Ухвала

від 06.06.2025 по справі 761/17901/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17901/25

Провадження № 2-з/761/207/2025

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання (догляду)

В позовних вимогах позивач просить:

розірвати договір довічного утримання (догляду) від 24.03.2023 року, укладений між сторонами та скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03.06.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

В позовних вимогах ОСОБА_1 просить: стягнути з ОСОБА_2 вартість безпідставно набутих невід`ємних поліпшень квартири АДРЕСА_1 .

На даний час питання прийняття зустрічного позову не вирішено.

В той же час, разом із зустрічним позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову в якій просила: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та встановити заборону вчиняти дії щодо продажу, дарування, обміну або іншим чином розпоряджатися цим майном.

Заява про забезпечення зустрічного позову обґрунтована тим, що наслідком потенційного задоволення позову буде повернення у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 . Після чого вона матиме можливість безперешкодно нею розпоряджатись в тому числі і відчужити. А тому у випадку задоволення зустрічного позову та за відсутності у власності ОСОБА_2 спірної квартири, суттєво зменшаться активи відповідача та в подальшому позивач буде позбавлена можливості звернути стягнення на спірну квартиру за потенційним рішенням по даній справі в розмірі 1 000 000,00 грн. Крім того, ОСОБА_2 є особою похилого віку, пенсіонеркою, має проблеми зі здоров`ям, що створює обґрунтовані складнощі у стягненні з неї грошових коштів. Іншого нерухомого майна вона не має. А тому на думку заявника застосування зазначених заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129-1 Конституція України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Крім того, при посвідченні договору довічного утримання (догляду) від 24.03.2023 року нотаріусом була накладена заборона відчуження вказаної квартири до розірвання або припинення договору.

Заборона відчуження на момент розгляду заяви не скасована.

Водночас, заявником не надано суду доказів щодо майнового стану ОСОБА_2 , зокрема відсутності на праві власності іншого нерухомого майна та неможливості в подальшому у випадку задоволення зустрічного позову, виконати таке рішення суду.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач не надала доказів, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, заява обґрунтована лише припущеннями, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, у зв`язку із її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г. Притула