Постанова від 02.06.2025 по справі 05-5-43/1913-49/272-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 05-5-43/1913-49/272-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» : Орєхов А.В. - за довіреністю №ДП24701/24-0250 від 25.06.24;

від АТ «Перший Український Міжнародний банк» : Грищенко І.В. - за довіреністю №497 від 19.06.24.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 26.02.2025)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 26.02.2025), зокрема, клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім» задоволено частково; зменшено розмір нарахованої ліквідатором грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного в справі керуючого в сумі 1 387 542,14 грн на 30%, а саме до 971 279,50 грн; стягнуто з ТОВ «Астіка» 1 262,90 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 4,10 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Атік-М» 97,12 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 0,32 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Фактор Нафтогаз» 7 187,47 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 23,3 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015. по 29.08.2024; стягнуто з ЗАТ «Мода» 679,89 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 2,20 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Ойл Трейдінг» 6 313,32 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 20,51 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» 1 748,30 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 5,68 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ГУ ПФУ м. Києві 0,97 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з Пана ОСОБА_1 162 592,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 528,20 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «БМ Банк» 84 307,06 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 273,88 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» 121 604,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 395,04 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Недержавна Виконавча Служба» 23 602,09 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 76,68 грн витрат ліквідатора понесених за перілд з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Українська боргова компанія» 0,78 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 561 593,80 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 1 824,38 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; у решті вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

- суд першої інстанції встановив, що ліквідатором на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2024 не подано детального звіту з переліком конкретних дій, а також враховує, що два кредитора у справі - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерне товариство «ПУМБ» заперечували проти затвердження нарахованого ліквідатором банкрута розміру його грошової винагороди. Тобто, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора не схвалений комітетом кредиторів;

- судом встановлено, що у звіті ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» (ідентифікаційний код:14353305), поданому за підсумками ліквідаційної процедури у справі та схваленого кредиторами, міститься перелік вчинених ліквідатором банкрута дій та заходів, зокрема, щодо виявлення майнових активів банкрута;

- оскільки скарг на дії арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. у період виконання ним повноважень ліквідатора у справі не надходило, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про змешнення нарахованої ліквідаторо винагороди за період виконання ним повноважень ліквідатора у справі на 30 % від заявленого ним розміру та дійшов до висновку про розподіленя між кредиторами стягнення винагороди арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. в сумі 971 279,50 грн пропорційно до розміру їх кредиторських вимог;

- в решті вимог ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. суд першої інстанції відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 в частині п. 15 резолютивної частини, щодо стягнення коштів з АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права а також без врахування висновків Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- ліквідація Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» протягом 12-ти років (з яких 9 років за участі у справі арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.), за відсутності жодних погашень вимог кредиторів, не може свідчити про ефективність дій ліквідатора щодо наповнення ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів;

- зроблені ліквідатором обрахунки не містять жодних пояснень з яких саме сум (складових кредиторських вимог) вони складаються та якими судовими рішеннями ці суми були затверджені;

- матеріали справи № 05-5-43/1913-49/272-2012 не містять реєстру вимог кредиторів на загальну суму 1 439 222 033,10 грн;

- з наданих ліквідатором суду документів на підтвердження таких витрат не вбачається за можливе встановити, загальний розмір таких витрат а також чи пов`язані ці витрати саме із процедурою ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» та провадженням у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012;

- заява Акціонерного товариства «Укрексімбанк» про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. була викладена Банком у запереченнях від 26.12.2024, однак даний процесуальний аспект взагалі залишено судом без уваги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 в частині стягнення з АТ «Перший Український Міжнародний банк» 121 604,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 395,04 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про стягнення грошової винагороди та понесених витрат з АТ «Перший Український Міжнародний банк» за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім» відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- ухвала суду першої інстанції в частині стягнення коштів з кредиторів суперечить меті банкрутства, адже судові процедури банкрутства призначені для розподілу залишків майна банкрута між кредиторами, а не для його ліквідації та понесення кредиторами додаткових витрат, які їм завідомо ніколи не відшкодуються;

- у клопотанні ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про затвердження звіту від 29.08.2024 про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» та в оскаржуваній ухвалі не відображено, які саме дії відповідно до визначених у ст. 61 КУзПБ повноважень ліквідатора вчинялися ним у вказаний у клопотанні період з 29.05.2017 по 29.08.2024 (крім подання заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника та засновника);

- розмір присудженої судом першої інстанції грошової винагороди арбітражному керуючому не відповідає обсягу фактично виконаної ним роботи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

06.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній просив апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 якою було задоволено частково клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім», зменшено розмір нарахованої ліквідатором грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного в справі керуючого та покладено оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 без змін.

02.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф., - адвоката Лозовського В.М. надійшло клопотання, в якому останній просив розгляд скарг Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 у судовому засіданні, яке призначено на 02.06.2025.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 05-5-43/1913-49/272-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

07.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 05-5-43/1913-49/272-2012.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012, зокрема, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012, зокрема, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 залишено без руху.

22.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» надійшла заява про усунення недоліків.

24.04.2025 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 вирішено призначити на 02.06.2025 о 10:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012; об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 вирішено здійснювати разом з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 та призначити на 02.06.2025 о 10:40.

Явка представників учасників справи

02.06.2025 у судове засідання з`явились представники АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Перший Український Міжнародний банк».

Інші представники учасників справи до суду не з`явились, про час і дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Перший Український Міжнародний банк».

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 02.06.2025 представники АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Перший Український Міжнародний банк» підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На розгляді Господарського суду м. Києва знаходилась справа № 05-5-43/1913-49/272-2012 про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім».

12.09.2024 від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшло клопотання про стягнення грошової винагороди з кредиторів в сумі 1 387 542,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 26.02.2025), зокрема, клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім» задоволено частково; зменшено розмір нарахованої ліквідатором грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного в справі керуючого в сумі 1 387 542,14 грн на 30%, а саме до 971 279,50 грн; стягнуто з ТОВ «Астіка» 1 262,90 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 4,10 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Атік-М» 97,12 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 0,32 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Фактор Нафтогаз» 7 187,47 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 23,3 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015. по 29.08.2024; стягнуто з ЗАТ «Мода» 679,89 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 2,20 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Ойл Трейдінг» 6 313,32 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 20,51 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» 1 748,30 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 5,68 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ГУ ПФУ м. Києві 0,97 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з Пана ОСОБА_1 162 592,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 528,20 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «БМ Банк» 84 307,06 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 273,88 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» 121 604,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 395,04 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Недержавна Виконавча Служба» 23 602,09 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 76,68 грн витрат ліквідатора понесених за перілд з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ТОВ «Українська боргова компанія» 0,78 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; стягнуто з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 561 593,80 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 1 824,38 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024; у решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 в частині п. 15 резолютивної частини, щодо стягнення коштів з АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 в частині стягнення з АТ «Перший Український Міжнародний банк» 121 604,19 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 ТОВ «Фактор Ексім» за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та 395,04 грн витрат ліквідатора понесених за період з 16.02.2015 по 29.08.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про стягнення грошової винагороди та понесених витрат з АТ «Перший Український Міжнародний банк» за підсумками процедури ліквідації у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім» відмовити повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).

Уразі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 7 частини другої статті 30 КУзПБ)

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551- 2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18 від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).

Водночас, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Так, судом першохї інстанції встановлено, що на виконання вказаних вище вимог Закону ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. було подано звіт та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у справі, а також додаткові пояснення до клопотання про стягнення винагороди.

У поданому ліквідатором банкрута звіті міститься розрахунок винагороди арбітражного керуючого відповідно до кількості днів виконання ним повноважень щомісяця, за період з 16.02.2015 по 29.08.2024.

Крім того, ухвалою суду від 04.11.2024 ліквідатору банкрута Кучаку Ю.Ф. було встановлено строк для подачі суду Звіту щодо помісячного нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого із зазначенням переліку вчинених дій за кожен місяць нарахованої грошової винагороди та наданням відповідних доказів, зважаючи на те, що такого переліку дій звіт ліквідатора банкрута не містив.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. вказаних вимог ухвали суду не виконав, детального звіту про нарахування грошової винагороди із зазначенням вчинених ним заходів суду першої інстанції не надав.

Відповідно до положень ст. 30 КУзПБ звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Судом першої інстанції встановив, що кредитори, а саме Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерне товариство «ПУМБ» заперечували проти стягнення з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого у заявленому ним розмірі - 1 387 542,14 грн.

У своїх запереченнях Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» посилався на те, що жодних активів під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено не було, а також вказує, що звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат за наслідками ліквідаційної процедури включає в себе щомісячні нарахування такої винагороди за місяці, в яких ліквідатором не було вчинено жодної дії.

Акціонерне товариство «ПУМБ», обґрунтовуючи свої заперечення, зазначив, що порядок оплати коштів основної винагороди ліквідатору у справі про банкрутство не передбачає її стягнення з кредиторів. Стверджував, що у кредиторів відсутній обов`язок сплачувати основну винагороду та відшкодовувати витрати арбітражному керуючому за власний рахунок.

Враховуючи викладене, кредитори просили суд першої інстанції відмовити ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. у стягнення з них грошової винагороди пропорційно до розміру їх грошових вимог, визнаних судом.

Аналізуючи доводи кредиторів, суд першої інстанції звернув увагу на правові позиції Верховного Суду, сформовані щодо розгляду питання про оплату винагороди арбітражного керуючого після закінчення авансованих коштів та у разі відсутності майнових активів у боржника.

Так, у постанові Верховного Суду у справі № 902/626/20 від 14.12.2021 сформовано правовий висновок, згідно якого надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі. Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника. При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи. З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, зокрема зазначено, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку, наданого арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф., розмір його основної винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі становить 1 387 542,14 грн.

Оскільки, авансовані кошти для відшкодування зазначеного розміру винагороди ліквідатора банкрута, відсутні, фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, ліквідатор вважає справедливим покласти стягнення нарахованої йому грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів, пропорційно до розміру задоволених кредиторських вимог.

Водночас, відповідно до положень ст. 30 КУзПБ, Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Суд першої інстанції правомірно взяв до уваги ті обставини, що ліквідатором на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2024 не подано детального звіту з переліком конкретних дій, а також враховує, що два кредитора у справі - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерне товариство «ПУМБ» заперечували проти затвердження нарахованого ліквідатором банкрута розміру його грошової винагороди. Тобто, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора не схвалений комітетом кредиторів.

Разом з тим, судом ершої інстанції вірно встановлено, що у звіті ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» (ідентифікаційний код:14353305), поданому за підсумками ліквідаційної процедури у справі та схваленого кредиторами, міститься перелік вчинених ліквідатором банкрута дій та заходів, зокрема, щодо виявлення майнових активів банкрута.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що скарг на дії арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. у період виконання ним повноважень ліквідатора у справі не надходило.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, керуючись принципом добросовісності, закріпленим у Цивільному кодексі України та Кодексу України з процедур банкрутства, дійшов до вірного висновку, а саме про зменшення розміру ліквідатору винагороди за період виконання ним повноважень ліквідатора у справі на 30 % від заявленого ним розміру.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до реєстру вимог кредиторів банкрута внесено грошові вимоги на загальну суму 1 439 222 033,10 грн, з яких:

- ТОВ «Астіка» - 1 970 000,00 грн (0,13%);

- ТОВ «Атік-М» - 147 389,84 грн ( 0,01%);

- ТОВ «Фактор Нафтогаз» - 10 664 568,58 грн (0,74%);

- ЗАТ «Мода» - 1 011 063,04 грн ( 0,07%);

- ТОВ «Ойл Трейдінг» - 9 374 860,81 грн (0,65%);

- ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» - 2 635 785,36 грн (0,18% );

- ГУ ПФУ у м. Києві - 1 488,80 грн (0,00010% );

- Пан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - 240 933 078,98 грн (16,74%);

- ПАТ «БМ Банк» - 125 017 701,08 грн (8,68%);

- ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» - 180 229 595,67 грн (12,52%);

- ТОВ «Недержавна Виконавча Служба» - 34 994 511,12 грн (2,43%);

- ТОВ «Українська боргова компанія» - 1 218,00 грн (0,00008%);

- ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - 832 240 771,82 грн (57,82%).

Враховуючи висновки суду про зменшення заявленого ліквідатором банкрута розміру його грошової винагороди на 30 %, винагорода ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 становить 971 279,50 грн.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між кредиторами слід розподілити стягнення винагороди арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. в сумі 971 279,50 грн пропорційно до розміру їх кредиторських вимог, а саме:

- з ТОВ «Астіка» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 57 Б, код ЄДРПОУ: 21631450) - 1 262,90 грн основної грошової винагороди та 4,10 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Атік-М» (04070, м. Київ, вул. ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО, буд. 25 ЛІТ. Е, код ЄДРПОУ: 31140197) - 97,12 грн основної грошової винагороди та 0,32 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Фактор Нафтогаз» (01033, місто Київ, вул. Фрометівська, будинок 2, корпус 5 код за ЄДРПОУ 36134497) - 7 187,47 грн основної грошової винагороди та 23,3 грн витрат ліквідатора;

- з ЗАТ «Мода» (код ЄДРПОУ 31105016) - 679,89 грн основної грошової винагороди та 2,20 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Ойл Трейдінг» (код ЄДРПОУ 35921455, 01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19) - 6 313,32 грн основної грошової винагороди та 20,51 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 57 Б, код ЄДРПОУ 32163042) - 1 748,30 грн основної грошової винагороди та 5,68 грн витрат ліквідатора;

- з ГУ ПФУ м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069) 0,97 грн основної грошової винагороди;

- з Пана ОСОБА_1 - 162 592,19 грн основної грошової винагороди та 528,20 грн витрат ліквідатора;

- з ПАТ «БМ Банк» (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінвська 8/26, ідентифікаційний код 33881201) - 84 307,06 грн основної грошової винагороди та 273,88 грн витрат ліквідатора;

- з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ14282829) - 121 604,19 грн основної грошової винагороди та 395,04 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Недержавна Виконавча Служба» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, офіс 211, код ЄДРПОУ 41211630) - 23 602,09 грн основної грошової винагороди та 76,68 грн витрат ліквідатора;

- з ТОВ «Українська боргова компанія» (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, код ЄДРПОУ 37535394) 0,78 грн основної грошової винагороди;

- з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112) 561 593,80 грн основної грошової винагороди та 1 824,38 грн витрат ліквідатора.

У решті вимог ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. суд першої інстанції відмовив.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту апеляційних скарг вбачається, що Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», так і Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» погоджується з дотриманням арбітражним керуючим принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у справі No 05-5-43/1913-49/272-2012 та належним здійсненням повноважень ліквідатора у даній справі, заперечуючи виключно проти звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів.

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі. Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у процедурі банкрутства є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Так, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини. Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, які працівник має отримати за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Отже, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків у справі про банкрутство є рівнозначною заробітній платі, відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.03.2023 по справі № 908/1946/15-г.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі No5002-17/1718-2011, дійшов до висновку, що у випадку відсутності у боржника активів, за рахунок яких можливо сплатити основну винагороду арбітражного керуючого, обов`язок сплати нарахованої грошової винагороди покладається на кредиторів: « 133. За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, яку разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ».

Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 по справі No916/3600/15, дійшов до висновку, що у випадку неможливості сплатити основну грошову винагороду арбітражного керуючого за рахунок коштів, отриманих в результаті господарської діяльності банкрута, або за результатами продажу його майна, обов`язок сплати такої грошової винагороди покладається на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру їх вимог: « 42. Суд наголошує, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам».

З матеріалами справи вбачається, що авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи реалізації його майна в період виконання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» (ідентифікаційний код:14353305) не отримано, при цьому фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався, а також не було відмов від своїх вимог, відтак покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у даній справі залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 зазначено: «Щодо сплати основної винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у справі», зокрема: - « 7.3. Верховний Суд бере до уваги припис, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

7.4. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга статті 10, частини перша, друга статті 30 КУзПБ).

7.5. Приписами статті 30 КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі No 5011-15/2551-2012, від 16 липня 2020 року у справі No 918/454/18).

7.6. Суди при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника встановили, що авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи реалізації його майна в період виконання арбітражним керуючим Демчаном О. І. повноважень ліквідатора ТОВ «Неаполь-Сервіс» не отримано. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався.

7.7. Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

7.8. Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

7.9. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

7.10. Як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

7.11. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040- 07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі №916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019 року у справі №5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі No 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі No 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018 року у справі № 3/67-Б).

7.12. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.»

ВС КГС у постанові від 23.09.2021 по справі № 5002-17/1718-2011 у розділі «Висновки щодо застосування норм права» вказує на наступне: - « 132. Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.

133. За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.»

У Постанові Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15 та постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16 зазначено: «у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.»

Крім того, господарським судом касаційної інстанції у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 р. у справі № 908/1946/15-г зазначається, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ).

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, належним чином з`ясував обставини, що мають значення для справи, а відтак належить відмовити у задоволенні апеляційних скарг Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012.

При цьому, твердження апеляційних скарг аналогічні до заперечень наданих скаржниками при розгляді справи в суді першої інстанції та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, а отже, у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржників, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційних скарг, у відповідності до ст. 129 Господарського процесульного кодексу України, покладається судом на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 05-5-43/1913-49/272-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко