Постанова від 27.05.2025 по справі 910/17873/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа№ 910/17873/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника боржника адвоката Щербака Є.М.,

представника компанії Ксантіка Менеджмент Інк адвоката Пата С.П.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.12.2024 (повне рішення складено 22.01.2025, суддя Мандичев Д.В.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича

до 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника,

у справі № 910/17873/20

за заявою Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" (код 33074306)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

У вересні 2024 року ліквідатор боржника арбітражний керуючий Донков Сергій Вікторович звернувся із заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника шляхом стягнення 2691251669,39 грн, у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

В обґрунтування заявлених вимог, ліквідатор зазначив, що фактичні власники боржника безпідставно здійснили за рахунок кредитних коштів погашення боргових зобов`язань іншої пов`язаної юридичної особи (ТОВ "Метал сервіс груп"), а частину активів вивели за безтоварними операціями на рахунки підконтрольної іноземної компанії, що перебувала також під контролем відповідачів. Одночасно, відповідачі як поручителі боржника своїх зобов`язань перед кредитором не виконали, чим спричинили доведення боржника до банкрутства. Також, відповідачі вивели з забезпечення іпотечне майно, що розташоване у Автономній Республіці Крим, перереєструвавши його за законодавством РФ, за рахунок якого мали б бути погашені зобов`язання боржника перед кредитором та розпочали вчиняти дії з ліквідації боржника. В подальшому ліквідаційна процедура в судовому порядку була визнана протиправною.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/17873/20 задоволено заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вирішено покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Дніпрометалсервісгруп".

Присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" грошові кошти у розмірі 2691251669 (два мільярди шістсот дев`яносто один мільйон двісті п`ятдесят одну тисячу шістсот шістдесят дев`ять) грн 39 коп.

Судове рішення обґрунтоване тим, що в діях та бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов`язку за зобов`язаннями боржника, а як свідчать установлені судом обставини справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порушення статті 61 КУзПБ не спростували відсутності своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довели відсутності причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та бездіяльністю і банкрутством Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 11.02.2025 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 повністю і ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позову ліквідатора.

Також, ОСОБА_2 11.02.2025 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 повністю і ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позову ліквідатора.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення відповідачі посилаються на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржники вважають, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального права неправильно був встановлений об`єкт правопорушення, позаяк відповідачів притягують до відповідальності за неіснуючими борговими зобов`язаннями. Також, об`єктивна сторона правопорушення, яка обґрунтовується, встановленими судом першої інстанції діями або бездіяльністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки безпідставним є твердження про отримання кредиту з визначенням позичальника ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" із наміром його обтяження борговими зобов`язаннями без існуючого наміру у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на повернення коштів кредитору - ПАТ «Комерційний банк «Дельта», кредиторські вимоги якого, наразі, заявляються Новим кредитором - Компанія Ksantika management inc.

Скаржники вважають, що відсутня об`єктивна сторона господарського правопорушення, яка полягала б у вчиненні дій, спрямованих на отримання ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» кредитних коштів від ПАТ «Дельта Банк» з метою фінансування діяльності компаній групи «Мадеста» (виконання грошових зобов`язань інших компаній групи «Мадеста» перед третіми особами, перерахування кредитних коштів на користь Madesta AG на підставі безтоварних контрактів на поставку, тощо) за умови відсутності у ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» будь-якого майна та активів, за рахунок яких така заборгованість могла би бути боржником погашена. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчинялись будь-які дії в частині вивезення заставного майна за межі України на територію Латвійської Республіки без згоди Заставодержателя та подальше його використання компанією Madesta SIA та дії, спрямовані на ліквідацію ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» з метою уникнення виконання зобов`язань перед АТ «Дельта Банк». Відсутні й обставини бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наслідком якої було б вчинення господарського правопорушення відносно Боржника.

На переконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в силу приписів закону та наявних у справі доказів, вони не є суб`єктами господарського правопорушення.

За відсутності будь-яких на те доказів судом першої інстанції встановлено, що суб`єктивною стороною правопорушення є ставлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до їх дій та бездіяльності як кінцевих бенефіціарних власників 100% корпоративних прав та активів підприємств Групи «Мадеста» (Madesta Group), до складу якого входило Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп», свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стала неможливість боржника виконати свої зобов`язання перед кредитором.

Так, скаржники зазначають, що поручителі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виконали зобов`язання за договорами поруки з підстав їх припинення, що встановлено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.09.2015 про задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасування рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.06.2015 та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп» про стягнення заборгованості було відмовлено, яке залишено без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.04.2016 у справі № 201/2301/15-ц.

При цьому, у справі № 152914, яка розглядалась в провадженні LCIA між сторонами судового процесу в 2016 році була підписана мирова угода, затверджена LCIA та виконана сторонами у повному обсязі. В березні 2017 році (після виконання мирової угоди) спір у справі №152914 між Сторонами Угоди про партнерство було вичерпано і жодна із сторін Позивача у справі №152914 (компанії ПЕ Інветментс Лімітед та Clever), які мали право заявляти вимоги, не мали і не мають жодних претензій до Відповідачів (а саме: пана ОСОБА_2 та пана ОСОБА_1 ), що підтверджується Актом повного виконання мирової угоди від 23.03.2017. Також цим Актом повного виконання мирової угоди від 23.03.2017 сторона Позивачів повністю та безумовно відмовилася від своїх прав вимагати будь-які суми по Угоді про партнерство, яка є базовим і основним документом фінансування «MADESTA GROUP», й цим вони відмовилися від всіх своїх вимог в тому числі за договорами кредитних ліній, застави, поруки, іпотеки та інше. З огляду на вказані обставини, відсутній факт будь-яких дій та бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наслідком чого стала неможливість боржника виконати свої зобов`язання перед кредитором, які складали б суб`єктивну сторону господарського правопорушення.

Позиції учасників справи.

Ліквідатор у відзиві не погодився з доводами та вимогами апеляційних скарг, просив відмовити в їх задоволенні, залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/17873/20.

За доводами ліквідатора, при ухваленні рішення судом детально досліджено та встановлено, що вчинені дії та бездіяльність відповідачів в сукупності формують склад господарського правопорушення, за яке ст. 62 КУПБ передбачено субсидіарну відповідальність винних осіб.

У рішенні на підставі документальних доказів, зокрема і зібраних в основній справі про банкрутство, достовірно встановлено об`єкт правопорушення: право кредитора (Компанія KSANTIKA MANAGEMENT INC, що є правонаступником АТ «Дельта Банк») на задоволення грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності майна у боржника.

У рішенні на підставі документальних доказів досліджено та достовірно встановлено об`єктивну сторону правопорушення: це дії і бездіяльність відповідачів, які:

- створили таку організаційну структуру бізнесу (група компаній під спільною назвою « Мадеста »), в якій ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» була відведена роль позичальника кредитних коштів для фінансування діяльності інших компаній групи «Мадеста». При цьому боржник не мав власного майна і тих результатів господарської діяльності, за рахунок яких можливо виконати зобов`язання з обслуговування і повернення кредитів;

- переклали на ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» з іншої компанії належної їм групи «Мадеста» - з ТОВ «Метал Сервіс Група» - боргове навантаження у понад 18.5 млн Євро шляхом перекредитування;

- організували діяльність групи «Мадеста» таким чином, що отримані ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» кредитні кошти на підставі безтоварних контрактів на поставку направлялись на компанію Madesta AG, яка в подальшому безкоштовно використовувала ці кошти для виробництва та поставки кінцевої продукції покупцям та отримання прибутку. При цьому, увесь прибуток залишався на рахунках Madesta AG. Натомість, перераховані на Madesta AG кошти повертались ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» лише у якості повернення передоплати, та лише з метою дотримання вимог валютного законодавства. Також за рахунок кредитних коштів, отриманих в АТ «Дельта Банк» здійснювалось погашення кредиту перед Madesta Developments Limited - компанією з групи «Мадеста». - особисто гарантували перед АТ «Дельта Банк» виконання ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» кредитних зобов`язань за рахунок передачі кредитору частки в групі Мадеста у розмірі 25%, однак цих зобов`язань не виконали і не уклали необхідних договорів щодо передачі частки кредитору;

- особисто гарантували перед АТ «Дельта Банк» виконання ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» кредитних зобов`язань за рахунок своєї особистої поруки, однак відмовились добровільно виконувати пред`явлену кредитором досудову вимогу, а в подальшому, домоглися припинення поруки в судовому порядку;

- особисто гарантували перед АТ «Дельта Банк» виконання ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» кредитних зобов`язань за рахунок застави та іпотеки майна групи Мадеста, яке знаходилось на території АР Крим, однак після окупації АР Крим не релокували вказане майно на підконтрольну Україні територію, натомість перереєстрували свої компанії за законодавством РФ та продовжують здійснювати господарську діяльність за рахунок, в тому числі, іпотечного та заставного майна, на яке кредитор позбавлений можливості звернути стягнення;

- частину заставного майна передали у використання компанії Madesta SIA, якою володіють, перемістивши майно без згоди заставодержателя з території АР Крим на територію Латвійської Республіки;

- надали вказівки щодо припинення ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» як юридичної особи.

У рішенні суду встановлено наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку дій відповідачів з результатом, який засвічує процедура банкрутства ТОВ «Дніпрометалсервісгруп»: відсутність будь-якого майна, необхідного для погашення боргу банкрута перед кредитором у розмірі 2 691 251 669.39 грн.

У рішенні наведено обґрунтування, що суб`єктами правопорушення є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та виснувано, що останні належними доказами не спростували відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17873/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд справи призначено в судовому засіданні 01.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17873/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , розгляд справи призначено в судовому засіданні 01.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи № 910/17873/20 на 27.05.2025.

26.05.2025 представник ОСОБА_2 адвокат Беніцька В.І. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не може забезпечити явку в судове засідання, у зв`язку із необхідністю участі у невідкладних слідчих діях у кримінальному провадженні. На підтвердження обставин неможливості взяти участь в судовому засіданні адвокат 27.05.2025 подала суду повістку про виклик на 27.05.2025 до слідчого відділу № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Також, 26.05.2025 представник адвокат Терещенко О.М. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не має можливості бути присутньою в судовому засіданні через перебування у щорічній відпустці з 22.05.2025 по 05.06.2025.

Представник боржника в судовому засіданні заперечив подані клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заявлені клопотання, колегія суддів ухвалила відмовити у їх задоволенні, оскільки розгляд справи вже відкладався із наданням достатнього часу для вчинення процесуальних дій учасниками справи, явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

В судовому засіданні 27.05.2025 суд оголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що апеляційні скарги належить відхилити з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 62 КУзПБ до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання.

За статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, розглядається за нормами статті 62 КУзПБ як передумова для субсидіарної відповідальності.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Відтак, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, у постанові від 09.12.2021 у справі № 916/313/20.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому рахунку (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

У даній справі, ліквідатор довів, а суд першої інстанції правильно встановив наступні обставини щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" до банкрутства, а саме:

- відповідачами створено таку організаційну структуру бізнесу, в якій ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" була відведена роль позичальника кредитних коштів для фінансування діяльності компаній групи "Мадеста", при тому що Боржник не мав власного майна і тих результатів господарської діяльності, за рахунок яких можливо виконати зобов`язання з обслуговування і повернення кредитів АТ "Дельта Банк";

- відповідачами перекладено з ТОВ "Метал Сервіс Група" на ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" боргове навантаження у понад 18,5 млн Євро (шляхом перекредитування) при тому, що на відміну від Боржника, ТОВ "Метал Сервіс Група" мало виробничі потужності, вело реальну господарську діяльність та генерувало дохід;

- відповідачі організували діяльність групи "Мадеста" таким чином, що отримані ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитні кошти на підставі безтоварних контрактів на поставку направлялись на компанію Madesta AG, яка в подальшому використовувала ці кошти для виробництва та поставки кінцевої продукції покупцям та отримання прибутку. При цьому, увесь прибуток залишався на рахунках Madesta AG. Натомість, перераховані на Madestaкошти повертались ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" лише у якості повернення передоплати, та лише з метою дотримання вимог валютного законодавства;

- відповідачі гарантували перед АТ "Дельта Банк" виконання ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитних зобов`язань за рахунок передачі кредитору частки в групі "Мадеста" у розмірі 25%, однак не виконали взятих на себе зобов`язань (які були закріплені не лише в Угоді про партнерство, але й згідно з умовами Кредитного договору 3), не уклали необхідних договорів щодо передачі частки кредитору, тим самим позбавивши кредитора можливості задовольнити свої вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп";

- відповідачі гарантували перед АТ "Дельта Банк" виконання ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитних зобов`язань за рахунок своєї особистої поруки, однак відмовились добровільно виконати свої зобов`язання;

- відповідачі гарантували перед АТ "Дельта Банк" виконання ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" кредитних зобов`язань за рахунок застави та іпотеки майна групи "Мадеста", яке знаходилось на території АР Крим, однак після окупації АР Крим не релокували вказане майно на підконтрольну Україні територію, натомість перереєстрували свої компанії за законодавством Російської Федерації та продовжують здійснювати господарську діяльність за рахунок, в тому числі, іпотечного та заставного майна, на яке кредитор позбавлений можливості звернути стягнення;

- відповідачі частину заставного майна вивезли за межі України, і за рахунок його використання у складі компанії Madesta SIA (Латвія) отримують вигоду, на відміну від кредитора та всупереч зобов`язань перед ним;

- відповідачі здійснили комплекс дій, направлених на незаконне припинення ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" як юридичної особи, включаючи дачу вказівок ліквідатору ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" Янчуку О.М. добровільно відмовитись від частини майна Боржника та списання цього майна з балансу підприємства.

Таким чином, вчинені дії та бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в сукупності формують склад господарського правопорушення.

Об`єктом правопорушення є право кредитора Компанії Ksantika management inc на задоволення його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності у боржника майна, достатнього для погашення кредиторської заборгованості у повному обсязі.

При цьому, належить відхилити доводи апеляційних скарг про припинення кредитних зобов`язань боржника у зв`язку з добровільною передачею всіх прав та обов`язків за кредитними угодами на користь іноземної компанії ПІ Інвестментс Лімітед на підставі Акту від 13.02.2015 про передачу прав та переваг та вигод за Угодою про партнерство і співробітництво від 12.04.2011, оскільки у грудні 2015 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «Дельта Банк» повідомлено ПІ Інвестментс Лімітед про нікчемність укладеного між компанією ПІ Інвестментс Лімітед та АТ «Дельта Банк» Акту про передачу прав та переваг та вигод за інвестиційною угодою, на підставах визначених пунктами 1, 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За результати судового оскарження, повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишилось чинним.

В подальшому у процедурі ліквідації АТ «Дельта Банк» за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону №UAEA-2020-07-06-000034b від 16.07.2020, між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 31.08.2020 укладено Договір №2302/К/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстрований у реєстрі за №1049.

Відповідно до п. 1 Договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги: Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених в Додатку №1 до цього Договору, зокрема відступлено права вимоги за укладеними з ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» Договорами кредитної лінії №НКЛ-2006078/1 від 21.03.2011, №ВКЛ-2006078/2 від 21.03.2011, №НКЛ-2006078/3 від 19.03.2013 та за Договором про партнерство та співробітництво від 12.04.2011 (Інвестиційна угода).

Відтак, іноземна компанія ПІ Інвестментс Лімітед з моменту вчинення нікчемного правочину (Акту від 13.02.2015) не була правонаступником АТ «Дельта Банк» за Договором про партнерство та співробітництво від 12.04.2011 (Інвестиційна угода), відповідно не набула будь-яких прав та обов`язків за такою угодою.

Як правильно визначив суд першої інстанції, об`єктивну сторону правопорушення складають:

- вчинення дій, спрямованих на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" кредитних коштів від АТ "Дельта Банк" з метою фінансування діяльності компаній групи "Мадеста" (виконання грошових зобов`язань інших компаній групи "Мадеста" перед третіми особами, перерахування кредитних коштів на користь Madesta AG на підставі безтоварних контрактів на поставку, тощо) за умови відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" будь-якого майна та активів, за рахунок яких така заборгованість могла би бути боржником погашена;

- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині не укладення ряду правочинів із АТ "Дельта Банк" для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" своїх зобов`язань за кредитними договорами за рахунок майна компаній групи "Мадеста";

- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як поручителів в частині добровільного погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" перед АТ "Дельта Банк";

- бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині переведення майна групи компаній "Мадеста" з окупованої території Автономної Республіки Крим на підконтрольну територію України, яке було предметом забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" грошових вимог перед АТ "Дельта Банк";

- вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій в частині вивезення заставного майна за межі України на територію Латвійської Республіки без згоди Заставодержателя та подальше його використання компанією Madesta SIA.

- вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, спрямованих на ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" з метою уникнення виконання зобов`язань перед АТ "Дельта Банк".

Суб`єктами правопорушення є кінцеві бенефіціарні власники учасників банкрута (ТОВ "Фірма "Енергетичні технології", ТОВ "Еколін" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Екотех") ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Суб`єктивною стороною правопорушення є ставлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до їх дій та бездіяльності як кінцевих бенефіціарних власників 100% корпоративних прав та активів підприємств Групи "Мадеста" (Madesta Group), до складу якого входило Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп", свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стала неможливість боржника виконати свої зобов`язання перед кредитором.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях та бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов`язку за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

На переконання колегії суддів суд першої інстанції з`ясував дійсні обставини справи, надав належну оцінку доводам ліквідатора, звернув увагу не відсутність доказів добросовісності, тобто на спростування презумпції вини особи, яка притягується до відповідальності, що призвело до обґрунтованого та законного рішення про задоволення заяви ліквідатора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати.

У зв`язку з відхиленням апеляційних скарг судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на скаржників.

Керуючись статтями 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі № 910/17873/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 09.06.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко