між відповідачем-1 та ТзОВ «Елітна Служба безпеки та охорони» з метою отримання послуг охорони майна відповідача на об`єкті за адресою: Україна, 65026, Одеська обл., місто Одеса, площа МИТНА, будинок 1/1;

- факт перешкоджання розпоряднику майна у вільному доступі до майна позивача підтверджується протоколом від 26.04.2024 прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями від 26.04.2024 та відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників Національної поліції, що прибули на виклик розпорядника майна для фіксації протиправних дій;

- відповідно до ліцензійних умов провадження охоронної діяльності договір про охорону об`єкта укладається за наявності в замовника охоронних послуг документів, що засвідчують його повноваження на володіння (користування) об`єктом на правах власності, оренди (суборенди), іншому визначеному законодавством праві користування, які пред`являються суб`єкту охоронної діяльності для огляду в оригіналі, а їх копії залишаються у справі суб`єкта охоронної діяльності;

- оскаржуваний договір про надання охоронних послуг є нікчемним в частині фактичної передачі в оренду нерухомого майна без згоди іпотекодержателя; оскільки предметом договору №2401202-ФО від 24.01.2024 про надання охоронних послуг є нерухоме майно позивача, що є предметом іпотеки, то наявні обґрунтовані підстави для позовної вимоги щодо визнання судом зазначеного договору недійсним, оскільки у відповідача-1 на момент його укладення не було належних та законних прав;

- оскаржуваний договір про надання охоронних послуг, серед іншого, впливає на права позивача в частині вчинення відповідачами перешкод у доступі до майна позивача, а тому є обґрунтованою позовна вимога щодо усунення перешкод у користуванні вище зазначеним майном та надання безперешкодного доступу позивача до відповідного майна;

- розпорядником майна надав суду докази на підтвердження відсутності у боржника трудових ресурсів (персоналу) для забезпечення належного виконання умов оскаржуваного договору послуг з боку позивача, що підтверджує фіктивність та удаваність укладеного між сторонами правочину, адже з огляду на фактичну відсутність працівників позивача, обґрунтовано ставиться під сумнів реальна можливість виконання оскаржуваного договору послуг позивачем, що спростовує посилання відповідача-1 щодо отримання ним від позивача послуг розвантаження вантажів;

- зазначена у наданих реєстрах на прийняте зерно кількість операцій з розвантаження зернових культур можлива лише за наявності значної кількості кваліфікованих кадрів, а з урахуванням їх відсутності може свідчити про використання майна позивача відповідачем-1 саме в рамках орендних відносин;

- з наданих відповідачем-1 листів від 08.05.2024 №84/745 та від 07.06.2024 вбачається наявність інших договірних відносин між позивачем та відповідачем, результати яких безпосередньо могли бути оформлені первинними бухгалтерськими документами, що надані відповідачем-1 до матеріалів справи;

- за наявності цих двох умов ексклюзивного права та неринкової вартості послуг, що надаються за оскаржуваним договором надання послуг, з урахуванням напрямку діяльності позивача та його технологічних можливостей, умовами оскаржуваного договору позивача фактично позбавлено права на отримання прибутку та досягнення мети господарської діяльності, що не спростовано відповідачем-1;

- посилання відповідача-1 на начебто факти несанкціонованого обмеження розпорядником майна доступу відповідача-1 до належного йому майна не підтверджено жодними доказами, розпорядник майна не вчиняв та не вчиняє дій, направлених на обмеження відповідачу-1 у доступі до його майна та провадження господарської діяльності, натомість саме зі сторони відповідача-1 та третіх осіб, що діяли в інтересах відповідача-1, вчинено ряд протиправних дій, щодо яких розпорядником майна подано заяву про вчинення кримінального правопорушення;

- визнання відсутнім права користування майном є неналежним способом захисту прав позивача за зустрічним позовом;

- зустрічний позов не містить обґрунтованих підстав застосування обраного способу захисту, оскільки з метою доведення своєї позиції ТзОВ «Аттолло Гранум» звертається до нерелевантних для дійсної справи висновків Верховного Суду, так як предмет і підстави позовних вимог у наведених справах (іпотечні правовідносини) не є тотожними предмету, підставам та фактичним обставинам у справі за зустрічним позовом;

- позивач за зустрічним позовом обрав неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки ТзОВ «Аттолло Гранум» заперечує наявність орендних відносин між сторонами оскаржуваного договору послуг та факту користування майном, що спростовує застосування обраного способу захисту його прав; заперечує наявність у нього будь-яких прав щодо майна боржника, що спростовує їх порушення та застосування обраного способу захисту його прав; не зазначає на захист яких прав та інтересів направлена вимога, які саме права ТзОВ «Аттолло Гранум» порушені боржником та як вони будуть відновлені (захищені) за результатом застосування обраного способу захисту прав;

- обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц);

- вимога про зобов`язання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підписати та надати ТзОВ «Аттолло Гранум» рахунки та акти не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством; відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.04.2023 у справі №910/21187/21 предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі;

- наслідком невідповідності способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, вимоги позивачів щодо підписання (оформлення) та надання актів приймання передачі наданих послуг, є закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16);

- вимога позивача за зустрічним позовом про зобов`язання боржника підписати та надати ТзОВ «Аттолло Гранум» рахунки на оплату послуг пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів та акти наданих послуг за оскаржуваним договором послуг за період квітень-червень 2024 року (включно) не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, що надає суду право прийняти рішення про закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог;

- ТзОВ «Аттолло Гранум» не довело факту надання чи отримання послуг за договором, а тому відсутні підстави для оформлення відповідних рахунків та актів.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу навів такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- суд першої інстанції встановив, що на виконання умов оспорюваного договору відповідачем-1 здійснювалась оплата за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями; правова позиція, відповідно до якої факт отримання коштів спростовує доводи щодо відсутності економічної мети, підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, викладена у постанові від 05.03.2024 у справі №910/4091/22 (910/363/23);

- факт отримання коштів позивачем підтверджує те, що оспорюваний договір мав економічну мету - отримання прибутку, що спростовує доводи позивача;

- щодо сумнівів скаржника стосовно змісту платіжних документів, то ключовим є те, що кошти позивач отримав, а будь-які можливі недостатні (на думку позивача) конкретизації у документах не спростовують факту перерахування коштів відповідачем-1 позивачу;

- позивач демонструє суперечливу поведінку: спершу укладає оспорюваний договір, у якому погоджує вартість надання послуг, згодом надає послуги за оспорюваним договором, отримує кошти за надані послуги, а потім зазначає про те, що такий договір не є економічно вигідним;

- позивач не надав жодного доказу, який свідчить, що ціни саме на послуги, вказані у оспорюваному договорі, не є ринковими, наприклад, висновок експерта, а подана консультація - підготовлена суб?єктом оціночної діяльності усупереч Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, що підтверджується матеріалами справи, тобто, є неналежним доказом;

- суд першої інстанції проаналізував доводи сторін, дослідив наявні докази у справі та прийняв оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права;

- позивач не обґрунтував своє порушене право для подання позову про визнання оспорюваного договору недійсним з цієї підстави, і що такий є ефективним способом захисту;

- суд першої інстанції встановив, що на виконання умов оспорюваного договору позивач надавав послуги, що підтверджується актом наданих послуг, а відповідач-1 здійснював оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями;

- щодо аргументу скаржника про кількість працівників та присутність чи відсутність таких у певний момент часу (12.04.2024 та 22.04.2024) на підприємстві, то це є питанням операційного процесу позивача - скільки і коли та яких йому працівників потрібно для надання послуг за оспорюваним договором; факт зміни кількості працівників, наявності/відсутності таких у конкретний день після укладення договору не може бути підставою недійсності такого, оскільки питання недійсності договору оцінюється на момент укладення такого;

- суд першої інстанції встановив, що в оспорюваному договорі не міститься положень, які свідчать про передачу майна в оренду, тому згоди ні розпорядника, ні заставодержателя для укладення такого позивачу не потрібно;

- щодо п.1.3. оспорюваного договору про ексклюзивність, то на цю умову безпосередньо погодився позивач, уклавши договір, а тепер зазначає, що вона йому не підходить, тобто, знову демонструє суперечливу поведінку; суть умови зводиться до права бути першим суб?єктом, якому надаються відповідні послуги, що забезпечує гарантію для відповідача-1 на повне і своєчасне надання послуг позивачем; це положення договору не суперечить жодній нормі закону;

- щодо п. 2.1.10. оспорюваного договору про право експлуатувати, позивач не зазначає, що це за умови невиконання/неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов`язань, окрім того позивач не надав доказів, що вищевказана умова настала; позивач не надав доказів, що відповідач-1 користувався самостійно відповідним майном;

- суд першої інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні докази завдання шкоди позивачу та його кредиторам фактом укладення оспорюваного договору;

- конкретні майнові дії, що передбачені в оспорюваному договорі, реально настали, позивач отримав кошти від відповідача-1 на виконання взятих на себе зобов?язань щодо оплати наданих послуг;

- доказів перешкоджання позивачу у доступі до майна саме відповідачами не надано;

- заява про вчинення злочину є одностороннім документом і лише викладом правової позиції позивача і не свідчить апріорі, що відомості вказані у такій відповідають дійсності; факт внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань також про це не свідчить, оскільки це є лише підставою для з?ясування усіх обставин слідчим у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні;

- жодних доказів притягнення представників відповідачів до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, або повідомлень про підозру/обвинувальний акт позивачем не надано;

- факт зміни керівника позивача чи початок процедури банкрутства відповідача-1 після укладення договору не може бути підставою недійсності такого, оскільки питання недійсності договору оцінюється на момент укладення такого (що відповідає позиції Верховного суду у постанові від 13.02.2025 у справі №902/555/24);

- перебування позивача у процедурі банкрутства на момент укладення оспорюваного договору не свідчить, що такий є на шкоду останньому чи його кредиторам, оскільки жодна норма закону не забороняє укладати у цей період договори про надання послуг, тим паче, що за наслідком таких збільшується ліквідаційна маса позивача (оскільки відповідач-1 перерахував кошти за надані послуги);

- посилання скаржника на нібито участь відповідача-1 у фраудаторній конструкції, спрямованої на передачу майна позивача іншим особам, не підтверджено жодними доказами і є голослівними твердженням; у справі №914/466/23(914/2942/23) суд першої інстанції не встановив такі обставини, відмовив кредитору у задоволенні позову, справа наразі в суді апеляційної інстанції;

- суд першої інстанції встановив відсутнім у відповідача-1 права користування майном позивача, у рішенні наявне відповідне нормативно-правове обґрунтування, зокрема, ст. 398 ЦК України;

- ст.15 ЦК України передбачає способи захисту прав, а також містить положення, згідно з яким суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;

- суд першої інстанції правильно протлумачив умови оспорюваного договору, встановив обов?язок позивача виставити рахунок відповідачу-1 за надані послуги, а також факт не виставлення такого за останній період;

- ст. 15 ЦК України чітко визначає, що способом захисту прав може бути примусове виконання обов`язку в натурі;

- суд першої інстанції проаналізував доводи сторін, дослідив наявні докази у справі та прийняв оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи.

Щодо оспорюваного договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024.

02.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум в особі директора Павленка О.М. (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл в особі директора Марченка В.Г. (виконавець) укладено договір про надання послуг №02-ПО-2024 (надалі договір №02-ПО-2024).

Відповідно до п.1.1. договору №02-ПО-2024, замовник (ТзОВ Аттолло Гранум) доручає, а виконавець (ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл) приймає на себе зобов`язання за дорученням, в інтересах і за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту у Одеському морському торговельному порту, на причалі № 4. Види послуг, найменування вантажів їх обсяги, ставки і тарифи, спосіб взаєморозрахунків, терміни виконання та інші умови узгоджуються між замовником та виконавцем оформляються окремими додатками або додатковими угодами, підписаними сторонами які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.3. договору №02-ПО-2024, замовник має ексклюзивне право на розвантаження вантажів з автотранспорту за допомогою автомобілерозвантажувального пристрою з навісом, їх розміщення, передачу та накопичення у силосах металевих, для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми виконавця у Одеському морському торговельному порту (ОМТП): К1; К2; КЗ; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; ТЗ; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОПЗ; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОПЮ; ОП11.

Відповідно до п. 2.1 договору № 02-ПО-2024, за цим договором замовник:

2.1.1. Не менш ніж за добу повідомити виконавця дорученням (заявкою) із зазначенням: найменування вантажу; обсяг вантажу/автотранспорту, що планується надати для розвантаження; дату надходження вантажу.

2.1.2. Своєчасно надає товаросупровідні документи (ТТН, та сертифікати якості, якщо такі є) відповідно до вимог чинного законодавства України, діючих норм та правил.

2.1.3. Забезпечує поставку вантажів для накопичення у ємностях виконавця за погодженою номенклатурою, відповідно до підтвердженого виконавцем обсягу завезення вантажів в порт.

2.1.4. Забезпечує подачу вантажу тільки після отримання від виконавця підтвердження про прийом вантажу із зазначенням термінів прийому.

2.1.5. Надає виконавцю, для планування вантажно-розвантажувальних робіт, інформацію щодо кількості автомобільного транспорту не пізніше, ніж за добу до початку вантажних операцій.

2.1.6. Несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в оформлених або виданих замовником документах.

2.1.7. Відшкодовує витрати виконавця за простій транспортних засобів на території порту.

2.1.8. Своєчасно і в повному обсязі оплачує послуги виконавця.

2.1.9. Замовник є матеріально-відповідальною особою за збереження вантажу. Для належного виконання взятих на себе зобов`язань щодо безпеки вантажу зобов`язаний самостійно укласти договір з охоронних послуг вантажу, силосів металевих для зберігання зерна та автомобілерозвантажувального пристрою з навісом.

2.1.10. У разі невиконання/неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов`язань за договором, замовник має право безперешкодно самостійно експлуатувати силоси металеві для зберігання зерна відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11, автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом для подальшого виконання взятих на себе зобов`язань перед третіми особами з метою уникнення необхідності компенсації збитків перед третіми особами та сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.2.2. договору №02-ПО-2024, за цим договором виконавець:

2.2.1. Здійснює розвантажувальні роботи на території причалу №4 відповідно до діючих правил, звичаїв та погоджених з виконавцем доручень замовника.

2.2.2. Веде облік руху вантажів замовника.

2.2.3. По закінченні вивантаження направляє замовнику або його представникові інформацію про результати вивантаження вантажу і стану вантажу. У разі, якщо замовник чи представник замовника не присутній під час проведення виконавцем навантажувально-розвантажувальних робіт, претензії щодо якості/кількості вантажу замовником не пред`являються.

2.2.4. Не несе відповідальність за випадкову загибель або пошкодження, погіршення його якості або зменшення кількості під час надходження вантажу до виконавця , до часу передачі його третій особі, представнику замовника, крім випадків, якщо безпосередня вина виконавця у пошкодженні вантажу буде доведена.

2.2.5. Несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в оформлених або виданих виконавцем документах.

2.2.6. Несе відповідальність за всі дії залучених до виконання обов`язків виконавця за цим договором третіх осіб.

2.2.7. Відшкодовує витрати замовника за простій транспортних засобів у зв`язку з невиконанням чи невчасним виконанням зобов`язань, передбачених даним договором, та компенсує замовнику усі завдані збитки замовнику та третім особам, з якими замовником укладені договори послуг у спосіб і випадках, встановлених законом.

2.2.8. Негайно інформує замовника про всі обставини, що перешкоджають виконанню робіт по перевалці вантажу.

2.2.9. Несе відповідальність за недотримання норм вантажно-розвантажувальних робіт, передбачених додатками або додатковими угодами підписаними сторонами, які є невід`ємною частиною цього договору.

2.2.10. Допускає представників замовника на територію виконавця для здійснення контролю замовником на будь-якому з етапів перевалки вантажу.

2.2.11. Виконує доручення замовника і забезпечує замовнику необхідний комплекс вантажно-розвантажувальних робіт за технологічними схемами.

2.2.12. Забезпечує вивантаження і приймання вантажу, за вагою, зазначеною у товаросупровідних документах. Відправлення порожніх чи з неякісним вантажем транспортних засобів з порту проводиться згідно з інструкціями замовника, якщо вони не суперечать чинним правилам.

2.2.13. Організовує вивантаження за правилами і нормами Зводу звичаїв Одеського морського порту і відповідно до доручень замовника.

2.2.14. Виконавець при здійсненні комплексу вантажно-розвантажувальних робіт зобов`язаний вчиняти всі можливі та належні дії щодо збереження та недопущення втрати вантажу.

2.2.15. У випадку виявлення неякісного надходження вантажу, при здійсненні виконавцем комплексу вантажно-розвантажувальних робіт, виконавець зобов`язаний повідомити негайно про це замовника та спільно вирішують подальші дії відносно вантажу.

2.2.16. Якість надання послуг за цим договором повинна відповідати відповідним стандартам і правилам, що діють в місці надання послуг, а також звичайній практиці надання таких послуг в Одеському морському порту.

2.2.17. Виконавець зобов`язується не перешкоджати замовнику у допуску працівників та служби охорони замовника, до силосів металевих, для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9;ОП10;ОП11 та автомобілерозвантажувального пристрою з навісом.

Відповідно до п.3.1. договору №02-ПО-2024, перелік і вартість послуг виконавця встановлюються сторонами в додаткових угодах до цього договору, які є невід`ємною частиною договору, виходячи з планованого обсягу послуг.

Згідно з п.3.3. договору №02-ПО-2024, замовник сплачує послуги виконавця за цим договором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця в наступному порядку:

- замовник здійснює оплату за надання послуг за цим договором, на підставі рахунків виконавця відповідно до додаткових угод, виходячи з виконаного обсягу вантажно- розвантажувальних робіт / послуг;

- виконавець виставляє замовнику рахунок за комплекс вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання, подачу-прибирання вагонів, використання залізничних шляхів та інші послуги залізничної станції за фактичною масою або за об`ємом вантажу, прийнятого до обробки, вказаною в товаросупровідних документах по кожній партії, що відвантажується;

- документом, що підтверджує факт виконання і вартість виконаних робіт/послуг, є акт виконання робіт виконавця, підписаний обома сторонами.

Відповідно до п.3.4. та п.3.5. договору №02-ПО-2024, виконавець виставляє рахунок на оплату виконаних робіт / послуг замовнику і направляє його скановану копію по електронній пошті. Оплата рахунку проводиться замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту його отримання.

Пунктом 3.7. договору №02-ПО-2024 встановлено, що виконавець направляє замовнику два оригінальних екземпляри підписаного зі свого боку акту про фактично виконані послуги. Замовник зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати і завірити зі свого боку один примірник акту про фактично виконані послуги і направити його копію виконавцю засобами зв`язку (факс, електронна пошта), а оригінал передати виконавцю у найкоротший строк. Підписання акту свідчить, що послуги надані належним чином та замовник не має претензій щодо якості та кількості наданих послуг. Необґрунтоване не підписання акту про фактично виконані послуги не допускається, в разі якщо акт про фактично виконані послуги не підписаний або не відправлено замовником на адресу виконавця протягом 2-х робочих днів без обґрунтування, то акт беззастережно вважається підписаним сторонами.

У розділі 4 договору № 02-ПО-2024 встановлено відповідальність сторін.

У випадку недотримання виконавцем положень п.п. 2.1.10.; 2.2.6.; 2.2.7.; 2.2.8, 2.2.17 цього договору та втрати або знищення вантажу з вини виконавця, виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику всі документально підтверджені збитки замовника та третіх осіб, з якими замовником укладені договори послуг, які виникли у наслідок втрати вантажу та недотримання виконавцем положень цього договору. У разі невиконання/неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов`язань за договором, замовник має право безперешкодно самостійно експлуатувати силоси металеві для зберігання зерна відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11, автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом для подальшого виконання взятих на себе зобов`язань перед третіми особами з метою уникнення необхідності компенсації збитків перед третіми особами та сплати штрафних санкцій (п. 4.2.).

При необґрунтованій затримці замовником оплати рахунків замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми рахунку за кожен день прострочення від простроченої суми. При затримці замовником оплати рахунків більш, ніж на 30 днів, виконавець має право припинити надання послуг за цим договором і затримувати вантажі Замовника (вантажі принципалів замовника), еквівалентні за вартістю сукупній сумі заборгованості, до погашення замовником всіх заборгованостей за договором, без відповідальності за можливі збитки замовника. Даний пункт не підлягає застосуванню, при вчиненні з боку виконавця дій щодо неприйняття оплат, своєчасного невчинення виконавцем будь-яких дій, які передують оплаті послуг замовником чи будь-якого перешкоджання замовнику в оплаті рахунків (п. 4.4.).

Відповідно до п.7.1. договору №02-ПО-2024 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2026 включно.

02.01.2024 між ТзОВ Аттолло Гранум та ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, в якій сторони погодили види послуг, ставки і тарифи, спосіб взаєморозрахунків, а саме: виконані (надані) портовим оператором роботи (послуги) замовник оплачує виконавцю за такими вільними тарифами: за 1 тонну сипучого вантажу 16,80 грн. з урахуванням ПДВ; тариф включає вантажно-розвантажувальні роботи автомобільного транспорту (п.1). Дані ставки застосовуються при переробці вантажів за варіантом: автомобільний транспорт - причал №4 склад силоси металеві, для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11 (п. 2). Замовник сплачує вартість послуг ДП «АМПУ», вартість заїзду та знаходження автомобільного транспорту у ОМТП й інших субпідрядних організацій, задіяних у процесі заїзду на територію ОМТП, якщо такі послуги надавались (п.3). Виконавець приймає під перевалювання вантаж за заліковою вагою відповідно до товаросупровідних документів чи акту перевантаження вантажу. При цьому виконавець не несе відповідальності за різницю між фактичною масою вантажу та масою, що вказана в товаросупровідних документах.

На підтвердження виконання сторонами оспорюваного договору ТзОВ Аттолло Гранум надало суду копію рахунку №21 від 31.03.2024 на оплату послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаженням вантажів, акт №9 від 31.02.2024 надання послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаженням вантажів, та платіжні інструкції про оплату за послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаженням згідно з рахунком №21 від 31.03.2024.

Рахунок на оплату послуг №21 від 31.03.2024 містить таку інформацію:

- ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» зазначено як постачальника;

- ТзОВ «Аттолло Гранум» зазначено як покупця;

- щодо договору, на підставі якого виставлено рахунок, зазначено слово «договір», без будь яких реквізитів (дати, номеру, назви), які б надавали змогу ідентифікувати його як договір надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024;

- у графі «Найменування товарів, послуг» зазначено: «послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаженням вантажів», кількість 66 604,19 т., ціна без ПДВ 14,00 грн., сума без ПДВ 932 458,66 грн.; сума з ПДВ становить 1 118 950,39 грн.

В акті надання послуг №9 від 31.03.2024, підписаному сторонами, зазначено, що виконавцем були надані послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаженням вантажів, кількість 66 604,19 т., ціна без ПДВ 14,00 грн., сума без ПДВ 932 458,66 грн.; сума з ПДВ становить 1 118 950,39 грн., замовник претензій щодо об`єму, якості та строків виконання робіт (надання послуг) не має.

У платіжній інструкції №67767 від 10.06.2024 на суму 605 491,77 грн. та у платіжній інструкції №69000 від 04.07.2024 на суму 513 458,62 грн. призначенням платежу зазначено: оплата за послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаженням вантажів, згідно рахунку №21 від 31.03.2024.

Розпорядник майна надав суду першої інстанції копії реєстрів на прийняте зерно:

- за 01.03.2024 - 15.03.2024 (кількість операцій 960, вага по документах 25 377 859, фактична вага 27 443 660);

- за 16.03.2024 - 31.03.2024 (кількість операцій 1372, вага по документах 36 268 166, фактична вага 39 160 510);

- за 01.04.2024 01.05.2024 (кількість операцій 2024, вага по накладних 87 371 205, фактична вага 56 979 120);

- за 01.05.2024 01.06.2024 (кількість операцій 648, вага по накладних 34 878 110, фактична вага 18 078 080);

- за 01.06-2024 01.07.2024 (кількість операцій 1349, вага по накладних 49 274 934, фактична вага 39 103 300).

Щодо оспорюваного договору про надання охоронних послуг.

24.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Елітна служба безпеки та охорони (виконавець/охорона) та Товариство з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум (замовник) уклали договір №24012024-ФО про надання охоронних послуг (надалі договір №24012024-ФО), відповідно до умов якого охорона надає замовнику послуги з охорони майна замовника на об`єкті за адресою: м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1 (далі по тексту Об`єкт) додаток №1, додаток 1/1 до договору та відповідно до Закону України Про охоронну діяльність охорона має право вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку для забезпечення функціонування діяльності замовника на об`єкті (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору №24012024-ФО охорона приступає до безпосереднього виконання своїх зобов`язань за цим договором на підставі цього договору, за умови надання замовником всіх необхідних документів, передбачених Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України.

У п.2.1.2 договору №24012024-ФО передбачено, що охорона зобов`язується забезпечувати охорону об`єкту та не допускати проникнення сторонніх осіб на його територію.

У п.2.1.2 договору №24012024-ФО передбачено, що охорона зобов`язується контролювати на об`єкті пропускний режим, санкціонований замовником, а також контролювати санкціонований замовником та іншими підрядними організаціями ввезення і вивезення (внесення та винесення) матеріальних цінностей на території об`єкту, вести відповідний облік ТМЦ при їх прийомі (здачі) відповідно до Інструкції (додаток 3 до договору).

Відповідно до п.2.2.1, п.2.2.2, п.2.2.3. замовник зобов`язується своєчасно надавати охороні список відповідальних осіб (П.І.Б., контактні телефони) і негайно інформувати ро зміну цього списку, оформити перепустки на об`єкт всім особам, які мають на те підстави; створювати належні умови для виконання охороною своїх зобов`язань, в тому числі забезпечити охорону обладнаним приміщенням для короткочасного відпочинку; забезпечити наявність на посту охорони засобів міського телефонного зв`язку.

Договір №24012024-ФО набуває чинності з моменту підписання і діє до 24.02.2025 включно (п.3.1.).

У додатку №1 до договору №24012024-ФО від 24.01.2024 узгоджено, що об`єктом охорони є нерухоме майно: зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання 190 тис.тон (IV черга будівництва) загальною площею (к.м.):5288,2, опис: об`єкт в цілому складається з: літ. «Є» - приймальний пристрій з вагонів зерновозів; літ» Ї» - норійна башта №6; літ «Ш» - верхня галерея №16; літ. «Щ» - норійна башта №7; літ. «Ю» - норійна башта №8; літ. «Я» - верхня галерея №17; літ. «D1-D6» - силоси металеві; літ. «F» - верхня галерея №18; літ. «G1-G3» - силоси металеві; літ. «J» - верхня галерея №19; літ. «D7-D9» - силоси металеві; літ. «L» - верхня галерея №20; літ. «N» - верхня галерея №21; літ. «Q» - верхня галерея №22; літ. «R» - верхня галерея №23; літ. «S» - верхня галерея №24; літ. «U» - опорна вишка №10; літ. «U1» - електрощитова; літ. «W» - службові приміщення та лабораторія; літ. «Z» - щитова, опорна башта №9), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2084464051101; розташоване за адресою: Одеська область, м.Одеса, пл.Митна, будинок 1/1; земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер 5110137500:07:002:0041, реєстраційний номер 758173651101; кадастровий номер 5110137500:07:002:0042, реєстраційний номер 758179151101.

У додатку №1/1 до договору №24012024-ФО від 24.01.2024 узгоджено, що об`єктом охорони є рухоме майно: автоміблерозвантажувальний пристрій з навісом, силоси металеві для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в Одеському морському торговельному порту (ОМТП): К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11, зобов`язання щодо охорони яких та вантажу, що знаходиться в них покладені на замовника згідно п.2.1.9. договору №02-ПО-2024 про надання послуг від 02.01.2024.

Щодо обставин усунення керівника боржника від виконання обов`язків та покладення обов`язків керівника на розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 за заявою Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед MADISON PACIFIC TRUST LIMITED про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл; розпорядником майна ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл призначено арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

08.01.2024 розпорядник майна боржника звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням за вих. №01-32/05-01 у справі №914/466/23 про припинення повноважень керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та покладення його обов`язків на розпорядника майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 у справі №914/466/23 задоволено клопотання розпорядника майна, припинено повноваження керівника боржника Марченка В.Г. і покладено виконання обов`язків керівника боржника на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 у справі №914/466/23 апеляційні скарги Марченка В.Г. та представника працівників ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл Костюкова О.М. задоволено частково, скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 у справі №914/466/23 і прийнято нове рішення, яким клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю. задоволено, припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка В.Г., виконання обов`язків керівника боржника покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

У постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 у справі №914/466/23 встановлено, що керівник боржника Марченко В.Г. ухилявся від передачі розпоряднику майна відомостей про фінансове становище боржника, ухилявся від проведення інвентаризації майна боржника, вчиняв активні дії з відчуження активів боржника за сумнівними угодами, погашення вимог конкурсних кредиторів в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів, свідомо приховав вже вчинені дії з відчуження майна боржника, які було здійснено за п`ять та два днів до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно, не вживав заходів із збереження майна та ухилявся від надання інформації розпоряднику майна.

04.04.2024 розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол О.Ю. видав наказ №1 «Про виконання обов`язків керівника», відповідно до якого на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 у справі №914/466/23 приступив до виконання обов`язків керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

04.04.2024 розпорядник майна видав наказ №3 про проведення інвентаризації мана боржника та визначення його вартості у строк до 06.05.2024. Відповідно до цього наказу до складу інвентаризаційної комісії увійшли Дробот Д.М., Сокол О.Ю., Глущенко О.Г. (головний бухгалтер боржника), Марченко В.Г., Валєнієкс Р.В., Тітов Д.В., Шикунов В,П., Гавриленко Ю.Ю.

08.04.2024 розпорядник майна скерував Марченку Віталію Григоровичу запит №01-32/18-04 (повідомлення про припинення повноважень керівника) з вимогою протягом трьох днів передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, забезпечити розпоряднику майна та уповноваженим ним особам безперешкодний доступ до майна боржника (та інше).

10.04.2024 В.Г. Марченко скерував розпоряднику майна відповідь на запит від 08.04.2024 №01-32/18-04, у якій повідомив про неможливість виконати вимоги запиту у трьохденний строк у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, та просив розпорядника майна з`явитися 22.04.2024 за місцезнаходженням боржника та отримати запитувану інформацію, документацію, доступ, майно та підтвердження інших перелічених в запиті вимог постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 у справі №914/466/23.

Щодо обставин недопуску розпорядника майна на територію за місцезнаходженням майна боржника.

12.04.2024 о 11:06 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. в присутності представника товариства Гавриленко Ю.Ю. та старшого слідчого відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУРН в Одеській області капітана поліції Публінського І.В., за адресою м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, 65003, склав акт про неотримання документів та недопуск представників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

12.04.2024 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. скерував до Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області заяву №24/12-04 про вчинення кримінального правопорушення (передбаченого ст.206 Кримінального кодексу України, протидія законній господарській діяльності), у якій повідомив, що 11.04.2024 невідомою особою заявника та представника боржника не було допущено на територію до орендованих боржником приміщень за адресою 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69; а 12.04.2024 членів інвентаризаційної комісії боржника повторно не допущено до орендованих боржником приміщень. Вказані обставини було зафіксовано працівниками поліції, які прибули на виклик заявника.

08.05.2024 ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси у справі №523/7135/24 задоволено скаргу Сокола О.Ю. та визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до ЄДРСР за заявою про злочин (талон-повідомлення єдиного обліку №3836 від 12.04.2024).

22.04.2024 о 09:40 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. та представник товариства ОСОБА_1 за адресою м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, 65003, склали акт про неотримання документів та недопуск представників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

22.04.2024 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. скерував до Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області заяву №24/22-04 про вчинення кримінального правопорушення (передбаченого ст.206 Кримінального кодексу України, протидія законній господарській діяльності), у якій повідомив, що листом за підписом відстороненого керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка В.Г. від 10.04.2024 розпорядника майна запрошено 22.04.2024 за місцезнаходженням боржника для отримання запитуваної розпорядником майна інформації, документації та доступу до майна боржника. 22.04.2024 розпорядник майна прибув за адресою 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, проте невідомими особами його не було допущено на територію, зв`язатись з ОСОБА_2 не вдалось. Вказані обставини було зафіксовано працівниками поліції, які прибули на виклик заявника.

20.05.2024 ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси у справі №523/8275/24 скаргу Сокола О.Ю. в інтересах ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» задоволено та зобов`язано посадових осіб ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області внести дані до ЄДРСР за заявою про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 22.04.2024 для проведення повної та всебічної перевірки викладених фактів у заяві.

26.04.2024 старший слідчий ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Стоянов О.О. прийняв пояснення арбітражного керуючого Сокола О.Ю. щодо недопуску його на територію за місцем розташування майна боржника за адресою м.Одеса, Митна площа, 1, для виконання обов`язків розпорядника майна боржника, а саме для проведення інвентаризації.

26.04.2024 старший слідчий ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Стоянов О.О. склав протокол про прийняття заяви арбітражного керуючого Сокола О.Ю. про кримінальне правопорушення, яке полягало у тому, що невідомі особи не допускали розпорядника майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на територію товариства.

29.04.2024 ТзОВ «Аттолло Гранум» звернулося до розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокола О.Ю., як виконуючого обов`язки керівника боржника з листом №1, у якому виклало вимоги негайно відновити доступ уповноваженим особам ТзОВ «Аттолло Гранум» до належного йому нерухомого майна та земельних ділянок, відновити доступ уповноваженим особам та службі охорони ТзОВ «Аттолло Гранум» до належного ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» нерухомого майна, яке використовується ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» для виконання вимог договору №02-ПО-2024 про надання послуг, не чинити перешкоди ТзОВ «Аттолло Гранум» у веденні законної господарської діяльності, у тому числі не чинити перешкоди для виконання умов договору №02-ПО-2024 про надання послуг.

30.04.2024 розпорядник майна як керівник боржника скерував до ТзОВ «Аттолло Гранум» запит №01-35/65-04, у якому просив надати копію договору № 02-ПО-2024 від 02.01.2024 з усіма додатками до нього, копії доручень (заявок) на отримання послуг за цим договором, актів виконаних робіт, виставлених рахунків, документів на підтвердження оплати послуг за договором, договорів охоронних послуг (п.2.1.9 договору), інших документів, а також інформацію щодо приймання, накопичення, розвантаження/навантаження вантажів на причалі №4, дат поставок, обсягів та видів вантажів, щодо яких ТзОВ «Аттолло Гранум» отримано послуги, технологічні схеми з інформацією щодо силосів металевих для зберігання зерна, фактів самостійної експлуатації силосів металевих для зберігання зерна та підстав для використання, документи, що оформлювались адміністрацією Одеського морського порту, митним органом, ТзОВ «Аттолло Гранум» та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за результатами узгодження/прийому автотранспорту у морський спорт Одеса до причалу №4 з метою проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Також до матеріалів справи розпорядник майна долучив копію листа ТзОВ «Вторметекспорт» №08/05/24/1 від 08.05.2024 про надання документів, отриманого розпорядником у відповідь на запит від 12.04.2024, та копію договору оренди від 01.12.2022, укладеного ТзОВ «Вторметекспорт» (орендодавець) та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (орендар), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно: приміщення у вигляді офісного кабінету площею 16,6 кв.м. за адресою 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, другий поверх, приміщення №9; приміщення у вигляді офісного кабінету площею 31,2 кв.м. за адресою 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, другий поверх, приміщення №10. Строк дії договору оренди до 31.12.2023.

02.05.2024 розпорядник майна боржника скерував до Головного управління Національної поліції в Одеській області заяву про отримання відеозаписів з портативних відеореєстраторів працівників Національної поліції, здійснених за фактом звернення розпорядника майна 26.04.2024 за адресою: м.Одеса, площа Митна, 1, з (приблизно) 11:30 до 17:00.

03.05.2024 розпорядник майна боржника наказом №9 вніс зміни до наказу №3 від 04.04.2024 «Про проведення інвентаризації» в частині строку проведення - до 03.06.2024.

03.05.2024 розпорядник майна боржника скерував ТзОВ «Аттолло Гранум» запит №01-32/14-05, аналогічний за змістом запиту №01-35/65-04 від 30.04.2025, а також просив не перешкоджати та сприяти у проведенні інвентаризації.

08.05.2024 ТзОВ «Аттолло Гранум» скерувало лист розпоряднику майна, у якому пояснило, що 13.03.2024 між ТзОВ «Аттолло Гранум» та іноземною компанією «MAІN TEAM TRADING LIMITED» було укладено договір №МА-01/23-24 на перевалку вантажів в Одеському порту, відповідно до якого «MAІN TEAM TRADING LIMITED» доручає, а ТзОВ «Аттолло Гранум» приймає на себе зобов`язання щодо перевалки та зберігання вантажів «MAІN TEAM TRADING LIMITED» на потужностях ТзОВ «Аттолло Гранум» в Одеському морському порту у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 1.4. договору №МА-01/23-24 від 13.03.2024 встановлено, що ТзОВ «Аттолло Гранум» має право залучати третіх осіб для виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку з чим 02.04.2024 між ТзОВ «Аттолло Гранум» та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було укладено договір №02-ПО-2024 про надання послуг, який діє до 31.12.2026. За вказаним договором ТзОВ «Аттолло Гранум» доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за доручення в інтересах за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з накопичення та розвантаженням вантажів з автотранспорту у Одеському морському порту, на причалі №3 (п.1.1. договору). Також у листі ТзОВ «Аттолло Гранум» просить збільшити наданий законодавством 10-денний строк для надання відповіді на запит арбітражного керуючого на 10 днів, оскільки запитувані документи знаходяться у стані розробки.

05.06.2024 ТзОВ «Аттолло Гранум» скерувало розпоряднику майна арбітражному керуючому Соколу О.Ю., лист вих№05/06 на №01-32/14-05 від 03.05.2024, на №01-32/65-04 від 30.04.2024, у якому зазначило, що запити розпорядника майна жодним чином не можуть стосуватись надання документів на підтвердження прав власності на майно третіх осіб, переліку працівників, транспортних засобів, наданих доручень та інших документів, що оформлювались ТзОВ «Аттолло Гранум».

07.06.2024 ТзОВ «Аттолло Гранум» склало вимогу «Щодо надання рахунків та виконання умов договору», адресовану керівнику ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» розпоряднику майна арбітражному керуючому Соколу О.Ю., у якій просило направити на адресу товариства два оригінальних екземпляри підписаного зі свого боку акту про фактично виконані послуги та рахунки на оплату виконаних робіт за період з 01.04.2024 по теперішній час. У відповідь на лист від 07.06.2024 «Щодо надання рахунків та виконання умов договору», розпорядник майна боржника скерував ТзОВ «Аттолло Гранум» лист-вимогу №01-32/75-06 від 27.06.2024, у якому вимагав терміново усунути перешкоди, створені ТзОВ «Аттолло Гранум», та ТзОВ «Елітна служба безпеки та охорони» у користуванні ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» майном, що передано за договором №02-ПО-2024 від 02.01.2024 про надання послуг, а також вимагав надати відповідь на запити від 30.04.2024, від 03.05.2024, від 20.06.2024.

28.06.2024 розпорядник майна скерував до Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області заяву про вчинення кримінального правопорушення (передбаченого ст.206 Кримінального кодексу України, протидія законній господарській діяльності), у якій повідомив, що 26.04.2024 розпорядник майна прибув на територію Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за місцем розташування майна боржника (м.Одеса, площа Митна, 1, 65026) з метою проведення інвентаризації, але невідомі особи, які представились як представники ТзОВ «Аттолло Гранум», метою перебування яких на території боржника є начебто охорона майна боржника, що фактично використовується ТзОВ «Аттолло Гранум» у власних цілях та за непідтвердженою домовленістю з боржником, було вчинено дії, направлені на перешкоджання заявнику та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, шляхом застосування до них фізичного насильства, погроз та обмежень у вільному переміщенні. При цьому зазначені представники ТзОВ «Аттолло Гранум» повідомили заявника про наявність у них договірних відносин, оформлених з ТзОВ «Аттолло Гранум» щодо надання охоронних послуг.

Заяву зареєстровано у відділі поліції 02.07.2024.

Щодо трудового колективу боржника.

30.04.2024 о 13:40 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. та представник товариства Іванова А.В. за адресою м.Одеса, площа Митна, 1, 65026, склали акт про факт відсутності працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за його місцезнаходженням.

02.05.2024 о 13:15 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. та представник товариства ОСОБА_1 за адресою м.Одеса, площа Митна, 1, 65026, склали акт про факт відсутності працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за його місцезнаходженням.

07.05.2024 о 12:10 розпорядник майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. та представник товариства ОСОБА_1 за адресою м.Одеса, площа Митна, 1, 65026, склали акт про факт відсутності працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за його місцезнаходженням.

17.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1500-0703-8/75204 повідомило арбітражному керуючому Соколу О.Ю. дані щодо працівників, які перебували у трудових відносинах із ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» у лютому 2023 року, у березні 2024 року та які припинили трудові відносини у період з 01.02.2023 до 31.03.2024.

Зокрема, відповідно до наданого переліку, у лютому 2023 року у трудових відносинах з боржником перебувало 284 осіб, у березні 2024 року 58 осіб, у переліку працівників, які припинили трудові відносини за період з 01.02.2023 до 31.03.202, зазначено відомості щодо 226 осіб.

14.06.2024 ОСОБА_3 листом повідомила розпорядника майна про те, що її було звільнено з посади головного бухгалтера ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за власним бажанням у зв`язку з досягненням пенсійного віку, про що видано відповідний наказ, та про що розпорядника майна було повідомлено у відповіді на запит від 25.04.2024, тому відсутні підстави для надання запитуваної розпорядником майна інформації. В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_4 з записом про звільнення з посади головного бухгалтера ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» з 23.04.2024.

06.09.2024 листом №1717/19-01-06/Вих Адміністрація Одеського морського порту (Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України») надала розпоряднику майна актуальний перелік працівників/представників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», що мають діючі перепустки для проходу/проїзду на територію Одеського морського порту. З цього переліку вбачається, що перепустки працівників діють до 31.12.2024, кількість працівників з дійсними перепустками перевищує 200.

Щодо заниження в оспорюваному договорі надання послуг вартості перевалки зерна.

15.05.2024 ФОП Цуцкірідзе С.С. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №89/22 від 14.02.2022) виконав консультацію у письмовому вигляді, об`єктом дослідження якої є ймовірна середня вартість перевалки в Одеському порту на 2023 -2024 рік.

У висновках цієї консультації зазначено, що за результатами дослідження аналізи ринку портових операторів в морських портах України пропозиції про ймовірну середню вартість перевалки в Одеському порту на 2023-2024 рік, подібної до об`єкту дослідження, знаходяться в межах від 13 до 22 доларів США, середнє значення 18,6 доларів США з ПДВ. Отримані вартісні показники враховують ПДВ та не враховують можливий торг між сторонами угоди. Торг залежить від об`єктивних та суб`єктивних факторів на стабільному ринку.

У постановці завдання Консультації зазначено, що згідно з договором №140524 від 14.05.2024 замовник звернувся до суб`єкта оціночної діяльності з проханням надати консультацію в письмовому вигляді про середню вартість перевалки в Одеському морському порту на 2023 2024 рік, однак, в консультації не зазначено жодних відомостей щодо замовника, до консультації не долучено договору №140524 від 14.05.2024, консультація містить застереження про те, що така має виключно ознайомлювальний характер, приведена інформація і думки складені на основі публічних джерел, які визнані надійними, проте за достовірність наданої інформації виконавець не несе відповідальності.

Окрім того, джерелами дослідження зазначено: запит суб`єкта оціночної діяльності, інформація замовника дослідження.

Зокрема, у консультації наведено копію листа ТзОВ «Блек Сі Грейн» від 10.05.2024, копію інформації про вартість послуг перевалки філій АТ «ДПЗКУ» на 2023/2024 (https://www.pzcu.gov.ua/activity/taryfy-poslug/), копію листа ТзОВ «АгроВіста» №21/05 від 21.05.2024.

У листі ТзОВ «Блек Сі Грейн» від 10.05.2024 зазначено, що за даними операторів ринку комплексна вартість перевалки в морському порту Одеса протягом 2023/24 маркетингового року в середньому складає 22 долари за тону. Проте, у відповідь на запит адвоката ТзОВ «Аттолло Гранум» Гарасимчука Н.А., ТзОВ «Блек Сі Грейн» листом №05/5/24 від 20.08.2024 повідомило, що товариство не здійснювало листування з ФОП С.С.Цуцкірідзе та не надає послуги з перевалки зерна та послуги, пов`язані з накопиченням та розвантаженням вантажів автотранспорту, зокрема в Одеському морському порту.

Також, датою дослідження, наведеного у письмовій консультації, є 15.05.2024, а лист ТзОВ «АгроВіста» №21/05 про середню вартість перевалки датовано 21.05.2024.

Водночас, у консультації наведено посилання на дані з сайту Державної продовольчо-зернової корпорації України (https://www.pzcu.gov.ua./wp-content/uploads/2020/04/taryfy-2023-2024-mr-sajt-perevalka-13.09.2023-1.pdfb), які є відкритою інформацією в розумінні ст.20 Закону України «Про інформацію», і на які покликається апелянт у скарзі, проте станом на дату розгляду апеляційної скарги посилання є неактивним.

За посиланням https://www.pzcu.gov.ua/activity/taryfy-poslug/ міститься інформація про тарифи вартості послуг перевалки зернових в Одеському портовому елеваторі на 2024-2025 рр, яка становить 8,50 дол.США з ПДВ.

У відповідь на запит адвоката ТзОВ «Аттолло Гранум» Гарасимчука Н.А. Фонд державного майна України листом №10-59-22986 від 21.08.2024 повідомив, що у 2023-2024 роках ФОП Цуцкірідзе С.С.мав право здійснювати професійну оціночну діяльність, зокрема, у формі практичної діяльності з оцінки майна в межах напрямів оцінки майна зі спеціалізацій, зазначених у сертифікаті суб`єкта оціночної діяльності кваліфікаційних свідоцтвах оцінювача, водночас визначення вартості з перевалки зерна та складання документа «Консультація у письмовому вигляді, об`єкт дослідження ймовірна середня вартість перевалки в Одеському порту на 2023 - 2024 рік» не належить до професійної оціночної діяльності та не регулюється законодавством з оцінки.

09.09.2024 на запит адвоката ТзОВ «Аттолло Гранум» Гарасимчука Н.А. на проведення рецензування, Людмила Малих, оцінювач ТзОВ «Інститут експертиз та управління власністю», листом №45 повідомила, що наданий на розгляд документ «Консультація у письмовому вигляді, об`єкт дослідження ймовірна середня вартість перевалки в Одеському порту на 2023 - 2024 рік» за своєю суттю, формою та змістом не є звітом про оцінку; визначена середня вартість послуг не може бути використана як орієнтир ринкової (середньоринкової) вартості, а є власною думкою автора цього дослідження; законодавством та нормативно-правовими актами і методологією з оцінки майна не передбачено здійснення оцінки вартості послуг.

Щодо перебування майна боржника у заставі та іпотеці ініціюючого кредитора.

28.11.2019 ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (заставодавець) та Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» трастова компанія, створена відповідно до розділу 78(1) Закону Гонконгу про довірчих управителів (положення 29) (заставодержатель) уклали договір застави рухомого майна, відповідно до преамбули якого, враховуючи, що (А) боржники уклали деякі фінансові документи, (Б) сторони дійшли згоди, що виконання боржниками своїх фінансових зобов`язань за фінансовими документами буде забезпечено, з-поміж іншого, заставою рухомого майна заставодавця (С) заставодержатель укладає цей договір як солідарний кредитор за зобов`язаннями боржників на підставі статті 12.2 (паралельний борг) договору про довірче управління забезпеченням та домовленість між кредиторами та пункту 27.11 (паралельний борг) пріоритетного кредитного договору, (D) укладення заставодавцем цього договору та його реєстрація є попередньою умовою для надання запиту на вибірку за пріоритетним кредитним договором відповідно до пункту 4.1. (початкові попередні умови) пріоритетного кредитного договору.

За умовами договору застави в якості забезпечення виконання забезпечених зобов`язань, заставодавець передає заставодержателю в заставу з пріоритетом першої черги частину предмета застави, що вказана в додатку 1 (майно, що передається в заставу першої черги) цього договору, в заставу з пріоритетом другої черги частину предмета застави, що вказана в додатку 2 (майно, що передається в заставу другої черги) цього договору, та в заставу з пріоритетом третьої черги стосовно решту предметів застави, що вказані в додатку 3 (майно, що передається в заставу третьої черги) цього договору (п.2).

У п.3.1. договору застави передбачено, що забезпечені зобов`язання мають бути повністю виконані до дати остаточного погашення, незалежно від настання цієї дати, застава лишатиметься чинною та продовжуватиме забезпечувати забезпечені зобов`язання до припинення цього договору відповідно до статті 9.1. (строк дії договору).

У п. 9.1. договору застави передбачено, що цей договір є укладеним з моменту його підписання та з урахуванням статті 9.3. (збереження в силі) діє до настання тієї з перелічених дат, яка настане раніше: 9.1.1. дата, що дорівнює 12 рокам після дати укладення цього договору; 9.1.2. дата погашення забезпеченого боргу; та 9.1.3. дата досягнення сторонами взаємної письмової згоди про припинення цього договору.

У додатку 3 до договору застави визначено перелік та опис майна, що передається в заставу третьої черги, в тому числі у цьому переліку зазначено силоси металеві Т1-Т6, верхні галереї (в т.ч. над силосами К1- К4, Т1-Т4, Т5-Т6, ОП1-ОП3, ОП4-ОП6, ОП7-ОП9), норійні башти, приймальний пристрій з автотранспорту, автомобільні ваги, системи прийому вантажівок та ін.

20.12.2019 ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»(іпотекодавець) та Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», трастова компанія, створена відповідно до розділу 78(1) Закону Гонконгу про довірчих управителів (положення 29), (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, відповідно до преамбули якого, враховуючи, що (А) боржники уклали деякі фінансові документи, (Б) сторони дійшли згоди, що виконання боржниками своїх фінансових зобов`язань за фінансовими документами буде забезпечено, з-поміж іншого, іпотекою нерухомого майна іпотекодавця (С) іпотекодержатель укладає цей договір як солідарний кредитор за зобов`язаннями боржників на підставі пункту 12.2 (паралельний борг) договору про довірче управління забезпеченням та домовленість між кредиторами та пункту 27.11 (паралельний борг) пріоритетного кредитного договору, (D) укладення іпотекодавцем цього договору та його реєстрація є наступною умовою відповідно до пункту 21.40 (наступні умови) пріоритетного кредитного договору.

Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №4196; 4197.

У додатку 1 до договору іпотеки визначено відомості про нерухоме майно, яке є предметом іпотеки:

- універсальний перегрузочний комплекс на причалах №3 та №4 загальною площею 5197,9 кв.м. за адресою м.Одеса, пл.Митна, буд 1/12; об`єкт в цілому складається з будівель літ. «а», «Б1Б2, Б1-Б2», «В1» - «В7», «Г1» - «Г6», «Д1» - «Д4», «Е»- «Е2», «Ж», «З», «И», «О», основною площею 4078,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851485451101;

- будівлі та споруди ІІІ черги зернового терміналу (комплексу для завантаження, розвантаження, зберігання сипучих вантажів) за адресою м.Одеса, пл.Митна, буд 1/1; загальною площею 4950,7 кв.м.: об`єкт в цілому складається з: літ. «Т1-Т6» площею 2274,0 кв.м., літ «У», №26, 29, 30 площею 479,6 кв.м., літ. «С» площею 232,8 кв.м., літ. «Е3-Е5» площею 609,5 кв.м., літ. «К9-К12» площею 154,0 кв., літ. «Т» площею 49,0 кв.м., літ «Ф, Ф1» - площею 243,4 кв.м., літ «Х», «Ц» - площею 90,0 кв.м., літ. «Ч, ч1, ч2» площею 761,6 кв.м., літ. «Н» площею 56,8 кв.м., І мостіння, ІІ з/д колії, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946397451101.

Відповідно до інформаційної довідки №365064928 від 08.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (ТзОВ «Аттолло Гранум»):

- 10.04.2023 нерухоме майно за реєстраційним номером 2084464051101 (зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис.тонн (IV черга будівництва) площею 5288,2 кв.м., об`єкт в цілому складається з: літ. «Є» - приймальний пристрій х вагонів зерновозів; літ «Ї» - норійна башта №6; літ. «Ш» - верхня галерея №16; літ. «Щ» - норійна башта №7; літ. «Ю» - норійна башта №8; літ. «Я» - верхня галерея №17; літ. «D1-D6» - силоси металеві; літ. «F» - верхня галерея №18; літ. «G1-G3» - силоси металеві; літ. «J» - верхня галерея №19; літ. «D7-D9» - силоси металеві; літ. «L» - верхня галерея №20; літ. «N» - верхня галерея №21; літ. «Q» - верхня галерея №22; літ. «R» - верхня галерея №23; літ. «S» - верхня галерея №24; літ. «U» - опорна вишка №10; літ. «U1» - електрощитова; літ. «W» - службові приміщення та лабораторія; літ. «Z» - щитова, опорна башта №9; земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 5110137500:07:002:0041, реєстраційний номер: 758173651101; кадастровий номер: 5110137500:07:002:0042, реєстраційний номер: 758179151101) зареєстровано на праві власності за ТзОВ «Аттолло Гранум» на підставі договору купівлі-продажу №939 від 10.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, у тому числі у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявності сукупності наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

За висновками Верховного Суду, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено в постанові від 03.09.2019 у справі №904/4567/18, Верховний Суд у застосуванні приписів статі 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що у випадку, коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Окрім того, у статті 235 Цивільного кодексу України визначено ознаки удаваного правочину.

Так, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч.1 ст.235 ЦК України).

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч.2 ст.235 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, правочин який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним. Таким чином, вимоги про визнання удаваним договору спрямовані на встановлення обставин, які є підставою для вирішення спору та підлягають з`ясуванню судом під час вирішення спору (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц).

Слід зазначити, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні в якості аргументації правової природи оспорюваного договору взяв до уваги лише позицію відповідача-1, викладену у відзиві на позов, при цьому належним чином не надавши відповіді на головні доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.

Зокрема, позивач покликався не лише на те, що оспорюваний договір надання послуг, пов`язаних з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту в Одеському морському торговельному порту на причалі №4 містить ознаки фіктивного правочину, а й наголошував на удаваності укладеного правочину з метою приховати фактичне передання майна боржника в оренду та управління відповідачу-1, при цьому, позивач обґрунтовував свою позицію щодо природи спірного договору, наявності відповідних ознак договору оренди та управління, розкриваючи це, зокрема, аналізом положень договору, прав та обов`язків його сторін тощо.

В разі коли сторона або інший учасник судового процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для ухвалення рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. При цьому посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №904/6251/20 (904/310/21), від 20.07.2021 у справі №921/490/18, від 15.07.2021 у справі №927/531/18, та ін.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в особі директора Марченка В.Г. (виконавець) та ТзОВ «Аттолло Гранум» в особі директора Павленка О.М. (замовник) 02.01.2024 уклали оспорюваний договір про надання послуг №02-ПО-2024.

Вказаний договір укладено під час перебування ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в процедурі розпорядження майном.

При цьому, у справі №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було встановлено, що керівник боржника - Марченко В.Г., у процедурі розпорядження майном чинив перешкоди розпоряднику майна у виконанні обов`язків, ухилявся від передачі розпоряднику майна відомостей про фінансове становище боржника, ухилявся від проведення інвентаризації майна боржника, вчиняв активні дії з відчуження активів боржника за сумнівними угодами, погашення вимог конкурсних кредиторів в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів, свідомо приховав вже вчинені дії з відчуження майна боржника, які було здійснено за п`ять та два днів до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно, не вживав заходів із збереження майна та ухилявся від надання інформації розпоряднику майна, наслідком чого стало відсторонення Марченка В.Г. від виконання обов`язків керівника боржника та покладення виконання цих обов`язків на розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю. (постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23).

Після виявлення факту укладення договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 та договору надання охоронних послуг №2401202-ФО від 24.01.2024, укладеного ТзОВ «Аттолло Гранум» з ТзОВ «Елітна служба безпеки та охорони» на підставі договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, розпорядник майна, виконуючи обов`язки керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» звернувся до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з позовом про визнання недійсними вказаних договорів.

У позовній заяві ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» наводить пояснення щодо обставин, які зумовили відсторонення керівника боржника від виконання його обов`язків, та вказує на відсутність економічної вигоди від укладення договору надання послуг для боржника.

Відтак слід критично оцінити доводи відповідача-1, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що позивач демонструє суперечливу поведінку (спершу укладає оспорюваний договір, у якому погоджує вартість надання послуг, згодом надає послуги за оспорюваним договором, отримує кошти за надані послуги, а потім зазначає про те, що такий договір не є економічно вигідним), адже оспорюваний договір укладено у процедурі розпорядження майном боржника керівником боржника Марченком В.Г., якого згодом суд відсторонив від виконання обов`язків, що ставить під сумнів укладені у процедурі розпорядження майном угоди боржника в частині його добросовісності.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

За оспорюваним договором про надання послуг №02-ПО-2024, замовник (ТзОВ Аттолло Гранум) доручає, а виконавець (ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл) приймає на себе зобов`язання за дорученням, в інтересах і за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту у Одеському морському торговельному порту, на причалі №4.

Вказаний договір за назвою є договором надання послуг, проте позивач стверджує, що такий договір укладено з метою приховування фактичного передання майна боржника в оренду та фактичне управління відповідачу-2.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.2.1. Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013, які регулюють відносини, пов`язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, договір про надання послуг з вантажних операцій (далі - договір перевалки) - це договір між портовим оператором або оператором терміналу та замовником, яким визначаються умови надання послуг з вантажних операцій в морському порту.

Також відповідно до цього пункту Правил:

- портовим оператором є (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського термінала, проводить вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності;

- оператор терміналу - суб`єкт господарювання, що здійснює у морському порту вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування транспортних засобів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності, за межами морського терміналу;

- замовник портових послуг (далі - замовник) - особа, яка є користувачем послуг портового оператора або оператора терміналу з вантажних операцій та яка уклала з ним договір перевалки.

Відповідно до п.3.1. Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013, вантажно-розвантажувальні роботи в морському порту здійснюють портові оператори, оператори терміналів на підставі договорів перевалки або інших договорів.

Отже, відповідно до наведених норм, договір про надання послуг, пов`язаних з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту у морському торговельному порту, може бути укладено портовим оператором або оператором терміналу, як виконавцем, та користувачем послуг їх послуг як замовником.

Відповідно до п.3.1. Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013, перелік портових операторів, операторів терміналів у кожному морському порту, а також перелік послуг, які вони надають, визначено в Реєстрі морських портів України, ведення якого здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про морські порти України» доступ до відомостей Реєстру морських портів України є відкритим та безоплатним.

Як вбачається з відомостей, розміщених у Реєстрі морських портів України (https://www.uspa.gov.ua/reyestr-po), ТзОВ «Аттолло Гранум» є портовим оператором, який використовує у своїй діяльності причали №3, 4, 5, 6, 7, 8 в морському порту Одеси, основним видом діяльності є допоміжне обслуговування водного транспорту, група вантажів зернові; ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є портовим оператором, який використовує у своїй діяльності причали №3, 4, 5, 6, 7, 8 в морському порту Одеси, основним видом діяльності є допоміжне обслуговування водного транспорту, група вантажів зернові.

Тобто, відповідач-1 (замовник за оспорюваним договором), як і позивач (виконавець за оспорюваним договором), може проводити вантажні операції у морському порту Одеси на причалі №4.

Відповідно до ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1). У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ч.2).

У п.п.1.3. договору №02-ПО-2024 сторони передбачили, що замовник має ексклюзивне право на розвантаження вантажів з автотранспорту за допомогою автомобілерозвантажувального пристрою з навісом, їх розміщення, передачу та накопичення у силосах металевих, для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми виконавця у Одеському морському торговельному порту (ОМТП): К1; К2; КЗ; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; ТЗ; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОПЗ; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОПЮ; ОП11.

У п.п.2.1.10. договору №02-ПО-2024 сторони передбачили, що у разі невиконання/неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов`язань за договором, замовник має право безперешкодно самостійно експлуатувати силоси металеві для зберігання зерна відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11, автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом для подальшого виконання взятих на себе зобов`язань перед третіми особами з метою уникнення необхідності компенсації збитків перед третіми особами та сплати штрафних санкцій.

Також виконавець зобов`язується не перешкоджати замовнику у допуску працівників та служби охорони замовника, до силосів металевих, для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми виконавця в Одеському морському порту та автомобілерозвантажувального пристрою з навісом (2.2.17.).

Вказані умови договору передбачають виключне право замовника на послуги виконавця з розвантаження вантажів їх розміщення, передачу та накопичення у силосах металевих, для зберігання зерна, а також право та можливість замовника самостійно експлуатувати силоси для зберігання майна та автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом, що не відповідає договору надання послуг, зокрема, вимогам ч.1 ст.902 ЦК України, оскільки передбачає перехід обов`язків від виконавця до замовника.

Позивач в обґрунтуванні позову стверджує про те, що наведені положення п.1.3. та п.2.1.10 договору №02-ПО-2024 мають елементи договору управління майном та елементи договору оренди.

Так, відповідно до ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Договори управління майном та найму (оренди) є різними за правовою природою договорами та мають ряд відмінностей, основною з яких є те, що договір управління майном передбачає передачу майна в управління для здійснення певних дій від імені власника, а договір оренди стосується передачі майна у тимчасове користування та володіння орендарем, тобто управитель здійснює управління майном в інтересах власника за плату, а орендар самостійно користується майном у власних інтересах за плату.

У спірному випадку, колегія суддів вважає, що фактичні правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем-1 притаманні договору оренди (найму).

В оспорюваному договорі чітко передбачено майно, визначене індивідуальними ознаками:

- силоси металеві для зберігання зерна відповідно до технологічної схеми виконавця у ОМТП: К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11;

- автомобілерозвантажувальний пристрій з навісом.

Також в умовах передбачено, що виконавець має забезпечити можливість безперешкодного доступу працівників замовника до цього індивідуально визначеного майна.

Наведене відповідає ч.1 ст.760 ЦК України, згідно з якою предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Натомість, відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У договорі та додатковій угоді №1 до нього, у якій мають бути узгоджені види послуг, найменування вантажів їх обсяги, ставки і тарифи, спосіб взаєморозрахунків, терміни виконання та інші умови, не передбачено детального переліку послуг.

Відповідач-1 на підставі договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 має можливість здійснювати самостійну експлуатацію майна боржника (позивача) для здійснення накопичення та розвантаження вантажів з автотранспорту в Одеському морському торговельному порту, на причалі №4.

При цьому, у п.п.2.1.10. договору №02-ПО-2024 визначено також мету самостійної експлуатації замовником майна виконавця для подальшого виконання взятих на себе зобов`язань перед третіми особами з метою уникнення необхідності компенсації збитків перед третіми особами та сплати штрафних санкцій.

Надаючи оцінку цьому пункту договору, слід взяти до уваги інформацію, повідомлену відповідачем-1 розпоряднику майна у листі від 08.05.2024, про те, що 13.03.2024 між ТзОВ «Аттолло Гранум» та іноземною компанією «MAІN TEAM TRADING LIMITED» було укладено договір №МА-01/23-24 на перевалку вантажів в Одеському порту, відповідно до якого «MAІN TEAM TRADING LIMITED» доручає, а ТзОВ «Аттолло Гранум» приймає на себе зобов`язання щодо перевалки та зберігання вантажів «MAІN TEAM TRADING LIMITED» на потужностях ТзОВ «Аттолло Гранум» в Одеському морському порту у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 1.4. договору №МА-01/23-24 від 13.03.2024 встановлено, що ТзОВ «Аттолло Гранум» має право залучати третіх осіб для виконання зобов`язань за цим договором, у зв`язку з чим 02.04.2024 між ТзОВ «Аттолло Гранум» та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було укладено договір №02-ПО-2024 про надання послуг, який діє до 31.12.2026. За вказаним договором ТзОВ «Аттолло Гранум» доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за доручення в інтересах за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з накопиченням та розвантаженням вантажів з автотранспорту у Одеському морському порту, на причалі №3 (п.1.1. договору).

За змістом цього листа, договір про надання послуг №02-ПО-2024 було укладено 02.04.2024 (а не 02.01.2024) з метою забезпечити виконання договору від 13.03.2024. укладеного з третьою особою.

Наведена у листі інформація опосередковано свідчить про дійсну мету оспорюваного договору використання відповідачем-1 майна боржника (позивача) у своїй господарській діяльності.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що п.п.1.3. та п.п.2.1.10 договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024 про надання послуг, які надають змогу відповідачу-1 використовувати майно боржника у своїй діяльності, свідчать про існування між сторонами оспорюваного договору фактичних правовідносин оренди майна - силосів металевих для зберігання зерна та автомобілерозвантажувального пристрою з навісом, що розміщені в морському порту.

Відповідно до ч.7 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про передачу майна в оренду.

Доказів звернення керівника боржника до розпорядника майна за погодженням укладення договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024 матеріали справи не містять.

Окрім того, як було встановлено, майно боржника, необхідне для здійснення перевалки зерна (силоси металеві, приймальний пристрій з автотранспорту, автомобільні ваги тощо) перебуває у заставі ініціюючого кредитора на підставі договору застави від 28.11.2019, укладеного між ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (заставодавець) та Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED».

Відповідно до ч.2 ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також нерухоме майно боржника, необхідне для здійснення перевалки зерна (універсальний перегрузочний комплекс на причалах №3 та №4 за адресою м.Одеса, пл.Митна, буд 1/12, будівлі та споруди ІІІ черги зернового терміналу (комплексу для завантаження, розвантаження, зберігання сипучих вантажів за адресою м.Одеса, пл.Митна, буд.1/1), перебуває в іпотеці ініціюючого кредитора на підставі договору іпотеки від 20.12.2019, укладеного між ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (іпотекодавець) та Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED».

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, крім договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Наведене в сукупності зі встановленими у постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 обставинами щодо дій керівника боржника, спрямованих на виведення майна з володіння боржника, приховування інформації про відчуження майна боржника та перешкоджання розпоряднику майна у виконанні його обов`язків, додатково свідчить про мету укладення оспорюваного договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024 надання послуг приховати фактичні правовідносини оренди та управління майном для уникнення необхідності їх погодження зі заставодержателем/іпотекодержателем (який є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл») та з розпорядником майна.

Слід врахувати покликання апелянта на обставини участі відповідача-1 у фраудаторній конструкції з виведення активів боржника - ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, що були предметом дослідження у справі №914/466/23 (914/2942/23) за позовом розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокола О.Ю. та ініціюючого кредитора Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) до відповідачів: ПАТ АБ Південний, ТзОВ Санолта корм, ТзОВ Аттолло гранум, ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, ТзОВ Озірки, про визнання недійсними договорів іпотеки, договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування у ТзОВ Атолло Гранум на користь ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл нерухомого майна - зернового терміналу (ПЗТ) з обсягом зберігання до 190 тис.тонн (IV черга будівництва) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2084464051101, площею 5 288,2 кв.м., який знаходиться за адресою Одеська область, м.Одеса, пл.Митна, будинок 1/1.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2942/23) у задоволенні позову було відмовлено, проте постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 за результатами розгляду апеляційних скарг позивачів вказане рішення скасоване та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

У постанові Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №914/466/23 (914/2942/23) було встановлено, що витребовуване у ТзОВ «Атолло Гранум» майно вибуло з володіння боржника на підставі фраудаторних правочинів перед відкриттям провадження у справі про банкрутство.

На момент ухвалення оскарженого рішення у цій справі №914/466/23 (914/1534/24) від 28.01.2025, тривало апеляційне провадження з перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2942/23), однак вказані справи позовного провадження відповідно до вимог ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства розглядались в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, відтак суд першої інстанції був обізнаний з матеріалами цих справ та мав можливість оцінити ці обставини у їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу просить врахувати, що передбачене у п. 2.1.10. оспорюваного договору право експлуатувати майно відповідача може виникнути лише за умови невиконання/неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов`язань, і позивач не надав доказів, що така умова настала, як і не надав доказів того, що відповідач-1 користувався самостійно відповідним майном.

Щодо цього аргументу колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні складені розпорядником майна акти від 30.04.2024, від 02.05.2024, від 07.05.2024, про факт відсутності працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за місцезнаходженням, яке фактично використовується боржником у господарській діяльності - м.Одеса, площа Митна, 1, 65026. Щодо юридичної адреси боржника 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, 67/69, строк дії договору оренди приміщення за цією адресою закінчився 31.12.2023 (лист ТзОВ «Вторметекспорт» №08/05/24/1 від 08.05.2024).

Також, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у період з 01.02.2023 до 31.03.2024 з боржником припинили трудові правовідносини 226 працівників (станом на березень 2024 року у трудових відносинах з боржником перебувало 58 осіб). За інформацією Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» станом на 06.09.2024 діючі перепустки для проходу/проїзду на територію Одеського морського порту мають більше, ніж 200 працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Тобто, після відкриття провадження у справі про банкрутство відбулося значне скорочення кількості працівників, водночас, звільнені працівники мають діючі перепустки на територію Одеського морського порту, і потужності боржника задіяні у великій кількості операцій з розвантаження зернових, що підтверджується реєстрами на прийняте зерно за період з 16.03.2024 до 01.06.2024.

З огляду на наведене, обґрунтованим є висловлений в апеляційній скарзі сумнів позивача в тому, що саме боржник надає відповідачу-1 послуги з розвантаження зернових на підставі договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024.

Щодо доводів позивача про відсутність економічної вигоди для боржника в укладенні договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024, колегія суддів бере до уваги такі в частині того, що передбачене у п.1.3. ексклюзивне право замовника на розвантаження вантажів з автотранспорту не є спрямованим на отримання якнайвищого прибутку, оскільки обмежує можливість надання боржником таких послуг іншим замовникам з можливим узгодженням вищої ціни.

В частині значного заниження ціни послуг, передбаченої у договорі (16,80 грн. за 1 тонну сипучого вантажу з урахуванням ПДВ) у порівнянні із середньою вартістю перевалки зерна в Одеському морському порту станом на 2023-2024 рік, доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами. Консультація у письмовому вигляді, виконана 15.05.2024 суб`єктом оціночної діяльності Цуцкірідзе С.С. містить суттєві недоліки (серед іншого, джерела, які використані для дослідження, не можна вважати достовірними, адже лист ТзОВ «АгроВіста» №21/05 про середню вартість перевалки датовано 21.05.2024, тобто через тиждень після дати дослідження, ТзОВ «Блек Сі Грейн» не надає послуги з перевалки зерна та послуги, пов`язані з накопиченням та розвантаженням вантажів автотранспорту в Одеському морському порту, дані з сайту Державної продовольчо-зернової корпорації України про вартість послуг перевалки філій АТ «ДПЗКУ» на 2023/2024 неможливо перевірити через неактивне посилання).

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача-1 про те, що факт отримання боржником коштів спростовує доводи щодо відсутності економічної мети, оскільки з наданих відповідачем-1 доказів вбачається, що рахунок на оплату послуг №21 датовано 31.03.2024, такий не містить жодних реквізитів, які б дали змогу встановити, що його складено на виконання оспорюваного договору, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» у ньому зазначено як постачальника, а ТзОВ «Аттолло Гранум» зазначено як покупця.

Згідно з умовами договору (п.3.4., п.3.5., п.4.4.) виконавець виставляє рахунок на оплату виконаних робіт/послуг замовнику і направляє його скановану копію по електронній пошті. Оплата рахунку проводиться замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту його отримання. При затримці замовником оплати рахунків більш, ніж на 30 днів, виконавець має право припинити надання послуг за цим договором і затримувати вантажі замовника (вантажі принципалів замовника), еквівалентні за вартістю сукупній сумі заборгованості, до погашення замовником всіх заборгованостей за договором, без відповідальності за можливі збитки замовника.

Рахунок №21 на суму 1 118 950,39 грн датовано 31.03.2024, а відповідно до наданих відповідачем-1 платіжних інструкцій оплату здійснено частинами 10.06.2024 та 04.07.2024, тобто зі значним пропуском встановленого в договорі терміну. При цьому, відповідач-1 у зустрічному позові стверджує, що в період з квітня до червня 2024 року боржник продовжував надавати послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаженням вантажів, навіть не виставляючи замовнику рахунків.

Здійснення послуг з перевалки зернових у великій кількості потребує матеріальних затрат з боку виконавця (обслуговування техніки, оплата праці), і надання таких послуг протягом тривалого часу без отримання оплати та не виставляючи рахунки на оплату наданих послуг не може свідчити про мету досягнення економічної вигоди.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Положеннями ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір про надання послуг №02-ПО-2024, укладено 02.01.2024 між ТзОВ Аттолло Гранум (замовник) та ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл (виконавець) з метою приховування правовідносин, що характерні для оренди майна, є удаваним правочином, суперечить вимогам законодавства в частині відсутності погодження розпорядника майна, іпотекодержателя та заставодавця на передання майна боржника в оренду, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.215 ЦК України.

З матеріалів справи також встановлено, що у п.2.1.9 договору №02-ПО-2024 передбачено, що замовник є матеріально-відповідальною особою за збереження вантажу. Для належного виконання взятих на себе зобов`язань щодо безпеки вантажу зобов`язаний самостійно укласти договір з охоронних послуг вантажу, силосів металевих для зберігання зерна та автомобілерозвантажувального пристрою з навісом.

24.01.2024 ТзОВ Елітна служба безпеки та охорони (виконавець/охорона) та ТзОВ Аттолло Гранум (замовник) уклали договір №24012024-ФО про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого охорона надає замовнику послуги з охорони майна замовника на об`єкті за адресою: м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1.

У додатку №1/1 до договору №24012024-ФО від 24.01.2024 узгоджено, що об`єктом охорони є майно: автоміблерозвантажувальний пристрій з навісом, силоси металеві для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в Одеському морському торговельному порту (ОМТП): К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11, зобов`язання щодо охорони яких та вантажу, що знаходиться в них покладені на замовника згідно п.2.1.9. договору №02-ПО-2024 про надання послуг від 02.01.2024.

З наведених умов вбачається, що об`єктом охорони є рухоме та нерухоме майно боржника, індивідуальні ознаки якого визначено у договорі №02-ПО-2024, що ще раз підтверджує фактичні правовідносини оренди між ТзОВ «Аттолло Гранум» та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охоронну діяльність» суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про охоронну діяльність» замовник послуг з охорони майна зобов`язаний надати суб`єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Відповідно до ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

У спірному випадку позивач є власником майна, щодо якого відповідачі уклали договір про надання охоронних послуг.

При цьому, за умовами оспорюваного договору охоронних послуг саме відповідач-1 надає виконавцю/охороні (відповідачу-2) список осіб, які мають доступ до об`єкту, а охорона зобов`язується контролювати на об`єкті пропускний режим, санкціонований замовником, контролювати санкціонований замовником та іншими підрядними організаціями ввезення і вивезення (внесення та винесення) матеріальних цінностей на території об`єкту, вести відповідний облік ТМЦ при їх прийомі (здачі).

З матеріалів справи встановлено, що розпорядник майна боржника після покладення на нього обов`язків керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» неодноразово намагався потрапити на територію місцезнаходження майна боржника, в тому числі, майна, яке є об`єктом охорони за оспорюваним договором №24012024-ФО від 24.01.2024, однак доступу до належного боржнику майна не отримав.

Наведені обставини підтверджується актами недопуску розпорядника майна на територію за місцем розташування майна боржника за адресою м.Одеса, Митна площа, 1, для виконання обов`язків розпорядника майна боржника, а саме для проведення інвентаризації, складеними розпорядником майна за участю представників інвентаризаційної комісії та за участю представників поліції.

У наведених актах зафіксовано, що у допуску до майна боржника розпоряднику майна перешкоджають невстановлені особи, які посилаються на виконання договору №24012024-ФО про надання охоронних послуг. Цю інформацію відтворено також у заявах розпорядника майна до поліції про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оспорюваний договір охоронних послуг та дії відповідачів порушують право позивача на доступ до належного йому рухомого та нерухомого майна: автоміблерозвантажувального пристрою з навісом, силосів металевих для зберігання зерна, що мають наступну нумерацію відповідно до технологічної схеми ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в Одеському морському торговельному порту (ОМТП): К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; за адресою: м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1.

Враховуючи встановлені обставини, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги про визнання недійсним договору №24012024-ФО про надання охоронних послуг та зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» майном, а саме силосами металевими для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»: К2; К3; К4; К5; К6; К7; К8; К9; К10; К11; К12; ПІ; П2; ТІ; Т2; Т3; Т4; Т5; Т6; ОП1; ОП2; ОП3; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; та автомобілерозвантажувальним пристроєм з навісом.

У зустрічній позовній заяві ТзОВ Аттолло Гранум просило визнати відсутнім у ТзОВ Аттолло Гранум за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 право користування майном ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, яке перебуває в іпотеці Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідно до договору іпотеки від 20.12.2019 № № 4196, 4197 та договору застави рухомого майна № б/н від 28.11.2019, стверджуючи, що договір №02-ПО-2024 від 02.01.2024 жодним чином не визначає право користування майном та/або передачі в оренду, а отже у ТзОВ Аттолло Гранум відсутнє право користування майном ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл, в тому числі майном, що перебуває в заставі/іпотеці кредитора.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні взяв до уваги відсутність у договорі про надання послуг № 02-ПО-2024 від 02.01.2024 умов про передачу майна ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл в користування (оренду), та дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання відсутнім у ТзОВ Аттолло Гранум права користування майном ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає наведені висновки такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки як було встановлено апеляційним судом, договір надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 є удаваним правочином, укладеним з метою приховати фактичні правовідносини сторін оренду майна боржника.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №906/498/23).

Оскільки оспорюваний позивачем за первісним позовом правочин (договір надання послуг) був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (договору оренди), відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили - договору оренди.

Також, з матеріалів справи встановлено, що майно боржника, яке за удаваним договором фактично передано в користування (оренду) ТзОВ «Аттолло Гранум» перебуває в іпотеці Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідно до договору іпотеки від 20.12.2019 № № 4196, 4197 та у заставі Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідно договору застави рухомого майна № б/н від 28.11.2019.

Відтак у задоволенні позовної вимоги ТзОВ «Аттолло Гранум» за зустрічним позовом про визнання відсутнім права користування майном боржника слід відмовити за безпідставністю.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що в частині зустрічної позовної вимоги щодо зобов`язання ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл підписати та надати ТзОВ Аттолло Гранум рахунки на оплату послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів та акти наданих послуг за договором про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 за період квітень-червень 2024 року (включно) слід закрити провадження у справі.

Так, апелянт зазначає, що вимога про зобов`язання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підписати та надати ТзОВ «Аттолло Гранум» рахунки та акти не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, та покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2023 у справі №910/21187/21, відповідно до яких предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі.

У спірному випадку в договорі надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024 передбачено обов`язок виконавця виставити рахунок на оплату виконаних робіт/послуг замовнику і направити його скановану копію по електронній пошті. В обґрунтуванні позовної вимоги ТзОВ «Аттолло Гранум» вказувало на те, що виконавець надав рахунок на оплату послуг за березень 2024 року у відповідності до вимог договору, внаслідок чого було здійснено відповідну оплату, однак, після відсторонення керівника ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» у справі про банкрутство та покладення виконання обов`язків керівника на розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю. рахунки за надання послуг у наступні місяці (квітень, травень, червень) не було надано замовнику, що вплинуло на його можливість виконати обов`язок з оплати наданих виконавцем послуг. На переконання позивача ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в особі арбітражного керуючого Сокола О.Ю., який діє від імені товариства, порушує пункти 3.3., 3.4., 3.5., 3.7. договору шляхом уникнення та подальшої відмови від виконання такого обов`язку виконавцем.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як примусове виконання обов`язку в натурі. Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Оскільки позивач просить зобов`язати відповідача виконати зобов`язання, взяті на себе за умовами договору, зустрічний позов в цій частині підлягає розгляду по суті.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про зобов`язання ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл виконати умови договору про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, позивач за зустрічним позовом стверджував, що за період з квітня 2024 року до червня 2024 року ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл не надає ТзОВ Аттолло Гранум рахунків на оплату послуг та актів наданих послуг.

Проте, на підтвердження факту надання послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів, позивач за зустрічним позовом не надав жодних доказів.

Зокрема, умовами договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024 передбачено, що :

замовник має обов`язок не менш, ніж за добу повідомити виконавця дорученням (заявкою) із зазначенням: найменування вантажу; обсяг вантажу/автотранспорту, що планується надати для розвантаження; дату надходження вантажу (п.2.1.1. договору);

замовник має обов`язок своєчасно надавати товаросупровідні документи (ТТН, та сертифікати якості, якщо такі є) відповідно до вимог чинного законодавства України, діючих норм та правил (п.2.1.2 договору);

замовник забезпечує подачу вантажу тільки після отримання від виконавця підтвердження про прийом вантажу із зазначенням термінів прийому (п.2.1.14 договору);

замовник надає виконавцю, для планування вантажно-розвантажувальних робіт, інформацію щодо кількості автомобільного транспорту не пізніше, ніж за добу до початку вантажних операцій (п.2.1.5. договору);

замовник несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в оформлених або виданих замовником документах (п.2.1.6. договору);

виконавець приймає під перевалювання вантаж за заліковою вагою відповідно до товаросупровідних документів чи акту перевантаження вантажу (п.3 додаткової угоди до договору).

Матеріали справи не містять заявок, товаросупровідних документів, повідомлення про кількість автомобільного транспорту за добу до початку вантажних операцій, які би свідчили про те, що виконавець за договором №02-ПО-2024 від 02.01.2024 надав замовнику послуги, пов`язані з накопиченням та відвантаження вантажів в період з квітня 2024 року до червня 2024 року та уникає виставлення рахунків і отримання оплати за надані ним.

Апеляційний суд бере до уваги, що розпорядник майна боржника неодноразово звертався до ТзОВ «Аттолло Гранум» із запитами арбітражного керуючого (копії яких наявні в матеріалах справи) про надання документів щодо виконання договору №02-ПО-2024 від 02.01.2024, однак позивач за зустрічним позовом не надав таких документів на вимогу розпорядника майном.

Відтак у задоволенні позовної вимоги ТзОВ «Аттолло Гранум» за зустрічним позовом про зобов`язання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підписати акти наданих послуг та надати рахунки на оплату послуг, пов`язаних з накопиченням та відвантаження вантажів, слід відмовити за недоведеністю фактів надання таких послуг.

Загальні висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги «Олімпекс Купе Інтернейшнл» задовольнити частково, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом та про відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір, сплачений за подання первісної позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідачів за первісним позовом. Судовий збір, сплачений за подання зустрічної позовної заяви покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл б/н від 20.02.2025 (вх. №01-05/458/25 від 21.02.2025) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 у справі №914/466/23 (914/1534/24) скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

3. Визнати недійсним договір про надання послуг №02-ПО-2024 від 02.01.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл (ідентифікаційний код 200005502) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум (ідентифікаційний код 44999993).

4. Визнати недійсним договір про надання охоронних послуг №2401202-ФО від 24.01.2024, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум (ідентифікаційний код 44999993) та Товариством з обмеженою відповідальністю Елітна служба безпеки та охорони (ідентифікаційний код 40053058).

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум (65026, м.Одеса, пл.Митна, буд.1/1, ідентифікаційний код 44999993) та з Товариство з обмеженою відповідальністю Елітна служба безпеки та охорони (67700, м.Білгород-Дністровський, вул. ЛАЗО, буд.31г, офіс 2, ідентифікаційний код 40053058) усунути перешкоди у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернейшнл майном, а саме: силосами металевими для зберігання зерна, відповідно до технологічної схеми ТзОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл: K1; K2; K3; K4; K5; K6; K7; K8; K9; K10; K11; K12; П1; П2; T1; T2; T3; T4; T5; T6; OП1;ОП2; ОПЗ; ОП4; ОП5; ОП6; ОП7; ОП8; ОП9; ОП10; ОП11; автомобілерозвантажувальним пристроєм з навісом.

6. В решті вимог апеляційної скарги відмовити.

7. Судовий збір, сплачений за подання первісної позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідачів за первісним позовом. Судовий збір, сплачений за подання зустрічної позовної заяви покласти на позивача за зустрічним позовом.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аттолло Гранум (65026, м.Одеса, пл.Митна, буд.1/1, ідентифікаційний код 44999993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернешнл (65003, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, будинок 67/69 ідентифікаційний код 20005502) 9084,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні нуль копійок) витрат на сплату судового збору.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елітна служба безпеки та охорони (67700, м.Білгород-Дністровський, вул. ЛАЗО, буд.31г, офіс 2, ідентифікаційний код 40053058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Купе Інтернешнл (65003, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, будинок 67/69 ідентифікаційний код 20005502) 9084,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні нуль копійок) витрат на сплату судового збору.

10. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 06.06.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.