Ухвала від 05.06.2025 по справі 461/8653/24

Справа № 461/8653/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1366/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,

з участю прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а:

вищезгаданою ухвалою застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 13.07.2025 року.

Визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484480 грн.

У разі застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 15.07.2025 року покладено на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , прокурор ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги. У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, постановити нову, якою відмовити в задоволені клопотання.

Прокурор ОСОБА_7 у поданій апеляційні скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2025, постановити нову, якою клопотання слідчого задоволити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити ОСОБА_8 заставу 1240 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3754 720 грн. з покладенням обов`язків передбачених п.1, п.2, п.3, п.4 п.8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

В обґрунтуваннясвоїх апеляційнихвимог прокурор ОСОБА_7 покликаєтьсяна те,що ухвалане відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підлягає скасуванню з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Зазначає, що у поданому клопотанні про обрання запобіжного заходу та при його розгляді стороною обвинувачення обгрунтовано наявність підстав, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , як альтернативи тримання під вартою застави у розмірі 1240 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3754 720 гривень.

Зокрема, слідчому судді було надано документи, відповідно до яких ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів з корисливих мотивів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, підтверджують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості, в силу чого розмір застави ОСОБА_8 з урахуванням винятковості випадку, необхідно встановити у розмірі не менше розміру завданих збитків - 1 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 754 720 грн.

Саме такий розмір застави, на думку сторони обвинувачення, забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Наведене дає підстави вважати даний випадок як виключний, коли застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, й застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, як передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_10 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 підтримали, просили задоволити. В задоволенні апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 просили відмовити.

Прокурор ОСОБА_9 апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 підтримав, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 заперечив.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задоволити частково, в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 - відмовити з таких підстав.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості щодо якого 06.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360001585 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. ст. 367 КК України.

15.05.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Постановляючи оскаржену ухвалу слідчий суддя врахувала вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного, наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні трьох дітей, міцність соціальних зв`язків.

Врахувавши матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважав доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_8 слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя визначив підозрюваному заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484480 грн.

Колегія судів вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, однак вважає, що визначений розмір застави підозрюваному є недостатнім для запобігання наявним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з таких підстав.

Апеляційний суд дійшов висновку, що існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає та є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також бере до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Такий висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тяжкість, характер та обставини інкримінованих злочинів свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час існують, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання підозрюваного під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує утримання підозрюваного під вартою.

Разом з тим, в пункті 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Частиною 5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Беручи до уваги характер і обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 враховуючи дані про особу, його майновий стан та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у даному випадку буде пропорційним щодо його особи, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючим фактором та зможе запобігти таким ризикам.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України, яка на даному етапі досудового розслідування підтверджується достатньою кількістю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції про часткове задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.4, п.8 ч. 5 ст. 194 КПК України. В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задоволити частково.

В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, скасувати.

Клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 03 серпня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: IBAN: UA788201720355239002000085066, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 у разі внесення застави наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у цьому кримінальному

провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зобов`язати ТУ ДСА у Львівській області повернути раніше внесену заставу в розмірі 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень заставодавцю ОСОБА_12 внесеної за ОСОБА_8 на рахунок UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, відкритий в Державній казначейській службі України, МФО 820172.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4