Рішення від 29.05.2025 по справі 205/10393/24

29.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/10393/24

Провадження № 2/205/3846/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Синько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калита Ірина Володимирівна, до Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: Комунальне підприємство «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість», приватний нотаріус Іщенко Євгенія Олександрівна, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2024 року адвокат Калита І.В., діюча від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: Комунальне підприємство «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість», приватний нотаріус Іщенко Євгенія Олександрівна, про визнання права власності, в тому числі в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до повномасштабного вторгнення рф на територію України та окупації м.Маріуполь ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про зареєстрованих осіб за вказаною адресою.

Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданого органом реєстрації актів цивільного стану Щербаківського виконавчого комітету м. Дзержинська Донецької області - «22» жовтня 1966 року.

10.12.1998 року відповідно до наказу управлінням міського майна міської ради м.Маріуполя від 10.12.1998 року №10871/п зареєстровано право спільної приватної власності громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про права власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,9 кв.м. (житлова площа - 42,00 кв.м., нежитлова - 20,9 кв.м.).

Через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України, тимчасово окупацію міста, у березні 2022 року позивач переїхала на підконтрольну Україні територію до міста Дніпро, що підтверджується довідкою від 21.04.2022 №1239-5001279871 про взяття на облік ВПО, проте пізніше Позивачкою було змінено фактичне місце реєстрації, що підтверджується довідкою від 02.08.2024 №3002-5003386337 про взяття на облік ВПО.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та грошових вкладів на суму 1069,64 грн та 200 000,00 грн, які знаходилися на рахунках померлого в ТВБВ №10004/0479 філії - Донецького обласного управління АТ «ОЩАДБАНК». Правовстановлюючі документи на квартиру втрачені, є лише копія реєстраційного посвідчення. За час життя ОСОБА_2 заповіт не складав.

Позивач, як дружина померлого, є спадкоємцем першої черги, що прийняла спадщину фактично та подала заяву про прийняття спадщини за законом.

Позивач подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Є.О. Приватним нотаріусом Іщенко Є.О. на підставі статті 1261 ЦК України видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на: грошовий вклад у сумі 1069,64 (одна тисяча шістдесят дев`ять) гривень 64 копійки (зазначена сума грошового вкладу без нарахованих відсотків) з відсотками та індексаціями на поточному рахунку № НОМЕР_4 (в ТВБВ №10004/0479 філії - Донецького обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», який належав померлому; грошовий вклад у сумі 200000,00 (двісті тисяч) гривень 00 копійок (зазначена сума грошового вкладу без нарахованих відсотків) з відсотками та індексаціями на поточному рахунку № НОМЕР_5 (в ТВБВ №10004/0479 філії - Донецького обласного управління АТ «ОЩАДБАНК», який належав померлому. При цьому, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 їй було відмовлено.

У Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.03.2025р. зазначено, що після померлого ОСОБА_2 заведена спадкова справа за №13/2022 від 29.03.2022р. Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року із змінами, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. На момент звернення у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , а саме: на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На вимогу п.п. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вищевказаного Порядку, за відсутності у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, а саме документу, що підтверджує право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно, їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз`яснено процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У зв`язку з життєвими обставинами (тривалими хворобами ОСОБА_1 , її похилим віком) позивач не зареєструвала право власності на свою частку квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру було зареєстроване лише у БТІ.

У зв`язку з відсутністю можливості продовжити оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку, а також неможливістю внести дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вважає, що єдиним ефективним та дієвим засобом реалізації нию права на підтвердження права власності та оформлення спадщини є звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у вищевказаній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Войтенко К.В. у судове засідання не з`явилися, від представника до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької ради Бастрига С.М. у судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа Комунальне підприємство «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість» надала суду заяву в якій просила справу розглянути без її участі. Вирішення справи залишила на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Є.О. у судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Вирішення справи залишила на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 22.11.1966 року (а.с.11).

Подружжю на праві спільної приватної власності належало нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 62,90 кв.м. (житлова площа - 42,00 кв.м., нежитлова - 20,9 кв.м.).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис про смерть № 1153.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та грошові вклади на суму 1069,64 грн та 200 000,00 грн, які знаходилися на рахунках померлого в ТВБВ №10004/0479 філії - Донецького обласного управління АТ «ОЩАДБАНК».

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенії Олександрівни з заявою про прийняття спадщини за законом.

Приватний нотаріус прийняв заяву позивача про прийняття спадщини, відкрив спадкову справу №13/2022 від 29.03.2022 року.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.03.2025р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення ККП «Міське БТІ - Маріупольська нерухомість» від 19.07.2024 року № 1487 зазначено про неможливість вивезення первинних та інших документів Підприємства у зв`язку з відсутністю доступу до них, які безпосередньо знаходяться в зоні бойових дій - м. Маріуполь, Донецька область, з початку агресії рф стосовно України, а саме з 24 лютого 2022 року, що й унеможливлює формування та надання запитуваної інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Також у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі № 715/372/19 наведено правовий висновок згідно якого обов`язковою умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 1296 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Згідно із п. 7 ст. 1-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

З 24 лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну на території Донецької області відбувалися активні бойові дії, а відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області визнана тимчасово окупованою територією.

На час розгляду справи відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1668/39004 від 23 грудня 2022 року, до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України відноситься вся територія Маріупольського району.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до п. 37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у особи право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа, позивачем у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10 травня 2017 року у справі № 910/13348/15.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ.

Також судом наголошено, що у справах даної категорії належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також, відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена 19.01.2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 280/4/18, провадження № 61-403св19 (ЄДРСРУ № 102765474).

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що саме позивач звернулася до органу нотаріату із заявою про прийняття спадщини і доказів наявності осіб які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, або інших спадкоємців не подано, то в даному випадку такий позов пред`явлено до належного відповідача - органу місцевого самоврядування.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюром технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

У зв`язку з життєвими обставинами позивач не зареєструвала право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру було зареєстроване лише у БТІ.

У постанові Верховного суду від 20.05.2020 у справі № 303/6974/16-ц висловлена правова позиція, відповідно до якої, відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

22 травня 2023 року набрав чинності Закон № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

З приводу відсутності державної реєстрації на речове право на таке спадкове майно суд зазначає, що відсутність державної реєстрації права на майно, також, не може позбавляти спадкоємців права на таку спадщину. Оскільки ОСОБА_1 спадщина була прийнята, проте таким спадкоємцем не було здійснено державну реєстрацію права на спадкове майно, тому необхідно взяти до уваги те, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 6 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд дійшов висновку, що у позивача існують об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні нею дій щодо отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 у нотаріальному порядку та подальшої реєстрації прав власності на підставі даного свідоцтва, а також вільним роспорядженням своєю часткою майна, яке не було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На переконання суду, позивач зі свого боку вжила усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх прав. В позасудовому порядку вирішити дане питання не виявляється за можливе, так як правовстановлюючий документ було втрачено.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що здійснити реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не має можливості, через обставини, які викладені вище, тому суд, забезпечуючи реалізацію права позивача на підтвердження свого права власності та відновлення правовстановлюючого документу, а також отримання спадщини та оформлення права власності на таку спадщину, задовольняє її позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа на 1/2 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ії на праві власності відповідно до свідоцтва про права власності на квартиру, а також у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на 1/2 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , які є обґрунтованими та доведеними.

Керуючись 141, 258-259,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: Комунальне підприємство «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість», приватний нотаріус Іщенко Євгенія Олександрівна, про визнання права власності на нерухоме майно у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа та про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 у межах 31,45 кв.м. - загальна площа (житлова площа - 21,00 кв.м., нежитлова - 10,45 кв.м.), яка належить останній на праві приватної власності.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ), право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 у межах 31,45 кв.м. - загальна площа (житлова площа - 21,00 кв.м., нежитлова - 10,45 кв.м.) в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;

представник позивача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел. НОМЕР_8 ; адреса АДРЕСА_4 ;

відповідач Маріупольська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 33852448, ел. пошта mar.v@dn.gov.ua тел. 380676451555 адреса 87500 Донецька область, м.Маріуполь, пл.Миру, 70, фактична адреса 49038 м.Дніпро вул.Княгіни Ольги, б.11;

третя особа Комунальне комерційне підприємство «Міське бюро технічної інвентаризації-Маріупоьська нерухомість», ЄДРПОУ 03336574, ел. пошта pobnata@ukr.net; тел. +380 (97) 511-27-29; адреса 87548, Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Миру, буд.114;

третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_9 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 ; тел. НОМЕР_10 ; адреса АДРЕСА_5 .

Суддя О.О. Костромітіна