Вирок від 09.06.2025 по справі 702/373/23

Справа № 702/373/23

Провадження № 1-кп/702/12/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320001274від 06.10.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Монастирищенського району Черкаської області, громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , освіта загальна середня, не одруженого, працюючого лісником Монастирищенського комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 - 1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 18.09.2022 близько 20 год 00 хв, будучи лісником обходу № 15 с. Попудня Монастирищенського комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства, керуючи автомобілем «Маzda 323» р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по проїзній частині вул. Шевченка у с. Попудня Уманського району, Черкаської області, в напрямку с. Сарни, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил дорожнього руху), тобто, будучи не уважним, змінив напрямок свого руху, при цьому не переконавшись, що це є безпечно, створив небезпеку іншим учасникам руху, з`їхав з дороги на праве узбіччя, не надавши при цьому дорогу пішоходам ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , що рухались по ньому, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , після чого в порушення вимог п. 2.10 а), г) та д) Правил дорожнього руху, не зупинив транспортний засіб, яким керував, залишив місце пригоди, не вжив заходів для надання медичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомивши про дану дорожньо-транспортну пригоду орган, чи уповноважений підрозділ Національно поліції.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий - ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішньосуглобового лінійного перелому передньо - медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розриву медіального меніска Stoler II, гемартроз, що відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути при наїзді автомобіля.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Маzda 323» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , а саме: п.п. 2.3 б), 2.9 а) 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням наслідків у вигляді отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 - 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що 18.09.2022 був вихідний день, неділя та професійне свято День працівників лісу. Близько 13 год 13 год 30 хв цього ж дня він зі свої близьким товаришем ОСОБА_12 поїхали до його знайомого та колеги по роботі ОСОБА_13 в с. Сарни, яке знаходиться за 5 км від с. Попудня Уманського району в якому він проживає, попередньо домовившись про зустріч.

До ОСОБА_13 вони поїхали на автомобілі, який належить йому, марки «Маzda 323» р.н. НОМЕР_1 , 1990 року випуску. За кермом автомобіля був ОСОБА_12 .

Приїхавши до ОСОБА_14 , вони перебували у нього тривалий час, приблизно 6 - 7 год: сиділи у веранді, яка є частиною житлового будинку, спілкувалися, пили каву, чай та нічого не їли. Будь-яких алкогольних напоїв у цей день він не вживав. Будучи в ОСОБА_14 вони спілкувалися про робочі теми, останній давав йому поради з приводу роботи.

Додому вони повернулися приблизно о 20 год у темну пору доби, за кермом його автомобіля їхав ОСОБА_12 . Заїхавши в с. Попудня, вони рухались по вул. Миру, по вул. Шевченка вони не проїжджали. Під`їхавши до його домоволодіння ОСОБА_15 поставив автомобіль неподалік його домоволодіння біля території сусіднього домоволодіння, а якому давно ніхто не живе, приблизно за 20 м, і забравши ключі від вказаного автомобіля, пішов до свого домоволодіння, яке знаходиться за 300-400 м від його домоволодіння.

Через деякий час цього ж дня, приблизно о 21 год до нього приїхали працівники поліції. В цей час він знаходився в вантажному автомобілі, який стояв навпроти його будинку. В кабіні даного автомобіля він розмовляв по телефону з товаришами по роботі. Працівники поліції сказали йому, що потрібно поспілкуватися з деякими людьми. Оскільки, він знав поліцейського з прізвищем ОСОБА_16 та впізнав поліцейським автомобіль, то він вирішив поїхати з працівниками поліції. Працівники поліції силоміць його посадили в автомобіль та повезли в невідомому напрямку.

Працівники поліції привезли його в приймальне відділення Монастирищенської ЦРЛ, не повідомивши обставини його затримання.

В подальшому працівники поліції вимагали, щоб він здав кров для проходження медичного огляду на виявлення алкогольного сп`яніння. Він розумів підстав для проходження медичного огляду, відмовився його проходити та направився на вихід, проте працівники поліції заломили йому руки, стягнули верхній одяг. Після чого, працівники поліції, відвезли його додому в с. Попудня.

На наступний день його з ОСОБА_15 викликали до поліції та відібрали пояснення. Через декілька тижнів до нього приїхали працівники поліції та примушували визнати факт ДТП та вину у його вчиненні. Він в категоричній форі відмовився.

Приблизно через 10 днів близько 22 години до нього на подвір`я зайшли працівники ДБР разом з понятими, показали рішення суду на обшук його житлового будинку.

Йому було запропоновано добровільно видати автомобіль, у протилежному випадку його попередили, що у нього будуть проводити обшук домоволодіння. Він видав автомобіль та ключі від нього працівникам ДБР.

До даної події у нього неодноразово були конфліктні ситуації з потерпілим ОСОБА_7 та його сином. В 1996 році ОСОБА_7 його дуже побив, до невпізнання, вибив зуби. Пізніше з ОСОБА_7 у нього був конфлікт, з приводу того, що він не пустив останнього в ліс незаконно рубати дрова.

Син ОСОБА_7 , виїжджав йому на зустрічну смугу руху та показував непристойні жести, коли він рухався на своєму автомобілі. Він сина ОСОБА_7 також не пускав до лісу для незаконної вирубки лісу. Син ОСОБА_7 йому погрожував звільненням з роботи.

Після 18.09.2022 будь-яких інших пошкоджень на автомобілі не з`явилося. Автомобіль має багато зовнішніх пошкоджень, оскільки він старий.

Він не здійснював наїзд на ОСОБА_7 за обставин, що зазначено в обвинувальному акті, він його навіть в той день не бачив.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд зазначає, що останній вину в інкримінованому злочину не визнав, як і заперечив подію дорожньо-транспортної пригоди за участю його автомобіля марки «Маzda 323» р.н. НОМЕР_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_10 просив винести виправдувальний вирок, за недоведеністю обвинувачення.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КК України доводиться належними та допустимими доказами дослідженими в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.

Так,в судовомузасіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 18.09.2022 приблизно о 20 год, він із дружиною ОСОБА_11 вийшов до криниці по воду по вул. Шевченка с. Попудня Уманського району Черкаської області та рухався проїжджою частиною асфальтованої дороги, яка не має пішохідної доріжки в сторону с. Сарни. До даної дороги прилягає узбіччя, яке не має асфальтового покриття та складається з ґрунту та трави.

В той період часу у їх населеному пункті не було світла, на дворі було темно. Криниця до якої вони йшли, знаходиться по другій стороні дороги від його будинку, через два будинки від його будинку.

Коли вони з дружиною набрали воду у бутлі та повертались до власного будинку, він ніс бутлі з водою, дружина йшла з ліхтариком попереду нього і підсвічувала дорогу. Вони перейшли дорогу та рухались в напрямку їхнього будинку.

В якийсь момент, із за повороту їм назустріч виїхав автомобіль, побачивши який, вони зійшли з асфальтованої дороги на трав`яний покрив дороги (узбіччя). Автомобіль різко змінив напрямок руху, з`їхав на праву сторону та став рухатись на них. Дружина, яка рухалась попереду, встигла відскочити в сторону, а він не встиг, в результаті чого на нього було здійснено наїзд. Автомобіль наїхав на нього передньою частиною, приблизно серединою автомобіля, точно сказати не може, оскільки його засліпив даний автомобіль, який рухався з ввімкненим дальнім світлом фар. Він виставив руки вперед і вперся руками в капот автомобіля. Удар прийшовся по обох колінах. Потім він зрозумів, що перебуває на капоті автомобіля, в подальшому з капоту він упав на ліву сторону між автомобілем та парканом, на узбіччя. Автомобіль проїхав метрів 5 6 вперед та зупинився.

Він був позаду автомобіля, не міг піднятися на ноги, а просто сидів. Із автомобіля вийшов водій ОСОБА_17 , який був одягнений в камуфляжну куртку та темний одяг, без головного убору. ОСОБА_3 запитав у них чи вони з дружиною кудись ідуть. Дружина зауважила ОСОБА_3 , куди він їде та стала підходити до нього ближче, після чого ОСОБА_3 сів в автомобіль і поїхав.

В автомобілі, крім водія, не було нікого. Марки автомобіля він не роздивився, автомобіль був темного кольору, оскільки він проживає в одному селі з обвинувачем ОСОБА_3 , то знає, що даним автомобілем користується ОСОБА_3 . ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки було порушено мовлення, нестійка хода, не міг відкрити дверцята автомобіля, його пошатувало. Він чітко бачив, що за кермом був ОСОБА_3 , а не інша особа, в тому числі і товариш ОСОБА_3 ОСОБА_12 , оскільки ОСОБА_12 має іншу статуру є худішим та нижчим за обвинуваченого.

В той час, коли на нього було здійснено наїзд, по дорозі проїжджав автомобіль сірого кольору. Даний автомобіль сірого кольору призупинився на декілька секунд, і поїхав далі.

Він відразу викликав швидку допомогу та поліцію. Приблизно через 10 хв після виклику прибули працівники поліції та працівники швидкої медичної допомоги. На місці події його допитували працівники поліції та проводили заміри.

Під час надання медичної допомоги, працівники швидкої медичної допомоги пропонували їхати до лікарні та зробити рентген знімок, оскільки після удару в нього сильно боліла ліва нога, але він відмовився їхати з працівниками швидкої допомоги, оскільки був у стані шоку, не міг реально оцінити ситуацію. Він відмовився від госпіталізації, оскільки потрібно було надати пояснення працівникам поліції. Приблизно через 30 40 хвилин він поїхав в лікарню самостійно власним автомобілем за кермом. Оскільки, його автомобіль обладнаний автоматичною коробкою передач, то під час керування ліва нога була не задіяна та він міг керувати автомобілем. Коли він перебував у лікарні, то побачив, що в лікарні перебував також ОСОБА_3 з працівниками поліції, який був до поясу без одягу, кричав, виражався нецензурними словами.

В лікарні йому зробили рентген знімок та дали направлення на госпіталізацію. Оскільки у нього не було амбулаторної картки з собою, тому лікар йому сказав приїхати на наступний день, щоб все перенести в амбулаторну картку хворого. З 19.09.2022 він знаходився на стаціонарному лікуванні в м. Монастирище. За направленням лікаря йому було проведено МРТ обох колін, яке він робив у м. Вінниця та було накладено гіпс.

До дорожньо-транспортної пригоди у нього з ОСОБА_3 були дружні стосунки. Цивільний позов підтримує повністю, просить його задовольнити. ОСОБА_3 у нього вибачення не просив і не пропонував відшкодувати заподіяну шкоду. До його дружини приходила мати ОСОБА_3 та просила, щоб вони забрали заяву, щоб закрити справу.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_11 показала, що 18.09.2022 у них в селі Попудня відключили світло, в той вечір була суха погода, опадів не було. Приблизно о 20 год вона з чоловіком ОСОБА_7 взяли бутлі, і пішли до сусідів за водою. Набравши води, повертались назад, перейшли на свою сторону дороги, зійшли на узбіччя, при цьому чоловік ніс воду, а в неї в руках був ліхтарик.

У якийсь момент з повороту різко виїхав автомобіль марки «Мазда» темно синього кольору, який рухався їм назустріч та різко повернув, проїхавши зустрічну смугу руху, у їх напрямку. Вони відскочили в сторону узбіччя, разом з тим автомобіль здійснив наїзд на її чоловіка передньою частиною автомобіля, проїхав три метри і зупинився, при цьому частина автомобіля була на траві, а частина автомобіля на проїжджій частині. Після наїзду ОСОБА_7 вилетів на капот, потім впав під машину. Оскільки вона йшла попереду, то встигла відскочити, уникнувши наїзду на неї.

З автомобіля з водійської сторони вийшов ОСОБА_3 , і запитав, чи вони кудись ідуть. Вона почала кричати та запитала в ОСОБА_3 куди він їде. На що ОСОБА_3 сів в автомобіль і поїхав далі. ОСОБА_3 , коли вийшов з автомобіля, похитувався, так розмовляв, що вона вирішила, що він був в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 місцевий житель, вона його знає понад 25 років. Чи був хтось іще в автомобілі вона не бачила, оскільки було темно.

Позаду автомобіля, яким керував ОСОБА_3 , рухався інший автомобіль, який не зупинявся.

Після того, як поїхав ОСОБА_3 , вони викликали швидку допомогу та поліцію.

Зовнішніх ушкоджень у чоловіка не було. На наступний день чоловіка госпіталізували. У медичному закладі того ж дня, вона знову побачила ОСОБА_3 , який поводив себе зухвало, неадекватно, роздягнувся до пояса.

Неприязних відносин із ОСОБА_3 у неї немає.

До них приходила матір ОСОБА_3 , яка просила помиритись, також до їх сина підходив ОСОБА_3 , який просив у сина помиритися, на що син сказав, щоб той звертався до батьків.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_18 показав, що приблизно у вересні місяці 2022 року, приблизно о 19-20 год, коли на вулиці було темно, він їхав автомобілем ВАЗ 99 із дружиною та дитиною з м. Христинівки в м. Монастирище через с. Попудню, с. Сарни. У темну пору доби вони заїхали в с. Попудня. Попереду його автомобіля, за 30 40 м, їхав автомобіль темного кольору марки «Мазда», манери водіння якого були неадекватні, він змінював напрямок руху то в ліву, то вправу сторону. Потім автомобіль, який їхав попереду, повернув на узбіччя і чоловік який рухався на узбіччі впав. Наїзд було здійснено на узбіччі, по краю дороги. Він зупинив автомобіль, подивився, що чоловік лежав на землі, а водій автомобіля зупинився, вийшов з автомобіля, і підійшов до чоловіка та жінки.

Переконавшись, що всі живі, вони поїхали далі. Через декілька днів, до нього зателефонував представник поліції, і запропонував з`явитись до поліції в м. Монастирище, для дачі показань. Вони з дружиною пішли до відділу поліції, і давали показання.

Він бачив, як з автомобіля «Мазда» виходив обвинувачений ОСОБА_3 , який був в темному одязі, інших людей в автомобілі він не бачив. Він та його дружина не виходили з автомобіля, вони все це бачили через вікно.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_19 показала, у день дорожньо-транспортної пригоди, вона з чоловіком на власному автомобілі повертались додому з м. Христинівка та їхали через с. Попудня. Вона сиділа на пасажирському сидінні спереду, чоловік був за кермом. Дорожнє покриття було з вибоїнами. Попереду них їхала, як здавалося, несправна машина. Дана машина наїхала на людей, їм здалося, як навмисно, тому що керування відбувалось досить невправно. Коли в поле її зору потрапили пішоходи, то автомобіль, який рухався попереду, ніби в сторону їхав. Вони побачила, що чоловік впав, а жінка відскочила. Коли вони під`їхали ближче, то водій автомобіля, який наїхав на людей, вийшов із автомобіля, підійшов до даних людей, вони стали між собою розмовляти.

Вони впевнились, що потерпілий в свідомості, і вони розмовляють, для себе зрозумівши, що дані люди допомоги не потребують, продовжили рух далі, і поїхали додому.

Автомобіль, який рухався попереду них був темного кольору, чоловік їй сказав, що це автомобіль марки «Мазда». Відстань між їхнім автомобілем, і автомобілем, який рухався попереду була до 100 метрів, оскільки автомобіль, який рухався попереду, їхав невправно, тому вони старались рухатись подалі від даного автомобіля. Водій автомобіля, який рухався попереду, по статурі був більший за її чоловіка, вищий.

Аналізуючи показання потерпілого та даної групи свідків, суд зазначає, що допитані особи були очевидцями події дорожньо-транспортної пригоди. Їх показання повністю відтворюють подію ДТП, є логічними, послідовними та повністю узгоджуються між собою. Так, дана група свідків вказує, що наїзд був здійснений автомобілем Мазда темного кольору, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_18 чітко вказали, що з водійської сторони автомобіля, який вчинив ДТП, вийшов обвинувачений ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 у своїх показаннях вказує на те, що потерпілий ОСОБА_7 та його дружина його обмовляють. Разом з тим, підстав для критичної оцінки показань свідка ОСОБА_18 у суду немає, який ні з обвинуваченим, ні з потерпілим не знайомий. Хоч свідок ОСОБА_11 є дружиною потерпілого ОСОБА_7 , проте її показання, як і показання потерпілого узгоджується з показаннями ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які стали випадковими свідками події.

Показання даної групи свідків спростовують версію обвинуваченого з приводу його не причетності до дорожньо-транспортної пригоди та не керування автомобілем марки Мазда 323, так і спростовують показання обвинуваченого в частині керування транспортним засобом ОСОБА_12 18.09.2022 о 20 год по іншій вулиці с. Попудня, відмінній від вулиці, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_20 показав, що 18.09.2022 під час перебування в добовому наряді на службу НОМЕР_2 надійшло повідомлення про те, що в с. Попудня по вул. Шевченка Уманського району сталася ДТП з потерпілим. Виїздом на місце події спільно з поліцейським СРПП ОСОБА_21 та слідчим ОСОБА_22 зі слів потерпілого ОСОБА_23 , було встановлено, що водій автомобіля «Мазда» ОСОБА_3 допустив наїзд на ОСОБА_7 , цим самим спричинив йому тілесні ушкодження. Це була темна пора доби. Освітлення не було.

Після цього, водій автомобіля «Мазда» ОСОБА_3 зупинився та розмовляв з дружиною потерпілого, після чого поїхав у невідомому напрямку.

На місці події ним була відібрана заява у потерпілого, письмові пояснення, складена схема місця ДТП, огляд місця події. ОСОБА_7 потребував медичної допомоги, скаржився на біль в нозі. На місці події було видно сліди прим`ятої трави, було видно колію. Колію було видно на узбіччі дороги в зеленій зоні.

В подальшому під час патрулювання було виявлено громадянина ОСОБА_3 , який знаходився неподалік свого домоволодіння у вантажному автомобілі ГАЗ, де спав. На їх запитання, ОСОБА_3 їм повідомив, що він транспортним засобом не керував. Після чого, ОСОБА_3 був доставлений до лікарні, де в присутності свідків та лікаря від медичного огляду відмовився. В медичному закладі ОСОБА_3 поводив себе агресивно, так як були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на боді камеру.

Десь через день чи два вони встановили автомобіль «Мазда» темного синього кольору, проводили фотографування транспортного засобу. На автомобілі була пошкоджена ліва фара. ОСОБА_3 пояснював, що дані механічні пошкодження були набагато раніше, ніж сталася ДТП. Автомобіль «Мазда» знаходився по тій самій вулиці, десь через метрів 80 від домоволодіння ОСОБА_3 .

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_21 показав, що18.09.2022 він заступив на добове чергування в складі СРПП разом із ОСОБА_20 . Близько 20 год їм на планшетний пристрій прийшло повідомлення про ДТП з потерпілим. На даний виклик він виїхав із ОСОБА_20 та ОСОБА_22 . На місці події перебував потерпілий ОСОБА_7 з дружиною та карета швидкої медичної допомоги, працівники якої надавали ОСОБА_23 медичну допомогу. Зі слів ОСОБА_7 та його дружини, останні рухали по узбіччю чи біля узбіччя, в напрямку траси Монастирище Христинівка в с. Попудня вул. Шевченка, назустріч їм їхав автомобіль, який здійснив наїзд на ОСОБА_7 . Після чого, автомобіль зупинився, з автомобіля вийшов ОСОБА_3 , вони поспілкувалися між собою, після чого ОСОБА_3 сів в автомобіль та поїхав в сторону свого проживання.

На місці події було видно радіальний слід від шин завдовжки 5 8 метрів на правому узбіччі. Після чого, вони поїхали до місця проживання ОСОБА_3 . Приїхавши до домоволодіння ОСОБА_3 , вони побачили, що навпроти домоволодіння стояв автомобіль ГАЗ, в якому спав ОСОБА_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На запитання чи то ОСОБА_3 здійснив наїзд, останній поводився агресивно, точно не відповідав. ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився. В медичному закладі ОСОБА_3 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в присутності свідків.

ОСОБА_3 пояснював, що їхав зі своїм товаришем ОСОБА_12 на професійне свято День лісника, коли повертались зі святкування за кермом був ОСОБА_12 , оскільки він трохи випив, в честь професійного свята.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_22 показав, що 18.09.2022 він перебував на чергуванні в складі слідчо оперативної групи разом із ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Так, ввечері цього ж дня був здійснений виїзд в с. Попудня Уманського району Черкаської області на повідомлення по факту ДТП з потерпілим.

Прибувши на місце події, що по вул. Шевченка в с. Попудня Уманського району Черкаської області, вони стали свідками того, що на узбіччі знаходилась карета швидкої медичної допомоги, біля якої були працівники швидкої медичної допомоги та ОСОБА_7 з дружиною. При спілкуванні з ними, ОСОБА_7 повідомив, що сталась ДТП, на узбіччі автомобільної дороги, по правій стороні, за участі легкового автомобіля марки «Мазда» під керуванням місцевого жителя с. Попудня ОСОБА_3 . Після наїзду автомобіль зупинився, з автомобіля вийшов ОСОБА_3 , який переговорив з дружиною ОСОБА_7 , сів в автомобіль та поїхав.

Під час проведення огляду місця події було виявлено на узбіччі сліди від протектора шин автомобіля легкового, який був діагональний, тобто сліди заїзду на траву, з подальшим виїздом на асфальтовану дорогу. Розміри слідів від протектора шин, вказували, що це сліди від протектора легкового автомобіля, що підтверджує покази потерпілого.

Ним складався протокол огляду місця події в присутності понятих, які були сусідами чи жителями с. Попудня, точно він не пам`ятає. В подальшому допитали потерпілого, відібрали від нього заяву, і вони поїхали за адресою, що зазначив потерпілий за якою проживав ОСОБА_3 . Прибувши за вказаною адресою, вони побачили, що біля будинку стояв автомобіль ГАЗ, в якому спав ОСОБА_3 . На запитання чи керував він автомобілем «Мазда» та де знаходиться автомобіль ОСОБА_3 відповів, що автомобіля на даний момент немає, він його комусь передав. ОСОБА_3 заперечував факт керування автомобілем «Мазда». ОСОБА_3 погодився проїхати до медичного закладу, для проходження огляду стан сп`яніння та був доставлений до медичного закладу, де він особисто не перебував. Поняті при огляді місця події були присутні та зазначенні у протоколі.

Аналізуючи показання даної групи свідків, суд зазначає, що допитані особи є працівниками поліції та здійснювали безпосередній виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди. Дані свідки повідомили, що обстановка на місці події вказувала на дорожньо-транспортну пригоду. Всі свідки даної групи показали, що потерпілий та його дружина, безпосередньо після пригоди вказували на те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю автомобіля Мазда 323, із-за керма якої вийшов місцевий житель ОСОБА_3 . Також дані свідки підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_3 після дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння та на запитання працівників поліції вказував, що передав свій автомобіль для керування ОСОБА_15 , оскільки він вживав алкогольні напої.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_26 показала, що працює діловодом с. Попудня. Приблизно 20.09.2022 до неї звернувся по телефону потерпілий ОСОБА_7 з тим, щоб переглянути відеоспостереження, яке знаходиться на території села Попудня. Вона запитала для чого це йому, на що він відповів, що 18.09.2022 сталася ДТП за участі ОСОБА_3 . Вона відмовила ОСОБА_7 в доступі до відеоспостереження, оскільки воно на той час не працювало.

ОСОБА_3 проживає АДРЕСА_1 , працює лісничим у Монастирищенському райгоспі. У користуванні ОСОБА_3 є транспортний засіб, легковий автомобіль, марки вона не знає, темного кольору. Від жителів села надходили скарги на ОСОБА_3 до помічника сільського голови. ОСОБА_3 із ОСОБА_12 перебуває у дружніх стосунках, вони товаришують.

В судовомузасіданні свідоксторони обвинувачення ОСОБА_27 показав, що він є помічником міського голови в с. Попудня Уманського району Черкаської області. До нього, як до посадової особи, звернувся ОСОБА_7 з проханням подивитися відео з камер відеоспостереження, оскільки його травмував ОСОБА_3 . У ОСОБА_3 у користуванні є два автомобілі, один легковий автомобіль, а інший вантажний.

Таким чином, показання свідків сторони обвинуваченого, потерпілого є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх правдивості та повністю відтворюють подію вчиненого кримінального правопорушення.

Разом з тим, в судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження були допитані свідки сторони захисту.

Так,в судовомузасіданні свідоксторони захисту ОСОБА_28 показала, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого та проживає з ним однією сім`єю понад 10 років. Вони постійно проживають в с. Попудня. На даний час у обвинуваченого ОСОБА_3 є конфлікт із Тихоненками. Тихоненки робили їм різного роду перепони, зокрема, її чоловіка хотіли звільнити з роботи, за те, що колись ОСОБА_3 не пустив ОСОБА_7 в ліс.

Ці події відбувались у вересні місяці рік назад. Впродовж цього дня її чоловік був вдома, і ненадовго від`їжджав з ОСОБА_29 до магазину, при цьому за кермом автомобіля був ОСОБА_12 . Ввечері, коли ще було видно, ОСОБА_12 пішов додому, а її чоловік залишився вдома. Вона в той день була цілий день вдома. У її присутності чоловік спиртні напої не вживав.

В цей день, ОСОБА_12 приходив до них в першій половині дня, десь до 14 год. Після 14 год ОСОБА_12 не було, хоча вона точно не може стверджувати, оскільки відлучалась до матері, яка також живе в селі.

У її чоловіка є легковий автомобіль темно синього кольору.

Увечері цього дня, вона пішла до хати з меншою дочкою, коли на вулиці ще було видно, а ОСОБА_3 залишився на подвір`ї. Коли вони вже лягли відпочивати, то вона побачила у вікні світло. Вийшовши на вулицю, вона почула розмову поліцейського з її чоловіком. Вона підійшла до них на дорогу, в цей час працівники поліції пропонували її чоловіку, щоб він їхав із ними. Вона запитала у працівників поліції куди вони забирають її чоловіка, на що вони відповіли, що забирають чоловіка поговорити з людьми.

Аналізуючи показання даного свідка, яка є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає, що її показання не узгоджуються з показаннями як самого обвинуваченого, так і з показаннями інших свідків сторони захисту. Так, свідок ОСОБА_28 вказувала на те, що ОСОБА_3 ненадовго відїжджав з ОСОБА_12 та завидна повернувся та перебував на території їх домоволодіння, тоді як сам обвинувачений, так і свідок ОСОБА_12 вказували на тривалу відсутність їх в с. Попудня та повернення до села у темну пору доби.

В судовомузасіданні свідоксторони захисту ОСОБА_14 показав, що він проживає в с. Сарни та працює лісничим, є колегою ОСОБА_3 та з ним товаришує. В той день, коли сталась подія ДТП був день працівників лісу. ОСОБА_3 приїздив до нього в гості в другій половину дня разом із ОСОБА_12 , вони посиділи, попили чай, каву, порозмовляли і роз`їхались, при цьому будь-яких спиртних напоїв не вживали, від ОСОБА_3 він запаху алкоголю не чув. ОСОБА_3 приїхав до нього автомобілем марки «Мазда», чорного кольору. ОСОБА_3 та ОСОБА_12 були у нього довго, їхали додому, коли на вулиці вже смеркало. Коли ОСОБА_3 із ОСОБА_12 приїхали до нього, то за кермом був здається ОСОБА_12 , а коли їхали назад, то за кремом точно був ОСОБА_12 , це він точно бачив, оскільки проводив їх до автомобіля.

ОСОБА_3 розповідав йому, що у нього на дільниці були випадки незаконного проникнення до лісу. Зі слів ОСОБА_3 , у нього були проблеми з Тихоненком.

В судовомузасіданні свідоксторони захисту ОСОБА_30 показала, що 18.09.2022 було свято - День працівників лісу. Десь після 12 год на легковому автомобілі чорного кольору до її домоволодіння, що в с. Сарни Уманського району Черкаської області, де вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_14 приїхали ОСОБА_17 та ОСОБА_31 . За кермом автомобіля був ОСОБА_12 . Вона зробила їм каву та чай. ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та її чоловік сиділи на вулиці і довго розмовляли, а вона в цей час із доньками була в будинку. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_12 поїхали, на вулиці ще було видно, можливо ближче до 18 год. Від них за кермом автомобіля їхав ОСОБА_12 ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та її чоловік спиртні напої у них вдома не вживали, вони лише пили час, каву. З ОСОБА_3 вони знайомі багато років, її чоловік товаришує з ним.

Аналізуючи показання даних свідків суд зазначає, що допитані особи очевидцями події кримінального правопорушення не були, лише вказують, що ОСОБА_3 з ОСОБА_12 покинули їх домоволодіння та поїхали з с. Сарни, у темну пору доби, що не може спростувати ні подію кримінального правопорушення, ні вини особи у його вчиненні.

Крім того, суд звертає увагу на не узгодженість показань свідка ОСОБА_32 , яка вказувала, що чоловіки пили чай та каву на вулиці з показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , який вказував, що вони пили чай та каву в будинку у веранді.

В судовомузасіданні свідоксторони захисту ОСОБА_12 показав, що він є близьким товаришем обвинуваченого ОСОБА_3 , проживає з ним по сусідству та працював разом з ним. 18.09.2022 вранці, він поїхав автомобілем «Мазда 323», який належить йому і ОСОБА_3 , у м. Монастирище до своєї дівчини. Оскільки у цей день був День працівників лісу, приблизно о 12 год він повернувся в с. Попудня, оскільки разом з ОСОБА_3 вони мали їхати до ОСОБА_14 , який є кумом ОСОБА_3 .

Так, повернувшись з м. Монастирище в с. Половинчик, він зайшов на подвір`я ОСОБА_3 , ОСОБА_3 вийшов з будинку та вони відразу поїхали до ОСОБА_14 . За кермом автомобіля «Мазда» був він. Приїхавши до ОСОБА_14 в сусіднє село Сарни Уманського району Черкаської області, вони пили чай, будь-яких алкогольних напоїв ОСОБА_3 не вживав. Приблизно о 19 год, вони з ОСОБА_3 повертались додому автомобілем Мазда в с. Попудня. Дорога з с. Сарни до с. Попудня займає приблизно 15 хв. З с. Сарни вони їхали по вул. Шевченка, яка є центральною. Будь-яких пригод по дорозі до додому з ними не траплялося. Приїхавши до домоволодіння ОСОБА_3 , він поставив автомобіль недалеко від його домоволодіння, забав ключі від автомобіля та пішов до матері ОСОБА_3 , яка проживає по сусідству, щоб завести коня у стойло. Потім пішов до себе додому відпочивати. Перед 18.09.2022 на автомобілі «Мазда» були пошкодження лише заднього бамперу у вигляді подряпин та задньої правої фари, інших пошкоджень на автомобілі не було. Після 18.09.2022 він автомобіль Мазда не бачив.

Аналізуючи показання даного свідка суд зазначає, що його показання не узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, якою вулицею дані особи рухались в с. Попудня після того, як повертались з с. Сарни. Так, обвинувачений ОСОБА_3 під час його допиту вказував, що вони рухались по вул. Миру, натомість свідок ОСОБА_12 вказує, що вони рухались по вул. Шевченка, де і відбулася подія ДТП.

Крім зазначеного, до допитаних свідків сторони захисту суд виноситься критично та враховує, що всі вони є близькими особами до обвинуваченого. Так, ОСОБА_28 є цивільною дружиною ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та його дружина є його кумами (про що вказав свідок ОСОБА_12 , хоча під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 заперечував близькі дружні відносини з ОСОБА_14 ), ОСОБА_12 , який є його близьким товаришем, безперешкодно користується його майном та вважає його близьким товаришем.

Таким чином,версія обвинуваченогощо вінне керувавтранспортним засобомта невживав алкогольнихнапоїв спростовуютьсяпоказаннями потерпілого ОСОБА_7 та свідківсторони обвинувачення.Показання данихсвідків повністюузгоджуються міжсобою тапідтверджують яксаму подіюкримінального правопорушення,так івину ОСОБА_3 в йоговчиненні.

Крім того, як подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України так і вина ОСОБА_3 у його вчиненні доводиться речовими доказами, документами та висновками експертів, які судом визнані належними та допустимими, а також безпосередньо дослідженими у судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Так, судом встановлено,що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2022 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12022250320001274 за ч. 1 ст. 286 КК України з наступним викладом обставин: 18.09.2022 близько 20 год водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Мазда» здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , після чого пішохід ОСОБА_7 був доставлений до приймального відділення КНП Монастирищенська БПЛ» ММР (а.с. 146 том 3).

Відповідно до рапорту 18.09.2022 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2394 від 18.09.2022, як ДТП з травмованими; заявник ОСОБА_7 повідомив про те, що водій Мітсубісі, д.н.з. повідомити не може, здійснив наїзд на заявника потерпілого. Водій ОСОБА_3 , приблизно 40 років. Авто темно синього кольору, водій залишив місце пригоди, направився до центру села, заявник має травму ноги. ШМД № 2: заявник: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 147 том 3).

Під час дослідження доказів сторони обвинувачення захисник вказував, що марка автомобіля повідомлена потерпілим як ОСОБА_33 , що не свідчить про подію кримінального правопорушення за участю автомобіля Мазда. Разом з тим, потерпілий під час його допиту повідомив, що він в стані хвилювання під час розмови з диспетчером 102 вказав помилково невірну назву автомобіля.

Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18.09.2022, ОСОБА_7 прийнято усну заяву наступного змісту, 18.09.2022 близько 20 год по вул. Шевченка с. Попудня Уманського району Черкаської області ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Мітсубісі» здійснив наїзд на ОСОБА_7 та з місця ДТП зник. При цьому, ОСОБА_3 керував явно будучи в нетверезому стані (а.с. 148 том 3).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.09.2022 із таблицями зображень до нього, проведеного в період часу з 20 год 05 хв до 20 год 25 хв у присутності понятих з застосуванням технічних засобів фіксації, в темну пору доби при штучному освітленні у дощову погоду, за температури атмосферного повітря +8С оглянуто відрізок автодороги з узбіччям, що являє собою вул. Шевченка с. Попудня Уманського району Черкаської області. Ділянка, яка оглядається є відрізком розміром 15 м в ліву та 15 м в праву сторону від будинку № 89 вул. Шевченка с. Попудня Уманського району Черкаської області, має ширину асфальтного покриття автодороги 6,4 м до якої з обох сторін примикає узбіччя земляне. На сполученні узбіччя та асфальтного покриття спостерігається прим`ятість трав`яного покриву узбіччя, що створює собою слід дугоподібної форми, який закінчується сполученням із асфальтобетонним покриттям. На відстані 40 см від закінчення сліду спостерігається прим`ятість трав`яного покриву на тому ж узбіччі, що створює собою коло радіусом 1 м із нерівними краями (а.с. 149 155 том 3).

Згідно схемимісця ДТПвід 18.09.2022на якій графічно зображені координати місця ДТП, координати положення електроопори № 3, які даютьпідстави вважати,що подіядорожньо-транспортноїпригоди відбуласяза умовзазначених уобвинувальному акті.Місце наїздузнаходиться насполученні правогоузбіччі таасфальтобетонного покриттяв напрямкуруху транспортногозасобу (а.с.152том 3).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2022, ОСОБА_3 , перебував в стані гострої алкогольної інтоксикації (а.с. 156 том 3).

Захисник обвинуваченого подав клопотання про визнання висновку № 30 від 18.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів недопустимим доказом, посилаючись на те, що огляд проведений лікарем, який не наділений для цього відповідними повноваженнями та не володіє відповідною кваліфікацією, а також не попереджений про кримінальну відповідальність. Зроблений висновок лікаря, що проводив освідування з приводу того, що хворий відмовився від медичного огляду та перебуває у стані гострої алкогольної інтоксикації свідчить про складення висновку без проведення належного медичного огляду, даний висновок отриманий до внесення відомостей до ЄРДР та отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, оскільки ОСОБА_3 доставляли для проведення освідування за допомогою фізичного та психологічного примусу.

Аналізуючи подане захисником клопотання про визнання доказу недопустимим суд зазначає таке.

Доводи щодо відсутності під час проведення огляду на стан сп`яніння у лікаря відповідних повноважень та необхідної кваліфікацією не підтверджується жодним належним та допустимим доказом та враховуючи принцип змагальності сторін кримінального провадження даний довід до уваги судом не береться за відсутності доказів на його підтвердження, а тому в даному випадку відсутністі підстави для визнання даного доказу недопустимим з цих підстав.

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до положень вказаної Інструкції для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння в обстежуваної особи проведення лабораторних досліджень не є обов`язковим, а тому вважати висновок експерта недійсним підстав немає.

Крім того, за висновком Верховного суду, викладеним у постанові № 672/1402/17 від 01.12.2021 приписами ст.91 КПКустановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню (серед іншого), подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94 КПК). Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами, а кримінальний процесуальний закон, з огляду на положення ст.242 КПК, не пов`язує встановлення стану сп`яніння виключно із проведенням експертного дослідження.

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей84,92,94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків.

Таким чином, критерію щодо встановлення стану сп`яніння лише певними засобами доказування кримінально-процесуальний закон не містить, а тому в даному конкретному випадку стан сп`яніння особи суд встановлює на підставі висновку щодо результатів медичного огляду № 30 та показаннями потерпілого ОСОБА_7 свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які вказували, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а також чітко вказували ознаки такого сп`яніння; дані докази доводять перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

При цьому, факт того, що лікар, який проводив огляд особи, не попереджався про кримінальну відповідальність, у даному випадку не вказує на недопустимість висновку медичного огляду як доказу, оскільки відповідно, до Форми такого висновку не передбачено попередження про кримінальну відповідальність. Наведене також повністю узгоджується з положеннямист. 102 КПК України, відповідно до якої саме у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Твердження захисника щодо застосування до ОСОБА_3 психологічного та фізичного насильства не підтверджуються жодними доказами. Крім цього, спростовуються показаннями як свідками, які є працівниками поліції, так і показаннями самого ОСОБА_3 , який під час його допиту вказав, що він поїхав на освідування, оскільки знав поліцейського Білоуса, проте в подальшому доповнив свої показами в цій частині твердженням, що його працівники поліції для освідування доставляли силоміць.

Згідно з заявою ОСОБА_7 від 07.10.2022, останній просить залучити його до провадження, як потерпілого, оскільки внаслідок ДТП, яка мала місце 18.09.2022 завдано фізичну, моральну та майнову шкоду (а.с. 157 том 3).

Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання з фотознімками від 07.10.2022 за участі потерпілого ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_7 під номером 1 впізнав особу, яка скоїла ДТП (а.с. 159 160 том 3).

Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи, для впізнання за фотознімками від 07.10.2022 на фотознімку під номером 1 зображений громадянин ОСОБА_3 (а.с. 161 том 3).

Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання з фотознімками від 07.10.2022 за участі свідка ОСОБА_11 , свідок ОСОБА_11 під номером 3 впізнала особу, яка скоїла ДТП (а.с. 162 163 том 3).

Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи, для впізнання за фотознімками від 07.10.2022 на фотознімку під номером 3 зображений громадянин ОСОБА_3 (а.с. 161 том 3).

Захисник обвинуваченого подав клопотання про визнання протоколів пред`явлення для впізнання за фотознімками від 07.10.2022 за участі потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 недопустимим доказом, посилаючись на те, що слідчим перед проведенням впізнання не з`ясовано за якими прикметами потерпілий та свідок мають упізнати особу, не зазначено відстань на якій проходило спостереження та час протягом якого здійснювалось спостереження, для впізнання пред`явлено фотознімки, які мають суттєві відмінності, слідчим не враховано, що потерпілий та свідок добре знають ОСОБА_3 , потерпілий мав з потерпілим конфлікти та протягом тривалого час перебуває з ним у неприязних відносинах.

Аналізуючи подане захисником клопотання про визнання доказу недопустимим суд зазначає таке.

Так, згідно з ч. 1, 6, 7 ст. 228 КПК України впізнання може проводитись за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у ч. 1, 2 цієї статті Проведення впізнання за фотознімками виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не мене трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за якими вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2022 проведеного за участю потерпілого та свідка ОСОБА_11 на фотознімках зображені особи чоловічої статі, які не мають різких розбіжностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню; перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 з`ясовано чи може він упізнати особу, опитано про ознаки за яким вони можуть її упізнати та обставини за яких вони бачили цю особу; особи, яким пред`являлись фотознімки для впізнання упізнали ОСОБА_3 за формою обличчя, а саме за формою носа, типом зачіски, формою підборіддя та формою очей та поглядом.

Таким чином, вимоги щодо пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до вимог ст. 228, 231 КПК України були дотримані, а тому підстав для визнання протоколів пред`явлення для впізнання за фотознімками від 07.10.2022 за участі потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 недопустимим доказом немає.

Відповідно до висновку експерта № 05 - 7 - 01/576 від 21.11.2022 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено закритий внутрішньо суглобовий лінійний перелом передньо медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розрив меніального меніска Stoler ІІ, гемартроз.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо при дорожньо транспортній пригоді, в час та за обставин, вказаних в постанові, і відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я (а.с. 166 168 том 3).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 показав, що з 01.11.2022 до 21.11.2022 ним була проведена судово-медична експертиза по медичних документах по визначенню тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначення ступеня їх тяжкості, механізму їх спричинення, локалізації та давності їх настання. На виконання висновку експерта йому надавались постанова слідчого з зазначенням обставин справи та оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 4817 відділення 069 КНП «Монастирищенська БЛ» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наданих на експертизу вихідних даних було достатньо для проведення судово-медичної експертизи. З оригіналу медичної кати стаціонарного хворого ним досліджувались опис скарг, оперативного втручання, висновки МРТ, заключний клінічний діагноз. Дана інформація була достатньою для констатації наявності у ОСОБА_7 закритого внутрішньосуглобового лінійного перелому передньо-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розриву медіального меніска Stoler ІІ, гемартроз. Так, діагноз гемартроз це накопичення крові у порожнині суглобу, яке виникає при даному виді ушкоджень (перелом кістки) та яке усувалось шляхом оперативного втручання пункція колінного суглобу.

За наявності перелому епіфіза лівої великогомілкової кістки та розриву меніска синці на тілі потерпілого могли і не утворюватися, лише міг утворитись набряк, оскільки колінний суглоб захищений колінною чашкою.

Даний вид ушкоджень цілком ймовірно міг утворитись при взаємодії передньої частини бамперу з колінами потерпілого, в час та за обставин, зазначених у постанові слідчого. Під час підвертання ноги такі ушкодження виключаються.

Під час МРТ дослідження колінних суглобів виявлені супутні захворювання остеоартроз, проте це хронічні захворювання, які ніяким чином не пов`язані з переломом, розривом меніска та гемартрозом. Під час проведення дослідження ним досліджувались лише медична карта стаціонарного хворого та наявні в ній медичні документи, що описані у висновку експерта. Так, у даній медичній документації був описаний висновок МРТ-дослідження від 23.09.2022, який констатував закритий внутрішньосуглобовий лінійний перелом передньо-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розрив медіального меніска Stoler ІІ, гемартроз, що підтвердив у своєму діагнозі лікар-травматолог, проведене лікування та оперативне втручання повністю відповідає даному висновку як лікаря рентгенолога, так і лікаря травматолога. Необхідності дослідження як рентген-плівки, так і проведеного МРТ-дослідження на дисках у нього не було. У своїх висновках він використовував заключення фахівця рентгенолога та лікуючого лікаря травматолога. Під час направлення висновку експерта до слідчого у супровідному листі могла бути допущена помилка в частині зазначення номеру медичної карти хворого, яка підлягала поверненню разом з висновком експерта.

Стороною захисту надано висновок експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 033-4-2024 від 23.08.2024 проведений на замовлення захисника.

Так, на вирішення експертизи поставлені такі питання: 1) чи були наявними на тілі потерпілого ОСОБА_23 тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер з медичної точки зору, вид знаряддя чи способу, який вони могли бути спричинені, механізм виникнення і давність (термін) спричинення? 2) яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень за кваліфікаційними ознаками небезпека для життя, розлад здоров`я, стійка втрата загальної працездатності тощо? 3) чи міг закритий внутрішньо суглобовий лінійний перелом передньо-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розрив медіального меніска Stoler II, гемартроз У ОСОБА_7 утворитись 18.09.2022 близько 20 год 00 хв внаслідок наїзду автомобіля? 4) чи достатньо судово-медичних даних для проведення експертизи наявності, механізму та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у Тихоненка? 5) чи відповідає проведене ОСОБА_7 у медичному закладі лікування діагнозу «Закритий внутрішньо суглобовий лінійний перелом передньо-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки, розрив медіального меніска Stoler II, гемартроз?

Згідно з дослідницькою частиною експертизи № 033-4-2024 від 23.08.2024 на дослідження надані завірена копія висновку експерта № 05-7-01/576 від 21.11.2022 та завірена ксерокопія довідки № 51 від 29.06.2023 з КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради, про те, що Тихоненко знаходився на амбулаторному лікуванні в лікаря-хірурга «КНП» МБЛ з 22.06.2023 до 29.06.2023 з діагнозом: застаріле пошкодження зв`язок та менісків обох колінних суглобів, бурсит лівого колінного суглобу. Листом установи витребувано результати МРТ-дослідження правого та лівого колінних суглобів від 23.09.2022 із КНП «Монастирищенська БПЛ» на ОСОБА_7 , на що ініціатором проведення експертизи надано лист про неможливість надати запитувані матеріали.

Згідно з підсумками експертизи № 033-4-2024 від 23.08.2024 експертна комісія наголошує на такому: згідно з п. 1.2. Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з медичної точки зору тілесні ушкодження це порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникає, як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів фізичних, хімічних, біологічних, психічних; згідно з приміткою до п. 4.6 Правил діагноз забій (м`яких тканин) голови, грудної клітки, живота тощо не враховується при оцінці ступеня тяжкості за умови, що він встановлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджується об`єктивними відомостями.

По питанню 1-5 експертизи: для проведення експертизи ініціатором її проведення була надана завірена належним чином копія «Висновку експерта № 05-7-01/576 (судово-медична експертиза по медичних документах) від 07.11-21.11.2022 Уманського міжрайонного відділення КУ «Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи» в дослідницькій частині якого зазначено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Монастирищенської БЛ» з 20.09. по 28.09.2022 (медична карта стаціонарного хворого № 4817, де йому був виставлений заключний діагноз: «закритий внутрішньосуглобовий лінійний перелом передньо-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки. Розрив медіального меніска Stoler II, гемартроз, больовий набряковий синдром, деформуючий двобічний гопартроз І ст».

Окрім цього, у вищезгаданій «Медичній карті стаціонарного хворого» є посилання на проведення ОСОБА_7 магнітно-резонансної томографії 23.09.2022 правого колінного суглобу, висновок МРТ ознаки деформуючого остеоартрозу І ст. Зміни заднього рогу медіального меніска Stoler IІ та лівого колінного суглобу; висновок МРТ-ознаки лінійного внутрішньо-суглобового перелому переднє-медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки. Деформуючий остеоартроз І ст. Зміни заднього рогу медіального меніску Stoler II.

Слід зазначити, що у вищезгаданому висновку експерта № 05-7-01/576, відсутні дані про те, що судово-медичний експерт в процесі проведення експертизи будь-яким чином (на рентгеноплівці або на цифровому носії СД-диску) вивчав результати МРТ-досліджень обох колінних суглобів від 23.09.2022, а свої підсумки стосовно наявності тілесних ушкоджень складав лише на підставі записів в «Медичній карті стаціонарного хворого».

Таким чином, враховуючи відсутність в наданій медичній документації згадки про наявність будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень (синець, садно, рана), в тому числі і в ділянці лівого колінного суглобу; оригіналу, або належним чином завіреної копії «Медичної картки стаціонарного хворого» № 4817 з КНП «Монастирищенська БПЛ» від 20.09-28.09.2022; результатів МРТ-досліджень на рентгенплівці або на цифровому носії СД-диску, у експертній комісії відсутні об`єктивні медичні дані про наявність у ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі і в ділянці лівого колінного суглобу, які могли б утворитися 18.09.2022 за будь-яких обставин, в тому числі і під час дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5-10 том 6).

Подаючи даний висновок до суду захисник просив визнати висновок експерта № 05 - 7 - 01/576 від 21.11.2022 недопустими доказом, враховуючи наданий ним висновок експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 033-4-2024 від 23.08.2024.

Аналізуючи як клопотання захисника, так і висновок судово-медичної комісійної експертизи висновок експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 033-4-2024 від 23.08.2024 суд зазначає таке.

Висновок експерта № 033-4-2024 від 23.08.2024 проведено комісією лікарів та є комісійним висновком, захисник зазначає, що вказана експертиза є повторною, разом з тим, питання, які ставились перед експертами захисником не відповідають питанням первинної експертизи.

Захисник зазначає, що експертом безпосередній огляд потерпілого не проводився, а тому він ставить під сумнів наявність тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Разом з тим, відповідно до п. 4.1. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи № 6 від 17.01.1995 (далі Інструкція) судово-медична експертиза з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпіли. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Відповідно до висновку експерта № 05-7-01/576 від 21.11.2022 для проведення експертизи слідчим було надано оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 4817 відділення 069 «Монастирищенська БЛ» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, дана експертиза була проведена за медичними документами за наявності оригіналу медичної карти стаціонарного хворого № 4817, що як відповідно до п. 4.1. Інструкції, так і відповідно до показань експерта ОСОБА_35 було достатнім для проведення експертизи.

Зазначення у висновку експерта № 033-4-2024 від 23.08.2024 про те, що експертом ОСОБА_36 безпосередньо не вивчались результати МРТ-досліджень, не спростовують висновків експерта № 05-7-01/576 від 21.11.2022, оскільки в медичній карті стаціонарного хворого № 4817 результати такого дослідження були детально описані та враховувались експертом ОСОБА_36 при наданні висновку.

Крім того, захисник вказує, що висновок експерта № 033-4-2024 від 23.08.2024 спростовує висновок експерта № 05-7-01/576 від 21.11.2022. Разом з тим, суд не погоджується з даним твердженням захисника, оскільки у висновку експерта № 033-4-2024 від 23.08.2024 комісія експертів не змогла надати відповіді на поставлені запитання за відсутності медичних документів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, суд вважає належним та допустимим доказом наявності тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості у потерпілого ОСОБА_7 висновок експерта № 05-7-01/576 від 21.11.2022.

Доводи захисника щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження медичної документації як № 4817, як вказаного у висновку експерта, так і № 2814, вказаного в супровідному листі до висновку експерта та невизнання даних документів речовими доказами, як підстави для визнання даного доказу недопустимими, суд вважає необґрунтованими, оскільки медична карта стаціонарного хворого вилучалась 12.10.2022, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів, а невизнання даного предмету речовим доказом не є підставою для визнання даного доказу недопустимим.

Крім цього, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_37 підтвердив суду про отримання від слідчого та дослідження ним картки стаціонарного хворого ОСОБА_7 та заперечив факт проведення експертизи та складення висновку експерта без оригіналу медичної картки стаціонарного хворого.

Згідно з висновком експерта № СЕ 19/104-22/32805 ІТ від 25.10.2022, при заданих вихідних даних, у діях ОСОБА_3 по керуванню автомобілем «Mazda 323» вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил Дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з подією, яка розглядається (а.с. 171 172 том 3).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ 19/104-22/32805 ІТ від 25.10.2022 від 01.02.2019 в кримінальному провадженні № 12022250320001274 витрати складають 755,12 грн (а.с. 170 том 3).

Згідно з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.01.2023 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 , 1994 року випуску, яким користується ОСОБА_3 з метою виявлення та вилучення: ключів та пульту сигналізації від вказаного автомобіля, інших деталей автомобіля, що можуть мати відношення до встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення (а.с. 175 176 том 3).

Відповідно до протоколу обшуку від 15.02.2023, проведеного в період часу з 20 год 40 хв до 20 год 52 хв за участі понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 було проведено обшук автомобіля «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 , 1994 року випуску. Під час обшуку було вилучено: автомобіль «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 , ключ запалення з пультом сигналізації. Крім цього, у ході проведення обшуку на автомобілі «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 виявлено безліч пошкоджень лакофарбового покриття, наявне пошкодження лівої передньої фари автомобіля, а саме відсутність частини пластику скла та тріщин по всій поверхні скла фари. Передній бампер має безліч пошкоджень та не відповідні зазори між кузовними прилеглими деталями авто (а.с. 177 187 том 3).

Відеозаписом проведення обшуку автомобіля «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 (а.с. 188 том 3).

Як вбачається з даного протоколу та відеозапису до нього, обшук проводився за участю понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , наявність понятих підтвердив під час допиту і сам обвинувачений ОСОБА_3 .

Стороною захисту подавалось клопотання про допит понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 як свідків в судовому засіданні. Судом вживались заходи щодо їх виклику та доставлення в судове засідання, шляхом направлення судових повісток, винесення ухвал про їх привід; надавались запити про встановлення їх місця знаходження та було вичерпано можливості по доставці даних свідків до суду та допиту їх в судовому засіданні.

Під час судових дебатів захисник заявив клопотання про визнання протоколу обшуку від 15.02.2023 недопустимим доказом через залучення до проведення даної слідчої дії понятих, які є особами з наркотичною залежністю, разом з тим, стороною захисту не обґрунтовано яким чином наявність наркотичної залежності у понятих (у разі доведення) впливає на процесуальний статус отримання даного доказу чи на його належність, а тому підстав вважати даний доказ неналежним чи недопустимим у суду немає.

Відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами від 04.01.2023 транспортний засіб автомобіль «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022250320001274, який поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів при УРУП ГУНП в Черкаській області, або інших підпорядкованих структурних підрозділів (а.с. 173 174 том 3).

Згідно з копією листа про прийняття на зберігання транспортного засобу, транспортний засіб «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 , що вилучений під час обшуку 15.02.2023 передано на зберігання до ВПД № 3 УРУП ГУНП в Черкаській області, на вилученому транспортному засобі наявні пошкодження лівої передньої фари (а.с. 189 том 3).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2023, проведеного в період часу з 21 год 40 хв до 22 год 20 хв по вул. Шевченка Уманського району Черкаської області в присутності понятих, представника потерпілого ОСОБА_8 , за участю потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_11 , потерпілий та свідок ОСОБА_11 відтворили рух по узбіччю вул. Шевченка від криниці з водою в бік домоволодіння № 91 в напрямку виїзду з села. ОСОБА_11 йшла попереду, присвічуючи ліхтарем. ОСОБА_7 йшов дещо позаду та продемонстрували місце наїзду, котре знаходиться на 6,6 узбіччя на відстані 1,8 м від краю проїзної частини та на відстані 4,7 м до електроопори № 3. Далі учасники повідомили, що побачили, як їм назустріч рухався автомобіль по зустрічній смузі руху та продемонстрували його положення, а саме автомобіль розташовувався в цей момент на відстані 34,0 м до місця наїзду та 1,0 м від лівих коліс до лівого краю проїзної частини. Далі учасники повідомили, що з незрозумілих причин, автомобіль змінив траєкторію свого руху та виїхав на праве узбіччя (відносно свого напрямку руху), тобто на відстані 13,1 м від місця наїзду. Далі свідок побачивши, що автомобіль рухається прямо на них, відскочила з його траєкторії руху, а потерпілий залишився на місці наїзду. Автомобіль контактував передньою частиною з лівим колінним суглобом потерпілого. Від удару потерпілий впав на ліву сторону через капот автомобіля. Далі автомобіль зупинився, з водійського місця вийшов чоловік місцевий житель ОСОБА_3 (а. с. 190 194 том 3).

Згідно з даними план - схеми до протоколу огляду місцевості від 15.02.2023 графічно зображені координати криниці, електроопори, місце наїзду, місце виїзду авто на узбіччя тощо (а.с. 192 том 3).

Відповідно до постанови про зміну правової кваліфікації та фабули кримінального правопорушення від 10.03.2023 вирішено змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з частини 1 статті 286 на частину 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України. Вирішено змінити в Єдиному реєстрі досудових розслідувань в кримінальному провадженні фабулу кримінального правопорушення, виклавши її наступним чином: «18.09.2022 близько 20 год 00 хв водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Маzda 323, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по вул. Шевченка в с. Попудня, Уманського району, Черкаської області, виїхав на узбіччя, по якому рух транспортних засобів заборонено, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , після чого втік з місця дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 доставлений до приймального відділення КНП «Монастирищенська БПЛ» Монастирищенської міської ради» (а.с. 202 - 203 том 3).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022250320001274 № 273/23-23 від 01.03.2023 у даній дорожній обстановці, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля Маzda 323, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 2.3.6); 10.1; 10.2 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, водій автомобіля Маzda 323, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом своєчасного зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки. За умови руху автомобіля Маzda 323, р.н. НОМЕР_1 , в межах проїзної частини, виключався би наїзд на пішохода ОСОБА_7 на правому узбіччі, і водію ОСОБА_3 не було б необхідності у зменшенні швидкості руху керованого ним автомобіля. У даній дорожній обстановці, невідповідності дій водія автомобіля Маzda 323, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам пп. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням дорожньо транспортної пригоди (а.с. 196 200 том 3).

Згідно з актом здачі приймання висновку експерта № 273/23-23 у кримінальному провадженні № 12022250320001274 вартість експертизи становить 4779,60 грн (а.с. 201 том 3).

Таким чином, з висновку експерта вбачається наявність причинного зв`язку між порушенням водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та наслідками, що настали у вигляді тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я ОСОБА_7 .

Таким чином, із фактичних обставин даного кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, був породжений конкретними діями обвинуваченого, який порушив ПДР, що свідчить про наявність ознак об`єктивної сторони складу злочину в тому числі і причинного зв`язку між порушенням ПДР і зазначеними наслідками.

Твердження захисника під час судових дебатів про порушення підслідності досудового розслідування даного кримінального провадження та проведення досудового розслідування неуповноваженою особою через неодноразове направлення кримінального провадження прокурору для визначення підслідності не є підставою для висновку, що досудове розслідування здійснено не уповноваженою особою з порушенням правил підслідності. Інших тверджень щодо порушення правил підслідності захисник ОСОБА_10 не навів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена в повному обсязі, поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, обставини, що пом`якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст.12 КК Українивчинив за ч. 1 ст. 286 1 КК України нетяжкий злочин.

Обставин, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому судом не встановлено.

При визначенні розміру покарання суд також враховує відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, позицію потерпілого, який вважає, що обвинуваченому слід призначити найбільш суворий вид покарання, обвинувачений активних дій для зменшення тяжкості наслідків своїх дій не вчинив, завдані збитки не відшкодував, незважаючи на сукупність здобутих доказів у справі своєї вини у вчиненні злочину так і не визнав, відсутність якпом`якшуючихтак іобтяжуючих покаранняобставин, те, що він раніше не судимий, та вважає з урахуванням всіх наведених вище обставин та з урахуванням положень ч. 1 с. 75 КК України щодо заборони звільнення від відбування покарання осіб засуджених за порушення прави безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише за умови реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства, що на переконання суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на максимально можливий строк.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Підстав для зарахування домашнього арешту в строк покарання немає, оскільки, відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.04.2023 до ОСОБА_3 застосовано нічний домашній арешт, що за правилами ч. 7 ст. 72 КК України не підлягає перерахуванню.

Підстав для застосуванняст.69таст.69-1ККУкраїни суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 118,124 КПК України.

Відповідно до ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, а тому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді особистого зобов`язання слід залишити без змін.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із такого.

Так,цивільний позивач ОСОБА_7 22.05.2023 під час кримінального провадження пред`явив цивільний позов, посилаючись на те, що внаслідок заподіяних ОСОБА_3 , як водієм транспортного засобу, який спричинив ДТП, йому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області з 20.09.2022 до 28.09.2022.

Крім цього, він вимушений був проводити обстеження на магнітно - резонансному томографі в лікувально - діагностичному центрі «МеdіЛюкс» в м. Вінниця.

Так, для відновлення свого здоров`я він змушений був витрачати додаткові кошти на лікування, придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичного обстеження, а також кошти на купівлю пального для прибуття за місцем проведення медичних маніпуляцій та слідчих дій.

Загалом на вказані вище додаткові потреби ним було витрачено 10554,91 грн, з яких: штучні товари на суму 164,15 грн; медичні препарати па суму 20 грн; МРТ коліна на суму 3 400 грн; медичні препарати на сумі 332 грн; пальне: на суму 1 040 грн, на суму 1 040 грн, на суму 1050,56 грн; на суму 1049,90 грн; на суму 520 грн; на суму 480 грн; на суму 258,50 грн; на суму 499,80 грн, на суму 700 грн.

Отже, внаслідок вчиненого ОСОБА_3 відносно нього кримінального правопорушення, йому було завдано шкоди на суму 10554,91 грн.

Оскільки на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія, була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «Національні акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно полісу № АТ/3301299 шкода завдана життю та здоров`ю в розмірі 10554,91 грн підлягає стягненню з Публічному акціонерному товаристві «Національні акціонерна страхова компанія «Оранта.

Крім зазначеного, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , йому була спричинена також моральна шкода, розмір якої він оцінює в 100 000 гривень, з огляду на наступне.

Наявність моральної шкоди він обґрунтовує, зокрема, фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я та через нанесені йому травми проходив лікування, що в подальшому зумовило потребу у реабілітації. Він переніс операцію на нозі, в колінному суглобі. На даний момент він ще не одужав повністю. За словами лікарів, він має перенести ще одну операцію. Це дає підстави побоюватись, що його ліва нога не буде вже так функціонувати, як до аварії. Отримані ним ушкодження позначились на стані його здоров`я.

Вказане ушкодження здоров`я безумовно потягнуло за собою заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у порушенні його звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у фізичному болю та стражданнях, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму його життя.

Просить суд, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врахувати також поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який після скоєння ДТП не надав йому необхідної допомоги, залишив місце ДТП, будь-яких вибачень йому не приніс, в добровільному порядку не намагався відшкодувати шкоду, що в своїй сукупності також викликало в нього стресові емоції і відповідно негативно позначалось на етапі його здоров`я.

Заподіяну моральну шкоду цивільний позивач оцінює у розмірі 100 000 гривень та вважає, що саме ця сума в грошовому виразі відповідає в даному випадку вимогам розумності і справедливості.

Таким чином, вважає, що з урахуванням вимог статті 26 - 1 Закону № 1961 - IV, з страховика застрахованої особи, яка завдала шкоди, а саме з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на його користь підлягає стягненню моральна шкода в сумі 16 000 гривень (320 000 ліміт відповідальності страхової компанії, 16000 грн - 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю), інша частина в сумі 84 000 гривень (різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування) підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Крім того, на дату подачі позову до суду понесені ним витрати становлять витрати на професійну правничу допомогу: - зустріч, усна консультація клієнта, вироблення позиції у справі 780,00 грн; ознайомлення 21.11.2022 з матеріалами кримінального провадження № 12022250320001274 від 06.10.2022 за ч. 1 ст. 286 КК України в приміщенні Уманського РУП ГУНП в Черкаській області (м. Умань вул. Європейська, 27) 780,00 грн; слідування адвоката 21.11.2022 від місця роботи до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області (м. Умань, вул. Європейська, 27) (місця надання послуг та у зворотньому напрямку) - 2 години, загальна сума 1 560 грн; участь у слідчій дії - слідчий експеримент 15.02.2023 за адресою Черкаська область Уманський район, с. Попудня, вул. Шевченка з розрахунку 1 година 1 342 грн 00 коп - 2 години. Загальна сума 2684,00 грн; слідування адвоката 15.02.2023 від місця роботи до місця проведення слідчої дії слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 Черкаська область Уманський район с. Попудня та у зворотньому напрямку з розрахунку 1 година 805,20 грн; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12022250320001274 від 06.10.2022 в порядку ст. 290 КПК України з розрахунку 1 година 805,20 грн. Загальна сума 805,20 грн; слідування адвоката 25.04.2023 від місця роботи до місця ознайомлення матеріалами кримінального провадження № 12022250320001274 від 06.10.2022 в порядку ст. 290 КПК України, а саме Черкаська область м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 17 та у зворотному напрямку з розрахунку 1 година 805,20 грн - 6 (шість) годин. Загальна сума 4831,20 грн. Загальна сума вже понесених ним витрат станом на день звернення з позовом до суду складає 12 245 грн 60 коп.

Крім цього, він очікує понести витрати на оплату послуг адвоката за складання позовної заяви - 3 350 грн (50 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг), а також можливі складання клопотання - 1073 грн 60 коп (1 клопотання) (40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг).

Також, цивільним позивачем очікуються понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи, а саме 50 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг за участь у судовому засіданні представника потерпілого, представника цивільного позивача (1 година).

Просить суд стягнути з ОСОБА_3 понесені ним процесуальні витрати, а саме витрати пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, представника цивільного позивача підтверджені документально.

Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_7 шкоду завдану життю та здоров`ю в розмірі 10 554 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 91 коп та моральну шкоду в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень внаслідок вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12022250320001274; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень у кримінальному провадженні №12022250320001274 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 процесуальні витрати, а саме витрати пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, представника цивільного позивача.

На адресу суду 08.06.2023 від захисника ОСОБА_9 надійшов відзив на позов ОСОБА_7 , відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки наведені у позові обставини щодо розміру завданої матеріальної та моральної не доводяться належними, допустимими і достовірними доказами, тобто носять декларативний характер. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.

На адресу суду 14.06.2023 від потерпілого ОСОБА_7 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого ним до позовної заяви додані докази того, що внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області з 20.09.2022 по 28.09.2022 та вимушений був проводити обстеження на магнітно - резонансному томографі в лікувально-діагностичному центрі «МеdiЛюкс» в м. Вінниця. Для відновлення свого здоров`я, він змушений був витрачати додаткові кошти на лікування, придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичного обстеження, а також кошти на купівлю пального для прибуття за місцем проведення медичних маніпуляцій та слідчих дій.

Вважає, що подані ним докази, повно, чітко та в достатній мірі доводять факт понесених ним витрат та відповідно розмір спричиненої йому шкоди.

За віком він не є людиною похилого віку, чоловік, батько, дідусь, який фактично повинен утримувати родину, допомагати дітям та онукам, працювати. Отримані тілесні ушкодження, завдали йому не лише фізичного, а й морального болю, який виразився зокрема, в його психологічному стані через переживання, страждання, погіршення сну, роздратованість через постійний біль в області ушкоджень, неможливість повноцінно працювати, що в свою чергу зумовило погіршення стосунків в родині.

Внаслідок отриманих травм в результаті ДТП, він поніс та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які дійсно позначили негативні зміни у його житті, думки та спогади про наслідки події, негатив переживання, насторогу, тривогу, через що він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Він пережив страшний емоційний стрес та продовжую нести моральні страждання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо.

Просить позов задовольнити повністю.

На адресу суду 16.06.2023 від представника цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов визнав частково, виходячи із наступного.

Відповідно до полісу AT № 3301299 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн.

Витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

На підставі вище зазначеного частково визнають позовні вимоги в розмірі 3420,00 грн - страхове відшкодування за шкоду завдану здоров`ю.

Тому обрахування моральної шкоди здійснюється на підставі розрахунку: 3420,00 грн (страхове відшкодування за шкоду завдану здоров`ю) х 5% = 171,00 грн (розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню).

Отже, розмір моральної шкоди, що підлягає до відшкодування ОСОБА_7 складає 171,00 грн.

Просять позов задовольнити частково, а саме в розмірі: 3420,00 грн страхове відшкодування за шкоду завдану здоров`ю та 171,00 грн моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я.

На адресу суду 21.06.2023 від цивільного позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ним до позовної заяви додані докази того, що внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджені, середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, він перебував па стаціонарному лікуванні в КНП «Монастирищенська бататопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області з 20.09.2022 по 28.09.2022.

Також, він вимушений був проводити обстеження на магнітно-резонансному томографі в лікувально-діагностичному центрі «МediЛюкс» в м. Вінниця, що підтверджується виписками з обстеження від 23.09.2022.

Для відновлення свого здоров`я, він змушений був витрачати додаткові кошти на лікування, придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичного обстеження, а також кошти на купівлю пального для прибуття за місцем проведення медичних маніпуляцій та слідчих дій.

Загалом на вказані вище додаткові потреби ним було витрачено 10554,91 грн.

Отже, внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення, йому було завдано шкоди па суму 10554,91 грн.

Всі зазначені вище витрати, ним підтверджено документально, медичними установами, а саме виписками із медичної документації, касовими чеками та квитанціями. Квитанції на придбання ліків, медикаментів, проведення медичних маніпуляцій знаходяться (датовані) в часовому діапазоні, спричинених йому тілесних ушкоджень та відповідають характеру їх спричинення.

Вважає, що подані ним докази, повно, чітко та в достатній мірі доводять факт понесених ним витрат та відповідно розмір спричиненої йому шкоди, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Вважає,що звідповідача 2на йогокористь маєбути стягненаморальна шкодав сумі16000,00грн,виходячи зрозміру 5%страхової виплатиза шкоду,заподіяну здоров`ю,визначену полісом№ АТ/3301299,з терміномйого діїз 13.09.2022по 12.09.2023(відсуми 320000,00грн).

Щодо матеріальної шкоди.

Відповідно до полісу AT № 3301299 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, розмір франшизи - 0 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 із 20.09.2022 до 28.09.2022 перебував на стаціонарному лікування в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2841 від 28.09.2022 (а.с. 91 том 1).

ОСОБА_7 23.09.2022 було проведено обстеження на магнітно резонансному томографі правого колінного суглоба та лівого колінного суглоба (а.с. 92 93 том 1).

На підтвердження понесених витрат, потерпілим було надано фіскальні чеки/квитанції, чеки за витрати на пальне на загальну суму 10554,91 грн.

Разом з тим, суд вважає, що фіскальний чек з аптечного пункту № 1 КП «Монастирищенська ЦРА» від 20.09.2022 на суму 164,15 грн, відповідно до якої придбано штучні товари, фіскальний чек МПП «Сільська аптека» на суму 20,00 грн, відповідно до якої придбано канюля в/в та квитанція МПП «Сільська аптека» від 18.09.2022 на суму 332,00 грн без зазначення назв препаратів, які купуються, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки з даних платіжних документів не можливо встановити, які засоби/препарати були придбані потерпілим, чи підтверджені вони лікарським призначенням, а саме відповідним закладом охорони здоров`я (наявність лікарського призначення). Жодного лікарського рецепту або іншого медичного документу закладу охорони здоров`я про призначення відповідних препаратів та/або лікування та/або діагностики надано не було.

Суд вважає, що фіскальні чеки на пальне: ТОВ «Бесс петрол МАР» від 25.04.2023 на суму 700,00 грн, ТОВ НКК № 64691 від 19.09.2022 на суму 1040,00 грн; ТОВ НКК № 64877 від 22.09.2022 на суму 1040,00 грн; ТОВ НКК № 64908 від 22.09.2022 на суму 1050,56 грн; ТОВ НКК № 64893 від 22.09.2022 на суму 1049,90 грн; ТОВ НКК № 24568 від 27.09.2022 на суму 520,00 грн; ТОВ «Ентерпрайз ОІЛ» від 29.09.2022 на суму 480,00 грн; ТОВ «Ентерпрайз ОІЛ» від 07.10.2022 на суму 258,50 грн; ТОВ «Ентерпрайз ОІЛ» від 21.11.2022 на суму 499,80 грн, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки витрати на пальне не є витратами на лікування. Крім цього, дані витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки необхідність їх здійснення не підтверджено документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Оскільки, цивільним позивачем крім фіскальних чеків не було долучено жодного іншого доказу на підтвердження обґрунтованості, понесених витрат на лікування, зокрема листків лікарських призначень, виписки із медичної карти амбулаторного хворого тощо, у яких було б перелічено лікарські засоби та вироби медичного призначення, які застосовувалися в процесі лікування, що без безпосереднього дослідження цих витрат та доказів, які їх підтверджують в конкретно визначених розмірах, суд позбавлений можливості встановити чи є вони обґрунтованими та чи пов`язані вони з лікуванням потерпілого ОСОБА_7 .

Отже, суд вважає, що документально підтверджена сума витрат цивільного позивача на лікування становить 3400,00 грн (МРТ колін).

Враховуючи розмір страхової суми потерпілому за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та те, що цивільний відповідач ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» визнала позов частково, суд вважає, що шкода завдана здоров`ю потерпілого підлягає відшкодуванню цивільного відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» частково в сумі 3400,00 грн.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_7 у відшкодуванняморальної шкодипросить стягнути100000,00грн,із них16000,00грн (320000,00грн страховийліміт х5%)стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та 84000,00 грн (100000,00 грн 16000,00 грн) з цивільного відповідача ОСОБА_3

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС ВС від 23.06.2022 у справі №607/4341/20).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 внаслідок отриманої травми в результаті дорожньо - транспортної пригоди, зазнав фізичного болю. Отримані цивільним позивачем ушкодження позначились на стані його здоров`я та укладі його життя. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення ритму життя цивільного позивача. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потребує реабілітації і лікування, погіршені його фізичні здібності у звичному житті.

Враховуючи вище викладені обставини справи, зокрема, характер вчиненого злочину та тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, тривалість лікування, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого, час і зусилля, які цивільний позивач докладає для відновлення свого здоров`я, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним визначити суму моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_7 , яка підлягає стягненню, у розмірі 80 000 грн.

При визначенні остаточної суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого суд звертає увагу, що з урахуванням укладеногодоговору обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АТ/3301299)відповідальність у певних межах має бути покладена і на страхову компанію.

Враховуючи, щосудом встановлено обов`язок ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодувати ОСОБА_7 шкоду, заподіяну його здоров`ю в розмірі 3 400,00 грн, моральна шкода, яку згідно зЗаконом№ 1961-IVмає бути відшкодована страховиком потерпілому складає в сумі 170,00 грн (3400,00 грн х 5%).

Суд вважає, що розрахунок моральної шкоди відповідно до ст. 26 Закону, а саме 5 % має проводитись саме від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка визначена судом у розмірі 3400,00 грн, а не від ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю в розмірі 320000,00 грн, що відповідатиме правовій позиції, викладеній у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 477/874/19, провадження № 14 24цс21 від 29.06.2022, постанові Верховного Суду у справі № 694/1482/21, провадження № 61 273св24 від 20.08.2024.

Оскільки суд прийшов до висновку, що доведеним до стягнення розмір моральної шкоди становить 80 000 грн, то з винуватця ДТП цивільного відповідача ОСОБА_3 підлягає до стягнення завдана моральна шкода у розмірі 79830 грн (80000 грн 170,00 грн).

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілого ОСОБА_7 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Крім іншого, потерпілий просять стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на правову допомогу, витрати за участь в судових засіданнях представника потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витратискладаються,зокрема,з витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що між 19.11.2022 між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір про надання правової/правничої допомоги № 8 (а.с. 96 98 том 1).

Відповідно до п. 3.1. договору № 8 від 19.11.2022 гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи, яких узгоджені сторонами до підписання цього договору та закріпленні в додатку до цього договору.

Згідно з витягом з додатку до договору № 8 від 19.11.2022 про надання правової/правничої допомоги: розрахунок вартості однієї години надання послуг 30 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг (одна година): зустріч та усна консультація клієнта; ознайомлення з матеріалами справи; слідування адвоката від місця роботи до місця надання послуг та у зворотньому напрямку (та інші випадки пов`язані з паданням правничої, правової допомоги, які не визначені в додатку); розрахунок вартості одного документа - 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг: складання адвокатського запиту; складання клопотання; розрахунок вартості однієї години надання послуг: - 50 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг: представництво та захист інтересів клієнта в суді будь - якої інстанції (одна година); представництво та захист інтересів клієнта перед іншими фізичними особами чи юридичними особами, в тому числі перед посадовими особами Державної фіскальної служби України та її органів, зокрема, під час здійснення останніми документальних перевірок клієнта (одна година); представництво та захист інтересів клієнта під час проведення допиту чи обшуку (одна година); побачення з клієнтом в статусі затриманої особи (одна година); участь у слідчих/дослідчих діях (одна година); розрахунок вартості одного документа - 50 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання - передачі наданих послуг: складання скарги, заперечень; складання позовної заяви, зустрічної позовної заяви, заперечень на позов, складання апеляційних та касаційних скарг (а.с. 99 том 1).

Так, цивільним позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано: акт виконаних робіт від 19.11.2022 на суму 780,00 грн та калькуляцію вартості правової/правничої допомоги, наданої адвокатом на суму 780,00 грн; акт виконаних робіт від 21.11.2022 на загальну суму 1560,00 грн та калькуляцію вартості правової/правничої допомоги, наданої адвокатом на загальну суму 1 560,00 грн; акт виконаних робіт від 15.02.2023 на загальну суму 3489,20 грн та калькуляцію вартості правової/правничої допомоги, наданої адвокатом на загальну суму 3489,20 грн; акт виконаних робіт від 25.04.2023 на загальну суму 5636,40 грн та калькуляцію вартості правової/правничої допомоги, наданої адвокатом на загальну суму 5636,40 грн; квитанцію АТ «ПриватБанк» від 19.11.2022 на суму 783,92 грн, квитанцію АТ «ПриватБанк» від 19.11.2022 на суму 783,92 грн; квитанцію АТ «ПриватБанк» від 21.11.2022 на суму 1567,84 грн; квитанцію АТ «ПриватБанк» від 16.02.2023 на суму 3507,54 грн; квитанцію АТ «ПриватБанк» від 25.04.2023 на суму 5665,33 грн (а.с. 100 - 104), а тому суд вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 у відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу грошові кошти в розмірі 12245,60 грн.

Дані витрати є обгрунтованими та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потепілого.

А тому цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення, а саме: у відшкодування витрат на лікування у розмірі 3400,00 грн, у відшкодування моральної шкоди в розмірі 80 000 та у відшкодуванні витрат на правову допомогу у розмірі 12245,60 грн.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради, комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, суд виходить із наступного.

Прокурор, в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради, КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області 07.08.2023 звернувся досуду з позовом до цивільного відповідача про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Підставою своїх вимог вважає, те що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 1 КК України.

Відповідно до листа КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області від 17.03.2023 № 77 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області з 20.09.2022 по 28.09.2022 вартість його лікування склала 11450,43 грн.

Медичні послуги ОСОБА_7 надало КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області засновником якого є Монастирищенська міська рада Черкаської області, тобто фінансування закладу охорони здоров`я здійснюється за кошти міського бюджету.

Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області за рахунок міського бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_7 негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину з відповідача.

Таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси.

Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Монастирищенська міська рада Черкаської області зареєстрована як юридична особа з організаційно - правовою формою - орган місцевого самоврядування, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, Монастирищенська міська рада Черкаської області є органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Засновником, власником КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області є Монастирищенська міська рада Черкаської області.

Монастирищенська міська ради Черкаської області та КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області належним чином не здійснювали покладені на них обов`язки, оскільки до цього часу позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 11 450,43 грн до суду не пред`явлений та відповідні витрати не відшкодовані.

Зважаючи на те, що уповноваженими органами упродовж тривалого часу не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого не надходять кошти, зокрема до місцевого бюджету, в даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

Просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 11450,43 грн, які підлягають зарахуванню до бюджету за реквізитами: ЄДРПОУ 02005390, Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», Черкаська філія, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 .

На адресу суду 13.09.2023 від представника цивільного відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого за приписами частин 1, 2 ст. 52 ГК України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГК України забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

На суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб`єктами господарювання, які визначаються Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами (ч. 1 ст. 54 ГК України).

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить (ч. 6 ст. 78 ГК України).

З аналізу наведених норм права випливає, що в інтересах держави в собі Монастирищенської міської ради Черкаської області позовна вимога прокурора висунута протиправно.

Діяльність Комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» врегульована Основами законодавства України про охорону здоров`я та Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Відповідно до ст. 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист.

Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медичної допомоги, до якої, зокрема, належить первинна медична допомога.

Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров`я за епідемічними показаннями. Держава також гарантує безоплатне проведення медико - соціальної експертизи, судово - медичної та судово-психіатричної експертизи, патологоанатомічних розтинів та пов`язаних з ними досліджень у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, згідно з ст. З Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров`я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов`язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також для підтримки державних некомерційних підприємств охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, оплати енергоносіїв, підвищення оплати праці медичних працівників та фахівців з реабілітації, крім випадків участі державного некомерційного підприємства в державно-приватному партнерстві, фінансування якого здійснюється відповідно до угод, визначених Законом України «Про державно-приватне партнерство».

Права та гарантії у сфері охорони здоров`я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів можуть встановлюватися законами України.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці працівників (програми «місцевих стимулів»), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров`я та інші програми в охороні здоров`я.

У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов`язаних з наданням: екстреної медичної допомоги; первинної медичної допомоги; спеціалізованої медичної допомоги; паліативної медичної допомоги; реабілітації у сфері охорони здоров`я; медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами ( частина 1 ст. 4 Закону).

Отже твердження прокурора про те, що медичні послуги ОСОБА_7 здійснено за кошти місцевого бюджету є далекими від дійсності.

Просить заявлені прокурором вимоги до ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Судом встановлено, що 16.03.2023 прокурор Черкаської обласної прокуратури звернувся з листом до КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області, зокрема, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, у відповідь отримав лист № 78 від 17.03.2023 про те, що КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області не пред`являла та не має наміру пред`являти позов, не заперечує проти представництва Черкаською обласною прокуратурою законних інтересів багатопрофільної лікарні та пред`явлення позову в її інтересах (а.с. 68 71 том 2).

Так, Монастирищенська міська рада є органом місцевого самоврядування, повноваження якого визначені правовстановлюючими документами та наділена повноваженнями розпорядження майном та коштами КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня».

Відповідно до п. 1.4., 1.5. Статуту комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області засновником, власником та органом управління майном підприємства є Монастирищенська міська територіальна громада в особі Монастирищенської міської ради Черкаської області (надалі - засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітнім та підконтрольним засновнику.

Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутків (а.с. 73 86 том 2).

Таким чином, як на час звернення до суду з позовом так і на час розгляду справи в суді порушення інтересів держави полягає у ненадходженні коштів до місцевого бюджету, представленого Монастирищенською міською радою, що, зокрема є джерелом формування майна КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Згідно з ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на те, що кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, тому їх розпорядником на момент проведення лікування була Монастирищенська міська рада, що, зокрема є джерелом формування майна КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області, то саме КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області мало б здійснювати захист прав та інтересів держави, яку представляє з питань, порушених у позові.

Таким чином, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області.

З матеріалів справи вбачається, що порушення триває з 28.09.2022 (з моменту завершення лікування потерпілого ОСОБА_7 ), проте до цього часу заходи усунення порушень суб`єктом владних повноважень не вживалися.

Враховуючи те, що порушення вимог чинного законодавства триває протягом значного проміжку часу, зволікання, попри інформування місцевою прокуратурою про наявні порушення, не звернення з відповідним позовом до суду явно свідчить про нездійснення Монастирищенською міською радою, як засновником/власником/органом управління майном КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області захисту інтересів держави, тобто її бездіяльність.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 1 КК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Постановою КМ України від 16.07.1993 № 545 затверджено Порядокобчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ( далі Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого з стаціонара лікувального закладу.

Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обумовленість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

За змістом відповіді КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» № 77 від 17.03.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом: закритий внутрішньосуглобовий лінійний перелом передньо медіального епіфіза лівої великогомілкової кістки з 22.09.2022 до 28.09.2022 9 ліжко днів. Вартість 1 ліжко - дня у вересні 2022 року складала 1272,27 грн, вартість перебування у лікарні 11450,43 грн (без вартості затрачених пацієнтом медикаментів) (а. с. 72 том 2).

Тілесні ушкодження та період лікування потерпілого ОСОБА_7 відповідають тим тілесним ушкодженням та періоду їх утворення, що встановлені судом у судовому засіданні в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 1 КК України.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами факт витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 1 КК України, вчиненого ОСОБА_3 , відтак наявний причинний зв`язок між злочинними діями винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні, а тому понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого підлягають стягненню з цивільного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що цивільний позов прокурора обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.369 - 371,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 - 1 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст.286-1КК України покарання увиді позбавленняволі строкомна 2(два)роки 6(шість)місяців зпоміщенням йогодо кримінально-виконавчоїустанови,з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамистроком на5(п`ять)років .

Строк відбування покараннярахувати з часу затримання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) у відшкодування: матеріальної шкоди в розмірі 3 400,00 грн та моральної шкоди в розмірі 170,00 грн, а всього 3570(тритисячі п`ятсотсімдесят)грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 )у відшкодуванняморальної шкодив розмірі79830грн та у відшкодуванні витрат на правову допомогу у розмірі 12245,60 грн, а всього92075(дев`яностодві тисячісімдясят п`ять)грн 60коп.

Взадоволенні позовупотерпілого віншій частині відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради Черкаської області, комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального некомерційногопідприємства «Монастирищенськабагатопрофільна лікарня»Монастирищенської міськоїради Черкаськоїобласті витрати, понесені закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину в сумі11450(одинадцятьтисяч чотиристап`ятдесят)грн43коп (реквізити рахунку ЄДРПОУ НОМЕР_4 , Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», Черкаська філія, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ).

Речові докази:автомобіль марки «Mazda 323» р.н. НОМЕР_1 , 1994 року випуску (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ) та який є тимчасово вилученим майном та знаходиться на зберіганні на території ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз: судової автотехнічної експертизи № СЕ - 19/104 - 22/32805 - ІТ від 25.10.2022 в сумі 755,12 грн; судової автотехнічної експертизи за № 273/23 23 від 01.03.2023 в сумі 4779,60 грн, а всього 5534 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 72 коп.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Копію вироку інші учасники судового провадження можуть отримати після його проголошення.

Суддя ОСОБА_40