Рішення від 14.05.2025 по справі 752/15716/24

Справа № 752/15716/24

Провадження № 2/761/2944/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна бібліотека України для юнацтва, Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 р. на адресу суду від Голосіївського районного суду м.Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна бібліотека України для юнацтва, Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі м.Києва, про зобов`язання вчинити дії, у якій позивачка з врахуванням зменшення розміру позовних вимог просить зобов`язати відповідача виплатити їй заробітну плату у сумі 11064,49 грн.

Свої вимоги з врахуванням зменшення їх розміру позивачка обґрунтовує тим, що вона з 02.09.1985 р. перебуває у трудових відносинах з Державною бібліотекою України для юнацтва та займає на цей час посаду завідуючої відділом комплектування. Посилаючись на неправомірність вчинених відповідачем дій щодо реорганізації Державної бібліотеки України для юнацтва та наявність у неї заборгованості по заробітній платі, яку як вона вважає зобов`язаний виплатити саме відповідач, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.10.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник третьої особи Державної бібліотеки України для юнацтва в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник третьої особи Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі м.Києва в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких останній проти позовних вимог фактично заперечень не висловив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що з 02.09.1985 р. позивачка перебуває у трудових відносинах з Державною бібліотекою України для юнацтва та займає на цей час посаду завідуючої відділом комплектування, що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України (після перейменування - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) від 11.12.2023 р. № 693 розпочато процедуру реорганізації Державної бібліотеки України для юнацтва.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. № 1419 Державна бібліотека України для юнацтва була передана до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України (після перейменування - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

У свою чергу частиною першою статті 4 цього ж Закону, суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Відповідно до підпункту 245 пункту 4 Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України встановлено, що Міністерство здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Отже, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є уповноваженим органом управління, що приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи позивачки з приводу того, що відповідач не мав права приймати рішення про реорганізацію Державної бібліотеки України для юнацтва є безпідставними.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства культури та інформаційної політики України (після перейменування - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) від 11.12.2023 р. № 693, прийнято рішення про реорганізацію Державної бібліотеки України для юнацтва шляхом приєднання до Національної бібліотеки України для дітей та утворено комісію з реорганізації Державної бібліотеки України для юнацтва (головою зазначеної комісії призначено Саприкіна Г.А. - в.о. директора Державної бібліотеки України для юнацтва).

При цьому, у вказаному наказі визначено, що Національна бібліотека України для дітей є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Державної бібліотеки України для юнацтва.

Статтею 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Судом встановлено, що станом на цей час реорганізація Державної бібліотеки України для юнацтва триває, що до того ж підтверджується інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, згідно з якою Державна бібліотека України для юнацтва перебуває в стані припинення.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є Державна бібліотека України для юнацтва в особі голови комісії з реорганізації, з якою позивачка на даний час перебуває у трудових відносинах та до повноважень якої належить у тому числі здійснення виплати працівникам заборгованості по заробітній платі.

Водночас, суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначенні процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 р. у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 р. у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 р. у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 р. у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 р. у справі № 554/10058/17).

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відповідач Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, до якого заявлено вимоги, не є належним відповідачем, оскільки ним права позивачки не порушувались, оскільки сторони не перебували у трудових відносинах між собою, при цьому під час розгляду справи позивачка не скористалась своїм правом на заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна бібліотека України для юнацтва, Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва, про зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: