Постанова

від 02.06.2025 по справі 920/1061/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/34/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення 25 045,11 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвал місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) (суддя Яковенко В.В.) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) (суддя Яковенко В.В.) клопотання ОСОБА_1 , що викладено в зустрічному позові, щодо подовження (поновлення) строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви залишено без розгляду; у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову відмовлено; зустрічну позовну заяву № б/н від 24.02.2025 (вх. № 917 від 25.02.2025) ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) (суддя Яковенко В.В.) у поновленні строку на подання клопотання про витребування доказів відмовлено; клопотання відповідача про витребування доказів залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаними ухвалами, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25).

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Інші учасники справи, не скористалися своїм правом та не подали відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 апеляційну скаргу у справі № 920/1061/23(920/34/25) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Слід зазначити, що суддя Сотніков С.В. перебував у відпустці 10.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1061/23(920/34/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 25 045,11 грн; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

17.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1061/23(920/34/25).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25), зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) залишено без руху.

07.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо подовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25), серед іншого, задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25); відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1061/23(920/34/25); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) призначено на 02.06.2025.

20.05.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25), зокрема, задоволено заяву керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.05.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25), зокрема, задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників сторін

02.06.2025 учасники справи у судове засідання не з`явилися, зокрема в режимі відеоконференції, про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та від 02.06.2025 у даній справі було учасників цієї справи було попереджено, що всі ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду покладаються на них згідно ч. 5 ст. 197 ГПК України.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників даної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У січні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25 045,11 грн заборгованості за надані за послуги з постачання теплової енергії

До суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 000 грн (вх. № 428 від 30.01.2025).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.02.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 428 від 30.01.2025) у справі № 920/1061/23 (920/34/25) - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду: доказів сплати судового збору в розмірі 120000,00 грн.; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; доказів, що підтверджують викладені у зустрічному позові обставини; правові підстави позову; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; обґрунтування того, що обидва позови (первісний та зустрічний) взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

17.02.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 920/1061/23 (920/34/25) зустрічну позовну заяву № б/н від 29.01.2025 (вх. № 428 від 30.01.2025) ОСОБА_1 повернути заявнику.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Щодо ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою від 30.01.2025 про стягнення з ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 10 000 000 грн моральної шкоди.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначена зустрічна позовна заява ухвалою суду від 03.02.2025 залишена без руху та надіслана заявнику і доставлена до його електронного кабінету 03.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Проте, усупереч наведеним вище вимогам заявником не усунено недоліки заяви зазначені в ухвалі суду першої інстанції від 03.02.2025, і зворотного ним не доведено.

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.02.2025 у даній справі зустрічну позовну заяву № б/н від 29.01.2025 (вх. № 428 від 30.01.2025) ОСОБА_1 повернуто заявнику.

В подальшому, 17.02.2025 через систему "Електронний суд" після підписання суддею у програмі Діловодство спеціалізованого суду ухвали від 17.02.2025 про повернення зустрічного позову, надійшла заява ОСОБА_1 , яка сформована 14.02.2025, щодо продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Так, ОСОБА_1 у заяві про продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, посилається на те, що він здійснює догляд за хворою матір`ю-інвалідом першої групи, що значно ускладнює дотримуватися встановлених процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Судом встановлено, що в ухвалі Господарського суду Сумської області від 03.02.2025 у даній справі було надано ОСОБА_1 максимально допустимий (граничний) строк визначений процесуальним законом для усунення недоліків.

У відповідності до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції встановивши, що доводи, наведені в заяві про продовження строку, не доводять наявність об`єктивних перешкод у дотриманні процесуального строку на усунення недоліків, заявником не наведено поважних причин пропуску строку на усунення недоліків, при цьому зустрічна позовна заява повернута ухвалою суду, а строк, який встановлений ч. 2 ст. 174 ГПК України, є присічним і не може бути продовжений судом, дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд.

Щодо ухвали Господарського суду Сумської області від 27.02.2025.

24.02.2025 до Господарського суду Сумської області звернувся ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", в якій просить прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву, поновивши строк на її подання; зобов`язати ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" виключити з абонентського номеру споживача (особового рахунку) НОМЕР_1 заборгованість, яка склалася за період з 01.11.2021 по 14.01.2022, як таку, що не підлягає виставлянню до оплати та стягненню зі спливом строку позовної давності; стягнути з ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" на його користь спричинену моральну шкоду в розмірі 9 990 000 грн.

Кім того, у зустрічному позові заявник просить продовжити строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви та прийняти її до розгляду в одному провадженні з первісною.

Також, до зустрічної позовної заяви від 24.02.2025 додано заяву ОСОБА_1 від 14.02.2025 щодо подовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 до суду в межах справи № 920/1061/23(920/34/25) з клопотанням про подовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви є повторним.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.2025 ухвалою суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо продовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви від 14.02.2025, у зв`язку з тим, що доводи, наведені в заяві про продовження строку, не доводять наявність об`єктивних перешкод у дотриманні процесуального строку на усунення недоліків, заявник не навів поважних причин пропуску строку на усунення недоліків, а зустрічний позов повернуто 17.02.2024.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Оскільки з клопотанням (заявою) щодо подовження строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви заявник звернувся після строку, встановленого ухвалою 03.02.2025 на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, суд залишає його без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України.

За змістом частини другої статті 46 та частини першої статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством (така правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18).

За ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно положень п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі № 920/1061/23(920/34/25) та встановив відповідачу - ОСОБА_1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, зазначена ухвала суду від 23.01.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлена до нього 23.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Частина перша статті 116 ГПК України передбачає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява мала бути подана відповідачем у строк до 07.02.2025 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що зустрічна позовна заява подана через систему "Електронний суд" 24.02.2025 та надійшла до суду 25.02.2025, тобто з пропуском строку, який встановлений в ухвалі суду від 23.01.2025.

Водночас заявник просить поновити строк на подання зустрічного позову, посилаючись на те, що постійно доглядає за хворою матір`ю, яка потребує такого догляду за станом здоров`я, на обставини введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією рф проти України та місцезнаходженням позивача на території можливих бойових дій, постійного оголошення повітряних тривог, що пояснюють причини пропуску строку усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із зустрічним позовом, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

В даному випадку, заявник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову введенням воєнного стану у зв`язку з військовою агресією рф проти України та його місцезнаходженням на території можливих бойових дій, постійним оголошення повітряних тривог, що ускладнюють дотримання процесуальних строків.

Проте, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Разом з тим, посилання заявника на необхідність догляду за хворою матір`ю-інвалідом першої групи, суд вказує, що вказані обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з поважністю причин пропуску строку на подання зустрічного позову.

При цьому, судом вірно враховано, що заявник подав перший зустрічний позов у цій справі від 29.01.2025 своєчасно, викладені вище обставини не перешкоджали йому дотриматися відповідних вимог процесуального закону, проте неусунення ОСОБА_1 недоліків вказаної зустрічної позовної заяви призвели до її повернення.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, обґрунтовано клопотання ОСОБА_1 , що викладено в зустрічному позові, щодо подовження (поновлення) строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви залишив без розгляду, при цьому правомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову та вірно зустрічну позовну заяву № б/н від 24.02.2025 (вх. № 917 від 25.02.2025) ОСОБА_1 повернути заявнику.

Щодо ухвали Господарського суду Сумської області від 28.02.2025

Як вбачається із матеріалів справи, 26.02.2025 до Господарського суду Сумської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому просить суд поновити строк на подання клопотання та витребувати у Шосткинської міської ради Сумської області технічний паспорт та проектну документацію на багатоквартирний будинок № 6 по вул. Студентська в м. Шостка.

Зазначене клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що заявник здійснює догляд за хворою матір`ю-інвалідом першої групи, що значно ускладнює дотримуватися встановлених процесуальних строків.

Положеннями частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У свою чергу, відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Судом встановлено, щ відповідне повідомлення відповідач не зробив.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відтак, враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання до суду клопотання про витребування доказів у зв`язку з недоведеністю відповідачем об`єктивної неможливості подання клопотання про витребування доказів у строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а також з урахуванням неналежного обґрунтування необхідності поновлення судом строку на прийняття клопотання про витребування доказів.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд обґрунтовано клопотання відповідача про витребування доказів залишив без розгляду.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалах Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин аргументи скаржника, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

Судовий збір за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвали Господарського суду Сумської області від 18.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025 у справі № 920/1061/23(920/34/25) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 920/1061/23(920/34/25) повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко