Рішення від 03.06.2025 по справі 904/883/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025м. ДніпроСправа № 904/883/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Богатинського Є.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, 49004, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.1, код ЄДРПОУ 00022467

позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, 49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.34, код ЄДРПОУ 04011650

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва", 50024, м.Кривий Ріг, вул.Українська, буд.29, офіс 310, код ЄДРПОУ 42542403

про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 01.04.2022, стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені

Представники сторін:

від Прокуратури: Шустова Віра Анатоліївна, прокурор

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Машталер Дмитро Валерійович

від відповідача: Гудима Тетяна Володимирівна, адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва", в якій просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до договору №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту "Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), укладену між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ Херсонський альянс будівництва;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський альянс будівництва на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) інфляційні втрати у розмірі 296 237,71грн, 3 % річних у розмірі 13 242,45грн, а також пеню у розмірі 60 418,65грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський альянс будівництва на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800).

Водночас до позовної заяви керівником Криворізької центральної окружної прокуратури додано клопотання про витребування доказів в порядку ст.81 ГПК України, яким просить суд витребувати від Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації додаткову угоду № 4 від 01.04.2022 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, а також додаткові угоди №№ 3, 5, 6, 7, якими вносились зміни по договору № 481/12-21 від 21.12.2021.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справу № 904/883/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.03.2025 об 11год 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 задоволено клопотання керівника Криворізької центральної окружної прокуратури від 28.02.2025 за вих. № 59-2027ВИХ-25 про витребування доказів, витребувано у Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації додаткову угоду № 4 від 01.04.2022 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, а також додаткові угоди №№ 3, 5, 6, 7, якими вносились зміни до договору № 481/12-21 від 21.12.2021.

13.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника позивача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких просить суд врахувати їх у даній справі та подальший розгляд справи проводити без участі представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Позивач-1 у своїх поясненнях зазначає, що представництво інтересів держави органами прокуратури у даній справі здійснюється за відсутності належних підстав та вважає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Водночас позивач-1 вважає залучення облдержадміністрації у якості позивача у даній справі необґрунтованим, оскільки наявний профільний структурний підрозділ облдержадміністрації департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

13.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли витребувані судом документи, а саме, додаткові угоди №№ 3, 4, 5, 6 та 7 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021.

18.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника Криворізької центральної окружної прокуратури надійшла відповідь на пояснення позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації в якій зазначив, що у прокурора є підстави для вжиття заходів представницького характеру спрямованих на їх захист, оскільки були порушені інтереси держави у бюджетній сфері та у сфері охорони дитинства.

24.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника позивача-2 надійшли додаткові пояснення у справі. Позивач-2 зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі № 160/12032/22 вже встановлено легітимність обставин для укладання додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021. Також позивач-2 вважає, що представництво інтересів держави органами прокуратури у даній справі здійснюється за відсутності належних підстав, із зловживанням процесуальними правами, якими наділений прокурор у господарському процесі. Водночас позивач-2 звертає увагу на те, що у додатковій угоді № 6 вносились зміни до терміну використання авансу.

25.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що умовами договору від 21.12.2021 № 481/12-21 сторонами погоджено, що строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін до договору, в тому числі, у разі обставин непереборної сили. Крім того, за умовами договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, що виникли поза волею сторін, зокрема війна. Відповідачем листом від 03.03.2022 № 4 повідомлено замовника про настання форс-мажорних обставин та про причини можливого невиконання зобов`язань за договором у визначені терміни. Оскаржуваною додатковою угодою № 4 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021 сторонами внесено зміни до пункту 11.9. договору, збільшено строк використання одержаного авансу на придбання матеріалів, при цьому сторони не змінювали ані строку дії договору, ані строку виконання генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Такий строк не є строком дії договору та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. Відповідач звертає увагу, що Торгово-промисловою палатою України опубліковано лист від 28.02.2022р №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З урахуванням об`єктивних обставин, що унеможливим виконання цих зобов`язань в строки, передбачені договором, сторонами було прийнято рішення щодо укладення додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 та яка була зареєстрована Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/12032/22 встановлено правомірність укладання додаткової угоди № 4 від 01.04.22 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021. Відповідач вважає, що є підстави для звільнення його від відповідальності у зв`язку з відсутністю вини або зменшення (у разі задоволення позовних вимог) розміру пені в умовах воєнного стану, приймаючи до уваги ситуацію, яка склалась на даний час на території України та з метою запобігання настання негативних наслідків для ТОВ «Херсонський альянс будівництва». Водночас відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 05.05.2022 по 05.06.2022.

У підготовче засідання з`явились представники Прокуратури та відповідача. Представник позивача-1 у підготовче засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив. Позивач-2 у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суд не повідомив.

У підготовчому засіданні 26.03.2025 судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи на 12.05.2025 о 12год 30хв, що занесено до протоколу судового засідання.

31.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника Криворізької центральної окружної прокуратури надійшла відповідь на пояснення позивача-2, в якій зазначає, що посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили (збройної агресії російської федерації проти України), що перешкоджали належному виконанню зобов`язань за договором, є неправомірним, оскільки лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставин настали для всіх без виключення суб`єктів. Додаткова угода №4 від 01.04.2022 не містить посилань на належні докази неможливості виконання генеральним підрядником зобов`язань за договором щодо використання одержаної попередньої оплати або щодо повернення замовником невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну.

31.03.2025 до канцелярії суду через систему Електронний суд від представника Криворізької центральної окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що додаткова угода № 4 до договору, якою продовжено строк використання попередньої оплати Генеральним підрядником на строк понад 3 місяці, суперечить положенням Постанови КМУ №1070 від 04.12.2019, Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1764, а тому відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною у судовому порядку. Також відповідачем документально не підтверджено, яким чином обставини, зазначені у листі товариства від 03.03.2022 за вих.№ 4, адресованого Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, вплинули на неможливість повернення невикористаного авансу у строки, визначені законодавством. Прокурор звертає увагу, що додатковою угодою № 4 від 01.04.2022 строк дії договору про виконання робіт та строк виконання зобов`язань щодо виконання таких робіт сторонами не змінювався. Відповідачем документально не підтверджено, що ведення воєнного стану, а також те, що обставини викладені у його листі від 03.03.2022 №4 як то «порушення логістичних ланцюжків постачання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, об`єктивні загрози життю та здоров`ю працівників, мобілізація працівників, призначення комендантської години по всій території України, численні блок-пости по свій території країни, які уповільнюють термін доставки товарів, закриття профільних магазинів для будівництва» вплинули на неможливість повернення відповідачем авансу у визначені законодавством строки.

У підготовче засідання з`явились представники Прокуратури, позивача-2 та відповідача. Представник позивача-1 у підготовче засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.

У підготовчому засіданні 12.05.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.06.2025 о 16год 00хв, що занесено до протоколу судового засідання.

03.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання з`явилися представники Прокуратури, позивача-2 та відповідача. Представник позивача-1 у судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.

Представник позивача-2 у судовому засіданні заявив усне клопотання про залишення його клопотання про відкладення розгляду справи без розгляду.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.06.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

За результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-11-19-001561-a між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі позивач-2, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" (далі відповідач, Генпідрядник) був укладений договір від 21.12.2021 № 481/12-21 (а.с.51-55).

Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту.

Об`єкт: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Місце розташування об`єкта: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50085, Україна (пункт 1.2. договору).

Склад та обсяги робіт, що доручаються на виконання Генпідряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі капітального ремонту у разі внесення змін до проектної документації (пункт 1.3. договору).

Генпідрядник розпочинає виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022 року (пункт 1.4. договору).

Початок та закінчення будівельно-монтажних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 2) та умовами договору (пункт 1.5. договору).

Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: обставин непереборної сили; відсутності фінансування; коригування проектно-кошторисної документації; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (пункт 1.7. договору).

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1), є динамічною і складає 41 228 254,74грн, у тому числі ПДВ 20 % - 6 871 375,79грн (пункт 2.1. договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 10 (десяти) робочих днів після надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок замовника для фінансування зазначених робіт та будуть здійснюватися на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку на оплату робіт, проміжними платежами в міру виконання робіт (пункт 11.1. договору).

Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акта дачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 (пункт 11.4. договору).

Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів перераховує Генпідряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим договором згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 № 26-ОД (пункт 11.7. договору).

Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками сторін (пункт 11.8. договору).

Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 № 26-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення (пункт 11.9. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2022 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 16.1. договору).

21.12.2021 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2021-2022 роках (додаток 1 до договору від 21.12.2021 № 481/12-21); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2021-2022 роки (додаток 2 до договору від 21.12.2021 № 481/12-21); план фінансування об`єкта на 2021-2022 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 3 до договору від 21.12.2021 № 481/12-21) (а.с.56-57).

21.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони згідно з п.п. д) пункту 2.3.; п.10.3.; п.10.6.: п.10.8.; п.15.1 договору № 481-/12-21 від 21.12.2021 року дійшли згоди доповнити договір № 399/11-21 від 21.12.2021 року відповідно до фактичних обсягів фінансування у поточному році, виклавши п.2.1. договору п.п.2.1.1. в наступній редакції:

п.п.2.1.1. Капітальні видатки на 2021 рік складають 9 936 716,56грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 656 119,43грн.

У тому числі за рахунок коштів:

- субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери 9 936 716,56грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 656 119,43грн;

- доповнити договір додатками 4, 5, 6:

Додаток 4. Договірна ціна на 2021 рік.

Додаток 5. Календарний графік на 2021 рік.

Додаток 6. План фінансування на 2021-2022роки (а.с.58).

21.12.2021 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2021 році (додаток 4 до додаткової угоди № 1 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2021 рік (додаток 5 до додаткової угоди № 1 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); план фінансування об`єкта на 2021-2022 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 6 до додаткової угоди № 1 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021) (а.с.58 зі звороту а.с.60).

31.01.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони погодили доповнити договір № 399/11-21 від 21.12.2021 року відповідно до фактичних обсягів фінансування у поточному році згідно пункту 1.7. пп. д) пункту 2.3.; п.10.3; п.10.6.; п.10.8.: п.15.1. договору №481/12-21 від 21.12.2021 року, виклавши пункти 1.4. та 16.1. договору в наступній редакції:

1.4. Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2023 року.

16.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2023 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Також розділ 18 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» викладено у новій редакції.

Викладений п.п.2.1.1. договору у наступній редакції:

п.п.2.1.1. Вартість виконаних будівельно-монтажних робіт у 2021 році складає 0грн 00коп (нуль грн 00 коп), у тому числі ПДВ 20% - 0 грн 00 коп.

Доповнено договір підпунктом наступного змісту:

пп.2.1.2. Капітальні видатки на 2022 рік складають 26 719 678грн 88коп, у тому числі ПДВ 20% - 4 453 279грн 81коп.

У тому числі за рахунок коштів:

-обласного бюджету 16 782 961грн 00коп, у тому числі ПДВ 20% - 2 797 160грн 17коп;

-залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери - 9 936 717грн 88коп, у тому числі ПДВ 20% - 1 656 119,64грн.

Доповнити Договір додатками 7,8.9:

Додаток 7. Договірна ціна на 2022 рік.

Додаток 8. Календарний графік на 2021- 2023 роки.

Додаток 9. План фінансування на 2021- 2023 роки.

Викладений п.11.7 та п.11.9 Розділу 11 договору «Проведення розрахунків за виконані роботи» у новій редакції:

11.7. Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів перераховує Генпідряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим договором згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2»(зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 року № 2-ОД .

11.9. Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001р. (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04,12.2019 р. № 1070(зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р., № 641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 року № 2-ОД , зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки ГІВ У із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (а.с.60 зі звороту - а.с.61).

31.01.2022 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2022 році (додаток 7 до додаткової угоди № 2 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2021-2023 роки (додаток 8 до додаткової угоди № 2 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); план фінансування об`єкта на 2021-2023 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 9 до додаткової угоди № 2 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021) (а.с.61 зі звороту а.с.63).

07.02.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони погодили викласти у новій редакції розділ 18 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» (а.с.128).

01.04.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони погодили внести зміни до договору, відповідно до яких пункт 11.9 розділу 11 договору Проведення розрахунків за виконані роботи викладено в новій редакції: Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (зі змінами), з урахуванням обмежено визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 року № 2-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення (а.с.128 зі звороту).

27.06.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони згідно з пп. д) пункту 2.3.; п.10.3.; п.10.6.: п.10.8.; п.15.1 договору № 481-/12-21 від 21.12.2021 року дійшли згоди доповнити договір № 399/11-21 від 21.12.2021 року відповідно до фактичних обсягів фінансування у поточному році, виклавши п.п.2.1.2. в наступній редакції:

п.п.2.1.2. Капітальні видатки на 2022 рік складають 10 034 717,88грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 672 452,98 грн.

У тому числі за рахунок коштів:

- обласного бюджету 63 688,00грн, у тому числі ПДВ 20 % - 10 614,67грн;

- залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери 9 971 029,88грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 661 838,31грн;

- доповнити договір додатками 10, 11, 12:

Додаток 10. Договірна ціна на 2022 рік.

Додаток 11. Календарний графік на 2022 рік.

Додаток 12. План фінансування на 2021-2023роки (а.с.129).

27.06.2022 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2022 році (додаток 10 до додаткової угоди № 5 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2022 рік (додаток 11 до додаткової угоди № 5 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); план фінансування об`єкта на 2021-2023 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 12 до додаткової угоди № 5 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021) (а.с.129 зі звороту а.с.131).

18.11.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони згідно з пп. д) пункту 2.3.; п.10.3.; п.10.6.: п.10.8.; п.15.1 договору № 481/12-21 від 21.12.2021 року дійшли згоди доповнити договір № 399/11-21 від 21.12.2021 року відповідно до фактичних обсягів фінансування у поточному році, виклавши п.п.2.1.2. в наступній редакції:

п.п.2.1.2. Капітальні видатки на 2022 рік складають 9 971 029,88грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 661 838,31грн.

У тому числі за рахунок коштів:

- залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери 9 971 029,88грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 661 838,31грн;

- доповнити договір додатками 13, 14, 15:

Додаток 13. Договірна ціна на 2022 рік.

Додаток 14. Календарний графік на 2022 рік.

Додаток 15. План фінансування на 2021-2023роки (а.с.131 зі звороту).

18.11.2022 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2022 році (додаток 13 до додаткової угоди № 6 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2022 рік (додаток 14 до додаткової угоди № 6 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); план фінансування об`єкта на 2021-2023 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 15 до додаткової угоди № 6 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021) (а.с.131 зі звороту а.с.133).

26.01.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони домовилися про погашення кредиторської заборгованості за 2022 рік, у сумі 1 152 500,12грн, у тому числі ПДВ 20 % - 192 083,35грн, КПК 1517380, КЕКВ 3132 та розділ 18 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» викладено у новій редакції (а.с.134).

11.04.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 8 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони домовилися згідно з п.1.7 пп. д) пункту 2.3.; п.10.3.; п.10.6.: п.10.8.; п.15.1 договору № 481-/12-21 від 21.12.2021 року доповнити договір № 399/11-21 від 21.12.2021 року відповідно до фактичних обсягів фінансування у поточному році, виклавши пункти 1.4. та 16.1 договору в наступній редакції:

1.4. Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2024 року.

16.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2022 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Викладено п.п.2.1.2. договору у наступній редакції:

п.п.2.1.2. Вартість виконаних будівельно-монтажних робіт у 2022 році складає 1 698 009,03грн, у тому числі ПДВ 20 % - 283 001,51грн.

Доповнено п.2.1. договору п.п.2.1.3:

п.п.2.1.3. Капітальні видатки на 2023 рік складають 8 241 106,85грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 373 517,81грн.

У тому числі за рахунок коштів:

- залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери 8 241 106,85грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 373 517,81грн;

- доповнено договір додатками 16, 17, 18:

Додаток 16. Договірна ціна на 2023 рік.

Додаток 17. Календарний графік на 2021-2024 роки.

Додаток 18. План фінансування на 2021-2024роки (а.с.63 зі звороту).

11.04.2023 сторонами підписано договірну ціну на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2023 році (додаток 16 до додаткової угоди № 8 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), на 2021-2024 роки (додаток 17 до додаткової угоди № 8 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021); план фінансування об`єкта на 2021-2024 роки по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 301"Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд.24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (додаток 18 до додаткової угоди № 2 до договору № 481-/12-21 від 21.12.2021) (а.с.64 65).

19.12.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 9 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони домовилися згоди скасувати додаткову угоду № 8 від 11.04.2023 року до договору № 481/12-21 від 21.12.2021 року та всі відповідні пункти цієї угоди та виклали у новій редакції; згідно з п.1.7. договору № 481/12-21 від 21.12.2021 року та за згодою сторін внесено зміни до договору, а саме: викладено пункти 1.4. та 16.1. договору у наступній редакції:

1.4. Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 31.12.2024 року.

16.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору (а.с.66).

07.10.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 10 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021, якою сторони у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору дійшли згоди розірвати договір № 481/12-21 від 21.12.2021 року за згодою сторін у сумі 39 530 245,71грн, у тому числі ПДВ 20 % - 6 588 374,28грн, укладений між замовником та Генпідрядником.

Також розділ 18 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» викладено у новій редакції (а.с.66 зі звороту).

На виконання умов пунктів 11.7, 11.9. договору № 481-/12-21 від 21.12.2021 Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 04.02.2022 перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" аванс у розмірі 5 034 888,00грн.

Прокурор зазначає, що з урахуванням положень пункту 11.9. договору у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом трьох місяців, тобто - до 04.05.2022 включно, вона підлягала поверненню генеральним підрядником на користь замовника з нарахуванням пені.

Внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди № 4 до договору 06.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" повернуто Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації попередню оплату за договором № 481/12-21 від 21.12.2021 у розмірі 5 034 888,00грн.

Предметом позову є визнання недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до договору №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту "Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), укладену між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ Херсонський альянс будівництва, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський альянс будівництва інфляційних втрат у розмірі 296 237,71грн, 3 % річних у розмірі 13 242,45грн та пені у розмірі 60 418,65грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 481/12-21 від 21.12.2021, додаткових угод до договору, строк дії договору, умови надання послуг, факт надання послуг, загальна вартість наданих послуг, здійснення попередньої оплати, порядок погашення використаного авансу, наявність чи відсутність порушення строків погашення авансу, підстави визнання недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до договору, правомірність нарахування пені, 3 % та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 ЦК України).

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Суд з`ясував, що у спірному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, та з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків,

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини перша, друга статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Суд з`ясував, що 04.02.2022 Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" попередню оплату за договором № 481/12-21 від 21.12.2021 у розмірі 5 034 888,00грн.

Додатковою угодою № 4 від 01.04.22 сторонами внесено зміни до договору, відповідно до яких пункт 11.9 розділу 11 договору Проведення розрахунків за виконані роботи викладено в новій редакції: Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (зі змінами), з урахуванням обмежено визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 року № 2-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення. Отже строк використання авансу сторони продовжили на період дії воєнного стану.

Згадану додаткову угоду сторони уклали, посилаючись на приписи пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та пункт 14.1 розділу 14 договору №481/12-21 від 22.11.2021, на підставі повідомлення Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов`язань в строки передбачені договором.

Прокурор зазначає, що додаткова угода № 4 від 01.04.2022 не містить посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання генеральним підрядником зобов`язань за договором № 481/12-21 від 21.12.2021 щодо використання одержаної попередньої оплати або щодо повернення замовником невикористаних протягом трьох місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну.

Так, при укладенні додаткової угоди № 4 до договору сторонами порушено вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме, внесено зміни до істотних умов договору щодо продовження використання генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань договором.

Внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди № 4 до договору 06.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" повернуто Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації попередню оплату за договором № 481/12-21 від 21.12.2021 у розмірі 5 034 888,00грн, про що свідчить платіжне доручення № 6 від 03.06.2022 (а.с.185).

Як зазначає прокурор, у період з 05.05.2022 по 05.06.2022 зі сторони генерального підрядника за договором (відповідача) мало місце невиконання грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 5 034 888,00грн. У зв`язку з цим вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ "Херсонський альянс будівництва" бюджетними коштами у сумі 5 034 888,00грн, що свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері, додаткова угода № 4 від 01.04.2022 до договору підлягає визнанню недійсними в судовому порядку.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 05.05.2022 по 05.06.2022 пеню у розмірі 60 418,65грн, 3 % річних у розмірі 13 242,45грн за період з 05.05.2022 по 05.06.2022 та інфляційні втрати у розмірі 296 237,71грн за період з травня 2022 по червень 2022.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 Цивільного кодексу України).

За нормами статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами першою третьою, п`ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (частина перша статті 207 Господарського кодексу України).

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Як вже було встановлено судом, пунктом 11.9. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 передбачено, що генпідрядник зобов`язався використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного стану. Цей пункт договору був погоджений сторонами з посиланням на приписи постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами).

Постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (Постанова № 1070) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі: товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців; товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.

Пунктом 2 Постанови № 1070 (в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі Постанова № 641) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, серед іншого, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.

Господарський суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з 01.04.2022 станом на дату укладання сторонами додаткової угоди № 4 до договору, на всій території України діяв карантин.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі Порядок № 1764).

Відповідно до пункту 18. Порядку № 1764 розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (пункт 19. Порядку № 1764 в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).

З огляду на згадане убачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 чітко передбачено обов`язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Господарський суд наголошує, що чинні нормативно-правові акти України, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, № 641 від 22.07.2020 та № 1764 від 27.12.2001 не передбачають можливості зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Таким чином, внесення змін до строку використання підрядником авансу шляхом укладання додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 до договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось судом, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Ураховуючи викладене, додаткова угода № 4 від 01.04.2022 до договору № 481/12-21 від 21.12.2021 підлягає визнанню недійсною.

Щодо листа Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.22. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно із частиною третьою статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно із положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 виснував, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

У даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов`язання.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож згаданий лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі № 160/12032/22.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідність оскаржуваної додаткової угоди вимогам чинного законодавства України не була предметом розгляду справи № 160/12032/22. Ураховуючи викладене, судом не враховується посилання відповідачів на правову оцінку легітимності обставин для укладання додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 до договору, надана Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 160/12032/22.

Щодо стягнення пені у розмірі 60 418,65грн за період з 05.05.2022 по 05.06.2022.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини четверта, шоста статті 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського Кодексу України).

Пунктом 11.9. договору передбачено, що генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення.

На виконання умов пункту 11.7. договору замовником 04.02.2022 на користь генпідрядника перераховано попередню оплату (аванс) за договором у розмірі 5 034 888,00грн, що підтверджується скріншотом банківської операції. Таким чином, відповідно до пункту 11.9 договору відповідач зобов`язаний був використати одержаний аванс у строк до 04.05.2022 включно.

Водночас повернення відповідачем авансу за договором відбулось 06.06.2022, про що свідчить платіжне доручення № 6 від 03.06.2022 на суму 5 034 888,00грн.

Приймаючи до уваги встановлений факт вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 05.05.2022 по 05.06.2022 заявлено позивачем обґрунтовано.

Контррозрахунок відповідач суду не надав.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню та стягненню пені у розмірі 60 418,65грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 296 237,71грн за період з травня 2022 по червень 2022 та 3 % річних у розмірі 13 242,45грн за період з 05.05.2022 по 05.06.2022.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Приймаючи до уваги встановлений факт вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період з 05.05.2022 по 05.06.2025 заявлено позивачем обґрунтовано.

Контррозрахунок відповідач суду не надав.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню та стягненню інфляційних втрат у розмірі 296 237,71грн за період з травня 2022 по червень 2022 та 3 % річних у розмірі 13 242,45грн за період з 05.05.2022 по 05.06.2022.

Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду .

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (пункт 13 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 частиною першою статті 7 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Установлено, що оплата за договором, укладеним між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" здійснена за кошти місцевого бюджету, а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти.

Прокурор вважає, що протиправне укладення додаткових угод до договору, та, як наслідок, несвоєчасне повернення Генеральним підрядником перерахованих йому коштів у вигляді попередньої оплати (авансу) унеможливило витрачання цих коштів на інші цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема на укріплення обороноздатності в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

Отже звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення відповідних коштів з Генерального підрядника сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а отже і укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресору.

У статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що вони здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням та раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, завданій державі.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (пункт 5 частини першої статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Отже місцеві державні адміністрації (обласні, районні) можуть і зобов`язані здійснювати контроль щодо законності використання бюджетних коштів, у тому числі звертатися до суду з позовами з метою захисту порушених інтересів держави.

На території Дніпропетровської області таким органом є Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, яка зобов`язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю робіт та його виконання, у зв`язку з чим обласна державна адміністрація є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави.

Одним із структурних підрозділів адміністрації є Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Департамент є замовником за Договором №481/12-21 від 21.12.2021 та головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснено попередню оплату робіт з капітального ремонту Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301» Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

На виконання вимог абзацу 4 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Криворізькою центральною окружною прокуратурою листом від 28.11.2024 за вих. №59-11190 вих-24 повідомлено Департамент капітального будівництва про наявність порушень інтересів держави внаслідок укладення додаткової угоди до договору №481/12-21 від 21.12.2021 (а.с.70 зі звороту).

У відповіді від 04.12.2024 за №2900/0/174-24 Департамент повідомив про відсутність, на його думку, порушень інтересів держави у вказаних правовідносинах, а також про відсутність у прокурора підстав для вжиття заходів представницького характеру (а.с.72-74).

Також листами від 03.01.2025 за вих. №59-72вих-25 та від 29.01.2025 за вих.№59-972вих-25 повідомлено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень (а.с.74 зі звороту а.с.80).

У відповіді від 04.02.2025 за вих. №253/0/174-25 Департамент за дорученням Дніпропетровської обласної військової адміністрації повідомив про відсутність, на його думку, будь-яких порушень під час укладення додаткової угоди № 4 до договору №481/12-21 від 21.12.2021, відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, а також відсутність обставин, які б вказували на невиконання або неналежне виконання облдержадміністрацією та/або Департаментом своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави у бюджетній сфері (а.с.80 зі звороту а.с.82).

Отже уповноваженими органами - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією та Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткову угоду № 4 до договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Прокурор зазначає, що зі сторони уповноважених органів (Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 до договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної військової адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної військової адміністрації шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «Херсонський альянс будівництва» не тільки не виконало взятих на себе договірних зобов`язань щодо використання коштів попередньої оплати на виконання робіт за Договором, а й незаконно утримало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати у загальній сумі 5 034 888,00грн; органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

Враховуючи згадане, керівником Криворізької центральної окружної прокуратури виконано вимоги статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Щодо строку позовної давності, викладеного відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Установлено, що позивач звернувся з позовом до суду 03.03.2025 (вхідний № 830). зокрема про стягнення пені за загальний період з 05.05.2022 по 05.06.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (із змін. і доп.) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Отже, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Питання щодо того, чи продовжуються строки, які мали би спливти під час карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, але до моменту набрання чинності Законом №540-ІХ, тобто у період з 12 березня 2020 року до 02 квітня 2020 року було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що початок зупинення строку звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом №540-ІХ (про таке зазначено, зокрема, в пункті 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20).

За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20.

З огляду на викладене, строки позовної давності, визначені статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк дії воєнного стану.

Щодо зменшення пені.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вважає наявні підстави для звільнення його від відповідальності у зв`язку з відсутністю вини або зменшення (у разі задоволення позовних вимог) розміру пені в умовах воєнного стану, приймаючи до уваги ситуацію, яка склалась на даний час на території України та з метою запобігання настанню негативних наслідків для ТОВ «Херсонський альянс будівництва».

Водночас відповідачем не зазначено розмір зменшення, обставин та підстав для розміру зменшення пені, які суд повинен врахувати при розгляді даної справи.

Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до договору №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту "Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), укладену між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ Херсонський альянс будівництва, стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 296 237,71грн, 3 % річних у розмірі 13 242,45грн та пені у розмірі 60 418,65грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему Електронний суд заявлено одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру (369 898,81грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 861,19грн, про що свідчить платіжна інструкція № 375 від 27.02.2025.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 6 861,19грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 01.04.2022, стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до договору №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту "Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), укладену між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.34, код ЄДРПОУ 04011650) та Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонський альянс будівництва (50024, м.Кривий Ріг, вул.Українська, буд.29, офіс 310, код ЄДРПОУ 42542403).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва", 50024, м.Кривий Ріг, вул.Українська, буд.29, офіс 310, код ЄДРПОУ 42542403 на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, 49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.34, код ЄДРПОУ 04011650 внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №481/12-21 від 21.12.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту Капітальний ремонт Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №301" Криворізької міської ради за адресою: бульвар Вечірній, буд. 24, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) інфляційні втрати у розмірі 296 237,71грн (двісті дев`яносто шість тисяч двісті тридцять сім гривень 71 копійка), 3 % річних у розмірі 13 242,45грн (тринадцять тисяч двісті сорок дві гривні 45 копійок) та пеню у розмірі 60 418,65грн (шістдесят тисяч чотириста вісімнадцять гривень 65 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський альянс будівництва", 50024, м.Кривий Ріг, вул.Українська, буд.29, офіс 310, код ЄДРПОУ 42542403 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 6 861,19грн (шість тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 19 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 05.06.2025.

Суддя О.В. Перова