Ухвала від 28.05.2025 по справі 5/530-03

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ОКРЕМА УХВАЛА

"28" травня 2025 р. Справа № 5/530-03

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у справі №5/530-03 (суддя Димбовський В.В.)

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області м.Вінниця

(Управління Пенсійного фонду України в м.Жмеринці та

Жмеринському районі Вінницької області м.Жмеринка Вінницької області

до Відкритого акціонерного товариства «Жмеринський завод «Сектор»

м.Жмеринка Вінницької області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.02.2025 у справі №5/530-03.

15.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали щодо Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі в тексті - ГУ ПФУ у Вінницькій області, Головне управління), яке своїми діями сприяло незарахуванню внесків до персоніфікованого обліку ОСОБА_1 та спрямувати таку окрему ухвалу на адресу правоохоронних органів.(т.2, арк.матеріалів оскарження 64-68).

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що після сплати ліквідатором ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Сокольваком М.В. страхових внесків по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.06.2003 по 27.02.2006 - ГУ ПФУ у Вінницькій області не зарахувало такі внески до персоніфікованого обліку ОСОБА_1 , а зарахувало їх на страхувальника - ВАТ «Жмеринський завод «Сектор».

Розглянувши подане ОСОБА_1 клопотання про винесення окремої ухвали щодо дій ГУ ПФУ у Вінницькій області, колегія суддів дійшла висновку, що його належить задоволити, з огляду на наступне.

У відповідності до частин 1, 2 статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судо-вого процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.5 ст.246 ГПК України).

Отже, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог зако-нодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 26.10.2022 у справі №906/344/21).

Як встановлено апеляційним судом, через порушення ліквідатором ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Лещенком А.М. черговості погашення кредиторських вимог, у підприємства-банкрута виникла перед кредитором ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за час його роботи на підприємстві-банкруті. Крім того, через бездіяльність Лещенка А.М. за ОСОБА_1 також не було сплачено страхові внески до ПФУ.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується жодною із сторін, що з 23.06.2003 по 27.02.2006 ОСОБА_1 перебував на посаді директора Дочірнього підприємства «Радіосервіс» ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 25497579) з посадовим окладом 400,00 грн, а також з 02.02.2004 по 18.10.2004 займав посаду внутрішнього керуючого ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з посадовим окладом 390,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що на запит Господарського суду Хмельницької області - ГУ ПФУ у Вінницькій області листом №0200-0801-8/2364 від 26.02.2025 надало розрахунок сум страхових внесків по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442) щодо сплати внесків ОСОБА_1 за період з 23.06.2003 по 27.02.2006, виходячи з посадового кладу 400 грн.(т.1, арк. матеріалів оскарження 124-138).

Крім того, на запит ліквідатора ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» - арбітражного керую-чого Сокольвака М.В. , ГУ ПФУ у Вінницькій області надіслало розрахунок сум страхових внесків по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» за період з 01.03.2004 по 18.10.2004, виходячи з посадового окладу 390, 00 грн.(т.2, арк.матеріалів оскарження 58).

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Соколь-ваком М.В. було усунуто недоліки, вчинені попереднім ліквідатором та виплачено заборгованість із заробітної плати, а також сплачено страхові внески по ОСОБА_1 за період роботи з 23.06.2003 по 27.02.2006 враховуючи роботу на двох посадах.

Колегія суддів зауважує, що при перерахуванні Сокольваком М.В. страхових внесків на рахунок ПФУ у полі «призначення платежу» ліквідатором було зазначено: страхові внески за ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 за період роботи з 01.04.2004 по 18.10.2004 на ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» код ЄДРПОУ 14311442 в розмірі 32% в справі №5/530-03 про банкрутство ВАТ «Жмеринський завод «Сектор».(т.2, арк.матеріалів оскарження 59).

Водночас, відповідно до форми ОК-5 - Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 15.05.2025 по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 23.06.2003 по 27.02.2006 по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442) страхові внески в персоніфікований облік не зараховані, хоч і були сплачені, що підтверджується матеріалами справи.

Апеляційний суд ухвалою від 15.05.2025 витребував у Головного управління письмові пояснення підстав невключення страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період:

- з 23 червня 2003 року по 27 лютого 2006 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді директора Дочірнього підприємства «Радіосервіс» ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 25497579) з посадовим окладом 400,00 грн;

- з 02 лютого 2004 року по 18 жовтня 2004 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді внутрішнього керуючого ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з посадовим окладом 390,00 грн.

27.05.2025 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких обставини незарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 . Головне управління пояснило технічною неможливістю системи персоніфікованого обліку автоматично внести Пенсійним фондом до картки персоніфікованого обліку фізичної особи за фактом зарахування коштів, оскільки таке внесення можливе лише по страхувальнику. Також Головне управління повідомило, що питання про внесення даних про страховий стаж по ОСОБА_1 за рішенням суду включено до модернізації Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пен-сійного фонду України.(т.2, арк.матеріалів оскарження ухвали 103).

Колегія суддів бере до уваги, що трудовий стаж ? це період роботи, підтверджений записами у трудовій книжці або іншими документами (дипломами, військовими квитками, свідоцтвами про народження дитини тощо). Трудовий стаж, отриманий до 1 січня 2004 року автоматично при-рівнюється до страхового стажу.

Страховий стаж ? це період, протягом якого людина підлягає загальнообов`язковому держав-ному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності 1 квітня 2004 року.

Страхові внески ? кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове дер-жавне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», а після 01.01.2004 ? відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До 1 квітня 2004 року стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці. У разі відсутності трудової книжки, а також якщо у трудовій книжці немає необхідних записів, записи неправильні або записані неточні дані, про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

Після 01.01.2004 страховий стаж зараховується за даними персоніфікованого обліку.

Згідно ст.20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на дату виникнення спірних правовідносин, тобто лютий 2006 року, (надалі в тексті ? Закон в редакції 2006р.) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівко-вій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.9 ст.20 Закону в редакції 2006р., днем сплати страхових внесків вважається:

- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду ? день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсій-ного фонду;

- у разі сплати сум страхових внесків готівкою ? день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв`язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичу-вального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.(ст.21 Закону в редакції 2006р.)

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції на сьогодні, статтею 12 визначено, що інформація про сплату страхових внесків до системи персоніфікованого обліку вноситься Пенсійним фондом автоматично за фактом зарахування коштів, про що формується повідомлення в особистий кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Частина 6 ст.20 цього Закону в редакції на сьогодні передбачає, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківсь-кий рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду ? день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуго-вування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.(ч.9 ст.20 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції станом на 2025р.)

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхо-вий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку ? на підставі документів та в порядку, визначеному законо-давством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003, для зарахування коштів платників Пенсійного фонду України (крім добровільної сплати страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених частиною дев`ятою статті 12 Закону) органами Пенсійного фонду України в банку відкриваються поточні рахунки на рахунку 2560 «Державні позабюджетні фонди» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверд-женого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 №89, де відобража-ються їх надходження. Рахунок відкривається у порядку, встановленому Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №162.(п.5.6. Інструкції).

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.(п.5.7. Інструкції)

З огляду на вище викладене та письмові пояснення ГУ ПФУ у Вінницькій області, колегія суддів виснує, що останнє не заперечує факту перерахування страхових внесків по ОСОБА_1 , однак покликається на технічну неможливість системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду автоматично внести страхові виплати та відповідно зарахувати страховий стаж до персоніфікованого обліку фізичної особи за фактом зарахування коштів, натомість цим пояснює зарахування зазначених страхових внесків на страхувальника-ВАТ «Жмеринський завод «Сектор», про що проставлено відмітки про сплату внесків за певні періоди.

Враховуючи, що зі своєї сторони, ліквідатор ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Сокольвак В.М. перерахував всю суму внесків по ОСОБА_1 за період його роботи з 23.06.2003 по 27.02.2006 на підприємстві-банкруті, то саме Головне управління в даному випадку не здійснює свої обов'-язки із зарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 .(РНОКПП НОМЕР_1 ).

На переконання колегії суддів, технічна неможливість програмного забезпечення не повинна створювати загрози порушення прав фізичної особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Апеляційний суд вважає, що Інтегрована комплексна інформаційна система Пенсійного фонду України створена з метою оперативного виконання функцій, покладених на орган Пенсійного фонду і має забезпечувати зручність обробки даних працівниками останнього, однак недоскона-лість системи не може стояти вище обов`язку Пенсійного фонду здійснювати відповідно до Закону свої прямі обов`язки і не виправдовує порушення законних прав ОСОБА_1 в частині зарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи.

Водночас, покликання Головного управління на звернення до Пенсійного фонду України з метою приведення у відповідність картки персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 не приймається до уваги, як таке, що не стверджене жодним доказом, позаяк копії такого звернення апеляційному суду не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії Головного управління, які призвели до незарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку ОСОБА_1 - не мають правових підстав, оскільки суперечать вимогам ст.12, 20 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність винесення окремої ухвали щодо незаконних дій ГУ ПФУ у Вінницькій області та зобов`язання останнього здійснити зарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені ліквідатором ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Сокольваком В.М. за ОСОБА_1 за період:

- з 23 червня 2003 року по 27 лютого 2006 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді директора Дочірнього підприємства «Радіосервіс» ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 25497579) з посадовим окладом 400,00 грн;

- з 02 лютого 2004 року по 18 жовтня 2004 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді внутрішнього керуючого ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з посадовим окладом 390,00 грн.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на те, що умисне невиконання судового рішення тягне кримінальну відповідальність передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України (надалі в тексті - КК України).

Так, відповідно до частин 1-3 статті 382 КК України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно із частинами 6-7 статті 246 ГПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд уста-новлює в ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується (частини 8, 9 статті 246 ГПК України).

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали щодо Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у справі №5/530-03 - задоволити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінниць-кій області щодо незарахування страхових внесків до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період:

- з 23 червня 2003 року по 27 лютого 2006 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді директора Дочірнього підприємства «Радіосервіс» ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 25497579) з посадовим окладом 400,00 грн;

- з 02 лютого 2004 року по 18 жовтня 2004 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді внутрішнього керуючого ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з посадовим окладом 390,00 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати страхові внески до персоніфікованого обліку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені ліквідатором ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» Сокольваком В.М. за ОСОБА_1 за період:

- з 23 червня 2003 року по 27 лютого 2006 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді директора Дочірнього підприємства «Радіосервіс» ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 25497579) з посадовим окладом 400,00 грн;

- з 02 лютого 2004 року по 18 жовтня 2004 року по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (код ЄДРПОУ 14311442), яке перебуває в процедурі банкрутства, за час перебування на посаді внутрішнього керуючого ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з посадовим окладом 390,00 грн.

4. Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвалу надіслати сторонам у справі, а також Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницькій обласній прокуратурі та Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.